Що таке "подружній обов'язок"?

[vitalko]

Тоді виникає інше питання, мржливо краще бути неодруженим, щоб уникнути страждання і спокуси до гріха (наприклад, бажання чи використання тієї ж самої контрацепції.

А як же жертва? Як без неї і без страждань наслідувати Христа?
Позиція буду неодруженим щоб уникнути страждань(думаю що і в цьому стані уникнути їх не вдасться) подібна до: буду жити тільки для себе, бо мені так добре. Христос же демонструє щось зовсім протилежне: живе, страждає і вмирає для всіх. Пам"ятаєте як він в Євангелії говорить(вибачайте не дослівно): "Слуга не більший за пана свого...", тому як би людина не намагалася позбутися своїх страждань(тобто свого хреста, з яким треба йти за Ісусом) їй це не вдасться. Найкращий вихід - це просто взяти той хрест і нести, неопираючись. З часом він стає легший, а дуже часто взагалі зникає, як тільки візьмеш собі його на плечі. Треба тільки взяти! А там сам Христос допоможе і нести, а, може, і взагалі забере.

P.S. Але то тіко мої роздуми....

[donatanvova]

Це коли вже немає тільки -(Я)-а є вже(МИ) сімя про яку треба дбати.

[прочанка]

знаю сім"ю, якій дали церковне розлучення саме через відсутність інтимних відносин. Але це дуже індивідуальне питання, часто болюче. Адже інтимна сторона не повинна бути просто актом по плану, бо то є "обов"язок", мають бути почуття, взаєморозуміння і духовна близькість, спільні проблеми й спільне їх вирішення. Якщо чоловік, до прикладу, залив очі, зробив у хаті скандал, а потім вимагає від дружини виконання "супружеского обов"язку", то без таких "взаємин" можна й прожити

[о.Олег]

Христос Раждається!

Дійсно, страждання супроводжують людину протягом цілого життя. Але, в даному випадку, чи подружнє життя так само має бути сповненим стражданням..

в мене 30 січня 10 років Шлюбу і маю спокусу говорити з досвіду прожитих років... але цікаво, що вже у самому чині Таїнства Шлюбу ми співаємо цим закоханим молодим людям: "Святії мученики, ви, що славно постраждали і вінчалися! Тож моліться до Господа, щоб помилував душі ваші"
- Шлюб=мучеництво від самого свого початку. От тільки мучеництво може бути різне... Точніше - виглядати може (наприклад - проблематика Подружжя, що її обговорюємо) чи не у всіх одинаково, але відношення до нього різне, відповідно до зв`язку людини/сім`ї з Богом: це може сприйматися подругами як важкий тягар, що гнітить і стає нагодою грішити й рушить зв`язок з Богом і, відповідно, любов подругів; а може загартувати, бо стало духовною боротьбою, подвигом віри, нагодою стати досконалішою людиною, святою сім`єю...

Тоді виникає інше питання, мржливо краще бути неодруженим, щоб уникнути страждання і спокуси до гріха (наприклад, бажання чи використання тієї ж самої контрацепції.

у неодружених свої проблеми.., та і, якщо поглянути на життя християнина у будь-якому стані - це завжди мучеництво, якщо намагаєшся бути Христовим.

[о.Олег]

Тоді виникає інше питання, мржливо краще бути неодруженим, щоб уникнути страждання і спокуси до гріха (наприклад, бажання чи використання тієї ж самої контрацепції.

А як же жертва? Як без неї і без страждань наслідувати Христа?
Позиція буду неодруженим щоб уникнути страждань(думаю що і в цьому стані уникнути їх не вдасться) подібна до: буду жити тільки для себе, бо мені так добре. Христос же демонструє щось зовсім протилежне: живе, страждає і вмирає для всіх. Пам"ятаєте як він в Євангелії говорить(вибачайте не дослівно): "Слуга не більший за пана свого...", тому як би людина не намагалася позбутися своїх страждань(тобто свого хреста, з яким треба йти за Ісусом) їй це не вдасться. Найкращий вихід - це просто взяти той хрест і нести, неопираючись. З часом він стає легший, а дуже часто взагалі зникає, як тільки візьмеш собі його на плечі. Треба тільки взяти! А там сам Христос допоможе і нести, а, може, і взагалі забере.

P.S. Але то тіко мої роздуми....

дякую

[о.Олег]

Христос Раждається!

знаю сім"ю, якій дали церковне розлучення саме через відсутність інтимних відносин.

