Небесне покликання християнина

[Yur]

Є один Бог(в трьох Особах), що всім управляє. Тому більше богів бути не може і ніколи не буде!!!
Думаю так, тому що Бог є Всюдиприсутній, Всезнаючий, Всебачачий... Досконалий, Безсмертний...
Чи може людина після смерті стати такою ж?

У кого які думки. Хто як уявляє собі Життя Вічне і ким себе бачить у Царстві Божому. В якій мірі ми можемо осягнути Отцівську досконалість до якої закликає Христос. Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Матвія 5:48)
Яку межу хто бачить перед собою.

[о.Олег]

... ми можемо ...

не можемо

[luksander]

Покликання? нмпд - уподібнитись до Бога – стати джерелом любові до людей; стати світлом, яке допоможе іншим знайти Бога.
А межа?... про яку межу мені думати – від початку б відйти хоч трішки, з дороги не сходити …

[alla79]

Думаю так, тому що Бог є Всюдиприсутній, Всезнаючий, Всебачачий... Досконалий, Безсмертний...
Чи може людина після смерті стати такою ж?

А чи може віруюча людина взагалі думати про таке?
Думаю, що ні....
Людина - Богом створена, а ми в свою чергу в Бога маємо бачити нашого Сотворителя (батька), Любов, Милосердя і Спасителя!
А не прирівнюватися до Нього..

[Yur]

... ми можемо ...

не можемо

Що не можемо?

[kristik]

... ми можемо ...

не можемо

Що не можемо?

Осягнути Отцівську досконалість!!! Думаю, саме це мав на увазі о.Олег (але, напевне, він сам пояснить, що цим хотів сказати)
Ми можемо прагнути бути схожими до Отця нашого Небесного. Можемо намагатися бути досконалішими, але ніколи не будемо такими як Бог. По одній простій причині, Він Безгрішний, а ми з гріхом. Люди, які хотіли бути досконалішими і виховували в собі досконалість стали Святими (як відомо святими не народжуються, ними стають ) і за це ми їх почитаємо, молимося до них, просимо заступництва!.. Але аж ніяк вони не стали богами. Та й це вже пахне богохульством

[Yur]

Ми можемо прагнути бути схожими до Отця нашого Небесного. Можемо намагатися бути досконалішими, але ніколи не будемо такими як Бог. По одній простій причині, Він Безгрішний, а ми з гріхом.

А те, що взяв на Себе наші гріхи.

Люди, які хотіли бути досконалішими і виховували в собі досконалість стали Святими (як відомо святими не народжуються, ними стають ) і за це ми їх почитаємо, молимося до них, просимо заступництва!.. Але аж ніяк вони не стали богами. Та й це вже пахне богохульством

Отак одразу богохульство.
Аніж робити висновки, маємо хоча б не перечити тому, що написано в КАТЕХИЗМІ.

460 Слово стало плоттю, щоб зробити нас «учасниками Божої природи» (2 Пт. 1,4): «Такою бо є причина, через яку Слово стало людиною, а Син Божий - Сином Людським: щоб людина, поєднавшись зі Словом і отримавши таким чином Боже синівство, стала сином Божим» (Св. Іриней, Проти єресей, 3, 19, 1.). «Син Божий став людиною, щоб ми стали Богом» (Св. Атанасій, Про втілення Бога-Слова, 54, 3.). «Єдинородний Син Божий, бажаючи, щоб ми були учасниками Його Божества, прийняв нашу природу, щоб, ставши людиною, зробити людей богами» (Св. Тома АквінськиЙ, Служба на свято тіла Христового, 1.). http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38
=======================================================================================================

Як уже говорилось, бути богоподібними мало б означати поряд з Богом, себто Бог - і - людина. Апостол же пише про участь в Божій Істоті:
Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти (2-е Петра 1:4)
бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його! (Ефесн 5:30)

Себто перебування у Божій Істоті, яко членів Тіла Його, робить нас Богом.
1025 Жити в небі - це «бути з Христом» (Пор. Iв. 14, 3; Флп. 1, 24; 1 Сол. 4, 17.). Вибрані живуть «у Ньому», але вони там зберігають чи, краще сказати, знаходять свою тотожність, своє власне ім'я (Пор. Од. 2, 17.)
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38

[о.Олег]

нмд початковий топік перенаголосив можливості людини

...Що не можемо?

тому і відповідаю - нічого не можемо: "... без Мене нічого чинити не можете ви." (Ів.15).
Але: "Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі." (Фил.4)
саме це мав на увазі.
Щодо іншого... Всі святоотцівські цитати стосовно покликання людини стати Богом маємо читати в контексті 2 Пт. 1,4 - йдеться не про творення ще одного Бога, а про участь у Божій природі, про "обожествлення"

[Yur]

нмд початковий топік перенаголосив можливості людини

...Що не можемо?

тому і відповідаю - нічого не можемо: "... без Мене нічого чинити не можете ви." (Ів.15).
Але: "Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі." (Фил.4)
саме це мав на увазі.

Взагалі бралася під увагу цитата Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Матвія 5:48) і хто як усвідомлює осягненя цієї Отцівської досконалости, до якої закликає Христос.

Спершу ви кажете не можемо, хоч цитати наводите де сказано, що з Ісусом Христом таки можемо

Щодо іншого... Всі святоотцівські цитати стосовно покликання людини стати Богом маємо читати в контексті 2 Пт. 1,4 - йдеться не про творення ще одного Бога, а про участь у Божій природі, про "обожествлення"

Саме про те й було сказано.
А до вас таке запитання. Що ви розумієте під участю в Божій природі, під "обожествленням".
Так, аби було зрозміліше для дописувачів.

[ShMariam]

По-перше слід відкинути зовнішність відчуттів: слух, нюх, зір, смак, дотик. Натомість спробувати відчути, що є радість, смуток, впевненість .., тобто усе те, котре міститься в серці, але не залежить напряму від зовіншніх факторів.

А по-друге? Думка не закінчена.
(До речі, може Ви не знаєте, але радість, смуток... є результатом певних процесів в нашому організмі.)

У тому то й справа, що наша логіка побудована на розумових (емпіричнодослідимих) спостереженнях. Уявити скажімо себе по-за часом і простором ми не вміємо. Але ж саме звідти й Одкровення.

А Ви вмієте мислити по іншому? Ви впевнені, що у Вас це добре виходить?

[Yur]

По-перше слід відкинути зовнішність відчуттів: слух, нюх, зір, смак, дотик. Натомість спробувати відчути, що є радість, смуток, впевненість .., тобто усе те, котре міститься в серці, але не залежить напряму від зовіншніх факторів.

А по-друге? Думка не закінчена.
(До речі, може Ви не знаєте, але радість, смуток... є результатом певних процесів в нашому організмі.)

Утім не від процесів вони залежать, а від устремлінь душевних.

У тому то й справа, що наша логіка побудована на розумових (емпіричнодослідимих) спостереженнях. Уявити скажімо себе по-за часом і простором ми не вміємо. Але ж саме звідти й Одкровення.

А Ви вмієте мислити по іншому? Ви впевнені, що у Вас це добре виходить?

Впененим можу бути лише за Боже Слово, від Котрого намагаюсь не відступитись ні на крок.

[ShMariam]

Утім не від процесів вони залежать, а від устремлінь душевних.

А часом і від процесів.

Впененим можу бути лише за Боже Слово, від Котрого намагаюсь не відступитись ні на крок.

Та й Свідки Єгови і купа різних сект теж "не відступають від Божого Слова ні на крок", але в них логіка то відсутня. (Вибачте, якщо образила таким порівнянням, Вам до них далеко в тому плані).

[Yur]

Утім не від процесів вони залежать, а від устремлінь душевних.

А часом і від процесів.

Ті процеси теж будуть нав'язані чиєюсь волею.

Впененим можу бути лише за Боже Слово, від Котрого намагаюсь не відступитись ні на крок.

Та й Свідки Єгови і купа різних сект теж "не відступають від Божого Слова ні на крок", але в них логіка то відсутня. (Вибачте, якщо образила таким порівнянням, Вам до них далеко в тому плані).

Уже перестав ображатись давно Завжди намагаюсь нести відповідь за свої слова.

[ShMariam]

Утім не від процесів вони залежать, а від устремлінь душевних.

А часом і від процесів.

Ті процеси теж будуть будуть нав'язані чиєюсь волею.

Пане Yur, не знаєте медицини - не говоріть. Якщо людині бракує відпочинку чи певних вітамінів і мікроелементів, то починаються різні нервові, психічні розлади, може бути навіть шизофренія (серйозно!). Ударна доза вітамінів навпаки викликає піднесений стан. (Це я ще мовчу про психотропні речовини).

[Yur]

Пане Yur, не знаєте медицини - не говоріть. Якщо людині бракує відпочинку чи певних вітамінів і мікроелементів, то починаються різні нервові, психічні розлади, може бути навіть шизофренія (серйозно!). Ударна доза вітамінів навпаки викликає піднесений стан. (Це я ще мовчу про психотропні речовини).

З медициною сперечатися точно не буду.
Утім твердо переконаний, що нормальна твереза людина здатна контролювати себе усю разом зі своїм тілом.

[ShMariam]

З медициною сперечатися точно не буду.
Утім твердо переконаний, що нормальна твереза людина здатна контролювати себе усю разом зі своїм тілом.

Так було тільки до первородного гріха. До цього й прагнемо.

[Yur]

Утім твердо переконаний, що нормальна твереза людина здатна контролювати себе усю разом зі своїм тілом.

Так було тільки до первородного гріха. До цього й прагнемо.

Але ж пані ShMariam, хіба людина й зараз не здатна проконтролювати себе. Уявіть собі таку ситуацію, трохи абсурдну всього лиш для прикладу.
Допустимо батькам хтось, хто має владу над ними, сказав, що коли вони хоч раз спробують зайнятися сексом, їхні діти, котрих вони до того народили, повмирають.
Та заради життя своїх діточок батькам і на думку не спало б більше займатися цим. Себто усе залежить від нашої волі, котра здатна усмирити тілесне. Й усе до чого ми прагнемо, здатні отримати, аби лиш прагнення були справжніми.

[ShMariam]

Але ж пані ShMariam, хіба людина й зараз не здатна проконтролювати себе.

Так, частково здатна, при чому так, щоб не допустити гріха. Я маю на увазі ситуацію, що не може, наприклад бути веселою, коли організм гостро чогось потребує (без чого не можуть виділятися ендорфіни), не може просто актом волі зробити так, щоб не приходили спокуси нечистоти (хоч може навіть дуже успішно з ними боротися).

[Yur]

Але ж пані ShMariam, хіба людина й зараз не здатна проконтролювати себе.

Так, частково здатна, при чому так, щоб не допустити гріха. Я маю на увазі ситуацію, що не може, наприклад бути веселою, коли організм гостро чогось потребує (без чого не можуть виділятися ендорфіни), не може просто актом волі зробити так, щоб не приходили спокуси нечистоти (хоч може навіть дуже успішно з ними боротися).

Згоден з вами. Утім завдання якраз і полягає, аби не виносити на поверхню те, що клекотить усередині.

377 «Управління» світом, яке Бог від початку довірив людині, здійснювалося передусім у самій людині як панування над собою. Людина була бездоганною й упорядкованою у цілому своєму бутті тому, що була вільною від потрійної пожадливості (Пор. 1 Ів. 2, 16.), — підпорядковує її чуттєвим насолодам, пожаданню земних благ і самоствердженню всупереч наказам розуму. http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38