Воля Божа, фаталізм та марновірства...

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

TorreTer
новик
новик
Повідомлень: 20
З нами з: 19 березня 2007, 10:59
Звідки: Іспанія
Контактна інформація:

Питання до священників про пороби

Повідомлення TorreTer » 19 березня 2007, 12:09

Розпочну з передісторї:
Коли я вийшла заміж за свого чоловіка, я була впевнена в тому, що Бог милує кожну людину і жодна погана сила не може мене здолати. Я була впевненою в своїй вірі католичкою і членом Марійської Дружини. Церква для мене була головною моєю опорою.
Так от, коли після одруження я почала вже сама помічати дивні речі котрі ставалися вже зімною, як членом родини мого чоловіка. До того часу поки я не знала чоловіка, я ніколи важко не хворіла. В мене почалося ніби з простих захворювань гінекології, а потім перейшло у важкі форми захворювань травної системи.
Якось з Божою поміччю я видряпалася і вижила, тому що інколи бракувало кілька годин самотності і я могла залишитися помирати сама. Потім я вже знала, що таке шлункові кровотечі і їхні наслідки.
Коли ми прожили з чоловіком 2 роки я задумалася про діти. На обстеженнях всі говорили, що потрібно здати аналізи чоловікови. Здали... Жити не хотілося.
Тоді я дізналася більше чому в старшої сестри немає також дітей і ніколи не буде. Їй в дитячі роки за союзу в Москві провели важку операцію на яйниках. Дізналася також про те,як до нашого одруження дві сусідські родини не спілкувалися. Як старшого віку сусідка прокляла свекруху. Вона їй сказала, що вона не буде мати кому залишити того маєтку, що мають.
Прокляття здійснилося. Сестра чоловіка одружена, але безплідна. Ми вже майже 5 років надіємося.
Мені й досі страшно згадувати ту історію, коли я перший місяць після весілля приїжджала до них на вихідні. Ввечері ми трішки посперичался з чоловіком, а вночі я проснулася від болю, якого завдавав мені чоловік, ламаючи руку. Він кричав ввісні. Коли я підняла крик і засвітила світло, він забився в куток ліжка і мав, як мені здалося, якийсь загнаний вираз обличчя, ніби зайченя, котрого стріляють. Тоді я сильно злякалася. Я й досі не можу бути сама в їхніх кімнатах. Боюся навіть на веранду вийти в будь-який час. Якийсь невідомий страх огортає мене.
Сестра розказувала, як вона проснулася від чийогось подиху і присутності невідомої сили в кімнаті.
Більше року як ми поїхали в Іспанію. Перед відїздом, коли копали в батьків картоплю на городі я повірила, що все що відбувається -це все не просто так. Я знайшла два, чоловік одне і свекруха одне свіже яйце на чотирьох кутах городу. На город не мають доступу ані качки ані кури. Мама тоді сказала, що знову хтось щось робить.
І знову почалося теж саме. Всі хто живе в будинку є хворими. Щось дивне відбувається в тій родині.
Родина мого чоловіка дуже релігійна. Вони хороші люди і в родині панує цілковита злагода. Щороку римокатолицький священник освячує хату, була і вервиця в хаті, котру передають з села в село.
Що відбувається отче?
Я знаю лише одне, коли мені порадив знайомий звернутися до одного старенького священника про допомогу і молитву через мою хворобу, тоді мені стало краще десь на тиждень. Потім важкі симптоми повторювалися.
Недалеко від їхньої оселі є Василіанський монастир, ігумен котрого має дар екзорциста. Мати чоловіка туди їздила за моїм проханням, але не потрапила до отця, лише була на службах. В цей час вони нічого не говорили про хвороби і якісь проблеми.
В даний час знову щось не так. Дзвонимо додому і чуємо одне і теж, постійно родина хвора.
Минулого року моя мати без відома взяла наші речі. Вона хотіла поїхати до якоїсь бабки,щоб та щось сказала. Проте, дякуючи Богові і розумові моєї свекрухи, моя мати відмовилася від задуманого, вона не сказала мені нічого, прото повернула одяг. Свекруха дуже просила зберегти в таємниці те,що вона мені все розповіла про задум матері і так ми змогли втримати наші стосунки в рівновазі з усіма батьками.
Отче, в що вірити? Що робити нашій родині?
Повірте, мене не так і легко преконати в таких речах, я дуже мало вірю в такі сили, але я стикнулася з цим у своїй сімї.
Допоможіть порадою.
Можливо, можете порадити компетентних в цьому питанні людей. В моїх даних при реєстрації є моя аська.
Щиро дякую.

