Про визнання Шлюбу неправосильним

на будь-яку тему. Відповідати може кожен дописувач Форуму, за винятком тих, кому модератори заборонили це робити.

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

orest
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 189
З нами з: 06 березня 2006, 14:57
Звідки: Ukraine

Повідомлення orest » 03 листопада 2009, 14:23

tarashome написав:
Чи охрестить церква дітей у батьків, що не мають шлюбу?
зазвичай - так


погоджуюсь, що так є.... але як же тоді з Кан. 681– § 1. Щоб дитину дозволено охрестити потрібно, щоб була обгрунтована надія, що вона буде вихована у вірі католицької Церкви ? а звідки така певність, якщо батьки не стараються жити згідно віри???!!!
тож я би ту ж вимогу як маємо щодо хресних - "вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти" застосовував і щодо батьків (якщо вони власне і звертаться з проханням, бо очевидно є певні виключні ситуації)!
принаймні слід ставити вимогу якнайшвидшого розвязання цієї ситуації (вінчання)...

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 03 листопада 2009, 14:30

orest писав:принаймні слід ставити вимогу якнайшвидшого розвязання цієї ситуації (вінчання)...

Але є випадки, коли вінчання неможливе. То не лишати ж дитину неохрещеною? :wink:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 03 листопада 2009, 14:39

orest писав:
tarashome написав:
Чи охрестить церква дітей у батьків, що не мають шлюбу?
зазвичай - так


погоджуюсь, що так є.... але як же тоді з Кан. 681– § 1. Щоб дитину дозволено охрестити потрібно, щоб була обгрунтована надія, що вона буде вихована у вірі католицької Церкви ? а звідки така певність, якщо батьки не стараються жити згідно віри???!!!
тож я би ту ж вимогу як маємо щодо хресних - "вів життя, згідне з вірою і завданням, яке має прийняти" застосовував і щодо батьків (якщо вони власне і звертаться з проханням, бо очевидно є певні виключні ситуації)!
принаймні слід ставити вимогу якнайшвидшого розвязання цієї ситуації (вінчання)...

так, як і цілком згоджуюсь з Олюнькою.
Для певності - маємо чіткі вимоги до хресних батьків (нешлюбований не може стати хресним) і, відповідно - чи є реальна можливість виховання дитинки християнином. А найбільше - молимо Бога за цю дитинку, за її християнське життя тощо
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

orest
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 189
З нами з: 06 березня 2006, 14:57
Звідки: Ukraine

Повідомлення orest » 03 листопада 2009, 15:50

Але є випадки, коли вінчання неможливе. То не лишати ж дитину неохрещеною?


хм... ну я ж говорив про виключення....
хоч... а може все-таки не хрестити? бо ж батьки пішовши "проти" волі Церкви дають дитині згіршення... чи ні?
і хто тоді несе відповідальність за це хрещення - священик чи батьки чи хресні?
а може слід вернутись, хоча б у цих випадках, до практики перших століть - хрещення в дорослому віці (після 16-18 років)...
хоч як не охрестимо ми, то охрестять православні... але тоді нехай вони перед Богом і відповідають...

Мaлuй
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 350
З нами з: 13 лютого 2009, 17:41

Повідомлення Мaлuй » 03 листопада 2009, 16:56

orest писав:хм... ну я ж говорив про виключення....
хоч... а може все-таки не хрестити?

:shock: а дитина тут при чім? шановний Ви хоч інколи думаєте над тим, що радите людям?

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 03 листопада 2009, 17:07

orest писав:хм... ну я ж говорив про виключення....
хоч... а може все-таки не хрестити? бо ж батьки пішовши "проти" волі Церкви дають дитині згіршення... чи ні?
і хто тоді несе відповідальність за це хрещення - священик чи батьки чи хресні?
а може слід вернутись, хоча б у цих випадках, до практики перших століть - хрещення в дорослому віці (після 16-18 років)...
хоч як не охрестимо ми, то охрестять православні... але тоді нехай вони перед Богом і відповідають...


