Вова писав: Можливо і так, а то виходить так як законники. Я думаю кожну ситуацію потрібно розглядати окремо, а тут на форумі цього не вирішиш. Для того і є служителя у Церкві.
Я ж не для того згадала цю історію, щоб хто-небуть її вирішив. Було це багато років тому назад, я вже й не пригадаю газети, де це прочитала. Та справа давно вирішена. Я про інше.
До одруження люди бувають, хоч до рани прикладай, а звіріють вже опісля. Для чого доводити ситуацію до такого розв"язання? Навіщо дозволяти подружжю вбивати одне одного як не фізично, так духовно? Хіба ж не людина з її життям (а, отже,і здоров"ям) - вища цінність? Хіба можна ставити шлюб понад людське життя? Як на мене, слід оце задуматись, "До чого призводить культура смерті"? Бо культура смерті - не лише аборти та евтаназія, але й щоденні моральні вбивства в сім"ях, скалічені долі чоловіків, жінок і дітей. Як на мене, насильне утримання людей в шлюбі у такій ситуації - теж певного роду вбивство, бо, як не мене, ставить у безвихідь і доводить до розпачу.
Олюнька писав:Так і є. Маємо церковний суд.
Знаю, що коли є загроза життю або здоров'ю (як в наведеній ситуації) жінки чи дітей, то це також береться до уваги і є важливим аргументом.
Аргументом для кого? Інституту розлучення, як було наголошено вище, католицька церква не має.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.