oleh
гість
гість
Повідомлень: 1
З нами з: 25 березня 2007, 00:22
Звідки: Тернопіль

Re: Питання до священників про пороби

Повідомлення oleh » 25 березня 2007, 22:19

Пороби, прокляття, тощо - реальна річ. Нерідко вони діють не тільки на окремі особи, але на цілі родини, місця, речі. У випадках поробів, як правило, можна справді знаходити в тих місцях, де їх не повинно бути, дивні речі: яйця, клубки ниток, скрепки, шпильки, булавки і багато іншого. За цим всім криється дія злих сил, тому знайдені речі не можна брати руками - треба використовувати віник і совок, або щось інше, чим було б зручно прибрати знахідку. Все це необхідно знищувати (найкраще - спалити).
Коли вже трапилась біда, то найкращий захист - щира молитва, часта сповідь, щоденне Святе Причастя всіх членів родини, а також, звичайно, допомога священика-екзорциста. Будинок необхідно освятити. Не просто окропити свяченою водою, а покликати священика, щоб виконав повне освячення з єлеєм і свічками. Це потрібно робити стільки разів, доки не буде бажаного результату. В жодному разі не можна звертатися за допомогою до різного роду знахарів, магів тощо. За позірним "покращенням" ситуації проблема усугубиться. Для більш професійних порад постараюся знайти для Вас E-mail о.Григорія Планчака, який в цих питаннях має вагомий досвід. Пишіть мені приватно на E-mail: [email protected] Не падайте духом! Господь Вас не залишить без потіхи!
Слава Ісусу Христу

Аватар користувача
ihor
Модератор
Модератор
Повідомлень: 78
З нами з: 22 червня 2005, 09:26
Звідки: м. Київ

Re: Питання до священників про пороби

Повідомлення ihor » 26 березня 2007, 14:32

oleh писав:найкращий захист - щира молитва, часта сповідь, щоденне Святе Причастя всіх членів родини

Переконаний, що це передусім не тільки найкращий захист після настання "проблем", але найпевніший захист від виникнення такого роду проблем. Адже не даремно співаємо слова пророка Ісаї: "З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог".

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Питання до священників про пороби

Повідомлення Ira » 16 вересня 2007, 19:09

У Бога взагалі немає такого поняття як "пороби"!!! Чому люди, маючи певні терпіння, хоч найменші - зразу ж голосять в повний голос, що їм ПОРОБИЛИ, а чому не хочуть задуматися, що то може їхні гріхи їм "поробили", що то Бог нагадує, що пора б тій дитині попросити прощення, пора б розкаятися на Святій Сповіді перед Богом за всі свої вчинені гріхи. А люди... себе оправдовують, хвалять, і натомість звинувачують інших, що їм хтось "поробив", біжать до різних бабок, чаклунів, і тим ще більше грішать. І смішно боятися того всякого "сміття", хіба може щось таке завдати біди чи пошкодити тій людині, яка є у Божій Ласці!!!???

TorreTer
новик
новик
Повідомлень: 20
З нами з: 19 березня 2007, 10:59
Звідки: Іспанія
Контактна інформація:

Питання до священників про пороби

Повідомлення TorreTer » 18 вересня 2007, 10:44

Шановна Ira, я не хочу і не буду оправдовуватися в написаному. Кажуть: "Не суди і не будеш судженим"!!!
З чого Ви взяли, що я зверталася до чаклунів чи різного роду знахарів? Єдиний, хто мені колись допоміг молитвою - це, я так думаю, особисто Ваш знайомий отець Петро з Тернополя!
І, я так думаю, що жодний Батько не дасть таких страждань своїй дитині, котрі несе моя родина.
Вам би навчитися розуміння.
Колись в мене був знайомий фанатик-католик, так зустрівшись з ним тепер, я побачила, що я свою віру зберегла не зважаючи на обставини, на відміну від його фанатизму. До чого я це? Та просто, за своє життя, я залишилася такою ж, як була католичкою, розуміючи і підтримуючи всіх християн, навіть не практикуючих. Не осуджуючи!!!

Aleksandr
гість
гість
Повідомлень: 1
З нами з: 27 березня 2008, 21:57
Контактна інформація:

хата на селі

Повідомлення Aleksandr » 31 березня 2008, 20:10

Доброго Вам часу!
Я купив хату на селі, на горищі знайшов труну, що можете про це сказати, може є якісь забобони ?
Ще хочу освятити її (хату), це правильно?

Чупик
початківець
початківець
Повідомлень: 30
З нами з: 03 квітня 2008, 10:47

Re: Питання до священників про пороби

Повідомлення Чупик » 08 травня 2008, 09:13

TorreTer писав:Шановна Ira, я не хочу і не буду оправдовуватися в написаному. Кажуть: "Не суди і не будеш судженим"!!!
З чого Ви взяли, що я зверталася до чаклунів чи різного роду знахарів? Єдиний, хто мені колись допоміг молитвою - це, я так думаю, особисто Ваш знайомий отець Петро з Тернополя!
І, я так думаю, що жодний Батько не дасть таких страждань своїй дитині, котрі несе моя родина.
Вам би навчитися розуміння.
Колись в мене був знайомий фанатик-католик, так зустрівшись з ним тепер, я побачила, що я свою віру зберегла не зважаючи на обставини, на відміну від його фанатизму. До чого я це? Та просто, за своє життя, я залишилася такою ж, як була католичкою, розуміючи і підтримуючи всіх християн, навіть не практикуючих. Не осуджуючи!!!


Христос Всокрес!
Шановна TorreTer, на мою особисту думку, дане випробування, а саме так його можна назвати, є випробуванням Вашої віри. Згадайте слова Господа Нашого Ісуса Христа і моліться " ..І ось Я з вами до кінця віку..", на Нього лише надійтеся. Від себе можу добавити - моліться та надійтеся на Боже милосердя, бо Господь Бог не дає нам, людям, більшого випробування чим може людина перенести. Зверніться про заступництво до Божої Матері Марії через молитву на Вервичці і я впевнений у Вас все буде гаразд, бо завжди після грози приходить сонечко та хмари розходяться. Молитва на Вервичці така сильна, що я просто впевненний - що вона (молитва) переможе злі наміри та допоможе Вам. Нехай Господь Благословить Вас та Вашу родину.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 08 травня 2008, 15:31

В нас також була така ситуація - знаходили на подвір'ї різні речі, після того виникали проблеми із здоров'ям, але коли ми почали частіше ходити до церкви, більше молитись, часто приймати Св. Причастя, це все припинилося.
о. Вороновський радив такі знахідки не брати руками, відмовити над ними молитви (щоденні молитви до Отче наш...), покропити свяченою водою.

TorreTer
новик
новик
Повідомлень: 20
З нами з: 19 березня 2007, 10:59
Звідки: Іспанія
Контактна інформація:

Навіть не сподівалася, що ще когось зацікавить моя тема

Повідомлення TorreTer » 09 травня 2008, 22:22

З часу написання пройшло не мало, вже більше року. Але те чергуваня "чорної і білої полоси" в житті так і не змінилося. Шкода тільки, що так багато чорного. Я була вдома. Нікуди не зверталася по допомогу. Навчилася просто жити. В один момент попрощавшись з життям я зрозуміла, що якщо виживу, просто повернуся додому. І моя душа там, а я так далеко.
Я вам вдячна за поради. Але дав би Бог, щоб інші сім"ї були хоч на половину вірнішими Богові, як ми... І дуже мені шкода, що бачу цікаві парадокси в житті людей хороших, котрі залишаються при своїх інтересах із своєми проблемами, і таке враження, що ці проблеми Хтось там на горі ще більше нагнітає :(

danus
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 24 квітня 2008, 19:21
Контактна інформація:

Повідомлення danus » 11 травня 2008, 17:29

Я не маю наміру давати поради, а скорше виявлю власне бачення проблеми. Oleh вам радить з вашими проблемами звернутися до о. Планчака, я бував в монастирі о. Григорія, і не просто бував я там жив, і знаю те що вчить і чим живе Колодіївка із середини. І я вам би не радив звертатися до о. Григорія, нехай він спочатку вилікує всіх сестер, з Бірок, які приходили в монастир здоровими і тілесно, і духовно, а в монастирі поставали поробленими і біснуватими. Такі чудотворці як о. Григорій Планчак, як на мене є "ворожбитами в законі". Одним словом, якщо ви зв'яжитеся з о. Григорієм, я вам можу гарантувати, що вам буде спочатку трохи добре, а потім знову зле, і так буде повторюватися до безконечності, вас чим раз тим глибше буде за тягувати у вир подібних проблем. В Колодіївці тільки в тих не було проблем з духами, хто не приставав до переконань о. Планчака. Подібні отці люблять більше розповідати про бісів, ніж про Бога.
Ви кажете, що вся ваша родина і ви є дуже релігійними людьми, це й не дивно подібні речі частіше трапляються з віруючими ніж з не віруючими. Вся річ у тім яка ця віра, віра це не те що я визнаю якісь твердження, чи не признаю. Віра річ динамічна, це те чим ми живем, вона безпосередньо пов'язана з нашим життєвим досвідом. Одним словом ви ставши учасником життєвого досвіду вашого чоловіка і його родини, несвідомо прийняли їх віру, суть якої полягає в тім, що злі сили мають владу і сили майже рівну Богові, в правдивій ваші вірі, якою ви зараз живете, існує немов два рівносильні боги. Наспраді злі духи не мають жодної сили і влади чинити, що небудь без допуску Божого, але мають силу і владу над вами, через особливості вашої віри. І проявляється це тим що ви маєте страх перед ними. Над вами сповнюються слова: "за вашою вірою хай вам буде". З де якими святими теж були подібні випадки, вони в таких випадках виходили з ситуації тим, ще більше віддавали себе на волю Божу, показовим є приклад одного православного, Силуана Афонського, якщо не помиляюся, то йому була така порада від Господа: (по російськи) "держы ум в аду и не отчаивайся", тобто не трать надії в Бога за жодних випадків. З другої сторони, дуже легко давати зі сторони душеспасительні поради, і дуже складно самому їм слідувати. Можна б було радити вам абстрагуватися від життєвого досвіду родини вашого чоловіка, але це б було рівноцінним радити вам розірвати ваш шлюб і було б неправільним. Можливим є ще, такий варіант, що в родині вашого чоловіка є задавниний "шкилет в шафі", якійсь гріх який не було визнано, за гріх і не було виправлено, в результаті чого він перетворився на гріх проти віри, а це відповідно гріх проти Святого Духа, з відповідними наслідками.
І ще раз хочу наголосити, що я не маю наміру давати вам якигось порад, як робити і як вам далі жити, а лиш висловлюю власне бачення, можливо в деяких випадках прикре, що до вас і інших (мною згаданих), тож прошу вибачити мою безтактність.

orest
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 189
З нами з: 06 березня 2006, 14:57
Звідки: Ukraine

Повідомлення orest » 12 травня 2008, 11:37

погоджуюсь з danus...

тримайтеся.

Бог з вами.

Аватар користувача
demetris
старець
старець
Повідомлень: 417
З нами з: 29 січня 2006, 16:52
Звідки: м. Львів
Контактна інформація:

Повідомлення demetris » 13 травня 2008, 08:25

Христос Воскрес!!!
Хата - то гуд. Труну, якщо пуста - то закопати на цвинтарі або спалити (якщо не вживана).
Хату посвятити треба обов'язково, не залежно, що знайшли а горищі.

Якщо є якийсь страх щодо знахідки - можна замовити Літургію за всіх колишніх мешканців.
З повагою, Дмитро.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 13 травня 2008, 10:38

Цікаве видовище - закопати пусту труну на цвинтарі.
Aleksandr, а ви перевіряли чи вона пуста? :lol:
Переважно старші люди дбають про свій похорон: купляють одяг, труни тощо.

TorreTer
новик
новик
Повідомлень: 20
З нами з: 19 березня 2007, 10:59
Звідки: Іспанія
Контактна інформація:

Повідомлення TorreTer » 28 травня 2008, 22:04

Я Вам вдячна за розуміння. Чому до жодного духовного отця не звертаюся? Не знаю, може я змогла змиритися з тим що є. Але ні, я просто вибрала інший шлях. Не має того засліплення, котре було. Не акцентую на цьому увагу, так досить питань є, щоб вирішувати. Може і є "скелет у шафі" і у родини чоловіка і в моїй, але треба жити далі. Просто знаю, що не завжди те про що ми благаємо нам дається, хоча і є це моє благання сенсом мого життя.
А як Ви ставитеся до діток взятих у держави(усиновлення)?

lis
гість
гість
Повідомлень: 4
З нами з: 09 травня 2006, 11:04
Звідки: planeta Zemlia

зверніться до священика!