мабуть - не через відсутність інтимних відносин, а через відсутність довершення Шлюбу (тобто інтимних відносин і не було ніколи).

[Olya]

А як же жертва? Як без неї і без страждань наслідувати Христа?
Позиція буду неодруженим щоб уникнути страждань(думаю що і в цьому стані уникнути їх не вдасться) подібна до: буду жити тільки для себе, бо мені так добре. Христос же демонструє щось зовсім протилежне: живе, страждає і вмирає для всіх. Пам"ятаєте як він в Євангелії говорить(вибачайте не дослівно): "Слуга не більший за пана свого...", тому як би людина не намагалася позбутися своїх страждань(тобто свого хреста, з яким треба йти за Ісусом) їй це не вдасться. Найкращий вихід - це просто взяти той хрест і нести, неопираючись. З часом він стає легший, а дуже часто взагалі зникає, як тільки візьмеш собі його на плечі. Треба тільки взяти! А там сам Христос допоможе і нести, а, може, і взагалі забере.

P.S. Але то тіко мої роздуми....

Цілком згідна з дописом vitalko. Потрібно нести свій хрест, як би нам не було важко. Потрібно звернутися до Господа з молитвою і Він допоможе нам вирішити життєві ситуації. Інколи здається, що краще бути неодруженим , тоді грішити можна менше (я також колись так думала), але потім поспілкувалася з тими людьми, що не мають родини, то в них також є дуже багато різних проблем, різних спокус. Кожна людина думає, що саме її хрест є найважчим, але це не так, бо саме її хрест є для неї найлегшим - чужого хреста ми б могли і не витримати.
А подружній обовязок насамперед це те, щоб у чоловіка і дружини була любов і повага один до одного, а також розуміння.

[прочанка]

не знаю, як воно правильно формулюється,але молода пара спочатку жила разом, одружились по любові, а потім дружина поїхала вчитись... Повертатись не схотіла, народжувати дитини не хотіла, даючи зрозуміти, що інтимні стосунки для неї - проблема. Хоч думаю, це була скоріше відмовка,ніж справжня причина. Результат - після довгих пересічних сповідей, їх таки розлучили

[Олюся]

Питання на початку стояло проте - як жити подругам, якщо вони зараз не хотіли другої дитини, вонизараз виховують маленьку дитину. Чоловік і жінка дуже люблять одмн одного. Який для них вихід - відмовитися від інтимних стосунків. Але вони так довго цього чекали - до одруження не жили статевим життя. Але ці стосунки так потрібні в шлюбі, не як використання партнера, але перш за все як дарування себе коханій особі.

Виникла думка чи всі дописувачі живують згідного того як пишуть ( дуже хотілося вірити, що так є) , чи так хотіли, щоб було. Не знаю, чи просто в мене такі думки про земне........

[vitalko]

Виникла думка чи всі дописувачі живують згідного того як пишуть ( дуже хотілося вірити, що так є) , чи так хотіли, щоб було. Не знаю, чи просто в мене такі думки про земне........

Щодо тих слів, які я тут висловив - намагаюся так жити, хоч на жаль не завжди воно виходить. Просто ті думки про хрест і його прийняття не є якими небудь абстрактними твердженнями а з"явилися на основі пережитого. І в свій час я також почув стосовно себе - прийми свій хрест. Я прийняв, і він - зник З часом з"являються нові хрести - більші, менші, які мене втомлюють, турбують, дратують рівно доти, поки не згадаю, що їх треба прийняти і нести.....

P.S. Вибачте за оффтопік.

[прочанка]

З висоти прожитих літ( а воно так швидко все минає), можу сказати, що з роками все інакше сприймається. Суєта суєт - коли купа турбот, малі( і великі діти) не дають спати, голова пухне, як розв"язати ту чи іншу проблему, все інше відходить на задній план, просто перегоряє. І це з одного боку добре - менше спокуси. Але є люди, в яких - інтимний бік відіграє ключову роль у відносинах. Що ж ми - люди і маємо свої потяги контролювати, якщо Так треба. Наше життя - суцільні жертви. Бути християнином нелегко. Вибір невеликий. АЛЕ тепер я знаю точно - величезна безмежна Любов чекає нас ТАМ, ми навіть уяви не маємо про її Велич, то може варто деколи себе стримати? Для того між подружжям має бути така спільна духовна єдність, яка статевий поляг пересилює.

