Яку свободу Бог дав людині.

[Just_me]

...а з самим злодієм (переступник Божої Заповіді "не кради") як?

Ну як же, отче? Хіба ж це не приклад, що Господь руками людини реалізував Свою волю?

[boroda]

Колись прочитав і запам*ятав молитву Оптинських старців.
Там є такі слова:
Господи, дай мені з душевним спокоєм зустріти все, що принесе мені цей день.

Господи, дай мені цілком віддатися Твоїй святій волі.

Господи, на всяку годину цього дня у всьому настав і підтримай мене.

Господи, які б я не одержав звістки протягом цього дня, навчи прийняти їх зі спокійної душею і твердим переконанням, що на все є Твоя свята воля.

Господи, відкрий мені волю Твою святу для мене і тих, хто мене оточує.

Господи, у всіх моїх словах і помислах Сам керуй моїми думками й почуттями.

Господи, у всіх непередбачених випадках не дай мені забути, що все полано Тобою

Господи, навчи правильно, просто, розумно поводитися з усіма домашніми і тими, хто оточує мене, старшими, рівними і молодшими, щоб мені нікого не засмутити, але всім сприяти до блага.

Господи, дай мені силу перенести стомлення дня, що настає, і всі події протягом дня.

Господи,керуй сам моєю волею і навчи мене молитися, сподіватися, вірити, любити, терпіти й прощати.
Значить все посилає Бог,і нетреба противитись Його Св*ятій волі,а просити ,щоб Він і нашою волею керував
А на рахунок злодія, тодумаю,якщо він покається,то йому буде прощено.
І ще одне,як на рахунок долі Юди?Пророки говорили ,що буде серед дванадцятьох один який видасть Ісуса,адже і решту зреклись Ісуса,але покаялись,а Юда наклав на себе руки...

[vitalko]

Колись прочитав і запам*ятав молитву Оптинських старців

До речі вона є в молитовнику "Прийдіте Поклонімся"

Значить все посилає Бог

Не все. Бог не посилає зла. Хоча його допускає....

[boroda]

Бог не посилає зла. Хоча його допускає....

А в молитві Отче Наш є слова...І невведи нас у спокусу...,тобто у випробовування,я так розумію
Тай незнає людина що є для неї добре.
Кажуть ,нема зла,щоб не вийшло на добро.

[о.Олег]

Колись прочитав і запам*ятав молитву Оптинських старців

До речі вона є в молитовнику "Прийдіте Поклонімся"....

так - молитва Патріарха Йосифа

[прочанка]

Доля... гм

Людина мислє, а Бог крислє...
Чи такі ми вже господарі свого життя? Ми маємо вільну неприсилувану волю, але є й Вища сила, яка мудро нас направляє, зупиняє на краю прірви, якщо ми хочемо чути ГОлос.

Останнім часом дивляся фільми про Кароля Войтилу про Папу Івана ХХІІІ. Плачу... Великі люди, які мали себе за найменших серед слуг Божих. Покірно йшли за покликом Всевишнього. Вони не шукали слави земної і були наділені великою владою.
ПРОСТИЙ СІЛЬСЬКИЙ СВЯЩЕНИК... Доля. Бог покликав і він пішов. Як важливо почути той поклик! Тоді й доля буде найкращою, бо дорога, навіть терниста, вестиме до БОга!

[Злий Іван]

У нас, очевидно, різне поняття вільної волі. Вільний - це для мене такий, який ні під що не підпадає. Яка ж це вільна воля, якщо на неї щось впливає?

Я дуже перепрошую, але той, хто ні під що не підпадає, той не вільний, а божевільний.
Це, повторюю, моя думка.

Люди забувають, що свобода (тотожно свободі волі) -- це не можливість "творити" що хочеться, а в першу чергу відповідальність за власні вчинки!

[о.Олег]

...Вільний - це для мене такий, який ні під що не підпадає...

Я дуже перепрошую, але той, хто ні під що не підпадає, той не вільний, а божевільний...

думаю йшлося Just_me про те, що людина, яка підпадає під гріх (відходить від Бога) - невільник.

