капрал писав:1.ви не відповіли на питання, якщо я не охрестився, мені первородний гріх не прощається?!
2.Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений. - а як бути мусульманам, будистам і ншим віруючим, в яких не має обряду хрещеня?!
Приєднаюсь і я,з вашого дозволу))
Сам колись розважав на цю тему.Є думки,підкреслю просто думки.
Скажу що тут з одної сторони все просто,але витримати цю простоту зовсім не просто.
А початком послужила моя присутність на Таїнстві (Хрещ.), і уділялась Тайна дорослій людині.З того все почалося.Почав думати, що ,як і з чим "їсти".
Скажу що думав тоді:Думки були різні,але була трішки присутня "жаба".І суть не в тому що кажуть що всі хріхи які "до"-Прощаються(змиваються).Ні,хоч якщо відверто то "так",але більшості за інше.А саме що людина робить такий КРОК у своєму житті свідомо,вже підготувавшись і знаючи що це таке,а головне для чого.
І порівнював з собою,я Хрещений в дитинстві.Тайну уділяв Священник з підпілля,робилось це в дома і з великим страхом.Виріс в "смутні часи" для церкви,того з малку мені церква не привилась.І якби не бабця моя(покійна),то взагалі-би нічого не було.Так що вдячний їй,побожна була жінка.Стара закалка,таких вже мало зустріниш.
Добре тепер суть:
Думав, чи не "обділиний" я якоюсь ласкою,чи дотримались мої
права??? (це зараз згадую з усмішкою,а тоді все наоборот)
Людина яка в зрілому віці Охрестилась.І я Хрещений в дитинстві,але почав щось думати про Бога на старість.
Дойшов до того,що Тайна уділяється,це свого роду жертва моїх батьків,бо вони прийняли таке рішення,як обовязок Християнина.
Тобто Тайна УДІЛИЛАСЬ мені,і це на Славу Господа.Але ПРИЙНЯВ я цю Тайну вже будучи трохи дорослим.Тобто від Уділення до Прийняття пройшло багато часу,але Бог був присутній в моєму житті,просто я тоді про це не підозрював.Зараз згадую молодість,і яким-би я супер-скептиком не був, но сумніватись не приходиться.
Як в Псалмах,,І роздумую над Ділами Рук Твоїх,,,
Доречі спілкувався з одним стареньким монахом,він уділяв Цю Тайну ба-а-агато разів,навіть дітям тих, кому уділяв ЇЇ.Тобеж досвід в нього є,іто ого-го який.
Так він поділився своїм спостережинням,а саме:
Таїнство Хрещення воістину чудесне,і діти які ЇЇ отримали в порівнянні з дітьми яких це оминуло(не Хрещенні) є в виграші.А саме; якщо дитина Хрещена но взагалі Богу своєї уваги не приділяє,то всерівно має якись "імунетет" від біди.Тобто в порівнянні з не Хрещеними, з життєвих труднощей якось лекше виходить,або її біда чіпає менше.Мова не йде про якись "апсолют",ні.Я про те що біда може вчипитись і до тих і до інших.Просто з досвіду отця, хрещені якось лекше виходять з неї(біди).
Але добавив,що батьки які дитину охристили і взагалі не приділяють уваги дитині(в сенсі Хто такий Бог),то чинять погано(гріх).І сказав що деякі гріхи передаються дітям(не тільки цей,це взагальному,а ще треба брати до уваги гріх в якому не розкаялись батьки),а точніше діти відчувають на собі деякі такі наслідки гріхів(батьків) поки не ПРИЙМУТЬ То УДІЛЕНЕ Таїнство.Тобеж поки в "Хреста Не Зодягнуться",це власне і є той вибір,з яким нас Бог створив.Бо свідомо ми це робим не в 1 міс. від народження. Свідомо це коли будем готові це прийняти,а саме захочим зробити це.І скажу за себе,що ходив до церкви і не відчував таку необхідність,просто про це не думав.Але з бігом часу якось трохи по іншому сприймається:"І все життя наше Христу Богові віддаймо"....а саме:ТОБІ,ГОСПОДИ.(зараз я просто сказав про різницю в сприйнятті цього виразу,і не тільки цього).
А що до думок про ті народи які не Християни,то скажу так.
Я колись спитався в одного "умніка"(з тих хто постійно говорить і має при собі Євангеліє),що буде з ними??? Відповідь:"Будуть Горіти в Пеклі".(сказано було з особливим ценізмом).
Я коли таке почув то мені стало так сумно,плакати не плакав,но був в шоці.Особливо коли він віртуозно почав мене закидувати цитатами з Єванг.,хоч і знав що я ЇЇ пару раз тримав в руках(раза три,іто по 10 хв.).Я повірив і мене це так вразило,якби я зараз його зустрів то мав-би велику спокусу(яку не скажу
),просто справа в тому що не тільки це мені "прочисав".Но Бог добрий,якось мене привів до Священника який мене розрадив,розбив в щент то "лайно" яке я дозволив собі повішати в наслідок своєї темноти.І прошу замітити, що зробив це без єдиної цитати.Просто тепла розмова,ось це на мою думку справжня Сила,чудо Боже.Бо я не прийшов в намірі мати розмову з ним,просто іхали в автобусі поруч,і доречі я був в поганому настрої.Але ми тоді познайомились.
Скажу скорочену суть:
Я максемум повинен з сумом жалувати що люди не прийняли Християнство,а як наслідок Христа,Господа Нашого,Спасителя.І добавив що якщо буде на те Воля Божа, то вони(не християни) обовязково Його приймуть.Бо є люди покликані для цього,які втілюють Божий план.(добавив що ще не всі Християни Його прийняли).А я спитав:"А я що можу зробити в поміч їм?"(бо було сумно що не хрещені будуть горіти в пеклі)
Відповідь:" Можеш,ще як можеш помогти цим людям(Місіонерам).",я подумав що треба навчитись побільше цитат,вивчити напамять Нов.Зап.Но він мене "розчарував".Сказав:"А ти що щось знаїш з Євангелія",,і добавив, що самий досконалий спосіб, це нести Євангеліє своїм життям.Тобто знати те що потрібно(катехизм) і старатись просто жити по Завітах Спасителя, і коли буду так жити, то знання Євангелія(і не тільки) прийдуть самі по собі.І цим прикладом я дуже допоможу.(так на всякий випадок...Я зараз тільки працюю в цьому напрямку,а то ще хтось подумає що я знаю істину
,і став "святим"..Я грішний,порою дуже..)
А хто каже що вони будуть горіти в пеклі,той сам наближається до нього.Сказав що неможна казати за когось(про пекло).
Я йому повірив,і вже з плином часу я знайшов підтверження його слів в книжках(Євангеліє,Богонатхненні праці Святих,життєві історії місіонерів,і т.д.).Про Євангеліє в Серці,а в голові як наслідок...І про різницю відповідальності за "первородний гріх"і його наслідками...
І про пекло також.Доречі знаєте що в процесах Канонізації дуже сильно перевіряється,чи принтендент не казав комусь, що хтось буде горіти в пеклі.
Ого-го.Пробачте записався...Пробачте якщо хтось згаїв час...Хотілось би почути думку якогось отця про мої думки про Хрещення,,був би радий..
ДЯКУЮ..