[vitalko]

З висоти прожитих літ( а воно так швидко все минає), можу сказати, що з роками все інакше сприймається. Суєта суєт - коли купа турбот, малі( і великі діти) не дають спати, голова пухне, як розв"язати ту чи іншу проблему, все інше відходить на задній план, просто перегоряє. І це з одного боку добре - менше спокуси. Але є люди, в яких - інтимний бік відіграє ключову роль у відносинах.Що ж ми - люди і маємо свої потяги контролювати, якщо Так треба. Наше життя - суцільні жертви. Бути християнином нелегко. Вибір невеликий. АЛЕ тепер я знаю точно - величезна безмежна Любов чекає нас ТАМ, ми навіть уяви не маємо про її Велич, то може варто деколи себе стримати? Для того між подружжям має бути така спільна духовна єдність, яка статевий поляг пересилює.

А ви згадайте себе на початку свого шлюбу, адресуйте ці слова собі і своєму чоловікові і подумайте яка була б відповідь у вас з ним. Чи не була би вона подібна до слів, запитань, сумнівів Олюсі? Чогось мені здається що була б....
Та й хіба ж інтимні стосунки не є одним із засобів, які цю ж єдність допомагають здобути?

[TarasK]

Питання на початку стояло проте - як жити подругам, якщо вони зараз не хотіли другої дитини, вонизараз виховують маленьку дитину. Чоловік і жінка дуже люблять одмн одного. Який для них вихід - відмовитися від інтимних стосунків. Але вони так довго цього чекали - до одруження не жили статевим життя.

Можливо потрібно детально, чітко, на всі 100 вивчити метод розпізнавання плідності? Він діє, якщо його добре вивчити.

Але ці стосунки так потрібні в шлюбі, не як використання партнера, але перш за все як дарування себе коханій особі.

Зустрічне запитання: Коли в інтимних стосунках ти не використовуєш свого партнера, а даруєш себе своїй коханій людині, чи цей статевий акт перестає бути актом через який може зачатися дитина? При кожному статевому зближенні, подружня пара повинна усвідомити, що може зачатися дитина. Цей акт не має на першому місці насолоду. Призначення статевого акту є відкритість на дітородження, насолода (задоволення), пізнання подруга ближче. Коли є цілісність - тоді є правдиве розуміння.

Виникла думка чи всі дописувачі живують згідного того як пишуть ( дуже хотілося вірити, що так є) , чи так хотіли, щоб було. Не знаю, чи просто в мене такі думки про земне........

Так, особисто я в подружжі так живу.

[romanm]

Тут все не просто. В мене питання до знавців. Якщо комусь це питання здасться не розумним, тоді не відповідайте.

Все робиться і стається з допуску Бога. Як благополуччя, так і народження і т.д. Отож, прошу мня пояснити таку річ: нпр. я як людина, також маю бути відкритим до різного роду "випадків" якщо я в подружжі, то народження "незаплановане", якщо я взагалі живу, то може статися і "незапланована" хвороба. І це і інше стається через допуск Божий, як я вже говорив. Отож, чому , щоби не захворіти, я можу приймати якісь препарати і ще щось, а нпр. в випадку подружніх контактів, не можу користуватися також якимось інструментами(річ не про презервативи )щоби запобігти небажаній вагітності?


Тоді , логічно треба приймати все. Як дитину, так і хвороби. Якщо я приймаю якісь препарати, які пом якшують біль, може я йду проти Божоог провидіння? Може через біль я спасуся, а якщо я його вгамовую, то може моя душа під загрозою? Але як бачимо ні, і лікарства приймаємо і операції різного роду робимо і т.д. Чому , тоді неможна так зробити і іншому випадку? Мова не йде про аборти. чи абортативні засоби, а про засоби, які, наприклад , не допустили би до вагітності.

Питання мо й не мудре, але .... Майте терпіння.

[прочанка]

А ви згадайте себе на початку свого шлюбу, адресуйте ці слова собі і своєму чоловікові і подумайте яка була б відповідь у вас з ним. Чи не була би вона подібна до слів, запитань, сумнівів Олюсі? Чогось мені здається що була б....
Та й хіба ж інтимні стосунки не є одним із засобів, які цю ж єдність допомагають здобути?

Так, до народження першої дитини...

[Олюся]

З висоти прожитих літ( а воно так швидко все минає), можу сказати, що з роками все інакше сприймається. Суєта суєт - коли купа турбот, малі( і великі діти) не дають спати, голова пухне, як розв"язати ту чи іншу проблему, все інше відходить на задній план, просто перегоряє. І це з одного боку добре - менше спокуси. Але є люди, в яких - інтимний бік відіграє ключову роль у відносинах.