[Olya]

Господь знає, як краще нам буде, бо Він знає нас (інколи краще й за нас самих), Він знає наші скриті таланти і позитивні якості... Інколи так складеться ситуація в житті, що здається, що все пропало, бо не вийшло так, як ми того бажаєм. Але пройде час і ми усвідомимо, що так краще, ніж те, про що ми мріяли раніше... Ми часто не хочемо слухати поклик Божий, який тихенько підказує нам, але Господь настільки нас любить, що коли ми не хочемо послухати Він посилає нам відповідні ситуації і людей, які направляють нас на правельну дорогу. Але у нас є свобода вибору, тому ми можем не звертати увагу на підказки і як ослики йти туди , де ми хочемо (бо так краще буде...- хоча насправді не буде).
Життя людини подібне на дорогу, які пересікають багато інших доріг, ми можемо звернути з основної дороги, яка веде до Бога і віддалитися, але ми можемо й повернутися, зробивши непотрібний круг і згаявши час, але повернутися.
Правда, що Господь бачить нас і на прикінці життя, бо для Нього все теперішнє, але Він просто нас бачить і хоче допомогти, як люблячий Батько, але чи послухаємо Його, то це вже нам вирішувати. Господь нас любить і хоче, щоб і ми полюбили Його, але заставити любити неможна...

[Олюнька]

Життя людини подібне на дорогу, які пересікають багато інших доріг, ми можемо звернути з основної дороги, яка веде до Бога і віддалитися, але ми можемо й повернутися, зробивши непотрібний круг і згаявши час, але повернутися.

А ще ми в цьому світі не одні - є ще дороги багатьох інших людей.
От на днях сталося нещастя в сусідів. Молодята побралися в липні, а післявчора він помер. 28 років, одинак у батьків, нічим не хворів, причина смерті невідома.

[євдоким]

Господь знає, як краще нам буде, бо Він знає нас (інколи краще й за нас самих), Він знає наші скриті таланти і позитивні якості... Інколи так складеться ситуація в житті, що здається, що все пропало, бо не вийшло так, як ми того бажаєм. Але пройде час і ми усвідомимо, що так краще, ніж те, про що ми мріяли раніше... Ми часто не хочемо слухати поклик Божий, який тихенько підказує нам, але Господь настільки нас любить, що коли ми не хочемо послухати Він посилає нам відповідні ситуації і людей, які направляють нас на правельну дорогу. Але у нас є свобода вибору...

Якось на закритих реколекціях у книзі "Наслідування Христа " прочитав, що якщо людина скидає із себе хрест, то відтак отримає іншого, але важчого від "свого"

[прочанка]

зараз стало модно різні тестування проходити, не минула мода і мою управу. Одне з питань так – чи вірите ви в долю? Як має християнин на це відповісти7

[luksander]

зараз стало модно різні тестування проходити, не минула мода і мою управу. Одне з питань так – чи вірите ви в долю? Як має християнин на це відповісти7

і які варіанти відповідей?

а християнин відповісти повинен правду, мабіть...

[Just_me]

Доводиться чути фразу, що випадок - друге ім"я Бога. Тому так, мабуть так. Я б відповіла, що свято вірю в долю. Якби її не було, такого слова не існувало б

[luksander]

«Бог все передбачає, та не все визначає наперед» – Іоан Дамаскін сказав.
Доля людини – все, що вже сталося в її житті, але що може статися без її участі в майбутньому?

[Just_me]

Доля людини – все, що вже сталося в її житті, але що може статися без її участі в майбутньому?

Як вам сказати... На жаль, життя так складене, що ми залежимо не лише від випадку, навколишніх, доброї чи вимушеної волі, але й багатьох інших факторів. І від нашого минулого теж. Всяка подія щось по собі залишає, нічого не буває просто так. Ось недавно прочитала вражаюче реалістичні слова:
Ребёнок, окружённый критикой – учится обвинять;
Ребёнок, окружённый насмешками – учится быть недоверчивым;
Ребёнок, окружённый враждебностью – учится видеть врагов;
Ребёнок, окружённый злостью – учится причинять боль;
Ребёнок, окружённый непониманием – учится не слышать других;
Ребёнок, окружённый обманом – учится врать;
Ребёнок, окружённый позором – учится чувствовать вину;
Но в то же время:
Ребёнок, окружённый поддержкой – учится защищать;
Ребёнок, окружённый ожиданием – учится быть терпеливым;
Ребёнок, окружённый похвалами – учится быть уверенным;
Ребёнок, окружённый честностью – учится быть справедливым;
Ребёнок, окружённый безопасностью – учится доверию;
Ребёнок, окружённый одобрением – учится уважать себя;
Ребёнок, окружённый любовью – учится любить и дарить любовь;
Ребёнок, окружённый свободой выбора – учится быть ответственным за свои решения.
Доля частково закладається батьками, прошарком суспільства, в якому виховується дитина, і тими подіями, які передують дорослому майбутньому. Іноді ловлю себе на думці, що ця людина, з якою зараз розмовляю, можливо, не винна у тому, що озлоблена, або недовірлива, або самовпевнена. Вона така, бо це реакція на навколишнє середовище, а воно таке, яке є. Вважаю, що люди могли б бути добріші, якби навколо панували добро, мир і щастя, але натомість маємо, що маємо. І це також доля.
Нерідко задумуюся про таку річ, як самогубство в контексті долі. Кажуть, що Бог дає людині лише ті випробування, які вона може витримати. А як з тими, що не витримали? Кому приписати їх вчинок?

[luksander]

Доля людини – все, що вже сталося в її житті, але що може статися без її участі в майбутньому?

Як вам сказати...
.... Вона така, бо це реакція на навколишнє середовище, а воно таке, яке є.

Так, минулого/долю вже не зміниш, але в побудові свого майбутньго, ще не визначеного, людина також приймає участь.

Вважаю, що люди могли б бути добріші, якби навколо панували добро, мир і щастя, але натомість маємо, що маємо. І це також доля.

Вважаю, що якби люди були добрішими, то навколо запанували б добро, мир і щастя. І мали б вони Щасливу долю.

Нерідко задумуюся про таку річ, як самогубство в контексті долі. Кажуть, що Бог дає людині лише ті випробування, які вона може витримати. А як з тими, що не витримали? Кому приписати їх вчинок?

Не казатиму за інших, а для себе розумію так, що Бог не допускає для мене такого випробування, яке б могло оправдати мій відхід від Нього.

[Just_me]

Не казатиму за інших, а для себе розумію так, що Бог не допускає для мене такого випробування, яке б могло оправдати мій відхід від Нього

Я просто нещодавно бачила сюжет по телебаченню про 9-річну дівчинку, котра не витримала знущань однолітків, повісилася з горя, то й постало таке питання, і як це пояснити - поняття не маю...

[andrey s.]

Доводиться чути фразу, що випадок - друге ім"я Бога. Тому так, мабуть так. Я б відповіла, що свято вірю в долю. Якби її не було, такого слова не існувало б

зараз стало модно різні тестування проходити, не минула мода і мою управу. Одне з питань так – чи вірите ви в долю? Як має християнин на це відповісти7

Доля, то слово яке має купу різних підтекстів і розуміннь. Тобто не бачу в одному слові чіткого і визначенного запитання.
А якщо покликаних багато, но вибраних мало....
то як, хіба то доля???
Нєа, всетаки на таке запитання я би прямо не відповів. (яке запитання-таку би і дав відповідь ).
А які синоніми цього слова у тих, хто каже так!!! Вірю.???
Дякую..

[andrey s.]

Тільки но читав розмову з бл. Святославом, він також має схожу думку.
– Не існує такого поняття, як доля. Це щось на рівні детермінізму. Є Творець, який має задум і через певні обставини повідомляє його нам. Треба вміти почути. Ти можеш відповісти, а можеш не відповісти. Це твоя свобідна воля. Кожен із нас має свої плани, часом немудрі. Бо ми бачимо лише частину життя, один фрагмент, а не всю панораму.

http://dyvensvit.org/osobystist/179/5930

[Just_me]

Знаєте, пане Андрію, тепер я лише поблажливо посміхаюся, коли хтось каже, що може щось змінити. Я теж так думала. В дитинстві. Будучи малою, я щиро дивувалася дорослим. Думаю, "вони такі дивні - кудись спішать, обманюють, зраджують, страждають, мечуться з одного місця на інше. Так безглуздо, я так ніколи не буду! Я буду жити в добрі і мирі, всім приносити радість, покажу на своєму прикладі, що якщо тримаєшся доброго, то все життя можеш прожити щасливим, і навколо тебе буде радісно і тепло. Всі побачать і захочуть так само!" Думаю, не варто вам переповідати, як я приземлилася, само собою зрозуміло. Більше мене подібні думки ніколи не відвідували. Ні я, ані будь-яка інша людина, скоріш за все, ніколи б не дали добро на злість, заздрість, зневагу, хворобу, смерть у своєму житті. Ці всі речі придумані щоб люди постійно вирішували завдання, виплутувалися з неприємностей і, можливо, таким чином вдосконалювалися для Бога. Але саме це і є доля - плани та дії Бога щодо нас. Ви якось можете спробувати цьому протистояти чи принаймні якось в це втрутитися?

[viter]

Я буду жити в добрі і мирі, всім приносити радість, покажу на своєму прикладі, що якщо тримаєшся доброго, то все життя можеш прожити щасливим, і навколо тебе буде радісно і тепло. Всі побачать і захочуть так само!" Думаю, не варто вам переповідати, як я приземлилася, само собою зрозуміло. Більше мене подібні думки ніколи не відвідували.

Я бажаю Вам, щоб такі Вас завжди відвідували. Але так жити можна лише тільки, якщо спочатку пізнаєте Бога і дійдете до такого рівня духовного життя, коли зможете сказати "Не я живу, а Христос в мені".

Але саме це і є доля - плани та дії Бога щодо нас. Ви якось можете спробувати цьому протистояти чи принаймні якось в це втрутитися?

Доля - це поняття, яке пішло з грецької міфології і до християнства ніяк не стосується. Бог дав нам не долю, а волю. І якби ми не могли протистояти планам Бога щодо нас, то вже на землі давно був би рай.

[vitalko]

Ні я, ані будь-яка інша людина, скоріш за все, ніколи б не дали добро на злість, заздрість, зневагу, хворобу, смерть у своєму житті. Ці всі речі придумані щоб люди постійно вирішували завдання, виплутувалися з неприємностей і, можливо, таким чином вдосконалювалися для Бога. Але саме це і є доля - плани та дії Бога щодо нас. Ви якось можете спробувати цьому протистояти чи принаймні якось в це втрутитися?

Та чому б не дали? Дали наші прабатьки і ми даємо(причому з сталою регулярністю) "добро" на гріх. Ось тут і вибір цього зла, зневаги, хвороби, смерті.... Причому не тільки у своєму житті...
В когось частіший, в когось - ні. А в когось вже зовсім відсутній, бо вибрав Христа, і Той живе в ньому.... Чи ж не ми відповідаємо за власне життя і життя тих, хто оточує нас?

[Just_me]

так жити можна лише тільки, якщо спочатку пізнаєте Бога і дійдете до такого рівня духовного життя, коли зможете сказати "Не я живу, а Христос в мені"

Та чому б не дали? Дали наші прабатьки і ми даємо(причому з сталою регулярністю) "добро" на гріх. Ось тут і вибір цього зла, зневаги, хвороби, смерті.... Причому не тільки у своєму житті...

Як з дитячого віршика "Вам відкрию таємницю, тільки ж ви не прохопіться" Так можна жити, коли ти народився і ніколи не бачив що таке зло. Не знаю, чому так, але я себе в дитинстві пам"ятаю десь із 2-х років, до того ж дуже чітко. Я була від природи на диво слухняною і спокійною дитиною, ніколи не робила капостей, всім співчувала і допомагала. Поки не потрапила в садок, потім в школу і мене не вразило, що моя поведінка іншими не акцептується і, більше того, викликає для мене негативні наслідки у колективі. Можливо, вам моя розповідь звучить трохи інфантильно, але як вже є. Тому можете повірити на слово, якщо у вас немає такого досвіду, якби ми з народження потрапляли в інші умови, то й вибір у житті робили б інший. Те, що ви називаєте вільним вибором, а я - долею, є тими обставинами, які підштовхують і мотивують нашу поведінку.

[viter]

Те, що ви називаєте вільним вибором, а я - долею, є тими обставинами, які підштовхують і мотивують нашу поведінку.

Так, багато речей мотивують нашу поведінку і серед них - віра. Вся річ в тому, чому ми надаємо більшої ваги.

[Just_me]

Так, багато речей мотивують нашу поведінку і серед них - віра. Вся річ в тому, чому ми надаємо більшої ваги.

Так, у цьому з вами згодна на 100%. Віра - це те, що мотивує зробити вибір на користь добра всупереч усьому.

