Igor писав:Олюнька писав:Igor писав:Молитва (щира) ще ніколи і нікому не завадила. Не можна - треба!
Навпено вагомі причини були для такого вчинку, але Ви нікого не слухайте - усі душі вертаються до Бога і входять в Цартсво Боже!
Як допомагати душам в Чистилищі?
Коли душа покидає цей світ в стані ласки, але має борги перед Божою Справедливістю і повинна очиститись у вогні страждань від усіх наслідків гріха - вона потрапляє у Чистилище.
По суті своїй муки Чистилища нічим не відрізняються від пекельних мук, окрім того, що в Чистилищі присутня любов Божа і впевненість у вічному щасті з Ним, а в пеклі душі ненавидять Бога і знають, що їхні муки вічні.
Отож нагадаймо ще раз, що діється з душею після смерті. Осяяна великим світлом, за одну мить душа охоплює усе своє життя і бачить, що заслужила. Залежно від стану душі вона бачить або Бога в усій Його красі, або тільки потужне світло Його Присутності. Душа, засуджена на вічні муки, такої ласки не отримає ніколи. Якщо ж душа чиста, вільна від гріхів і від кари за них, вона може одразу увійти у вічне споглядання Бога. Боже світло наповнює її невимовним щастям і кличе до радощів Неба.
Для душі, заплямованої гріхом, але не смертельним, це світло стає суддею, позаяк її стан не узгоджується з нескін¬ченною святістю і досконалістю Бога. Тому Поєднання з Богом і вічне щастя для неї неможливе. Така душа не витримала би Його Присутності. Тому більшість людей ніколи не сягнули б Неба, якби після смерті не було очищення.
Через святу Церкву Бог вчить, що після смерті душа очищається карами Чистилища (Флорентійський Собор), що "в Чистилищі є вогонь " (Тридентський Собор).
Пригадаймо також сувору згадку Спасителя про в'язницю, з якої ніхто не вийде, поки не сплатить усього свого боргу (Мт.5,25; Лк. 12,58). Або слова святого Павла про те, що є душі, котрі тільки через вогонь можуть спастися (1 Кор.3,15).
Душа, котра в хвилину смерті брудна, перед Обличчям Бога постане наче роздроблена, пригнічена тягарем своїх провин, і цей стан для неї такий нестерпний, що вона сама прагне вогню Чистилища. Лише там починає розуміти, яким є Бог і Його любов та яким великим нещастям є гріх перед Обличчям Божої Величі.
Душа хоче кинутися в обійми свого Творця, але відчуває, що негідна. Вона тужить за Богом і відчуває глибоку вдячність за те, що може покутувати за свої провини.
Душа знає, що вона порятована, і ця думка стає для неї розрадою в терпіннях. Таким великим є Милосердя Боже, що навіть після смерті є можливість покути. Отож вогонь Чистилища - це таємниця ласки вогню Божого Милосердя.