Не знаю. На мою думку, якраз у вирі життя хочеться знайти час, коли ви є тільки удвох з коханим чоловіком і можна трішки забути про всі турботи і набратися сили на подолання подальших проблем.

Так, до народження першої дитини...

Думаю, що так не повинно бути. Так, після народження дитини дещо міняються акценти в сім'ї, але не можна забувати про себе і чоловіка, який так само прилучився до народження дитинки.

[vitalko]

Думаю, що так не повинно бути. Так, після народження дитини дещо міняються акценти в сім'ї, але не можна забувати про себе і чоловіка, який так само прилучився до народження дитинки.

І я так думаю, просто не хотів перший говорити, щоб хтось не сказав: а тобі звідки знати, сам ше шмаркач

[Олюся]

устрічне запитання: Коли в інтимних стосунках ти не використовуєш свого партнера, а даруєш себе своїй коханій людині, чи цей статевий акт перестає бути актом через який може зачатися дитина? При кожному статевому зближенні, подружня пара повинна усвідомити, що може зачатися дитина. Цей акт не має на першому місці насолоду. Призначення статевого акту є відкритість на дітородження, насолода (задоволення), пізнання подруга ближче. Коли є цілісність - тоді є правдиве розуміння.

Не може кожний подружній акт закінчуватися дітонародженням. Крім дітородного аспекту є ще єднальний, який відіграє дуже-дуже важливу роль.

І я так думаю, просто не хотів перший говорити, щоб хтось не сказав: а тобі звідки знати, сам ше шмаркач

З народженням дитини все так змінюється. З чоловіком відчуваєш ще більшу єдність, адже у вас є дитинка, яка є частинкою вас обох.

Так тяжко відмовлятися від того, що так потрібне і блігословенне Богом. Не знаю як вирішити це питання...

Можливо потрібно детально, чітко, на всі 100 вивчити метод розпізнавання плідності? Він діє, якщо його добре вивчити.

У моєму випадку практично не можливо. В мене згідно цього методу тільки плідні дні.

[romanm]

Можливо потрібно детально, чітко, на всі 100 вивчити метод розпізнавання плідності? Він діє, якщо його добре вивчити.

У моєму випадку практично не можливо. В мене згідно цього методу тільки плідні дні.

І що ж тоді? Як дальше жити? Отці що би порадили? Це не з цікавості простої. Просто це занадто серйозне питання, щоби відноситися до нього легковажно. Тоді, виходить, жити в духовній єдності і тільки?

[viter]

У моєму випадку практично не можливо. В мене згідно цього методу тільки плідні дні.

Але ж є різні методи розпізнавання плідності. Якщо не підходить один, то спробуйте інші. Може якийсь і підійде.

[прочанка]

Все це так. Ніхто не каже відмовлятися від гармонійних стосунків, якщо такі є. АЛЕ... Не варто загострювати над цим питанням всю увагу. Тоді все це стає буденним і нудним. Почуття варто час до часу випробовувати і якщо, вони справжні, то їм це не пошкодить. Чому парам радять навіть трохи часу проводити окремо? Це мудрі психологи радять... Бо нова зустріч, ніби перша, пробуджує почуття, свіжі емоції
Я просто переконалася,якщо багато собі намріювати, будувати повітряні замки й ілюзії, то потім крах їх дуже болючий, а якщо жити спокійно, то кожна радість сприймається як диво.
Дилема в тому, як жити гармонійним життям і при цьому залишатись добрим християнином. Я над цим мучусь все життя. Це справді проблема...
Вирішую як можу, але душа не спокійна, ніби не все так має бути.
Тому варто, більше молитися і може деколи в чомусь відмовляти собі й партнерові. Якщо є душовне розуміння, то проблем буде менше. Але якщо люди мислять різними категоріями, а так буває частіше, то тоді... розбиті шлюби, аборти і всякіц ті нехороші справи, яких так багато в нашому суспільстві. Багато наговорила, але постарайтесь вловити суть...

[Олюся]

І що ж тоді? Як дальше жити? Отці що би порадили? Це не з цікавості простої. Просто це занадто серйозне питання, щоби відноситися до нього легковажно. Тоді, виходить, жити в духовній єдності і тільки?

І я не знаю відповіді на це питанння. Не просто все це. Шукаю відповіді, конкретно ніхто нічого не скае. Всі живуть якимось вищими матеріями, роздумують над чимось надто високим. А на такі життєві практичні питання відповіді і пояснення не дають.

[прочанка]

В тому й справа, що конретного рецепту не скаже ніхто. Це дуже індивідуальна справа кожної сім"ї. На рахунок тих календарів плідності, їм неварто особливо довіряти. Радилась раніше з спеціалістами. Зараз воно вже не діє на всіх одинаково - екологія, харчування, стреси, бувають збої.
Скажу одне, без жертв не обійтись: або тілесні, або духовні. Так чи інакше - під ударом завжди більше жінки...

[о.Олег]

Христос Раждається!

не знаю, як воно правильно формулюється,але молода пара спочатку жила разом, одружились по любові, а потім дружина поїхала вчитись... Повертатись не схотіла, народжувати дитини не хотіла, даючи зрозуміти, що інтимні стосунки для неї - проблема. Хоч думаю, це була скоріше відмовка,ніж справжня причина. Результат - після довгих пересічних сповідей, їх таки розлучили

тобто не через відсутність подружніх відносин, а через нездатність до подружніх відносин. Це дійсно може стати причиною для уневажнення Шлюбу, якщо один з подругів не знав про проблеми здоров`я іншого. Дуже шкода...

[о.Олег]

В тому й справа, що конретного рецепту не скаже ніхто. Це дуже індивідуальна справа кожної сім"ї. На рахунок тих календарів плідності, їм неварто особливо довіряти. Радилась раніше з спеціалістами. Зараз воно вже не діє на всіх одинаково - екологія, харчування, стреси, бувають збої. Скажу одне, без жертв не обійтись: або тілесні, або духовні. Так чи інакше - під ударом завжди більше жінки...

пропоную стримуватися - жінки і чоловіки разом. "Удар" вже не є ударом, якщо знаємо, заради чого (заради Кого) утримуємося від такого роду стосунків, бо заслабі, щоб довіритися Богові...
Близькість статева у подружжі є важливою, але не найважливішою. Сучасність помиляється, перенаголошуючи, а ми, чим більший тиск "культури людини статевої" на собі відчуваємо, але тримаємося, думаю, можемо свобідно доповнити Матея 10: "хто любить жінку/чоловіка більше, аніж Мене, той Мене не достойний..."
з Богом: "душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!"
Мені шкода, але не можу Вас/себе грішного "потішити" можливістю нестримуватися і залишитися Христовим: бути християнином важко...
Благословення Господнє!

[romanm]

пропоную стримуватися - жінки і чоловіки разом. "Удар" вже не є ударом, якщо знаємо, заради чого (заради Кого) утримуємося від такого роду стосунків, бо заслабі, щоб довіритися Богові...

Тоді, отче, практично можна сказати таким людям, в таких ситуаціях, що стримання це те, що їм потрібно? Інших дорогів немає?

[о.Олег]

Христос Раждається!

пропоную стримуватися - жінки і чоловіки разом. "Удар" вже не є ударом, якщо знаємо, заради чого (заради Кого) утримуємося від такого роду стосунків, бо заслабі, щоб довіритися Богові...

Тоді, отче, практично можна сказати таким людям, в таких ситуаціях, що стримання це те, що їм потрібно? Інших дорогів немає?

тут доречно нмд запитати: "доріг куди?". Та і не "стримання" їм потрібно, а святе Богоугодне життя. Не боятися зачати дитинку, відкритися Божій Святій Волі, з молитвою приступаючи до кожного діла - це потрібно. А стримання присутнє у всьому житті християнина - статевість не виняток...

[sapfermed]

Не заглиблюючись у високоморалізаторський вінігрєт, скажу - живіть по правді, і любіть одне одного і все в вас буде добре

[alexkiev2]

а що означає бути вірним?
коли чоловік, зустрівши іншу жінку, офіційно виходить із сім"Ї, залишає дружину та дітей, платить визначені законом аліменти. Він вірний? або інший випадок - чоловік день і ніч працює на благо сімї, дружини і дітей а один раз напідпитку після якогость свята наприклад, має інтимні стосунки з іншою жінкою. Це невірність?
я до того, що нічого немає абсолютно білого або абсолютно чорного, а подружня вірність так само не абсолютне пойняття.

[Олюся]

Тоді виходить, що якщо подружжя живе без інтимних стосунків , то це нормально?!