[andrey s.]

Але саме це і є доля - плани та дії Бога щодо нас. Ви якось можете спробувати цьому протистояти чи принаймні якось в це втрутитися?

Маю такі підозри , що власне не те, чи я можу цьому протистояти чи втрутитись, а маю обовязок зробити це свідомо, не противитись Богу, а противитись і протистояти собі, своїй грішній зраненій природі. (як саме, то окрема тема , і всім відома)
І повірте, байдуже як це виходить у мене в якісному розумінні, тобто це не має бути завадою, і не має змінити прагнення.
Я розглядаю це вживане кимось "доля"(те що було в житті) тільки в минулому часі, іто з певною ціллю, за для пошуку Божої Волі у свому житті, свого призначення.
Подобається з псалмів:
Дух мій тривожиться в мені, і серце моє жахається в мені всередині.
Я згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками Твоїми і над ділами рук Твоїх міркую.
До тебе простягаю мої руки, моя душа, мов спрагла земля, Тебе жадає

Щаслива Ви людина, от чесно Вам кажу. Якщо Ви з малку думали за такі прекрасні речі.

Я буду жити в добрі і мирі, всім приносити радість, покажу на своєму прикладі, що якщо тримаєшся доброго, то все життя можеш прожити щасливим, і навколо тебе буде радісно і тепло. Всі побачать і захочуть так само!"

Відповім взаємністю, я не думав за такі речі, нажаль то так. Розповідати довго, тай суть не у тому.
Суть у тому, що я вірю у своє, Ваше, інших призначення, ні велике, ні маленьке, яке не порівнюється з чиїмось і, що головне, не для когось, а для Господа.
Воно так складно звучить, і відповідь здається нереальною.
Але все простіше, маю такі підозри , і Ваші дитячі мрії заслуговують на їх наслідування, і повірте, навколишній світ і наші падіння не є причиною ставити їх у ряд фантазій чи мрій які не мають шансу вооплотитись в життя.
Тільки от:всі побачуть і захочуть так само не має бути мотивом для того, бо приречене на розчарування поки ми самі того не захочим всім своїм нутром.
Бо все те Світле і Добре, все, що приніс собою Господь і зніс зовсім протилежне від людей, задля нас, і є нашою "долею" якщо прагнем Його.

Нєа, всетаки вираз "доля" є кволим і розпливчатим. (це не камінь у Ваш город, просто на загал, і типу дуже не визначине, бо як сказав Бл.Святослав, ми не бачим загальної картини)
Чи допустиме слово "призначення", "місце в житті", у Вашому розумінні "Доля".???
Дякую, було цікаво.

[прочанка]

Дякую за ваші роздуми уголос. Вірити у долю, значить бути фаталістом. вірити треба тільки в Бога, все у нашому житті від Нього. Людина має вільну, неприсилувану волю, тому й має вибір між добром і злом. Зло натягає на себе власними вчинками і це є Божим допустом. Щире каяття дає Боже прощення і благодать.
" Береженого Бог береже" - недарма є таке прислів"я

[Just_me]

Чи допустиме слово "призначення", "місце в житті", у Вашому розумінні "Доля".???

Так, звичайно, цього разу ви добре мене зрозуміли Вважаю долею саме ту сукупність подій, людей, ситуацій, і нашого в них місця, яке ми називаємо ще й призначенням. Для мене це можливо і трохи спрощений підхід, але те саме. І уникнути його не бачу можливостей.
Загалом не берусь стверджувати, що це загальне для всіх правило, відверто кажу, що суджу по собі. Мала на життя зовсім інші плани і, як мені здавалося, робила все для їх втілення. Проте з плином часу звісно слід було пристосуватися до обставин, так як обставини до мене ну ніяк пристосовуватися не хотіли, а переламувати хід подій не було чи то сили, чи то засобів Так би і далі тратила моральні зусилля, якби не дав мені Бог розуму змиритися Але то вже з теми про літеплість Якби я не вірила у поняття долі та призначення, то й досі б думала, що я не в тому місці не в той час

[Borrgdan]

Я думаю, що мова йде про свободу свідомо (з розумінням) робити добро чи зло. Тому задам таке питання: "Яке співвідношення існує між благом і злом? Що сильніше, і на скільки?"