Я би запропонував підійти до теми цієї книжки трохи з іншого боку. Всі ми занурилися в зміст (хто по-справжньому, а хто - щоб цапнути обірвану цитату і викрикувати на весь світ - "во, виділтисте, Гузар єретик" і потім втулювати список єресей способом COPY-PASTE в кожний лист). А я би пропонував звернути увагу на те, якою була ціль цієї книжки і хто її автор. Автором книжки є Антуан Аржаковський
[u][b]Довідка:[/b][/u]
[i]Антуан Аржаковський, француз російського походження. Директор Інституту екуменічних студій Українського Католицького Університету, куратор спеціалізації “Релігійна журналістика” на Магістерській програмі екуменічних наук. Доктор історичних наук (EHESS, Париж). Гостьовий професор Centre Sevres (Париж, Франція), православний мирянин одружений, батько двох дітей. Як дипломат Міністерства закордонних справ Франції працював директором Французького університетського коледжу при Московському державному університеті, а також аташе з питань освіти в Посольстві Франції в Україні, був заступником директора Французького культурного центру в Україні. [/i]
http://www.novomedia.org/node/926
Можна тут припустити, що він, задумуючи цю книжку, наслідував приклад свого православного співбрата Олів"є Клемана з його відомою "Бесіди з патріархом Атенагором", назва книжки також наштовхує на таку аналогію. Що ж, якщо так, то задум гарний, але що з того вийшло - можемо судити самі. Як на мене, то втілення задуму не дуже вдале. Таке враження складається, що Блаженніший своїми відповідями "витягує" часто недоречні питання на дуже гарні відповіді. До Клємана автор явно не дотягує.
Та й "до постконфесійного християнства", шо це? Може я був неуважний, коли читав цю книжку? Може хтось мені покаже, де воно так звучить в тексті? Га? Як на мене, ця книжка - продукт досить неякісний, недоведений до готовності, напівсирий.
Хоча все ж, вертаючись до вже сказаної фрази, Блаженніший "витягує" її своїми відповідями. Він постає перед нами як дуже глибока людина, котра є свідомою своїх людських обмежень і не пускається у "мудрствування лукаве" щодо деяких християнських догм, а закриває очі перед тайною Божою і приймає її у акті віри.
А вже що з того тексту повитягували Догналовці - їхні проблеми.
Тобто основна моя думка: задум убв добрий, а вийшло як завжди. І куди дивилося УКУ, видаючи такий напівфабрикат, також велике питання.