Христос Раждається!
nikolach писав: о.Олег писав: не відчуваючи західняків, постійно і постійно робите нам боляче, проповідуючи покаяння
Если сделал больно, то простите, не хотел. Но мне, действительно, трудно вас понять.
не надто переживаю за біль - страждання лікує: переживаю за Вас, що взялися помогти людям, яких не розумієте
nikolach писав: Мы ведь (східняки) еще больше вашего пострадали от большевиков: кроме того, что пережили вы, мы ведь еще пережили голодомор,
Голодомор пишимо з великої літери. Саме Церква до якої Ви належите не визнає факту нищення вас, східняків.
nikolach писав: уничтожение Церкви, гонение на священство и верующих, репрессии 30- годов… Но ведь это уже история,.. кому теперь мстить, кого ненавидеть?
до чого тут помсти/ненависті? Ну от, наприклад, євреї твердять, що Христос, якого вони розіп`яли - байстрюк: Ви ж проповідуєте правду, пізнаєте істиний стан речей і говорите світові про їхню неправоту. Чому у стосунку свого народу миритесь з казками, а розмову про дійсний стан речей відразу клеймуєте злом? Та ще і протиставляючи себе
nikolach писав: Мы, украинцы Юга (Востока, Центра) – очень мирный и добродушный народ. Мы не хотим войны, не хотим вражды, мы устали от лозунгов, митингов, Майданов… Мы хотим жить в настоящем времени, а не грезить обидами прошлого; хотим мирной, спокойной, нормальной жизни. Церковь учит нас миру, прощению, терпимости, любви; нам это близко и понятно. Но
нам не понятна эта ваша западная непримиримость, неспособность простить и забыть, перенесение вражды и ненависти с обидчиков на их потомков, а заодно – на всю российскую нацию и русскоязычный Юго-Восток; постоянная готовность воевать и мстить … Мне это по-христиански не понятно…
Галичині? У Вас, боюся, викривлене розуміння християнства, якщо українську Україну трактуєте готовністю воювати та помститися. Окрім того Ви мабуть не розумієте, що захищати своїх рідних, народ від загарбника є обов`язком християнина і, якщо Ви не захистите свою дитину/батька/сестру від насильника... "Мне это по-христиански не понятно"
nikolach писав: Я ни в чем не оправдываю царскую, советскую, нынешнюю российскую власть, но я считаю, что наши народы – братья, и мы не должны враждовать. И я так же дружелюбно отношусь к Польше и полякам, хотя, они тоже когда-то владели Украиной и притесняли украинцев.
народи-брати - так. Проте так історично склалося (прошу взяти до прикладу будь-які братні/сусідні народи), що саме найближчі принесли найбільше горя. При цьому - запрошую розібратися в історії України, яка воювала і з Росією, і з Польшою на українських землях - виключно воювала за власну незалежність від "братів"
nikolach писав: Так уж исторически сложилось, что Юго-Восток сегодня русскоязычный; но ведь и Канада на двух языках говорит. Разве надо враждовать из-за этого?
Канада не має сусіда-брата англічанина/француза, а у нас чітка загроза з боку Росії, на яку Ви закриваєте очі, проповідуючи, що часиь тоталітарності минули - не минули. Зі мною в Семінарії вчився чоловік, який служив у розвідці саме перед першим чеченським конфліктом і смію Вас завірити: якби не Чечня, Україна була б втягнута у "конфлікт" з Росією ще в 92-му. В кожному разі не йдеться про "враждавать" з російськомовними, а йдеться про те, що ви, змирюючись з таким станом речей, програли перед зросійщенням, програли загарбнику і вбивці свого народу. Пробуйте навертати до покаяння своїх вбивців - не християнське це: "мовчати на гріх"
nikolach писав:Разговаривая с шовинистами и с вами, я от обеих сторон слышу одни и те же обвинения в адрес друг друга, исторические претензии друг к другу. Но, если обе стороны так и не поймут, что от обвинений пора уже наконец перейти к поиску мирных путей, то единство украинской нации так никогда достигнуто и не будет. И тогда страна рано или поздно расколется на две части. Вы понимаете, что может возникнуть гражданская война
???
є казка з якою треба боротися і казка ця про те, що до історичної правди не можна докопатися. Можна. На підставі документальних свідчень. І цей процес почався від імені України саме від часів Ющинка-президента. Звідси і конфлікт з Росією, яка цього процесу хоче уникнути. Звідси і можливість громадянщини і супротив саме Сходу правді про те, як їх нищили - від "брата". Але це гріх - не засудити вбивцю, тому і вивчаємо свою історію і готові вибачатися за злодіяння, яким нема оправдання навіть, якщо вони чинилися задля протистояння окупантові. Пізнати себе (Україну) - це єдиний шлях миру. Шкода, що багатьох це озлоблює, але саме так на правду реагує винний і це не є причиною, щоб полишити її пізнання.
nikolach писав:Я, конечно, могу сидеть с соседом за рюмочкой коньяка и балакать по-украински, высказывать друг другу свое мнение (что я и делаю), но разве от этого отношения Востока и Запада улучшатся, разве ненависть західняків к «москалям» и «оккупантам» (как вы нас называете) исчезнет; разве шовинисты перестанут обвинять ОУН УПА?.. А ведь разница между вами большая: західняки –все верующие христиане, шовинисты – в основном, коммунисты и атеисты.
це казка про Захід: окупантами називаємо саме окупантів, а не всіх російськомовних. Ще одна казка: зайдіть на будь-який православний Форум і спробуйте проповідувати серед своїх (УПЦМП) християн-шовіністів. Їх принаймі Ви мали б розуміти, знайшли б підходи, а тут... Зрозумійте, що звинуватити можна будь-кого, але пізнаючи історію (не вигадану Росією/іншими, а історію України) побачемо, що воювали УПА проти всіх і за Україну, а вибачатися, покаятися - так, є за що.
nikolach писав: Может я наивный утопист, но я хочу понять: чем можно остановить эту вражду сторон, в которой каждая ждет покаяния друг от друга, но не видит грехов в себе? Мне казалось, что только в обращении к Христу – выход; подумал, что может хотя бы Церкви первыми смогут найти общий язык. Выходит, ошибся. Человеческие страсти оказываются сильнее веры в Бога, послушания заповедям Христовым. Жаль. Потому что тогда Украину ждут большие испытания….
Ви нмд помиляєтеся у розумінні навернення Хрисові: любов (справжня любов, не просто гарне слово) не полягає у тому, щоб припинити вивчати історію свого народу чи то в угоду "братам", чи то через боязнь "больших испытаний", а, по відношенню до свого чи чужих народів чи по відношенні до будь-чого має базуватися на правді, а не вигадці. І пізнання своєї історії не означає закривати очі на свої гріхи - навпаки: покаяння (справжнє, не на словах) глибинне має мати основу. І цією основою навіть стають і ті взаємні звинувачення травмованих своїм і своїх предків життям людей. Думаю, Ви просто втомилися і за негативом тих звинувачень не бачите позитиву: люди почали цікавитися історією народу, а свідомі (вірю в людин- їх багато) обов`язково відмовляться від крайніх її трактувань.
nikolach писав: У нас с Вами, отец Олег, разное понимание работы над собой. Для меня работа над собой – это, прежде всего, работа духовного характера: стремление исполнять то, чему учит Христос (борьба с собственным грехом и собственными страстями, принуждение себя к терпимости, прощению, смирению, уступчивости, милосердию, делам мира, добра, любви, в т.ч. и к врагам). Этому учит меня наша украинская православная Церковь. Отсюда вытекает и моя гражданская позиция.
немає різниці, про яку Ви говорите. Повністю толерую такий підхід до особистої праці християнина і говорив в контексті праці над Вашою (своєю) Церквою, яка переповнена шовінізмами - надіюся Ви це розумієте, яка в угоду Росії не засуджує Голодомор...
nikolach писав: Во-вторых, для меня Церковь – это Христос (а не Украина или Россия); она меня не только учит жить во Христе, но и соединяет с Христом, ведет к спасению. Предать Церковь для меня – все равно, что предать Христа.
мені дуже жаль, але Церква, в якій Ви знаходитеся, вчить у мому Львові ненависті до всього українського з одного боку і російської культури з іншого. Знаю це з її середини. Також знаю багато людей, яких поважаю і ціню їхню християнську поставу в будь-якій (в т.ч. - РПЦ) церковній організації, як і свідомий того, що багато католиків є негідниками. Однак закликаю слухати Христа повністю, а не частинно - це також і зменшить вплив нехристиянської за своєю суттю державної машини Росії на РПЦ (УПЦМП/інші)
nikolach писав: В третьих (может я Вас неправильно понял – тогда поправьте меня), но из Ваших слов священника УГКЦ у меня сложилось впечатление, что ваша Церковь учит вас, напротив, вражде и агрессии к ближнему, ненависти к «врагам»… Или, наоборот, это агрессивные настроения масс влияют на позицию Церкви? В общем, объясните мне, это мне не понятно…
неправда: йдеться про те, що ворога (грішника) треба любити, а возненавидіти гріх. Якщо людина (народ, держава) чинить/оправдовує гріх, вчимо, що вони є людьми Божими не менше, аніж будь-хто, однак гріх маємо засудити, на гріх мовчати не маємо права, бо це означає його тошлерування, давання своєї згоди на гріх. І гріх, який виявляємо: окупація, загарбницькі війни, вбивство міліонів людей, відбирання в людей засобів до життя і висилання (це тривало сотні років) у землі вічної мерзлоти, забирання особистої свободи (чи то кріпачення, чи то колгосп)... І це, звичайно, не лише українці постраждали і важливо, що звертаємося і до інших народів, яких морили в російських імперіях. Але від свого імені заявляємо про те, що робилось у нас, в Україні. Надіюся, це зрозуміло.
nikolach писав: Так что, уж не взыщите, но Ваш совет по поводу выхода из УПЦ, принять никак не могу
.
це не найгірше, що може статися з людиною і це Ваш вибір. Свідчу за себе: вибрав свідомо Католицьку Церкву
nikolach писав: Что касается вопроса вероятного сотрудничества Церквей, то я уже понял: сейчас говорить об этом – слишком преждевременно; будем ждать, когда обстоятельства вынудят нас к этому
… Поэтому, на мои предложения можете не отвечать. Еще раз простите, если чем задел Ваши чувства.
цікаво, що Церкви у різних питаннях співпрацюють вже і я грішний не зовсім впевнений, що Вам щось про це відомо. Затримався з відповіддю, бо захворів, але ще перед цим Вашим листом відповів. Вибачте. Дякую за дописи і прошу вибачити, якщо десь не розуміємо одне одного.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).