ShMariam писав:Постійно, коли включений Інтернет, мене переслідує думка, що у вільний час повинна (?) йти на світські форуми і проповідувати, точніше, трохи нейтралізовувати "проповіді" СЄ, язичників, сектантів тощо.
Отож я думаю, або мені для заспокоєння совісті відключити Інтернет, або дійсно йти... Але чи не буде це помножуванням зла (спровокує напади на християнство, Церкву тощо). Взагалі це мало приємна справа.
Хто що думає? Не виникають у вас подібні думки?
Ага,,одного разу виникли,але після "відвертої розмови з собою
" уже не виникають
.
Ви просили поділитись думками,що я і роблю,без всяких особистостей і підтексту.....
Ну свої думки описувати не буду,ато я трошки строгий з собою в цьому,але їх суть викладу.
Особисто я в "сітці",зокрема на цьому форумі,тільки для "Євангелізації себе",це є основна мета.І повірте,я немаю ніяких цілей когось євангелізувати.
На якому би я форумі не був,мій обовязок бути Християнином.І повірте мені,для мене це не значить, про це казати без особливої потреби.
Християнин це дуже відповідально і до чогось зобовязує.Але я не стану кращим Християнином коли буду часто про це казати,акцентувати на цьому увагу.(типу,покайтесь погани,слухайте мене,я великий Євангелізатор)
І особисто я, коли на інших не Християнских форумах,не маю цілі когось Євангелізувати,пробачте,но це правда...Я там з особистих потреб(різні),і те що я Християнин,мене зобовязує вести себе відповідно(суто з боку свого розуміння).І ще,я не захожу на якісь сайти інших Церков чи релігійних організацій,і т.п.,а коли навіть заходив(було пару раз,,каюсь
),то не спілкувався з ними.Бо це їх сайт,і я памятаю як я був обурений коли на сайт УГКЦ заходили кому не лінь і показували "шлях спасіння".
Просто я не уявляю як можна євангелізувати "ікар2012",а якщо і можливо,то не мені
.А я стараюсь думати про наслідки своїх слів,наслідки не для мене,а для когось.І перш за все,думаю про наслідки для себе,коли когось називаю типа:погани,безбожники,і т.п.Якось мені страшно так казати,думати не так страшно,але такі думки залишині без уваги також не є добрими.(для мене)
Тобто мені байдуже з ким я спілкуюсь(віроізповідування),якщо це просте спілкування.І те,що в такому спілкуванні я буду просто Християнином,без "Євангелізаторских закидонів",без виділиння себе як чогось особливого,а просто чемність і вихованість(доречі Християнскі чисноти,які нажаль присущі далеко не всім Християнам),то хіба це не Євангелізація.Тобто такої цілі нема,але хочу я чи ні,всеодно це залишає свій слід.
Того я вважаю,якщо я на інших сайтах,то мене це зобовязує бути чемним,і також чемно вказати на чиюсь нечемність,а якщо це не діє,то просто не спілкуватись в сітці з нечемним, хто зна ким.(це не на мої нерви
)
Доречі,,,сумно,но факт...Особисто я бачу потребу чемно натякнути деяким "Євангелізаторам" на їхню легковажність і багато чого іншого(коли таке бачу).
Бо особисто я рахую,що на Проповідницку місію треба мати покликання,а якби ще дозвіл Церкви,то взагалі було би "круто".Тобто покликання і бажання це різні речі
,а особливо коли бажання диктоване завищенням себе,як чогось особливого.
Особисто я не маю якогось дару чи достатніх знаннь до Євангелізації Словом,та і в інтернеті це дуже натянута тема,тобто є свої особливості на формування яких впливає багато факторів.І що мені залишається????? Просто жити по Євангелії(С.П.),бути вірним Церкві,і я впевненний,що коли буду з цим справуватись,то це обовязково дасть плоди..
Якщо за ціле життя я допоможу хочаб трьом людям наблизитись до Бога,щоб вони відчули потребу в Ньому,то моє життя вже не було пустим.Тобто про тисячі я не думаю...я слабенький для цього.
Того власне я на цьому сайті,щоб чогось навчитись...Тай особисто я бачу інтернет мало придатним для проповіді,більш корисний для навчання.(особисто для мене)
............................
А що до Ваших думок п.Маряна,,то коли відчуваєте таку потребу,а головне спроможність,,,то це дуже добре,і нехай Вам Бог буде поміччю.
Але Ви вірно підмітили,"Це мало приємна справа",я думаю що Ви мали на увазі інтернет.
Дякую...
P.S.
Недавно вихожу відкривати ворота(в себе дома),і бачу трьох(одна тьотка і дві дівчинки,якісь звиду змучені,синяки під осима у дівчаток,а тьотка хоть куда,ого-го).Я побачив у них С.П. в руках і ще якісь книжечки,доречі з виду не знайомі,ну це не суть...
Коли побачив їх,вони йшли до мене,то всередині утворювалась якась "бяка",ну якась злість.Мало приємне відчуття.І тут я згадав історію прочитану тут на сайті(подану п.Олюнькою,в темі:"Св.Євангеліє живе в твоєму серці"),а саме вирішив їм запропунувати чаю.Повірте,я не робив це щиро(так як той священник в поданій тут історії),але просто стало цікаво чи зможу я так.Я почекав поки підійдуть до мене і привітаються(було цікаво як і ким представляться).Але на мій подив,просто "доброго дня",але не сказали хто вони.
І тут я чемно і без особливої наполегливості запропунував чаю чи чогось попити.На що "тьотка":"Ми не того прийшли",і почала видавати промову(слова про сасіння були присутні),і я тут перестав брати приклад з того священника(одним словом,я не зміг).
Я просто виразно сказав:"А чого ви приперлись".Далі мовчки спостерігав
,вони не змогли звязати одного речення,мало того,почали заважати один одному,тобто тьотка щось пробувала пояснити і дівчатка разом з нею,і робили це одночасно,і це їм сильно заважало.Я за цим спостерігав до 1 ХВ.,просто не мав часу.
Потім сказав,а точніше показав на сосіда(дідусь порався в городі),і сказав що можу дати лопату,для проповіді йому.
Вони просто мовчки пішли геть з вулиці.
Я навіть не знаю хто це були,можливо і якісь наші проповідники(хоч маю сумніви,бо наші повинні вітатись як заведенно).Одним словом байдуже..
Але перше що прийшло в голову:"якісь перепугані проповідники
".Повірте,,я не страшнючий з виду
,і в слова:"А чого приперлись" я особливого негативу не вкладував,скорше відтінок юмору(хоч це так назвати не можна).
Незнаю,,,якось не зовсім добре вийшло.Я не можу пояснити це відчуття,спасіння мене цікавить,але не їхнім шляхом(хоч я не захотів взнати яким).
І якщо хтось думає,що легко як той священник в дописі,то нехай спробує....
posting.php?mode=quote&f=9&p=30863 ,а в інтернеті так можливо????