viter писав:romanm писав: Бог має свої плани на це все.
Ми говоримо про плани, розуміючи їх з точки зору тих, що живуть у часі. Що таке план Бога, Котрий є поза часом?
Хм, а що ж нам поза часом? Ми народжуємося щоби бути щасливими, думаю собі так.
Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor
viter писав:romanm писав: Бог має свої плани на це все.
Ми говоримо про плани, розуміючи їх з точки зору тих, що живуть у часі. Що таке план Бога, Котрий є поза часом?
Maryan писав:Слава Ісусу Христу. На форумі я перший раз. Я хотів би порадитись про свою ситуацію на рахунок розлучення, але в мене вона дещо особиста. Підкажіть мені будь - ласка як я можу це зробити, та куди мені написати?
andrey s. писав:Maryan писав:Слава Ісусу Христу. На форумі я перший раз. Я хотів би порадитись про свою ситуацію на рахунок розлучення, але в мене вона дещо особиста. Підкажіть мені будь - ласка як я можу це зробити, та куди мені написати?
В П.П. до отця Олега.
Ksena писав:Хотіла б запитати, чому православна церква дає "церковні розлучення" без проблем, а католицька ні? Чи означає це, що ті люди, які взяли шлюб вдруге у православній церкві - вже не живуть у гріху; тобто можуть приступати до святих тайн і є правоосильним подружжям з точки зору церкви, навіть можуть піти в католицьку церкву і все буде ОК. Але виходить , що подібні пари, які в католицькій церкві не можуть взяти шлюб повторно є для церкви великими грішниками? Одні в цій ситуації спасуться, інші підуть до пекла??? Хотіла б мати вичерпну відповідь на це питання.
Zolotce писав:Однозначно, що розлучення - гріх. І тут я можу зі спокійною совістю не підтримувати Церкву яка придумала "уневажнення" ...
о.Олег писав:Zolotce писав:Однозначно, що розлучення - гріх. І тут я можу зі спокійною совістю не підтримувати Церкву яка придумала "уневажнення" ...
уневажнення ні в якому разі не є розлученням
З повагою, о.Олег
Zolotce писав:
Уневажнення - це те саме розлучення, просто Церква так собі назвала той процес. Для заспокоєння совісті, а суть залишається та сама. Люди клали руку на Євангеліє, давали обіцянку перед Богом і це не можна відмінити. Це відбулося.
Zolotce писав:Та нема чого взагалі таку процедуру робити. Шлюб - це на все життя. І не треба вигадувати жодних адвокатів.
Zolotce писав:Обітниця є обітниця. Нашим нікчемним розумом не зрозуміти для чого Бог допускає всяке таке у наші життя. Але ми не вправі кидати той Хрест. Бо ж Ісус Христос теж страждав і то не в порівнянні з нашими стражданнями. Але така була Його воля. Він допустив ці страждання для того щоб було Спасіння. То ж і маємо приймати страждання з сокрушеним серцем. " І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний. (Мт 10:38)" Бог не обіцяв що буде легко. А більшість шукає де легше, де простіше. "Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі і нею багато хто ходить. Бо тісні ворота і вузька та дорога що веде до життя і мало таких що знаходить її" (Мт.7:13-14)" "А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений" (Мт.10:22) "Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне, Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені..."
Zolotce писав:Руку клали на Євангеліє, обіцяли що "...і в радості і в горі, і в багатстві і в бідності аж поки смерть не розлучить..." перед Богом обіцяли !!!! ніхто під прицілом не тримав (хоча тут можете мені аргументувати що є різні випадки примусу, але все таки до Церкви прийшли і на коліна стали) але чомусь більшість виконують тільки ту частину де " в радості і в багатстві і де немає проблем". Подружжя - це один з шляхів до Бога. Люди об"єднались і мають бути один одному допомогою на цьому шляху. І якщо один з них зійшов з шляху (алкоголь, наркотики, перелюб, брехня, ....) то інший зобовязаний бути його спасінням. Для Бога немає нічого неможливого і якщо з вірою просити Його про допомогу у такому нелегкому житті то Він допоможе. Зрештою я думаю що диявол дуже тішиться кожному уневажненню, адже людина не дотримує обітницю Богові..
Zolotce писав:... Шлюб - це безповоротний процес, який не може бути визнаний як такий що не відбувся, за жодних причин...
Zolotce писав:Та як не було ?!? Ну це вже смішно, як дитячий садок (вибачте, що ображаю) Зрештою кожен залишається при своїй думці...
romanm писав: А якщо не витримують такого життя? Тоді що, застрілити другу половину?
andrey s. писав:...Просто людям властиво накладати на інших якісь тягарі,якщо вже їх самі несуть.Тобто шлюб для них не є підтримкою в житті,а тягарем...
о.Олег писав:andrey s. писав:...Просто людям властиво накладати на інших якісь тягарі,якщо вже їх самі несуть.Тобто шлюб для них не є підтримкою в житті,а тягарем...
тягар Шлюбу є тягарем Шлюбу. Єдиного і нерозривного. На все життя. Його треба нести. У ньому є можливість дружині спасти чоловіка чи навпаки.
Тут же мова про те, що у окремих випадках Церква вивчає і говорить своє компетентне слово: був це Шлюб (у відповідальності і чесності одне перед одним, людьми і Богом), а чи люди (обидвоє чи хтось один) грались в любов/в Шлюб. Перше - Шлюб (розлучити те що Бог злучив не можемо), якщо ж буде доведене друге - Шлюбу не було (уневажнення)
З повагою, о.Олег
Zolotce писав: В мене моя думка склалась з особистого дослідження Біблії. А там нічого не сказано про уневажнення...
У минулій радіопрограмі ми розпочали розмову з ліцензіатом Східного канонічного права ієромонахом Михайлом Бубнієм ЧНІ. Звернули увагу на важливість св. Тайни Подружжя, зокрема на її церковно-правовий аспект. Поцікавилися у отця, як практикуючому християнину зрозуміти «уневажнення» церковного шлюбу. Священик розяснив, що терміни: церковний розвід, церковне розлучення, розірвання церковного шлюбу, уневажнення церковного шлюбу не прийнятні у церковних трибуналах, і взагалі для Церкви. Ці вислови не відповідають дійсності. Зауважив, що правосильно укладений подружній союз чоловіка і жінки, ласкою св. Тайни жодна людина чи навіть церковна влада не може розірвати, уневажнити, анулювати чи скасувати. І цьому є підтвердження у словах Ісуса Христа про нерозривність подружжя: "Що, отже, Бог з’єднав, людина хай не розлучає". (Мт 10, 9).
А що стосується Церковного Трибуналу Католицької Церкви щодо подружніх справ, то його завдання не уневажнювати шлюби як такі, лише шукати правду, тобто дослідити і ствердити, чи цей подружній союз у який вступила шлюбна пара був правосильно укладений на самому початку, чи ні. Тому, коли йдеться про подружжя яке фактично вже розпалося, і якщо одна із сторін подає позовну скаргу до церковного трибуналу, тут йдеться не про те, щоб уневажнити даний союз чоловіка і жінки, а про те, щоб дослідити чи даний шлюб на самому початку був правосильно укладений, чи ні. Тобто, чи він дійсно повстав з хвилиною складання присяги, чи можливо на самому початку вже Були якісь перешкоди для його правосильного укладення. Отже, завданням судді у церковному трибуналі є ретельно дослідити: передподружній процес підготовки наречених; саму процедуру укладання даного подружжя; життя подругів після вінчання; і опитати зацікавлених осіб та потрібних свідків, щоб вкінці винести справедливий вирок – позитивний або негативний. Тому ще раз підкреслюємо, що про уневажнення, чи ствердження неважності того чи іншого подружжя, можемо говорити тільки тоді, коли виявиться, що на самому початку укладання даного подружжя існувала вже та чи інша перешкода для його законного створення.
andrey s. писав:Та то так.. .
В цитованому Вами мому реченні йдеться про людей,які не були чесними з своєю половинкою і з Богом(з собою),но взяли шлюб в Церкві,дали обіти перед Ним,знаючи Хто Він,і розуміючи відповідальність.
І тоді шлюб справді тягар,якщо навіть обоє здорові і забеспечені.Но вони його несуть,бо дали Обітницю перед Богом.(і таке викликає повагу,і жаль одночасно)
Це є справді тягар,,,такий шлюб..і накладений не Богом,а собою..
Це стало крилатим висловом , але оперувати ним потрібно вкрай обережно. Бог хоче нашого щастя, і це є перше(дозвольте висловитися так) Його бажання. Решта- спроба, людська спроба пояснити біль, горе і страждання. Ось тут і не все так просто як нам здається.!!!! А про фізичні я взагалі мовчу. Бог не дасть людині того чого вона не зможе витримати. Тільки за умови що з Його допомогою
romanm писав:andrey s. писав:Та то так.. .
В цитованому Вами мому реченні йдеться про людей,які не були чесними з своєю половинкою і з Богом(з собою),но взяли шлюб в Церкві,дали обіти перед Ним,знаючи Хто Він,і розуміючи відповідальність.
І тоді шлюб справді тягар,якщо навіть обоє здорові і забеспечені.Но вони його несуть,бо дали Обітницю перед Богом.(і таке викликає повагу,і жаль одночасно)
Це є справді тягар,,,такий шлюб..і накладений не Богом,а собою..
Повага в чому?
Повернутись до “Запитання-відповіді”
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість