Olya писав:Моя знайома якраз мені розповідала, що її син прочитав останні книги про Поттера, то не міг ніяк спати, бо там розповідалося про якесь озеро з мерцями. Це ж як дитина собі включить уяву, то якись психоз може бути. І взагалі вона каже, що перші дві частини можна ще було віднести до казки, а наступні книги робляться все моторошнішими, а останні, то найстрашніші. На мої слова, навіщо тоді давала дитині читати, то вона відповіла, що сама не знала, бо прочитала спершу 1 і 2 томи і нічого поганого там не бачила, але як взяла останні томи, то самій страшно було. Я не знаю, може я неправа, але в нашому світі і так багато чого, що впливає психологічно на дітей , навіщо ще самим батькам долучатися до цього і давати читати різні магічні книги. Нам дорослим потрібно вибирати, що читати, а що ні, а що сказати про дітей. А мріяти дітям треба, і читати про добро і любов, про лагідність і терпеливість про все, що може дитячу душу вдосконалювати. На даний час є дуже багато гарних книг і вибір зробити можна. Звичайно, що таких книг як Гаррі Поттер є багато, але на те ми і батьки, щоб виховувати дітей і вибирати їм літературу. Це моя точка зору, можливо неправильна. Я якщо чесно трохи боюся якогось невідомого і магічного, я навіть телевізор не люблю дивитися, а переважно диски з гарними фільмами (моя дочка також), тому можу здатися трохи туповатою , із застарілими поглядами.
Звичайно, що треба давати дитині право вибору, але з розумом, бо де є гарантія, що дитина не прийме те, що не потрібно близько до серця. Бо як давали посилання, що твориться з дітьми після прочитання книг і перегляду фільмів про Поттерра, то мені страшно за дітей.
Я зі свого досвіду скажу, колись ми в перервах читали Анжеліку, де описувались на той час геть непристойні по тих часах, сцени. Але мами нам не боронили і жодна з нас не пішла по кривій доріжці через цю "аморальну" книжку...
Перш ніж дати книжку дитині, я читаю її сама і визначаю, чи дозріла дитина до її розуміння. Після прочитаного ми дискутуємо. Не треба боятись і робити собі комплекс "застарілих" поглядів. Просто самі батьки визначають, чи готова їхня дитина сприйняти ту чи іншу інформацію. Заборона - це не спосіб, краще мудра порада й контроль батьків ніж читання під ковдрою. Дитина може й в бібліотеці прочитати, якщо захоче, а от тут дійсно реакція може бути непередбаченою. Батьки мають знати чи готова дитина психологічно до того чи іншого моменту. Взагалі - Поттер далеко не казка для малюків, її мають читати більш зрілі люди, із сформованою психікою, тому тут потрібен контроль батьків. Дитина може не тільки до магії тягнутись, а до порнографії, якою, до речі, аж кишить, на кожному кроці. Так що небезпека чигає на наших дітей скрізь, ми мусимо їх пильнувати, особливо їхні душі і поселяти в них Бога з перших хвилин життя, а тоді вже нема чого боятись...спокус і випробувань