Пропонуєте "метод страуса"?
А хто тоді несе відповідальність перед Богом за відмову хрещення? ...Тільки священик.
А як дитина не доживе до цього віку? :o

Коли при звичайних умовах хрестять дітей, теж не мають гарантії, що батьки через рік-два в секту не подадуться. То як тоді застосовувати вашу логіку?
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

pan Ostap
початківець
початківець
Повідомлень: 47
З нами з: 20 листопада 2009, 00:40

Повідомлення pan Ostap » 23 листопада 2009, 10:32

Скажіть іще, будь ласка, чи може Церква дати розлучення, якщо чоловік приймав шлюб будучи завороженим, обчарованим тощо... тобто під дією магії??? І лишень опісля усвідомив, що він зробив.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 23 листопада 2009, 11:49

pan Ostap писав:Скажіть іще, будь ласка, чи може Церква дати розлучення, якщо чоловік приймав шлюб будучи завороженим, обчарованим тощо... тобто під дією магії??? І лишень опісля усвідомив, що він зробив.


НІ.
Щодо магії :( Гм. Невже він був зомбі? В 2 словах. Церква Католицька НЕ дає розлучення. Вана уневажнює шлюб, тобто, його як не було. Якщо докажите церковному суду, що це дійсно було, тоді може і визнають недійсність. Хоча в цьому випадку, дуууже сумніваюсь.

П.С. Дозволяю собі дописи в таких темах, бо, якщо не помиляюсь, поки, що це не є зарезервоване виключно отцям?!

Тетяна
гість
гість
Повідомлень: 2
З нами з: 10 лютого 2010, 13:06

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення Тетяна » 10 лютого 2010, 13:22

Христос Рождається!
Прошу отців допомогти мені у такій справі.
Я розлучена з першим чоловіком у 1992 році.
Десь у 1994-1995 роках перший чоловік домігся, щоб наш шлюб визнали недійсним.
Мені прийшло повідомлення з церковного суду про те що шлюб недійсний.
У 2004 році я вийшла заміж вдруге. Але щоб взяти шлюб потрібно рішення церковного суду, яке
я загубила. Поясніть, будь-ласка, куди мені звернутися, щоб одержати копію рішення суду.
І чи маю я право вдруге брати шлюб.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення о.Олег » 10 лютого 2010, 13:48

Тетяна писав:Христос Рождається!
Прошу отців допомогти мені у такій справі.
Я розлучена з першим чоловіком у 1992 році.
Десь у 1994-1995 роках перший чоловік домігся, щоб наш шлюб визнали недійсним.
Мені прийшло повідомлення з церковного суду про те що шлюб недійсний.
У 2004 році я вийшла заміж вдруге. Але щоб взяти шлюб потрібно рішення церковного суду, яке
я загубила. Поясніть, будь-ласка, куди мені звернутися, щоб одержати копію рішення суду.
І чи маю я право вдруге брати шлюб.

зверніться у Церковний Суд або до того чоловіка, який домігся недійсності. В Суді має бути протокол Процесу і Рішення (яке Ви загубили), а чоловік, якщо взяв Шлюб з іншою жінкою - мав дати на парохії документ з Суду з потвердженням можливості взяти церковний Шлюб (запитайте Пароха).
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Тетяна
гість
гість
Повідомлень: 2
З нами з: 10 лютого 2010, 13:06

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення Тетяна » 10 лютого 2010, 13:52

Дуже дякую за пояснення!

Аватар користувача
Sacajawea
новик
новик
Повідомлень: 17
З нами з: 27 червня 2009, 17:18

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення Sacajawea » 10 березня 2010, 18:03

Першу частину розмови відділила: viewtopic.php?f=20&t=2853#p18887
Олюнька писав:
Sacajawea писав:Тоді виходить, що споріднення через хрещення є неважливим?
Адже дозвіл можуть дати і на шлюб двоюрідних, троюрідних брата й сестри, однак питання моральності тут все одно залишається. Чи ні?


Напевно тут не варто узагальнювати. Ту відповідь, яку ви цитуєте можна розглядати найперше в контексті даного запитання - ця жінка вже живе із своїм кумом і вже має від нього дитину.
Якщо треба звертатись до єпископа за уневажненням перешкоди - значить це не так вже неважливо. Нмсд

А чи це не буде отак, як тут?
7 Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
8 Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
(Матв.19:7-9)

Підпасовуємо правила під людей та їх слабкості. Чи це правильно?
На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно! (Пс.70:6)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення о.Олег » 10 березня 2010, 18:47

Sacajawea писав:
Олюнька писав:
Sacajawea писав:Тоді виходить, що споріднення через хрещення є неважливим?
Адже дозвіл можуть дати і на шлюб двоюрідних, троюрідних брата й сестри, однак питання моральності тут все одно залишається. Чи ні?


Напевно тут не варто узагальнювати. Ту відповідь, яку ви цитуєте можна розглядати найперше в контексті даного запитання - ця жінка вже живе із своїм кумом і вже має від нього дитину.
Якщо треба звертатись до єпископа за уневажненням перешкоди - значить це не так вже неважливо. Нмсд

А чи це не буде отак, як тут?
7 Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
8 Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
(Матв.19:7-9)

Підпасовуємо правила під людей та їх слабкості. Чи це правильно?

ні - ми (Католицька Церква) не розлучаємо
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Sacajawea
новик
новик
Повідомлень: 17
З нами з: 27 червня 2009, 17:18

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення Sacajawea » 10 березня 2010, 21:04

о.Олег писав:ні - ми (Католицька Церква) не розлучаємо

Ну та так, хоча слово "розлучення" в канонах фіґурує. :)
Проте я таки думаю, що Церква в цих випадках підпасовується під людей, а не слухає Христові слова. В принципі зрозуміло й рація в тому є, але Христовим словам усе одно суперечить.
На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно! (Пс.70:6)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення о.Олег » 11 березня 2010, 10:04

Sacajawea писав:
о.Олег писав:ні - ми (Католицька Церква) не розлучаємо

Ну та так, хоча слово "розлучення" в канонах фіґурує. :)
Проте я таки думаю, що Церква в цих випадках підпасовується під людей, а не слухає Христові слова. В принципі зрозуміло й рація в тому є, але Христовим словам усе одно суперечить.

якщо стосовно Шлюбу, то Шлюб укладаємо як єдиний і нерозривний. Не розлучаємо. А те, що слово є в канонах - то це не є слово з ненормативної лексики, тому і не заборонене. На саму проблему, про яку Ви пишите, дивимося в жодному разі не в супереч Христові, а розслідуємо спірний випадок і, якщо Шлюб був укладений - наголошуємо на тому, що він існує як нерозривний і не дозволяємо одружуватися з іншими людьми, якщо ж Шлюб не відбувся - даємо документ, що його не було і людина вільна брати Шлюб (якщо, звичайно, не у ній була причина того, що Шлюб не відбувся). Немає заперечення Христовим Словам: Шлюб або є і є нерозривний, або його немає і не було.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Sacajawea
новик
новик
Повідомлень: 17
З нами з: 27 червня 2009, 17:18

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення Sacajawea » 11 березня 2010, 17:03

о.Олег писав:якщо стосовно Шлюбу, то Шлюб укладаємо як єдиний і нерозривний. Не розлучаємо. А те, що слово є в канонах - то це не є слово з ненормативної лексики, тому і не заборонене. На саму проблему, про яку Ви пишите, дивимося в жодному разі не в супереч Христові, а розслідуємо спірний випадок і, якщо Шлюб був укладений - наголошуємо на тому, що він існує як нерозривний і не дозволяємо одружуватися з іншими людьми, якщо ж Шлюб не відбувся - даємо документ, що його не було і людина вільна брати Шлюб (якщо, звичайно, не у ній була причина того, що Шлюб не відбувся). Немає заперечення Христовим Словам: Шлюб або є і є нерозривний, або його немає і не було.

До чого тут згадки про ненормативну лексику? :shock: У канонах це слово не має значення розлучення, як у державному розумінні. Там ідеться про сепарацію, що можлива відомо у яких випадках. Але таке розлучення не дозволяє ні жити з іншою особою, ані шлюб брати.
А з уневажненням... та я розумію весь процес і теж можу пояснити так само, але тим не менше це для мене дивне і я вважаю, що то таки потурання людській слабості. Зрештою, краще так, ніж зняття благословення, якого я взагалі ніколи не зрозумію.
На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно! (Пс.70:6)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Прошу отців про пояснення!

Повідомлення о.Олег » 12 березня 2010, 07:26

Слава Ісусу Христу!
Sacajawea писав: До чого тут згадки про ненормативну лексику? :shock: У канонах це слово не має значення розлучення, як у державному розумінні. Там ідеться про сепарацію, що можлива відомо у яких випадках. Але таке розлучення не дозволяє ні жити з іншою особою, ані шлюб брати. .

перепрошую, якщо незрозуміло висловився: мав на увазі, що "розлучення" є нормальним совом і його ми можемо вживати. От лише не розлучаємо в значені "відпустити жінку", а "сепаруємо": подружжя з якихось причин не може жити разом, тому дозволяємо (або радимо) жити окремо. Це не "розлучення" у тому значенні, яке критикуєте Ви кажучи, що "йдемо на уступки людині, забуваємо слова Христові" - цей Шлюб дійсний, але живуть люди окремо (до того часу, поки не дійдуть згоди жити разом).
Sacajawea писав:А з уневажненням... та я розумію весь процес і теж можу пояснити так само, але тим не менше це для мене дивне і я вважаю, що то таки потурання людській слабості. Зрештою, краще так, ніж зняття благословення, якого я взагалі ніколи не зрозумію.

процес уневажнення Шлюбу складний, сьогодні у нашій Архиєпархії триває близько двох років (знаю про випадки, коли справа розглядалась більше 5-ти років). На Процесі Шлюб всесторонньо досліджується, Суд дає Адвоката, який захищає не якусь зі сторін конфлікту, а, власне, сам Шлюб, його дійсність - тобто Церква робить все можливе, щоб у часі Процесу з одного боку уможливити порозуміння між подругами, наголосити і висвітлити його сильні сторони тощо; з іншого - довести, що Шлюб було чинно укладено як єдиний і нерозривний. Надужиття, можливо, є (або можуть бути - люди ж), але це не з боку Науки Церкви потурається людським слабкостям. Церква вивчає справу і констатує дійсність або недійсність Шлюбу.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re:

Повідомлення о.Олег » 25 березня 2010, 15:08

Слава Ісусу Христу!
Igor писав: Якщо любиш людину, якщо ти наважився на шлюб з нею, то хвороба не перепона. Безумовна не попередити було негарно, але якщо почуття справжні, то разом легше долати хворобу.
Я мав можливість спілкуватись з дитиною хворою на ДЦП. Після цього мене мучить одне питання: хто з нас здоровіший(психічно) я чи Він?
П.С. Ну не повірю я що серйозну хворобу можна приховати.
А до речі, що робити якщо дитина хвора народилась? Відмовитись чи виховувати?
Відмова від цього шлюбу - втеча, не гідна чоловіка.

вже більше 10-ти років працюю з людьми неповносправними і досить добре відчуваю, пане Ігоре, про що Ви (у цьому та інших дописах цієї гілочки Форуму) - так: дитинка народжується і це Божий Дар для суспільства, тому ми всі маємо її приймати без огляду на те, як виглядає, чим хворіє...
Проте думаю, що маємо розрізнити тут (без контексту приписуваного Олюнці відкриваючого тему допису) той факт, що люди досить часто присвячують свою увагу/працю приховуванню хвороби і, якщо є небезпека розкриття, навіть міняють місце проживання; також, нажаль, буває, що хтось з подругів зваблює/використовує іншого. І те і інше є можливим. І те і інше є обманом, що може виявитися вже після Шлюбу і його уневажнити. Наприклад, покійний о.Андріїшин розповідав випадок з своєї практики: жінка, що прожила в Шлюбі з чоловіком 3 роки заявила (і це зрештою було доказано), що брала Шлюб і прожила цих 3 роки з чоловіком на постійному "підпитку", а дізналася про це лишетоді, коли побачила його одного разу нещодавно тверезим - це була не та людина, з якою вона брала Шлюб... Це пересадничий приклад. Розумію. Однак він добрий для того, щоб заакцентувати нашу увагу на проблемі обману в самих основах творення Шлюбу: обман може бути настільки підставовим, що друга сторона не зможе любити не навіть через хворобу/п`янство/борги.., а, власне, через сам факт брехні-недовіри. Зразу зауважу, що серйозність такої проблеми визначаємо ні не Ви, ні не я грішний, а Суд, при чому - скурпульозно, відповідально і досить довго - 2 роки, а то і більше; на Суді Шлюб (не когось із подругів, а саме Таїнство Шлюбу) захищає адвокат і це дуже нелегко не лише для подругів, а й для цілої Церкви - пережити процес уневажнення Шлюбу...
Ви десь нарікаєте на священиків. Так - буває різне і розумію, що Ви можете у певному конкретному випадку бути праві. Але загально: священик дає науки, досліджує майбутній Шлюб (анкетування), робить Оповіді саме для того, щоб виявилося те, що може завадити співжиттю цих людей у майбутньому. Але особливість цього процесу у тому, що священик повністю покладається на слова, сказані молодятами одне одному, на судження спільноти вірних, з середовища яких ці молодята походять. Може статися, що священик достатньо довго працює на Парафії і знає щось: має обов`язок сказати це перед Шлюбом. Якщо ж з усім, що виявилося, молодята бажають жити разом, Шлюб (окрім людей з розумовою неповносправністю або психічною хворобою, яка глибоко вплинула на пізнавальні можливості - не можуть взяти на себе відповідальність і, відповідно, Шлюб) буде дано. Але, нажаль, це не захороняє від того, що хтось комусь збрехав - "приховав серйозну хворобу"...
Приховати можна. На деякий час. Від деяких людей. З певними, часто, цілями - скористатися незнанням. А як себе поведе обманутий - це вже інша історія. Може і витримати. Правда - це говорить позитивно (позитивно?) про нього, але не говорить позитивно про обманщика і, нажаль, не може вилікувати Шлюб, який, думаю, є під небезпекою аж до смерті одного з подругів
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
прочанка
старець
старець
Повідомлень: 1692
З нами з: 18 червня 2009, 15:09
Звідки: Львів

Re: Ну не повірю я що серйозну хворобу можна приховати

Повідомлення прочанка » 05 травня 2010, 11:35

тут палка о двох кінцях. хвроба хворобі- різниця. Приклад із життя. Побралися молоді, красиво все, любилися,жили окремо. Але, в чоловіка не все гаразд було із психіною і його родина то знала і приховала той факт від майбутньої дружини. Перше все було добре, а потім у нього почалися напади божевілля. Жінка боячись за себе й алу дитину втікла з хати, а чоловік, розвісивши по всій квартирі її фото - повісився... Це була велика трагедія. Жінка й сама по тому мало не збожеоліла, бо винила себе в тому... Якби його лікували чи її попередили про ці напади, які були непоодинокими в родині, то можливо тої трагедії і не сталось би...
В іншому випадку, жінці не можна було народжувати, але Бог дав їй таку можливість за її мужність. Вони обоє з чоловіком спільно вирішили прийняти таке рішення, хоч по тому вона довго не прожила...
А ще в одному випадку, чоловік, який дуже домагався жінки і навіть розірвав її попередній шлюб після народження дитини з ДЦБ спокійненько її кинув...
Це я до того, що кожний випадок -унікальний і підходити до вирішення проблеми треба з урахуванням ньюансів...
Не бійтеся!

АБШ
гість
гість
Повідомлень: 5
З нами з: 03 лютого 2010, 16:26

Як уневажити шлюб?

Повідомлення АБШ » 12 серпня 2010, 06:09

Чи можна уневажити шлюб, якщо один із подругів зраджував після прийняття Подружжя?

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як уневажити шлюб?

Повідомлення о.Олег » 12 серпня 2010, 06:28

АБШ писав:Чи можна уневажити шлюб, якщо один із подругів зраджував після прийняття Подружжя?

Вам треба проконсультуватися в Церковному Суді. Якщо це реальне питання, з яким Ви/знайомі Ваші стикнулися. Якщо це питання виносите як загальне, то у ньому немає сенсу: кожен Шлюб, досліджений окремо, не може бути проектований на інший і узагальнення тут недоречні і навіть шкідливі. Якщо потрібно - в приват (ПП). З повагою, о.Олег Жаровський
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Як уневажити шлюб?

Повідомлення romanm » 12 серпня 2010, 21:16

Ну відкрийте накінець окремий розділ, з окремими темами- питаннями, де можуть відповідати тільки священики або /і авторизовані особи. А то все губиться серед байтів інфи!!!! ГАААА? :oops: :)

uasenja
гість
гість
Повідомлень: 4
З нами з: 27 квітня 2011, 09:19

шлюб

Повідомлення uasenja » 27 квітня 2011, 18:53

прошу поради у всiх хто може порадити як уневажнити шлюб який був укладенний несвiдомо в тому часi у католицькiй церквi причому ми були православно охрещенi

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: шлюб

Повідомлення о.Олег » 27 квітня 2011, 19:31

uasenja писав:прошу поради у всiх хто може порадити як уневажнити шлюб який був укладенний несвiдомо в тому часi у католицькiй церквi причому ми були православно охрещенi

перенесу це в запитання священикові
а свідомо чи несвідомо і чи Шлюб відбувся/ні - це не Форумне запитання: йдіть до церковного Суду, подавайте там свою справу (як це робиться Вам скажуть) і налаштуйтесь на співпрацю з Судом (за звичайних умов - 3 роки).
Якщо виникнуть якісь запитання - напишіть мені у приват (ПП)
З повагою, о.Олег Жаровський
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

uasenja
гість
гість
Повідомлень: 4
З нами з: 27 квітня 2011, 09:19

Re: шлюб

Повідомлення uasenja » 27 квітня 2011, 21:16

мене бiльше цiкавить його правомiрнiсть ,бо все вiдбулось дуже швидко за один день без попереднiх наук iбез усвiдомлення вiдповiдальностi перед богом i без благословiння батькiв

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: шлюб

Повідомлення о.Олег » 28 квітня 2011, 06:16

uasenja писав:мене бiльше цiкавить його правомiрнiсть ,бо все вiдбулось дуже швидко за один день без попереднiх наук iбез усвiдомлення вiдповiдальностi перед богом i без благословiння батькiв

так все це і має дослідити Суд. Буває так, що зовнішньо все ніби добре в укладені Шлюбу: і передшлюбні науки були, і не "за один день", і батьки дуже хотіли... (і не один бик помер і бочку горілки випито :) ) - а Шлюб не відбувся :( .
Стосовно того, про що питаєтеся: така швидкість не є нормальна, але різне може бути і компетентну відповідь може після дослідження ситуації дати лише Суд; батьківське благословення не є обов'язковим (але можуть бути важливі причини, через які вони були проти - відповідь може дати лише Суд); те, що Ви (згадували в попередньому дописі) хрещені в Православній Церкві - добре хрещені (Таїнства православних визнаємо, не перехрещуємо); "усвідомлення відповідальності" - :) часами думаю, що, коли б усвідомлювали відповідальність, взагалі б не одружувалися - жарти-жартами (перепрошую, якщо недоречно), але про безвідповідальність сторін може дати заключення лише Суд...
Вже десь писав, чому про такі особисті речі на Форумі прошу не говоріти: кожна ситуація життя людини є винятковою, але читач (так надто часто відбувається, щоб на це не зважати) може цю конкретну ситуацію/поради/рішення примінити до себе (через, як йому здається, подібність/ідентичність) і... гм... дуже помилитися/згрішити. Перепрошую ви перегляньте, якщо потрібно, подібні за проблематикою теми Форуму. Подаю деякі з них:
Розлучення. Як бути розлученим парам?
Ну не повірю я що серйозну хворобу можна приховати
Прошу отців про пояснення
Подружній обов'язок
Розлучення в УГКЦ

перепрошую за такі назви тем - так формулювали питання дописувачі. Все більш особисте прошу при потребі написати мені/іншим присутнім на Форумі священикам (о.Микіл, ієромонах Діонісій...) в ПП (натискаєте на значок, що знаходиться внизу мого імені - там, де котик бігає - ПП)
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

uasenja
гість
гість
Повідомлень: 4
З нами з: 27 квітня 2011, 09:19

Re: шлюб

Повідомлення uasenja » 29 квітня 2011, 13:48

скажiть а що в сiмi означаэ честь i невжэ можливо жити з людиною яка думаэ тiльки про себе чи можливо жити з людиною в серцi якоi немаэ бога :unknown: :unknown: :unknown:

Аватар користувача
Злий Іван
старець
старець
Повідомлень: 579
З нами з: 18 лютого 2010, 14:39
Звідки: Львів

Re: шлюб

Повідомлення Злий Іван » 29 квітня 2011, 13:54

Можна.
Можливо.
Але, чи варто?
Називайте речі своїми іменами ̶ люди краще вас розумітимуть.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: шлюб

Повідомлення о.Олег » 29 квітня 2011, 14:00

uasenja писав:скажiть а що в сiмi означаэ честь i невжэ можливо жити з людиною яка думаэ тiльки про себе чи можливо жити з людиною в серцi якоi немаэ бога :unknown: :unknown: :unknown:

не знаю
знаю, що живуть
знаю, що не живуть
От лише проблематичність таких розмов саме в узагальнені. А кожна сім'я - окрема історія. В тому числі і Ваша. Прошу про це в ПП, якщо потрібно, і в Суд
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

uasenja
гість
гість
Повідомлень: 4
З нами з: 27 квітня 2011, 09:19

Re: шлюб

Повідомлення uasenja » 29 квітня 2011, 18:38

взагалi то процес уневажнення я вжэ розпочав а саме описую письмово причини хоча цэ дужэ важко цьому передували розмови з моiм духовним наставником на протязi багатьох мiсяцiв на що й отримав благословення але цю тему вважаю актуальною в цьому часi не тiльки для себе можливо хтось не зробить стiльки помилок i замислиться перед тим як зроботи цей крок (на мою теперешню думку) З повагою до всiх учасникiв


Повернутись до “Запитання-відповіді”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей