Будні сімейних відносин

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 02 січня 2012, 23:33

Та ні, бо ті, хто в 18 років одружується, а потім розлучається теж ішли під вінець не під дулом пістолета, вони думали, що пора. Суджу між іншим і по собі, бо в 18-20 років теж думала, що пора, а зараз розуму прибуло, знань, і я зрозуміла, що це все аж занадто складно. То маю на увазі, що пора не тоді, коли здається, а коли розумієш, що це може бути крок у прірву, але робиш його свідомо. Бо більшість думає, що перед ними райдужне майбутнє, тому їм "пора"...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 00:06

Just_me писав: Тут в сусідній темі brat Martyn написав, що після одруження люди також залишаються вільними, але це не так. Суто моя логіка підказує мені, що мали б такими залишатись, але реальність і Церква кажуть інше. Одружуватися слід тоді, коли усвідомлюєш на тверезу голову, куди йдеш і що робиш.

Я мав на увазі, що кожен продовжує сам реалізовувати свою свободу у Шлюбі, і інший у цьому не має морального права брати подруга на прив'язь, але має тільки моральний обов'язок сповняти власні шлюбні обітниці. Адже Шлюб - це нагода для кожної окремої людини вчитися любити іншу у всіх відношеннях, а не спосіб намертво прив'язати бажану особу до себе.
Про які справжні стосунки і дарування себе в любові можна говорити, коли ми свою половинку ткнули носом в документ, який завідчує наш Шлюб, і на підставі цього озвучили ряд своїх вимог. Я розумію, що часто саме так і буває, і в мене так бувало, але в такому випадку про жодну шлюбну зрілість говорити не доводиться.

Чому я так говорю, та тому, що візьмемо будь-якого грішника, якого за його вчинки при відповідному законодавстві можна згноїти в тюрмі, але ж реальних змін само по собі це у його життя не принесе. Бо кожен сам повинен усвідомлювати свою чи то провину, чи то відповідальність, і тільки тоді буде справжній результат, милий Богові. Свобода - це невід'ємна якість людини, яка так само невід'ємно зв'язана з відповідальністю. Позбавити людину свободи, означає звільнити її від відповідальності. Тим не менше ми говоримо про відповідальність у Шлюбі, а значить той, про чию відповідальність ми так говоримо, мусить для цього залишатися вільним.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 00:26

В якійсь мірі, але не зовсім. Те, що свобода і відповідальність - речі, що йдуть в тандемі, - я на 100% впевнена. На практиці, щоправда, часто вони окремо існують одне від одного, від того купа проблем. Серед знайомих маю декілька прикладів, коли жінки у шлюбі абсолютно безправні істоти, їх чоловіки робили, що хотіли, а вони вдіяти нічого не могли, бо віруючі. І навіть коли залишалися самі не зі своєї провини виходу їм не було не тому, що не хотіли вийти, а тому, що мали усвідомлення, що брали шлюб, а з нього вихід хіба в могилу. Тобто вони ставали невільниками в ситуації усвідомлення великої відповідальності. З життя бачу, що шлюб безвідповідальним розв"язує руки через знання факту "нікуди не дінеться", натомість зв"язує відповідальним. Чесно кажучи, жахливо таке спостерігати, тим більше, що серед мого кола знайомих це дуже поширене явище...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 00:54

А буває і навпаки: жінка все на собі тягне, керує всім на свій лад, а чоловік планово перетворюється на натуральну шмату.
І що ж прикажете? Брати приклад?

Якщо хтось перебирає на себе всю владу, то це, як правило, означає, що хтось грішив тим, що втікав від своєї відповідальності. Хіба не так?
Найбільша спокуса все звалити на когось одного, але реальність відповідальності вже давно почала свій спільний відлік.
Боїтесь носити тягарі іншого? Пишіть шлюбний контракт, але пам'ятайте, що Шлюб під умовою є завідома неважний, або взагалі не вступайте у Шлюб.
Але ж про справжню любов мріяти не заборониш, правда? А зі шлюбним контрактом її не побудуєш... а значить, прийдеться ризикувати.

Я особисто знаю випадок, коли віра і терпеливість жінки перемінює чоловіка (все тільки в процесі, але світло в кінці тунелю вже видно), то чому тих випадків не може бути більше?
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Володимир85
старець
старець
Повідомлень: 600
З нами з: 12 липня 2011, 14:51

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Володимир85 » 03 січня 2012, 07:58

Just_me писав:Та ні, бо ті, хто в 18 років одружується, а потім розлучається теж ішли під вінець не під дулом пістолета, вони думали, що пора. Суджу між іншим і по собі, бо в 18-20 років теж думала, що пора, а зараз розуму прибуло, знань, і я зрозуміла, що це все аж занадто складно. То маю на увазі, що пора не тоді, коли здається, а коли розумієш, що це може бути крок у прірву, але робиш його свідомо. Бо більшість думає, що перед ними райдужне майбутнє, тому їм "пора"...



пора йти заміж/одружуватись, принаймні для мене, означає, що відчуваєш, що готовий, як чоловік брати відповідальність за дружину у всіх питаннях (матеріальний, духовний)/відчуваєш, як жінка, що можеш бути доброю матір’ю, доброю дружиною, доброю радою для чоловіка, справжньою жінкою.
Тобто приходить момент, коли, працюючи над собою у цих питаннях настає момент, коли відчуваєш не голе прагнення сімейності, а підкріплене власним життям у праці над собою.
Тут не стоїть питання віку, коли пора, хоч він також важливий, а перш за все – питання власної зрілості для сімейного життя.
Коли св.Франциск думав про єдине джерело всього живого,
його ще більше,ніж завжди,сповнювало благочестя,і він називав всіх тварей Божих,
навіть самих малих,братами і сестрами,бо знав — їх створив Той же,Хто створив і його самого.
(св.Бонавентура)

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 11:25

brat Martyn писав:А буває і навпаки: жінка все на собі тягне, керує всім на свій лад, а чоловік планово перетворюється на натуральну шмату.
І що ж прикажете? Брати приклад?

Прикажу зробити висновки і ніколи не повторювати чужих помилок.
brat Martyn писав:Найбільша спокуса все звалити на когось одного, але реальність відповідальності вже давно почала свій спільний відлік.

Так, проте часто спокуса перемагає і тягар несе відповідальний, сам же від того і страждає.
brat Martyn писав:Боїтесь носити тягарі іншого?

Носити тягарі іншого і без шлюбу можна.
brat Martyn писав:Я особисто знаю випадок, коли віра і терпеливість жінки перемінює чоловіка

Я особисто знаю кілька, коли терпеливість і віра жінки привели до втрати нею самоповаги і одну навіть довела до медичного божевілля. Жахливий випадок, випробовувати на собі не раджу.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення romanm » 03 січня 2012, 11:38

Неоднозначна тема. На жаль, немає одинакових рецептів для різних типів сімейних проблем.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення о.Олег » 03 січня 2012, 13:09

romanm писав:Неоднозначна тема. На жаль, немає одинакових рецептів для різних типів сімейних проблем.

на щастя!
:)
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 13:56

Just_me писав:Я особисто знаю кілька, коли терпеливість і віра жінки привели до втрати нею самоповаги і одну навіть довела до медичного божевілля. Жахливий випадок, випробовувати на собі не раджу.

Думаю, при загрозі таких випадків варто вдаватися до сепарації, і таким чином до того не доводити. Нема ради: інколи ситуація стає критично нестерпна, і саме для того корисно якийсь час пожити окремо, щоб охолонути-оклигати і більше віддаватися молитві.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 17:23

brat Martyn писав:Думаю, при загрозі таких випадків варто вдаватися до сепарації, і таким чином до того не доводити. Нема ради: інколи ситуація стає критично нестерпна, і саме для того корисно якийсь час пожити окремо, щоб охолонути-оклигати і більше віддаватися молитві.

Як Ви собі це уявляєте? Де та межа критичної нестерпності? Для Церкви немає поняття критичної нестерпності. Тут ми вже десь говорили про це нещодавно, більшість наполягала на тому, що все можна витримати.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 19:34

Just_me писав:Як Ви собі це уявляєте? Де та межа критичної нестерпності? Для Церкви немає поняття критичної нестерпності. Тут ми вже десь говорили про це нещодавно, більшість наполягала на тому, що все можна витримати.


А навіщо включати уяву?
Кодекс канонів східних церков писав:Кан.864/1: "Якщо одне з супругів робить спільне життя небезпечним або надто важким для другої сторони чи для дітей, то дає тим самим іншій стороні законну причину відійти на підставі декрету місцевого ієрарха і також власним рішенням, якщо небезпека є наглою".

Більше можна прочитати тут: http://old.ugcc.org.ua/ukr/church_in_action/sobor/previous/3rd/eparchial/lviv/ivanciv/

Просто на мою думку, вартує поряд з чеснотою терпеливістю розвивати чесноту розсудливості...
Звертайтесь нагору і, як кажуть у нас на фірмі, "вразі чого, вас поправлять".


У нас у спільноті також вже намітилась одна пара (причому молода), яка стала над прірвою розпаду, але оскільки чоловік там дуже свідомий християнин, з кожною наступною кризою віри, що тепер поєднана з подружньою кризою, він вчиняє самовідлучення від Церкви, аж поки криза не пройде.
От тільки не знаю, чим все цього разу скінчиться, молитись треба.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 19:38

brat Martyn писав:А навіщо включати уяву?

Я не запитувала, як Ви уявляєте сепарацію, мене цікавить, як Ви визначаєте, що
brat Martyn писав:ситуація стає критично нестерпна
Тим більше, як я вже казала, Церква впевнена, що таких ситуацій не існує.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення vitalko » 03 січня 2012, 19:51

Just_me писав: Тим більше, як я вже казала, Церква впевнена, що таких ситуацій не існує.


А можете привести документ Церкви де така впевненість висловлюється?
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 19:57

Just_me, читайте уважно моє попереднє повідомлення.

А конкретно я нічого не уявляю, бо не знаю конкретних ситуацій. Загальна панацея залишається мені невідомою.
Сам я, повірте, не мав би жодного бажання бути правником і працювати в церковному суді, розгрібаючи чиюсь білизну.
Я тільки тішуся і буду далі старатися, щоб церковне право не стало у пригоді власне мому подружньому життю.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 20:03

vitalko писав:А можете привести документ Церкви де така впевненість висловлюється?

Навіщо? Ми вже в темі "Контрацепція" наоффтопили :D , ось тут viewtopic.php?f=18&t=900&p=40519#p40519
Маю на увазі ту частину, де обговорювали фразу "немає викликів більших, ніж людина може витримати". Уважно прочитавши думку о.Олега можна зрозуміти, яка думка Церкви стосовно нестерпних життєвих ситуацій. Відповідь одна - ВСІ ситуації "стерпні" (вибачте за каламбур :Rose: )
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення vitalko » 03 січня 2012, 20:17

Just_me писав:Навіщо? Ми вже в темі "Контрацепція" наоффтопили :D , ось тут viewtopic.php?f=18&t=900&p=40519#p40519
Маю на увазі ту частину, де обговорювали фразу "немає викликів більших, ніж людина може витримати". Уважно прочитавши думку о.Олега можна зрозуміти, яка думка Церкви стосовно нестерпних життєвих ситуацій. Відповідь одна - ВСІ ситуації "стерпні" (вибачте за каламбур :Rose: )


Даруйте, але, нсмд, такий висновок трохи свавільний, тим більше коли його застосовувати до теми сепарації... Там розмова йшла зовсім про інше.

Чогось собі думаю, що часом сепарація якраз є і тим засобом(очевидно тимчасовим, але це вже від людей залежить), яка дозволяє зберегти подружжя під час кризи, не розриваючи його(очевидно це буде значити оте "витримати" в даному випадку). І тут вже десь говорилося, що Церква навіть деколи його рекомендує. Тому і задав відповідне запитання.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 20:28

Just_me писав:Маю на увазі ту частину, де обговорювали фразу "немає викликів більших, ніж людина може витримати". Уважно прочитавши думку о.Олега можна зрозуміти, яка думка Церкви стосовно нестерпних життєвих ситуацій. Відповідь одна - ВСІ ситуації "стерпні"


А я б на Вашому місці так не ідеалізував, а подав би Вашим подругам чи знайомим потерпаючим соломинку, якою є звернення у справі сепарації до місцевого єрарха, бо сепарація є тимчасовим явищем покликаним служити сціленню подружжя. То чому б не обговорити все це з єпископом і не дати подружжю більше шансів у такий спосіб?

Терпіти буває дуже важко, тим більше, що терпіння не є у подружжі самоціллю, адже так? Натомість подружжя є школою любові і шляхом спасіння.
Коли біжиш на довгі дистанції, не буде гріхом на трохи зупинитись і віддихатись, щоб з новими силами змагати до фінішу. Перевести подих не означає здатись. А "не витримати" саме це і означає, "здатись", тобто перестати старатись, про що у випадку сепарації не йдеться.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 20:32

vitalko писав:Даруйте, але, нсмд, такий висновок трохи свавільний, тим більше коли його застосовувати до теми сепарації... Там розмова йшла зовсім про інше.

Я ж не мала на увазі нічогосінько поганого, просто одне і те саме трактується однаково, а не ситуативно, ви згодні? Тим більше, що ми дискутували про саму доцільність вживання виразу "немає труднощів, які людина не може знести". а не про його застосування в якійсь ситуації :Rose:
vitalko писав:Чогось собі думаю, що часом сепарація якраз є і тим засобом(очевидно тимчасовим, але це вже від людей залежить), яка дозволяє зберегти подружжя під час кризи

Пане Віталію, є подружжя, що їм криза-не криза, сепарація-не сепарація, а толку нуль. От розповім вам про випадок, коли жінка зійшла з розуму, ну просто на моїх очах... Сусідка вийшла заміж і прожила з чоловіком здається років 8 (точно не скажу, бо не пам"ятаю). Дітей не мали, стосунки в них були жахливі (живемо двері-в двері, стіна в стіну, тому не питайте, звідки я знаю). Він собі приходив додому коли хотів, прямо їй говорив, що був з іншими, при сварці намотував її коси на руку і гатив до одвірка обличчям. Вона плакала, але терпіла. Проте він по якомусь часі вирішив собі піти. До іншої, з якою вже мав ненароджену дитину. Вона впала в таку паніку, найняла адвоката щоб якнайдовше не давати йому розлученння, витратила на це заощадження, постійно кричала "Він мій шлюбний чоловік, як він може мене залишити, він не має права!". Гнітила її перспектива залишитися самій. Вона знала, що шлюб - раз і на все життя, життя з кимось без шлюбу - гріх, тож вона буде сама. Я підтримувала її як могла, все це тривало роками. Перших 3 роки її депресія та істерики супроводжувалися питтям кінських доз заспокійливого, розмовами зі священниками, екзорцистами, я не виходила з її квартири практично ніколи, лікарів викликали, робили все що могли. В кінці кінців вона не поправилася. Зараз таблеток не п"є, але є інвалідом на все життя, ані фізично, ані психічно людина нездорова. Я просто в шоці, мені її надзвичайно шкода, на рівному місці людина зчахла. І життя в шлюбі для неї було пеклом (таке я б точно не витримала), і без стало смертельним вироком. І будьте тут мудрі.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 03 січня 2012, 21:00

Силою можна втримати людину тільки фізично.
Але чи фізичне втримання задовільнить спраглу любові душу? Думаю, що все одно ні.
Я в даній ситуації також бачу з боку цієї жінки явно нездорову свідомість стосунків, а не тільки гріхи і насильство чоловіка.
Думаю, ту хворобу вона сама собі вчинила.
Бо якщо людина категорично йде - її треба відпустити і молитись за її навернення і повернення у сім'ю, а не фанатично психувати.
Ой, не здорова це прив'язаність!

Одна нам знайома мамочка лишилась з чотирьма дітьми подібно і що ж... вона не відчаїлась, а звірилась на Бога, щоб давав їй змогу дітей забезпечити необхідним і виховати і Він давав. Навіть ремонти у школах робила, тяжко-важко, але... ж не треба втрачати віри, бо вона в таких ситуаціях і гартується.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення vitalko » 03 січня 2012, 21:10

Just_me писав:Я ж не мала на увазі нічогосінько поганого, просто одне і те саме трактується однаково, а не ситуативно, ви згодні? Тим більше, що ми дискутували про саму доцільність вживання виразу "немає труднощів, які людина не може знести". а не про його застосування в якійсь ситуації :Rose:

Але яким це чином вказує на те що Церква впевнена, що ситуацій для сепарації не існує? Вибачте, але говорите від себе, і не подавайте це як думку Церкви.

Церква каже наступне:

1649 Існують, однак, такі умови, за яких із дуже різних причин подружнє співжиття стає практично неможливим. У таких випадках Церква допускає фізичне відокремлення подружньої пари і кінець їхнього співжиття. Подружжя й надалі є перед Богом чоловіком і дружиною, і їм не дозволено брати новий шлюб. За таких важких обставин найкращою розв'язкою є примирення, якщо це можливо. Християнська спільнота покликана допомагати таким особам по-християнськи переживати цю ситуацію у вірності їхньому подружньому зв 'язку, який залишається нерозривним (Пор, Іван-Павло Й, Апост. зверн. « Familiaris consortio », 83; Кодекс канонічного права, кан. 1151-1155.).

Вибачте за різкість, будь ласка.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 22:35

vitalko писав:Вибачте за різкість, будь ласка

Вам немає за що просити вибачення, пане Віталію, у нас це ж не особисте :) Тим більше я ніколи не ображаюся, все чудово :Rose:
Я, як Ви мабуть з тої дискусії пригадуєте, що я не підтримую твердження, що все можна стерпіти, але мені всі опонували. Це не моя думка, це радше думка всіх, ОКРІМ мене. І для мене, якщо мені щось говорить представник Церкви, є думкою Церкви, я її приймаю навіть якщо категорично з нею незгодна. Чому б я мала ставити її під сумнів?
brat Martyn писав:Силою можна втримати людину тільки фізично.
Але чи фізичне втримання задовільнить спраглу любові душу? Думаю, що все одно ні.

Вже й не знаю... Я думаю, що ні, але ж люди в шлюбі чомусь утримуються під страхом гріха? Я не знаю мети такого шлюбу, ми з Вами можемо гарно розказувати про високі матерії, але реальність від того незмінна. Вона вимагала того, що згідно Біблії належить їй по праву - жити зі своїм чоловіком. Але чоловік належав їй згідно факту шлюбу, а не згідно власного бажання. Мій мозок розуміє, що її вимога з погляду здорового мислення безглузда, бо можна втримати будь-яку форму, а зміст всеодно який є. Я бачила, що її стан зумовлений усвідомленням неможливості в майбутньому мати сім"ю, усвідомленням тотальної самотності на все життя, але я не могла сказати "Розслабся, нащо він тобі, знайдеш собі нормального чоловіка, який не матиме тебе за ганчірку!". Яка б не була моя внутрішня позиція, я говорю людям те, що мушу, і треба, а не те, що думаю. Це я, умовно кажучи, з людьми такими як тут (свідомими християнами) можу подискутувати про доцільність тої чи іншої заборони, а навколишнім людям я видаю нагора все згідно правил. Тому я казала " Ну так, житимеш ти сама, але ти тримайся, будь мужня, все налагодиться", моя родина робила все можливе щоб її підтримати і витягти з того, але проти реальності не попреш, тож наші кількарічні зусилля увінчалися провалом. Мені дуже шкода, я кожен день про неї думаю, хоч пройшло вже майже 6 років, мені та історія завжди буде в голові як безмертне нагадування про те, чим шлюб може закінчитися... То просто одна з багатьох історій серед людей, яких я знаю, але найбільш трагічна за своїми наслідками :(
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення luksander » 03 січня 2012, 22:51

Just_me писав: То маю на увазі, що пора не тоді, коли здається, а коли розумієш, що це може бути крок у прірву, але робиш його свідомо. Бо більшість думає, що перед ними райдужне майбутнє, тому їм "пора"...

Just_me писав: Одружуватися слід тоді, коли усвідомлюєш на тверезу голову, куди йдеш і що робиш.


Перепрошую :pardon: – а в мене що не так? :oops: Я що, закликав одружуватись несвідомо, на п’яну голову, не відаючи де ти і що робиш? :no:

П.С. для тих, хто має властивість розмовляти зі співрозмовником, не чуючи його: перед одруженням попередьте про це свого обранця! :)
:Rose:

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 23:12

luksander писав:Я що, закликав одружуватись несвідомо, на п’яну голову, не відаючи де ти і що робиш?

Та ні, але кожен одружувався тоді, коли думав, що пора. Ви бачили людину, яка йде до вівтаря, але думає "Капець, ну як же це відбувається так невчасно?" Хіба ті, в кого вже дитина на підході...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 03 січня 2012, 23:15

luksander писав:П.С. для тих, хто має властивість розмовляти зі співрозмовником, не чуючи його: перед одруженням попередьте про це свого обранця!

Розумію, що цей рецепт для мене, але не можу Вас не похвалити :D : 5 балів! Я навіть думаю, що замість того, щоб шукати собі нещасного обранця, варто попити чайку! :D
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення luksander » 03 січня 2012, 23:36

Just_me писав:
luksander писав:Я що, закликав одружуватись несвідомо, на п’яну голову, не відаючи де ти і що робиш?

Та ні, але кожен одружувався тоді, коли думав, що пора. Ви бачили людину, яка йде до вівтаря, але думає "Капець, ну як же це відбувається так невчасно?" Хіба ті, в кого вже дитина на підході...

своє твердження будував на протиставленні:
негайно одружуюсь, бо я не можу прожити без цієї людини
і
пора одружуватись, бо це краще за подальше бурлакування
:pardon:

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення luksander » 03 січня 2012, 23:39

Just_me писав:
luksander писав:П.С. для тих, хто має властивість розмовляти зі співрозмовником, не чуючи його: перед одруженням попередьте про це свого обранця!

Розумію, що цей рецепт для мене, але не можу Вас не похвалити :D : 5 балів! Я навіть думаю, що замість того, щоб шукати собі нещасного обранця, варто попити чайку! :D

:) ну чому ж нещасного? Я себе таким не вважаю (хоча мене і не попередили)... :no:
:Rose:

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 04 січня 2012, 00:01

Just_me писав:Тому я казала " Ну так, житимеш ти сама, але ти тримайся, будь мужня, все налагодиться"

І Ви все правильно казали.

Але ще раз повторюю, що жоден обіт чи Заповідь не робить людину річчю, яка комусь належить.
Бо Христос каже: "Якщо хочеш спастись, сповняй Заповіді". Якщо хочеш... Божа воля є на те, щоб людина сама вчилася жертовно розпоряджатися своєю свободою.

Дозволю собі спробу змоделювати ситуацію цього подружжя, а Ви, знаючи реальну ситуацію, скажете, чи можлива така модель.

Отже, жінка заарканила чоловіка і явно вважала, що вона фактом Шлюбу його привласнила, а він це бачив і категорично внутрішньо цього не приймав. Не знав, як це можна змінити і згодом почав активно доказувати вчинками протилежне, тобто свою свободу. Але до жінки все не доходило, то ж потім він також почав мстити фізично і зневажати. Цікаво чи так само він поводиться з тою, до якої пішов? Ви часом не знаєте нічого про це?

То тільки, як варіант, для роздумів Вам, яка знає ситуацію ближче.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 04 січня 2012, 00:44

Брате Мартин, поправлю Вас трошечки, це моя вина, що Ви не так зрозуміли ситуацію. Вона свого чоловіка не заарканювала, скоріше він її, бо він її собі сподобав і зустрічатися вони почали з його ініціативи, очевидно одружувалися за взаємною згодою. Це був собі звичайнісінький шлюб, кажу Вам чесно. І не якихось підлітків, а зрілих людей близько тридцяти. Ситуація вийшла така, що вона ані під вінець його не тягнула, ані з хати потім не виганяла, тобто була як на мене (з тої повноти інформації, яку знаю зі спостережень та розмов із нею) звичайною дружиною, я б сказала доброю з християнської точки зору. Потім пройшло те, що їх зв"язувало (з його погляду), він собі почав вести життя, яке йому подобається, вона думала, що він жартує, коли казав п"яний, що був у коханки, коли знущався з неї фізично - думала, що то просто в кожного буває зрив (не один раз повторювалося). І коли нарешті пішов (я б сказала "О, Боже Милостивий, дякую тобі, що нарешті позбулася я цього хреста!"), вона зробила все, щоб він не покинув сім"ю, виявлявши готовність далі все терпіти (жах!), але тільки б не бути сама. При цьому її основним аргументом було те, що вони "взяли шлюб, і то мій шлюбний чоловік, як він таке може робити, хто йому дав право?", ситуація була б інша (можу лише припустити, а не ствердити, бо якби в роті росли гриби...), якби вони жили без шлюбу, бо тоді вона б відчувала себе в праві сподіватися на майбутнє сімейне благополуччя. Я знаю, що усвідомлення факту самотності було для неї тим нищівним фактором, який погубив її здоров"я, бо самотність видавалася їй страшнішою за домашні тортури. Результату її зусилля не дали, він пішов до жінки, з якою (інформація неточна, баба бабі сказала) поводився так само жорстоко. Вона ж в результаті має: а) шлюб, б) відсутність чоловіка, в) моральне і фізичне нездужання, г) повну залежність від сторонніх людей і єдиної рідної людини - старенької виснаженої мами. Ситауція просто жахлива, уже нічим допомогти я їй не можу (хіба фінансово час від часу), усі засоби були використані протягом перших трьох років цієї історії. Окрім неї самої і Господа Бога ніхто їй не допоможе, бо залучали ми і священників, екзорциста, лікарів, травників (не плутайте з якимись шаманами), люди з нашого будинку теж залучалися - все було намарне.
Востаннє редагувалось 04 січня 2012, 00:57 користувачем Just_me, всього редагувалось 1 раз.
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення Just_me » 04 січня 2012, 00:48

luksander писав:ну чому ж нещасного? Я себе таким не вважаю

Я Вас теж, :Rose: ну просто будь-хто, хто знаходиться поруч з людиною, котра не чує співрозмовника в скорому часі "знещасніє" :D Тож я і кажу: щоб не довелося потім попереджати, краще взагалі не шукати жертви :lol:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Питання сімейних відносин

Повідомлення brat Martyn » 04 січня 2012, 00:58

Дякую за допис, але іду вже спати і тільки дещо кину до теми наніч:

Майа Кучерская писав:Конечно, не на все жалобы отец Митрофан сердился. Когда какая-нибудь женщина рассказывала ему, что муж ее бьет, отец Митрофан просто сильно мрачнел. И велел передать мужу, что если он не прекратит, будет иметь дело с ним, с отцом Митрофаном. Но такие предупреждения мало на кого действовали. Несчастная жена после очередных побоев снова приходила к батюшке.

Тогда отец Митрофан узнавал адрес, собирался и ехал к ней домой. Там дожидался, когда вернется муж, вставал перед ним во весь свой великанский рост и грозно говорил: «Только попробуй ее еще тронь!». Размахивался и пробивал громадным кулаком деревянную дверь. Или оставлял в стене глубокую вмятину. В случаях с пьяницами сжимал кулаком бутылку и давил ее. А бывало, просто опрокидывал плечом шкаф с одеждой.

Это было настолько страшно, что некоторые жены в ужасе убегали из комнаты. А мужья, даже выпив, больше не дрались. И дырки в стене или двери пытались поскорее заделать.

Сам отец Митрофан говорил про такие истории: «Если мужчина бьет женщину, значит, он трус, достаточно его слегка припугнуть».
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей