о.Олег писав:Nazariusz писав:Перепрошую якщо вдаряюсь в оффтоп, але виникло нагальне питання. Річ в тому, що в одній із парафій Львівщини, яку адмініструють декілька отців-редемтористів, з'явились п'ятидесятники. І - що дивно - місцевий парох (точніше, парохи) не забороняють їм проводити свою діяльність безпосередньо в храмі. Сам я не з тієї парафії, але така новина мене просто вразила. Що з цим можна зробити? Люди розгнівані. Чи звертатись їм до єпископа, чи до місцевого протоієрея?
думаю, що йдеться не про п'ятидесятників, а про
католиків-харизматів (їх... гм... буває путають з протестантами
) Перевірте, будь-ласка, свої данні і, якщо можна, напишіть, про що йдеться. Мені ж (або комусь із модераторів/адміну) у приват (ПП) напишіть трошки детальніше
З повагою, о.Олег
Слава Ісусу Христу!!!
Та власне я був би не проти також знати це, якщо вже написали таке на форум, то думаю варто вже якось вичерпніше про це розяснити, а тим паче, тим паче якщо сталос якесь непорозуміння....(якщо у Вас склалось якесь хибне враження, або навіть і не хибне..)
Раз все так, то мусите відчувати якусь відповідальність...(якось так думаю, точніше дуже на це сподіваюсь)..
Скажу за себе, я також на подібну ситуацію купився, і це викликало обурення...(якись внутрішній конфлікт).
Так, у мому випадку це були Харизмати, і в принципі необізнанному(як мені) легко сплутати..
Попри своє особисте сприйняття(я не можу нажаль похвалитись захватом від цієї схожості, саме тої спільноти Харизматів(мова тільки за них, а не на загал) з такими собі ярими протестантами...як на перший погляд, тобто можна помилитись)), взнавши, що справді в монастирі у Франківську теж отці-монахи сприяли їм, то вирішив собі, що якщо це не Божа справа, то вона не встоїться, якщо священників банально обдурили(бо їх не було на зібраннях), тобто все тайне стане явним...
А так, то так....(правда зібрання припинились були там....це я просто по факту
)
Я не бажаю впадати в "якби і коби" з цього приводу, не балакав в дусі правельно-Не правельно....Праві-Не праві..
Молитись потрібно, якщо це якось спричиняє внутрішнє несприйняття, а про уста я взагалі мовчу, бо слово може і хвалити Бога, а може і навпаки..
Для чого ці пристрасті??????, тим паче якщо навіть враження вірні, то всерівно потрібно вважати щоб це не згіршило нас, не ввело у спокусу...
Спокій, Зваженність і Надія на Бога, бо тільки Він знає як воно насправді, а я вірю що Він не байдужий, а навпаки...
Але щоб я Це міг вмістити у себе, потрібно самому вважати на себе, щоб не піддатись спокусі і не впасти в гріх, до якого самий коротший шлях через наші вуста.
Все буде добре, якщо повіримо в це.
Дякую.