Повідомлення lis » 30 травня 2008, 23:35

danus писав:Я не маю наміру давати поради, а скорше виявлю власне бачення проблеми. ... нехай він спочатку вилікує всіх сестер, з Бірок, які приходили в монастир здоровими і тілесно, і духовно, а в монастирі поставали поробленими і біснуватими. Такі чудотворці як о. Григорій Планчак, як на мене є "ворожбитами в законі"... якщо ви зв'яжитеся з о. Григорієм, я вам можу гарантувати, що вам буде спочатку трохи добре, а потім знову зле, і так буде повторюватися до безконечності


Шановний Данус! Не маєте наміру давати порад, але їх даєте, та й ще й до того обливаєте брудом?? До чого тут сестри з Бірок? "Ворожбит"??
Своєю дуже суб'єктивною думкою, яку би ще треба було перевірити, Ви не тільки не допомагаєте людині, а ще й підриваєте її віру!
(Ваше таке негативне бачення часом не повязане з якимись незагоїними "ранами" у звязку з колишнім проживанням в тому монастирі? - можете і не відповідати, мене це не цікавить, може тільки допомогти задуматися особисто).

Знаю о.Планчака і знаю про те все добро, що він робить для людей з подібними проблемами!
Не знаю, чи до нього треба звертатися, але думаю, що звернутися до священика не завадить, адже кожен священик представляє Христа у діях та Таїнствах Церкви. А він вже і підкаже щось. (краще звернутися до старшого священика!) Знаю, наприклад, до деколи відчитують молитви чи Євангеліє над особою в потребі...

Завжди буду згідний, що молитва і св.Тайни нам допомагають у всьому. Молімося разом!

(а щодо усиновлених дітей - то це вже інша тема, яка не відноситься цієї частини форуму!)

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 31 травня 2008, 16:19

danus писав:якщо ви зв'яжитеся з о. Григорієм, я вам можу гарантувати, що вам буде спочатку трохи добре, а потім знову зле, і так буде повторюватися до безконечності, вас чим раз тим глибше буде за тягувати у вир подібних проблем.

Наші люди просто завжди хочуть, щоб хтось на них поклав руку, помолився і все буде добре і всі проблеми зникнуть.... а так не буває. Не вийде той злий дух з людини ніколи, якщо вона САМА особисто не покається, не буде постити, щиро молитися, приймати Святе Причастя... Все залежить від самої людини. І ніяке зло не вчепеться до тієї душі, яка є чистою як джерельна вода і яка живе у Ласці Божій. Одний лік проти цього – це щиросердечна Свята Сповідь і Святе Причастя.

danus
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 24 квітня 2008, 19:21
Контактна інформація:

Re: зверніться до священика!

Повідомлення danus » 01 червня 2008, 16:12

lis писав:
danus писав:Я не маю наміру давати поради, а скорше виявлю власне бачення проблеми. ... нехай він спочатку вилікує всіх сестер, з Бірок, які приходили в монастир здоровими і тілесно, і духовно, а в монастирі поставали поробленими і біснуватими. Такі чудотворці як о. Григорій Планчак, як на мене є "ворожбитами в законі"... якщо ви зв'яжитеся з о. Григорієм, я вам можу гарантувати, що вам буде спочатку трохи добре, а потім знову зле, і так буде повторюватися до безконечності


Шановний Данус! Не маєте наміру давати порад, але їх даєте, та й ще й до того обливаєте брудом?? До чого тут сестри з Бірок? "Ворожбит"??
Своєю дуже суб'єктивною думкою, яку би ще треба було перевірити, Ви не тільки не допомагаєте людині, а ще й підриваєте її віру!
(Ваше таке негативне бачення часом не повязане з якимись незагоїними "ранами" у звязку з колишнім проживанням в тому монастирі? - можете і не відповідати, мене це не цікавить, може тільки допомогти задуматися особисто).

Знаю о.Планчака і знаю про те все добро, що він робить для людей з подібними проблемами!
Не знаю, чи до нього треба звертатися, але думаю, що звернутися до священика не завадить, адже кожен священик представляє Христа у діях та Таїнствах Церкви. А він вже і підкаже щось. (краще звернутися до старшого священика!) Знаю, наприклад, до деколи відчитують молитви чи Євангеліє над особою в потребі...

Завжди буду згідний, що молитва і св.Тайни нам допомагають у всьому. Молімося разом!

(а щодо усиновлених дітей - то це вже інша тема, яка не відноситься цієї частини форуму!)


Я нікому не казав як вчинити, а лиш виявив власне (суб'єктивну) бачення проблеми, і що буде, на мою думку, якщо зробити так чи інакше. А що до моїх ран, які вас не цікавлять, то що злого в тім, що я хочу заст ерегти інших, не чинити тих помилок, які вчинив я. Ви кажете, що знаєте о. Григорія і все добро, що він робить, і я знаю, і мабуть не менше вашого, і про те що знаю, про те й розповідаю, можу і більше розповісти і не тільки негативне і позитивне теж. Ви кажете, що я підриваю віру, віру в кого? В священиків? Ви вважаєте, що священики представляють Христа у діях та Таїнствах Церкви, повністю згоден з вами, але не дивлячись на це, майже всі єресі і роздори в Церкві, саме від священиків, і як результат безліч скалічиних душ. Повірте мені, що жодин духовний супровід не може вам гарантувати спасіння вашої душі, якщо ви не будете прикладати власних зусиль, щоб знайти Бога у власному житті.

TorreTer
новик
новик
Повідомлень: 20
З нами з: 19 березня 2007, 10:59
Звідки: Іспанія
Контактна інформація:

Повідомлення TorreTer » 11 червня 2008, 10:51

Спасибі Вам danus за участь. Я розділяю всі Ваші думки. Ще кілька років назад, я б стала на бік таких, як Іrа, чи Lis. Я згідна з вашими думками, щодо розвитку нашої духовності і в багатьох випадках не людям судити про священників, але й не священникам судити нас, адже, як би не гірко було, серед цієї пастви є ще більше блуду і згіршення, чим серед мирян. А на світ я дивлюся не через "рожеві окуляри" Iru - і це однозначно. Просто вважаю, що потрібно ще й мислити, а не лише сприймати, як факт все, що нам подають в хороших книжечках і посібниках. І на сам перед, ми творіння Божі, а не ляльки з якими можна гратися. Це теж саме, що захотіла лялю - народила, захотіла вільного життя - залишила...хай бовтається сама в тому світі.
І щодо усиновлення для Lis
Шановний, от створите собі темку про захист священників від нападків інших, тоді і зможете давати поради, що відноситься до цього розділу, а що ні :D

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 11 червня 2008, 12:42

У мене питання до TorreTer - що саме розумієте під моїми "рожевими окулярами"?
Те, що я написала - це є Божа Правда. Ні один священник не вижене з нас злого духа і не захистить, все залежить від щирості нашого РОЗКАЯННЯ. Я також тієї ж самої думки, що наше духовенство пішло у великий упадок. Як було показано дітям з Фатіми, що дорога до пекла встелена фелонами...... І це справді так є, і дуже сумно, що саме від священників - отих пастирів, залежить спасіння душ багатьох і багатьох людей... і куди вони нас ведуть? Які науки дають? Який приклад показують? Нажаль, правдивих святих священників зараз є одиниці по світі, от вони справді можуть помогти душі і молитва їхня велику силу має перед Богом.
На кого ж іще як не на єпископів та священників найбільше диявол буде нападати, тому ми повинні багато молитися за них, постити та жертвувати любі наші терпіння....

Чупик
початківець
початківець
Повідомлень: 30
З нами з: 03 квітня 2008, 10:47

Повідомлення Чупик » 11 червня 2008, 15:40

TorreTer писав:Спасибі Вам danus за участь. Я розділяю всі Ваші думки. Ще кілька років назад, я б стала на бік таких, як Іrа, чи Lis. Я згідна з вашими думками, щодо розвитку нашої духовності і в багатьох випадках не людям судити про священників, але й не священникам судити нас, адже, як би не гірко було, серед цієї пастви є ще більше блуду і згіршення, чим серед мирян. А на світ я дивлюся не через "рожеві окуляри" Iru - і це однозначно. Просто вважаю, що потрібно ще й мислити, а не лише сприймати, як факт все, що нам подають в хороших книжечках і посібниках. І на сам перед, ми творіння Божі, а не ляльки з якими можна гратися. Це теж саме, що захотіла лялю - народила, захотіла вільного життя - залишила...хай бовтається сама в тому світі.
І щодо усиновлення для Lis
Шановний, от створите собі темку про захист священників від нападків інших, тоді і зможете давати поради, що відноситься до цього розділу, а що ні :D

Читаючи всі вище викладені відгуки, доходжу лише однієї думки, що всі ми грішні, що даючи хоча якусь пораду, чи карще так назвати розраду, випливає одне - усім не вгодиш. Проаналізуйте відповіді в даній темі і ви побачите кілька, якщо тверезо подивитись, помилок проти скількох заповідей ми згрішили: судимо ближніх своїх, вказуючи на їх недоліки, не судіть свщенників, бо самі не кращі, бо на Страшному суді їх не будуть питати про Ваше життя, і не вони будуть складати іспит з Вашого життя - а самі, кожен із нас.

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 11 червня 2008, 16:50

Чупик писав:не судіть свщенників, бо самі не кращі

Священників ми не судимо, але якщо хочемо спасти свою душу і слідувати за настановами та науками духівників, то ой як добре треба нам до них придивлятися і прислухатися, і шукати правду, бо якби я була такою і виконувала те, що говорять мені зараз багато нинішніх священників, то горіти мені тоді в пеклі.... це не осуд, ми мусимо шукати правду!
Чупик писав:бо на Страшному суді їх не будуть питати про Ваше життя, і не вони будуть складати іспит з Вашого життя - а самі, кожен із нас.

саме так і буде. Кожен повинен побудувати у своєї серці Святу Церкву і у ній вірно Богу служити, а якщо сліпо йти за вказівками священників - "нічого не знаю, бо так сказав мені священник!"..... то якщо то, що він сказав виявиться протилежне Божій Святій Правді, то що тоді?? а тоді вже не скажемо, що так мені священник сказав.... ні, будемо по справедливості відповідати самі за своє життя... а священник щей буде відповідати за ті всі людські душі, які він тут на землі звів на ліво.

TorreTer
новик
новик
Повідомлень: 20
З нами з: 19 березня 2007, 10:59
Звідки: Іспанія
Контактна інформація:

Повідомлення TorreTer » 11 червня 2008, 21:40

Ойойой, люде!!! Куди всіх понесло. Не хочу я, щоб хтось давав оцінку будь-кому і будь-чому. Рік тому я питала поради духовника, я її почула. Спасибі за те. Але зовсім не хочеться, щоб десь, хтось, тай давав собі дозвіл судити. Ми всі є грішні і будемо відповідати за це. Я чисто по-людськи хотіла почути думки... а тут перекинулося в напади на зовсім не знайомих мені людей, на духовенство.
Я притримуюся думки, що ми всі лише люди і чинимо за своїми принципами і переконаннями і не потрібно все "спихати" на тих, чи інших. Я терплю, не знаю за що, за кого, але терплю. Молю Бога (може варто наполеглевіше, але така вже я є), щоб дав мені той дар матиринства, але найбільше прошу про те, що вже маю, про того кого вже кохаю, і розумію, що мої благання можуть бути непочуті, але не хочу втрачати те, що мені Бог довірив в даний час - мою сім"ю. І давайте будемо лояльнішими, на сам перед однин з одним і без образ

danus
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 24 квітня 2008, 19:21
Контактна інформація:

Повідомлення danus » 14 червня 2008, 17:10

TorreTer писав: Молю Бога (може варто наполеглевіше, але така вже я є), щоб дав мені той дар матиринства, але найбільше прошу про те, що вже маю, про того кого вже кохаю, і розумію, що мої благання можуть бути непочуті...

Вибачайте, але мені чомусь такі ваші слова зовсім не подобаються, чому ви вважаєте, що можете бути непочуті, або по іншому кому потрібна молитва повна сумнівів.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 17 червня 2008, 08:48

"Якщо ми просимо щось в молитві і не отримуємо, то або мало просимо, або просимо не те, що нам потрібно, або ще не настав час для того, що ми просимо."
Св. Іван Ліствичник (книга "Ліствиця духовна").

Згадайте Авраама, Анну матір Самуїла, Єлизавету і Захарію, Анну матір Богородиці та інших праведників.

TorreTer, кріпіться у вірі і молитві, жодні терпіння не є намарно, можливо вам дійсно варто всиновити дитину.
Раджу вам почитати книжку "Богочоловік", в ній описано багато випадків, коли жінки приходили до Ісуса просити зцілення від безпліддя, а Ісус приводив у їх дім сиріт.
Ніхто не знає Божих планів, тому потрібно з покорою сприймати Його волю.
:Rose:

Аватар користувача
Cardinal
дописувач
дописувач
Повідомлень: 144
З нами з: 15 серпня 2008, 19:34

Повідомлення Cardinal » 16 серпня 2008, 15:10

У Новому завіті відсутній принцип Ретребуції (Бог за добро - нагороджує, а за зло - карає).

Стосовно терпінь то найчастіше праведник має терпіння і не вдачі, а людина як живе не з Богом має успіхи і радощі, якраз тут є випробування нашої віри, спасеться той хто витримає до кінця.

Якщо хочете то можна Вам попробувати постити і молитися і як найчастіше брати участь в Божественних Літургіях та приступати до Євхаристійного Христа.

сергій
старець
старець
Повідомлень: 507
З нами з: 27 березня 2008, 22:48
Звідки: Галичина

Повідомлення сергій » 17 серпня 2008, 13:53

Шановний Кадинале, то що Новий завіт заперечує Старий. Чи не єресь бува Ваші твердження?

Аватар користувача
Cardinal
дописувач
дописувач
Повідомлень: 144
З нами з: 15 серпня 2008, 19:34

Повідомлення Cardinal » 17 серпня 2008, 14:23

Cardinal писав:У Новому завіті відсутній принцип Ретребуції (Бог за добро - нагороджує, а за зло - карає).

Стосовно терпінь то найчастіше праведник має терпіння і не вдачі, а людина як живе не з Богом має успіхи і радощі, якраз тут є випробування нашої віри, спасеться той хто витримає до кінця.

Якщо хочете то можна Вам попробувати постити і молитися і як найчастіше брати участь в Божественних Літургіях та приступати до Євхаристійного Христа.
Дорогий Сергію!

Відкиньте емоції і тверезо перечитайте моє повідомлення.

Хіба я написав що Новий завіт заперечує Старий?
Ні А ви мені це приписали, тобто очорнили!
Чи не єресь бува Ваші твердження?
Ні не є, візьміть та почитайте наукову біблійну літературу. Новий завіт доповню Старий.

Єресь це буде тоді коли я вперто буду не відмовлятися від своїх тверджень, а вони будуть заперечувати Догми, або науку Церкви.[/i]

сергій
старець
старець
Повідомлень: 507
З нами з: 27 березня 2008, 22:48
Звідки: Галичина

Повідомлення сергій » 17 серпня 2008, 17:26

Еге ж.. Очорнив... Цікавий спосіб провести дискусію коли на питання відразу здіймати ґвал: очорнення! Я просто спитав. Якщо згаданий Вами принцип відсутній у Новому Завіті то як поянити масу тверджень Нового Завіту, що та чи інша хвороба є наслідком гріха, що Бог карає? Невже в Новому Завіті Бог не нагороджує добро і не карає зло?

Якщо Новий Завіт доповнює Старий то хіба це означає, що в Новому Завіті вже не функціонують духовні принципи, які функціонували в Старому?

Аватар користувача
Cardinal
дописувач
дописувач
Повідомлень: 144
З нами з: 15 серпня 2008, 19:34

Повідомлення Cardinal » 17 серпня 2008, 21:25

сергій писав:Еге ж.. Очорнив... Цікавий спосіб провести дискусію коли на питання відразу здіймати ґвал: очорнення! Я просто спитав. Якщо згаданий Вами принцип відсутній у Новому Завіті то як поянити масу тверджень Нового Завіту, що та чи інша хвороба є наслідком гріха, що Бог карає? Невже в Новому Завіті Бог не нагороджує добро і не карає зло?

Якщо Новий Завіт доповнює Старий то хіба це означає, що в Новому Завіті вже не функціонують духовні принципи, які функціонували в Старому?
Загалом на компрометуванні питання відповідається так само.

А як ви поясните страждання Праведника на якого сходили великі біди?

В моєму повідомленні йшлося про те що в С.З. за зло-карали, а за добро винагороджували, а в Н.З. вже все не так просто, деколи праведник має більші терпіння ніж грішник. В С.З. за добро ти обов'язково отримував винагороду , ще тут на землі, а в Н.З. вже все по іншому.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 18 серпня 2008, 08:15

Друга правда віри говорить: Бог є справедливий суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає. Тому не бачу теми до суперечки.
Щодо терпінь, то нагорода не має бути вже негайно, зрештою і в Старому Завіті маємо історію Йова, якого Бог випробовував.


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей