Різноманітні молитовні практики мирян

[viter]

А що таке єдність християн? Може, пробачте, дурне запитання, але все ж?

[Вова]

А що таке єдність християн? Може, пробачте, дурне запитання, але все ж?

Та ні, хороше запитання.

Це питання подібне до мого першого поста у цій темі, тільки воно було звернене до о. Олега. БО якщо у вашому розумінні християни це ті що знаходяться у КЦ то нащо єднатися. І друга сторона, перше ніж молитися про єднання потрібно визнати що існують християни і поза католицькою конфесією.

[о.Олег]

А що таке єдність християн? Може, пробачте, дурне запитання, але все ж?

Та ні, хороше запитання.

Це питання подібне до мого першого поста у цій темі, тільки воно було звернене до о. Олега. БО якщо у вашому розумінні християни це ті що знаходяться у КЦ то нащо єднатися. І друга сторона, перше ніж молитися про єднання потрібно визнати що існують християни і поза католицькою конфесією.

так про це, власне, і писав тут на форумі: екуменізм напрямлений на відшуковування християн відповідно до скарбів віри та моралі Христової Церкви, які ще залишаються в різного роду людей, їх спільнот чи церковних спільнот та церков

З повагою, о.Олег

[luksander]

То треба справді спочатку визначитись в змістові терміну «християнин», тоді – в чому вони можуть бути єдині…бо інакше – за що молитися?
А для роздумів над СП там приводиться конкретне місце: І Листа апостола Павла до Коринтян 15,51-58
можна над ним і розважати, щоб не офтопити...

[о.Олег]

То треба справді спочатку визначитись в змістові терміну «християнин», тоді – в чому вони можуть бути єдині…бо інакше – за що молитися?
А для роздумів над СП там приводиться конкретне місце: І Листа апостола Павла до Коринтян 15,51-58
можна над ним і розважати, щоб не офтопити...

все вірно - християнами себе люди називають дуже різні. Як і православними. Як і релігійними. Як і віруючими. Як, зрештою, і людьми... Ми ж маємо розуміти, що Христова Церква шукає зерна правдивої віри/моралі, щоб мати можливость щиро назвати людину християнином. З повагою, о.Олег

[luksander]

все вірно - християнами себе люди називають дуже різні. Як і православними. Як і релігійними. Як і віруючими. Як, зрештою, і людьми... Ми ж маємо розуміти, що Христова Церква шукає зерна правдивої віри/моралі, щоб мати можливость щиро назвати людину християнином. З повагою, о.Олег

Ну а не щиро?
Можу я вважати себе християнином, не маючи від Церкви ніякого письмового, чи, хоча б, усного підтвердження, що зерна правдивої віри/моралі в мене знайшли?

[luksander]

мені подобається, як про слово "християнин" сказано в К.С.Льюіса в "Просто християнство":

Так что, если однажды мы позволим людям возвышать и облагораживать или, по их словам, наделять более глубоким смыслом слово "христианин", это слово тоже вскоре утратит свой смысл. Во-первых, сами христиане не смогут применить его ни к одному человеку. Не нам решать, кто, в самом глубоком значении этого слова, близок или нет к духу Христа. Мы не можем читать в человеческих сердцах. Мы не можем судить, судить нам запрещено. Было бы опасной самонадеянностью с нашей стороны утверждать, что такой-то человек является или не является христианином в глубоком смысле этого слова. Но очевидно, что слово, которое мы не можем применять, становится бесполезным. Что касается неверующих, то они, несомненно, с готовностью станут употреблять это слово в его "утонченном" смысле. В их устах оно сделается просто выражением похвалы. Называя кого-то христианином, они лишь будут иметь в виду, что это хороший человек. Но такое употребление этого слова не обогатит языка, ведь у нас уже есть слово "хороший". Между тем слово "христианин" перестанет быть пригодным для выполнения той действительно полезной цели, которой оно служит сейчас.
Мы должны, таким образом, придерживаться первоначального, ясного значения этого слова. Впервые христианами стали называться "ученики" в Антиохии, то есть те, кто принял учение апостолов (Деян. 11, 26). Несомненно, так назывались лишь те, которые извлекли для себя наибольшую пользу из этого учения. Безусловно, это имя распространялось не на тех, кто колебались, принять ли им учение апостолов, а на тех, кто именно в возвышенном, духовном смысле оказался "гораздо ближе к духу Христа". Это не вопрос богословия или морали. Это лишь вопрос употребления слов таким образом, чтобы всем было ясно, о чем идет речь. Если человек, который принял доктрину христианства, ведет жизнь, недостойную ее, правильнее будет назвать его плохим христианином, чем сказать, что он не христианин.

[о.Олег]

все вірно - християнами себе люди називають дуже різні. Як і православними. Як і релігійними. Як і віруючими. Як, зрештою, і людьми... Ми ж маємо розуміти, що Христова Церква шукає зерна правдивої віри/моралі, щоб мати можливость щиро назвати людину християнином. З повагою, о.Олег

Ну а не щиро?
Можу я вважати себе християнином, не маючи від Церкви ніякого письмового, чи, хоча б, усного підтвердження, що зерна правдивої віри/моралі в мене знайшли?

християнин - це відповідально. Назвати себе християнином - це відшукати у собі ці зерна, змагатися за те, щоб вони проросли, дали плід... А віднайти можемо: Христова віра і мораль є викладена (чи, загально, у Катехизмі, або в окремих тематичних документах чи реакції на певні виклики людей/суспільств) і цю віру ми сповідуємо та намагаємося згідно з вірою жити. В інших ситуаціях, коли людина приписує щось Богові/Церкві, що Богові та Його Церкві суперечить і про це дізнаємося - говоримо їй про те, що християнство у неї хворіє на якусь єресь. Говоримо на особистому, спільнотному чи загальноцерковному рівні
не знаю, чи добре зрозумів те, що Ви запитались
перепрошую
З повагою. о.Олег

[luksander]

не знаю, чи добре зрозумів те, що Ви запитались
перепрошую
З повагою. о.Олег

Двічі перепрошую – я теж не знаю…

1229 Щоб хтось став християнином, потрібно, ще від апостольських часів, перейти певну дорогу втаємничення, яке складалося з кількох етапів. Цю дорогу можна перейти швидко або повільно, але вона завжди повинна мати в собі кілька істотних елементів: проповідування Слова, прийняття Євангелія, яке приводить до навернення, визнання віри, Хрещення (занурення), вилиття Святого Духа, приступання до євхаристійного Причастя.

Нмпд… єдність християн може бути тоді, коли перебуватимуть в Єдиній Святій Соборній Апостольській Церкві, і саме за досягнення цієї мети вони мали б молитися. Та казати, що в нинішньому часі всі християни щиро цього хочуть – видавати бажане за дійсне…
Тож поки християни приречені молитися кожен за «свою єдність» (так буде чесно в усякому разі) і покладати надію на Бога…

[andrey s.]

Як на мене, то початок єдності, це коли люди не паносять один-іншого. То вже дуууже багато. (люди путають єдність з одинаковістю)
А про Християнство у К.С.Льюіса мені теж сподобалось. Взагалі близькі його думки, мені хтось тут був кинув лінк, мені сподобалось, може комусь буде в нагоді, як колись мені стало...( я не пожалів за потрачиний час на читання, навіть поганим шрифтом)
http://lib.ru/LEWISCL/mere.txt

[Володимир85]

Як на мене, то початок єдності, це коли люди не паносять один-іншого. То вже дуууже багато.

“Отчего мы осуждаем братий своих? Оттого, что не стараемся познать самих себя. Кто занят познанием самого себя, тому некогда замечать за другими. Осуждай себя и перестанешь осуждать других”
(Серафим Саровський)

[luksander]

Як на мене, то початок єдності, це коли люди не паносять один-іншого. То вже дуууже багато.

“Отчего мы осуждаем братий своих? Оттого, что не стараемся познать самих себя. Кто занят познанием самого себя, тому некогда замечать за другими. Осуждай себя и перестанешь осуждать других”
(Серафим Саровський)

Франциск ніколи нікого не критикував. Він уважав, що якщо довкола стільки зла, то спершу має навернутися він сам, не инші. Якщо така розпуста й надмір панує в усьому, то сам він мусить стати цілковито вбогим і чистим, бо це також і його вина. Святі тим відрізняються від творців єресей, які хочуть навернути инших, а не себе, що вістря осуду спрямовують на себе, а щоб світ став кращим, вони намагаються навернутися самі.
о. Тадеуш Дайчер
Роздуми про віру

[andrey s.]

Як на мене, то початок єдності, це коли люди не паносять один-іншого. То вже дуууже багато.

“Отчего мы осуждаем братий своих? Оттого, что не стараемся познать самих себя. Кто занят познанием самого себя, тому некогда замечать за другими. Осуждай себя и перестанешь осуждать других”
(Серафим Саровський)

Франциск ніколи нікого не критикував. Він уважав, що якщо довкола стільки зла, то спершу має навернутися він сам, не инші. Якщо така розпуста й надмір панує в усьому, то сам він мусить стати цілковито вбогим і чистим, бо це також і його вина. Святі тим відрізняються від творців єресей, які хочуть навернути инших, а не себе, що вістря осуду спрямовують на себе, а щоб світ став кращим, вони намагаються навернутися самі.
о. Тадеуш Дайчер
Роздуми про віру

Постало таке собі запитання:
От наприклад я можу когось не засуджувати по простій і банальній причині, бо той хтось мені "фіолетовий"(байдужий), хоч при цьому шукав те, у чому не засуджую когось , у собі, але всеж при цьому не переймався падіннями того "когось", кого не засуджую, а просто щоб того не було у мені. (ну не одни раз помічав у собі таке... . Доречі, фарисей з притчі не засуджував митаря, ні, він тільки не хотів бути як він, і тільки, ну і звичайно ще хвалився собою. )
Святі чинили зовсім не так, маю такі підозри. . Я якось думаю, що Святі не журились своїм спасінням, це якось було не логічним, і тим чим не варто журитись, якщо покладаєш надію на Бога. Робили що мусять, і не виявляли свої сумніви, не відволікались, у запевненні в 100% свому спасінні.
Хоч я думаю нема нічого важливішого ніж спасіння своєї душі, але всеж робили це не ради цього, хоч і розуміли, що це дасться як само-собою, як належне, але мотивом до дій було інше, і думаю це та Любов до Бога, яку важко розумом збагнути.(я не можу )
Але всеж бачу фундаментальні різниці між Християнським пізнанням себе(ради Господа і на Його Славу), і східним Не Християнским.(ради себе, і свого я)
Відчувати відповідальність, вину, за чужі гріхи, при цьому вдосконалюватись не для себе і суто не ради свого особистого спасіння, це справді уділ Святості.
Бо роблять це ради Господа у якому всі ми єднаємось і якому довіряли своє спасіння, тобто можна сказати вбиваючи свою гадючу природу помагають Господу двигати Хреста, який Він узяв за всіх і за все.(так, між іншим)
А самовдосконалення у Господі доречі не буває, якщо розмислити. Бо якщо ми цей поступ приписуєм собі, то можлива страшна річ, це байдужість(яка вміє добре маскуватись) до інших.
Підозрюю, що байдужість страшніша ніж засуд. Бо засуд поширюється і на того, хто засуджує і всетаки має шанси з Божою поміччю стати Любовю.
А коли все робиш сам, то як та байдужість стане турботою????, яка доречі не логічна і така що гальмує розвиток.
Підозрюю, що Богу досконалі не любі, а любі ті, які саме у Ньому стануть досконалими.
Але то таке, не суть і не головне, просто думки.
Дякую.

[Sasha]

Доброго дня. Я б хотів повернутися до основоної теми розмови.

Згідно з Апостольськими правилами (перепрошую, що не на рідній українській):
45. Епископ, или пресвитер, или диакон, с еретиками молившийся токмо, да будет отлучен. Если же позволит им совершать что-либо, как служителям церкви, да будет извержен.

46. Епископа или пресвитера, принявших крещение или жертву еретиков, повелеваем извергать. Ибо не может быть согласия у Христа с Велиаром или общего у верного с неверным.

Як можна мати спільну молитву з єретиками? Хочу показати це на прикладі протестантів, які беруть участь в екуменічних молебнях.

Є різні течії протестантів, розглянемо наприклад дві з них - Свідки Єгови та п'ятидесятники.

Свідки Єгови, для прикладу, не визнають догмату про Святу Трійцю - "Вчення про Трійцю - це невірне, небіблейське вчення, перейняте у язичників, породжене сатаною" (Сторожова вежа. 1946 р., ст. 81; 1995 р., лютий, ст. 5).".
Також вони не визнають Ісуса Христа Богом: "Іісус - не Бог, а лише перше творіння Єгови" ("Свид. Иеговы в 20 веке". 1994. С. 13).
Список можна продовжувати - детальніше тут http://vira.in.ua/yegovists.htm

П'ятидесятники. Це також протестанти, в яких день П'ятидесятниці особливо шанується. Вони вважають, що під час їхніх "молитов" на них сходить Святий Дух і рівно так, як апостоли отримали дар говоріння багатьма мовами, так і вони отримують цей дар. Ось, судіть самі, що з того получається - http://www.youtube.com/watch?v=kvXRwDAC0S4
Також в них є "хрещення Духом Святим" http://www.youtube.com/watch?v=feGkLeVmCFIі

Отож, як можна спільно молитися разом з тими, хто є єретиками і хулять Бога?!

[о.Олег]

...Я б хотів повернутися до основоної теми розмови...?!

найперше, щоб не запутатись починаючи вже з заданого на обговорення запитання, думаю... потребуємо внести деяку ясність:
- "Апостольські правила" - цінна історична пам'ятка (походженням приблизно з 3-5 ст.), яка Христовою Церквою ніколи (від виникнення і до тепер) не возводилась в ранг незаперечної істини (чи канонічного збірника правил: якщо з цього приводу є якісь питання - почитаймо разом, але MOD: відкрийте спеціальну тему, бо тематику "Апостольських Правил" ми заторкували, наскільки пригадую, лише в контексті теми Примат Папи Римського і непомильність), позаяк безпомилкових для всіх часів і народів правил поведінки не буває. Тому слід взяти до уваги:
1. В Христовій Церкві канони/правила не являються чимось незмінним (тобто "правило" не Догма); Церква їх створює і приспособлює, проповідуючи Христа "всім народам" відповідно до потреб часу, культур, умов тощо...
2. Сучасна Церква керується у своїх діях Кодексом Канонічного Права. Для Латинської Традиції - це Канонічне Право 1983 року; для Східних (в т.ч. УГКЦ) Церков - Кодекс канонів 1991 року.
- єговісти не є (на відміну від названих Вами п'ятидесятників) протестантами (пов'язують себе з Християнством, але Ви вірно зауважили деякі основні проблеми, відповідно до яких назвати їх християнами не можемо), бо хоч і явили світові продовження протестантського безумства "вірити лише в Біблію", на запереченні Зісланням Святого Духа Надхненної Христової Церкви не зупинилися - перестали бути християнами...
Для спільнот, що пов'язують себе з Християнством маємо на Форумі окремий розділ. В ньому одна із тем присвячена єговістам
- п'ятидесятницька проблематика, згадана Вами обговорюється у нас тут
З повагою, о.Олег

[andrey s.]

Доброго дня. Я б хотів повернутися до основоної теми розмови.....................

Слава Ісусу Христу!!!
Власне є про що поговорити, і я би висловився з цього приводу....
Але Ви справді трішки намішали все в купу...
Тобто якщо спроможитесь дати з цим лад, сформувати питання якось конкретніше, чи у цій, чи в іншій(створеній темі), то радо долучусь...
Власне у чому проблема??? Чого Ви боєтесь, чи за що саме журитесь???

Отож, як можна спільно молитися разом з тими, хто є єретиками і хулять Бога?!

Сакраментальний вузол єдності християн

1271 Хрещення становить основу співпричастя між усіма християнами, також з тими, що ще не є в повній спільності з католицькою Церквою: «Ті, що вірують у Христа і за установленим обрядом прийняли Хрещення, перебувають у певній спільності, хоча й недосконалій, із католицькою Церквою. (...) Виправдані вірою у Хрещенні, вони вщеплені в Христа і справедливо називаються християнами, а сини католицької Церкви справедливо визнають їх як братів у Господі» (II Ватиканський Собор, Декр. «Unitatis redintegratio», 3.). «Отже, Хрещення є сакраментальним вузлом єдності, яка існує між тими, що через нього відроджені» (II Ватиканський Собор, Декр. « Unitatis redintegratio », 22.).
Отож, в цій темі то не оффтоп, а тому про це можна продовжити..(доречі, я не чув за екуменічні діялоги(чи молитви) з Свідками Єгови, чи окремими спільнотами з ярковираженими тоталітарно-сектантськими ознаками... Знаю точно, що молитви вірних(чи спільні між вірними, чи просто особисті) за цих людей, за їх настанову, Люба Господу.)
І справа тут не у відношені Церкви до них, а скоріш у їх відношені до Церкви..а тому для них то не можливо, бо бояться Церкви як Божого Творіння.(в такому випадку Церква завжди рада наверненню, і готова прийняти в Своє Лоно ...і саме це їх вивертає, викликає викид негативу.)
Як ми можемо бути одним, якщо будемо свинями???(то реторичне запитання, звісно без особистостей і образ, це на загал про вічне )
Ми взагалі то вівці чи ягнята, які шукають поживи духовної, і то нас єднає у Ньому.
А свині то зовсім інше...вони завжди находять багно, бо шукають його. Якщо навіть їх помити, то всерівно змамстяться.
.....................
А про хулу на Бога чи як чув переводять це в хулу на Духа Святого, я би теж торкнувся, тобто застеріг від вживання такого....
Власне тільки одне маю виправдання, що дозволив собі згадати(написати) от те: Хула на Бога чи С.Д..
І це ради застереження, тобто щоб розважити про велику небезпеку для наших душ, коли таке говорим в слух про інших...(якщо навіть є підстави..)
Нуу власне зрозуміло про що я, а детальніше ...коли комусь цікаво долучитись до того.
Дякую.

[Sasha]

Я вважаю, що проведення будь-якої молитви або служіння з іновірцями є недопуститимими, навіть більше того - великим гріхом. Як можна, для прикладу, молитися з монофізитами (Вірменська апостольська церква), які стверджують, що Ісус Христос був тільки Богом і не мав людської природи взагалі? Невже я, заради політкоректності, не буду читати молитву "Вірую" в присутності таких людей тільки тому, що там сказано "і стався чоловіком"?! Тільки-но ви це зробити - то повірте, жоден монофізит вже не з'явиться на такий молебень. Чи якщо, наприклад, почати молитися перед іконою - я сумніваюся, що це сподобається протестантам, вони ж на своїх зібраннях їх спалюють (особисто знаю про таку жахливу практику)? І саме тому, замість того, щоб доводити цим людям їх неправоту в догматичних питаннях, ці молебні проводяться в такій формі, щоб нікого на "образити", інакше ніхто наступного разу не прийде.

Православна церква екуменізм вважає єрессю - і, як би вам не хотілося це чути, я з ними погоджуюся. Не можна поступатися своєю вірою задля якогось діалогу. Єдиний спосіб проведення діалогу з представниками інших віросповідань, на мою думку, це доводження до їх відома в чому саме вони помиляються, а не навпаки - стирання відмінностей і пошук чогось спільного.

Дякую.

[andrey s.]

Я вважаю, що проведення будь-якої молитви або служіння з іновірцями є недопуститимими, навіть більше того - великим гріхом. Як можна, для прикладу, молитися з монофізитами (Вірменська апостольська церква), які стверджують, що Ісус Христос був тільки Богом і не мав людської природи взагалі? Невже я, заради політкоректності, не буду читати молитву "Вірую" в присутності таких людей тільки тому, що там сказано "і стався чоловіком"?! Тільки-но ви це зробити - то повірте, жоден монофізит вже не з'явиться на такий молебень. Чи якщо, наприклад, почати молитися перед іконою - я сумніваюся, що це сподобається протестантам, вони ж на своїх зібраннях їх спалюють (особисто знаю про таку жахливу практику)? І саме тому, замість того, щоб доводити цим людям їх неправоту в догматичних питаннях, ці молебні проводяться в такій формі, щоб нікого на "образити", інакше ніхто наступного разу не прийде.

Православна церква екуменізм вважає єрессю - і, як би вам не хотілося це чути, я з ними погоджуюся. Не можна поступатися своєю вірою задля якогось діалогу. Єдиний спосіб проведення діалогу з представниками інших віросповідань, на мою думку, це доводження до їх відома в чому саме вони помиляються, а не навпаки - стирання відмінностей і пошук чогось спільного.

Дякую.

Є два момента, а навіть три .
Ви згадуєте якесь поступлення у вірі(в мінус), коли є екуменічний діялог чи молитви спільні...(це помилкове враження)
Ви грунтуєте своє бачення на якихось крайностях, навмисно неперед формуючи його, а якщо точніше, підганяєте , вибірково оперуючи якимось фактами, під бажаний Вами результат... Тобто я не можу сказати, що Ви розважаєте з цього приводу, а тільки ставие "питання ребром".
І третьє, Ви створюєте якісь уявні ситуації, які в житті ніяк не будуть мати продовження в реаляях, і цим тільки робите перешкоди Церкві.(Де Ви можите спільно молитися з наприклад монофізитом???)...

Знаєте, наприклад я всього не розумію і від так, я вчусь довіряти своїй Церкві...вчусь послуху Їй, якщо вже молюсь за Духовних Повадирів у Ній....
Гріх, не гріх...це надто самовпевненно, щоб так ствержувати на загал.(я розумію, що Ви суто за себе..я це почув, з цим все Ок...)

У мене все простіше.... Якщо навіть я буду присутній на якісь екуменічній молитві, і там будуть присутні наші священники, які отримали благословення на це від Владик, а ті від Блаженнішого, який в свою чергу отримав Благословення Папи на працю у Божому Винограднику...
То що мені собі мозок компасувати.. , я як вірний зроблю все, щоб так воно і залишилось.

Я ніколи не був присутнім на спільних молитвах чи молебнях, а тому за то не знаю......(є тема тут, про екуменізм)
А в житті, я неодноразово молився з братами у Христі, які належать до інших конфесій. Хочаб тут на форумі.
Якщо наприклад людина просить молитовної підтримки, і люди відгукнулись на прохання, будучи чи протестантом, чи Православним, чи взагалі з Марса...
Це є спільна молитва, і спільність у благанні до Господа за конкретну спільну ціль(зокрема за потребуючу людину).
І повірте, я не відчуваю гріха, а навпаки, якось відчуваю що Господь тішиться, радіє, коли таке має місце.

Ваш погляд на речі не є новим, йому вже ого-го років...і наслідки на ліцо...
Мусимо , просто мусимо Любити Ближніх, і не чубитися з Братами.
Таке то...( це мій погляд)
Дякую.

[о.Олег]

...Я вважаю, що проведення будь-якої молитви або служіння з іновірцями є недопуститимими, навіть більше того - великим гріхом. Як можна, для прикладу, молитися з монофізитами (Вірменська апостольська церква), які стверджують, що Ісус Христос був тільки Богом і не мав людської природи взагалі? Невже я, заради політкоректності, не буду читати молитву "Вірую" в присутності таких людей тільки тому, що там сказано "і стався чоловіком"?! Тільки-но ви це зробити - то повірте, жоден монофізит вже не з'явиться на такий молебень...

тут, якраз, з точністю до навпаки: молитовна праця Христової Церкви спричинилась до того, що монофізитів у класичному (єресь Євтихія, про яку, власне, говорите: μόνος — один/єдиний, φύσις — природа, ество) вигляді не існує - існують "міафізити" (μία — єдина/цілісна, φύσις — природа/єство), Вчення яких про Ісуса Христа вже не говорить про поглинання людської природи Божою чи про їх змішування, а про їх (двох природ) нероздільну єдність з повним збереженням властивостей. Проблеми з міафізитами, звичайно, існують (там немає одностайності і кожна Богословська думка потребує окремого виваженого розгляду), але взятий з історії Вами приклад (не мав людської природи) не актуальний. Вірую - молитвою і працею Христової Церкви. І... знаю - у Львові, наприклад, в 1668 році вірмени прийняли Унію з Христовою Церквою (правда нинішні - вже не уніати, а міафізити)

...Чи якщо, наприклад, почати молитися перед іконою - я сумніваюся, що це сподобається протестантам, вони ж на своїх зібраннях їх спалюють (особисто знаю про таку жахливу практику)?...

є, нажаль. Що не має нашу працю зупинити. І на Ваше знання такої жахливої практики маю досвід виставлення Ікон Богородиці в лютеранських Храмах (бо до них загостювали католики). Думаю, вся проблема в непорозумінні: коли протестантам пояснюю, що поклоніння належить лише Богові, а ікони (Святі, Мощі, місця Об'явлень...) нами почитаються - це дещо вносить ясність і для них

... І саме тому, замість того, щоб доводити цим людям їх неправоту в догматичних питаннях, ці молебні проводяться в такій формі, щоб нікого на "образити", інакше ніхто наступного разу не прийде...

так - є проблема. Якщо лише на цьому такі молебні і закінчаться. А може бути це і гарним початком для знайомства і запізнання Католицької Церкви, дискусій... Знаю один співочий гурт, що складається з католиків і протестантів: часами ночі не сплять - дискутують.

... Православна церква екуменізм вважає єрессю - і, як би вам не хотілося це чути, я з ними погоджуюся. Не можна поступатися своєю вірою задля якогось діалогу. Єдиний спосіб проведення діалогу з представниками інших віросповідань, на мою думку, це доводження до їх відома в чому саме вони помиляються, а не навпаки - стирання відмінностей і пошук чогось спільного...

тут проблема у тому, що те, що Ви описуєте (стирання відмінностей, політкоректність...) і є єрессю. Але не є екуменізмом. В порусі екуменізму Христова Церква відшуковує ще не втрачені Божі (Церкви) Плоди в Церквах/Спільнотах, виявляє їх, наголошує на них в проповіді Істини тим же православним, протестантам тощо. Прекрасний пасторальний метод. От лише потребує якісного впровадження у життя
З повагою, о.Олег

[Вова]

Є різні течії протестантів, розглянемо наприклад дві з них - Свідки Єгови та п'ятидесятники.

Не можу зрозуміти знаєте Апостольські правила, а не знаєте простих речей, сЄ не є протестантами, вони навіть себе не відносять до християн

П'ятидесятники. Це також протестанти, в яких день П'ятидесятниці особливо шанується.

Не особливо шанується, це ви приділяєте цій темі багато часу. Головне це віра у І.Х., покаяння, водне хрещення, святе життя, а потім хрещення Д.С.

Вони вважають, що під час їхніх "молитов" на них сходить Святий Дух і рівно так, як апостоли отримали дар говоріння багатьма мовами, так і вони отримують цей дар.

Що тут є єретичного. або як ви собі позволили сказати "хулою Бога"?

Отож, як можна спільно молитися разом з тими, хто є єретиками і хулять Бога?!

Ви напевно живете ще казками 90-х. Що Ви хотіли сказати під словами "хулять Бога"?Не заголосно це сказано?

[Вова]

Я вважаю, що проведення будь-якої молитви або служіння з іновірцями є недопуститимими, навіть більше того - великим гріхом.

У протестантів думають приблизно так само, але звісно не всі. Цей старост міняється. Але існує велика різниця, - у нас це не рахують за гріх. Писання заохочує до молитви за всіх людей, за президента, за ворогів.
Тому прошу пояснити, якщо це ви назвали гріхом, а я так зрозумів ви себе вважаєте істинним християнином, поясніть цю думку на основі Писання?

Чи якщо, наприклад, почати молитися перед іконою - я сумніваюся, що це сподобається протестантам, вони ж на своїх зібраннях їх спалюють (особисто знаю про таку жахливу практику)?

Ви особисто таке бачили ? Я за 18 років такого навіть не чув, не то що бачив.

Єдиний спосіб проведення діалогу з представниками інших віросповідань, на мою думку, це доводження до їх відома в чому саме вони помиляються, а не навпаки - стирання відмінностей і пошук чогось спільного.

Бачу особливо «любите» п’ятидесятників. Отож, наведіть у чому помиляються п’ятидесятники? Але пишіть без байок, а фактами.

[о.Олег]

... Отож, наведіть у чому помиляються п’ятидесятники? Але пишіть без байок, а фактами.

до всіх MOD: про підняту проблематику п'ятидесятників прошу сюди viewtopic.php?f=22&t=1849&hilit=%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F або в будь яку тему з мовою про протестантів або відкрийте окрему у відповідному розділі Форуму.
нагадую: модераторіали не обговорюються на Форумі (лише ПП) і взивають до виконання
З повагою, о.Олег

[Michail]

Ну а не щиро?
Можу я вважати себе християнином, не маючи від Церкви ніякого письмового, чи, хоча б, усного підтвердження, що зерна правдивої віри/моралі в мене знайшли?

Хіба маємо залежати від папірця у питанні визнання себе християнином?
Якщо Ви прийняли Євангелію хоча б усно, і стараєтесь жити за Словом Божим і Церковним життям, то можете і бкез папірця себе християнином визнавати по вірі. Я не мав хресного листа до 22 років, бо хрестили таємно.. і документів не давали. Лише вже коли поступав на катехитичні 9ще тоді) курси, прийлось хресних батьків і священика понапрягати, щоб такий лист зробити...

А доти 22 роки він не був потрібен (та й не знаю чи має вкелика чатисна парохіян моєї Церкви записи в метриках - їх також після СССР не було), або хресні листи... (починаючи з 1991 року вже метричні книги завели, а старі - зникли...), але я немав визнавати себе тоді християнином?

[о.Олег]

... Отож, наведіть у чому помиляються п’ятидесятники? Але пишіть без байок, а фактами.

до всіх MOD: про підняту проблематику п'ятидесятників прошу сюди viewtopic.php?f=22&t=1849&hilit=%D0%B3%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F або в будь яку тему з мовою про протестантів або відкрийте окрему у відповідному розділі Форуму.
нагадую: модераторіали не обговорюються на Форумі (лише ПП) і взивають до виконання
З повагою, о.Олег

Думаю, що я маю все-таки право відповісти на аргументи Вови про п'ятидесятників, навіть якщо це не в рамках поточної теми...

і, нажаль, помиляєтесь - модераторіали зобов'язують до виконання. Sasha отримує попередження і заборону дописувати на Форум 6 годин. Інші дописувачі, що дозволили собі продовжувати дискутувати супроти модераторіалу не в рамках зазначеної теми - попередження
перепрошую - тема важлива і обговорюється тут viewtopic.php?f=22&t=1849&p=42558#p42558
всіх Вас поважаю - прошу шанувати і працю модератора: не справляло великого труду натиснути на пропоновану модератором тему і продовжувати дописувати там. Модератору ж перенесення дописів у тему і написання до Вас звернення забрало 15 хвилин. Прошу зрозуміти і більше такого не повторювати
З повагою, о.Олег

[luksander]

За єдність християн молюся Символ Віри.
Якщо хто приєднається - буде спільна молитва...
з повагою Олександр

[andrey s.]

За єдність християн молюся Символ Віри.
Якщо хто приєднається - буде спільна молитва...
з повагою Олександр

Так, і я.(Вірую і Отче Наш)
(якщо є бажаючі, можуть Отче Наш, в цьому самому наміренні.)

[andrivovk]

Папа поділився своїми роздумами з приводу молитви про єдність християн http://www.credo-ua.org/2012/01/57383

Розпочався Тиждень молитов за єдність християн http://www.credo-ua.org/2012/01/57325

Одеські християни молитимуться разом за єдність та примирення http://www.credo-ua.org/2012/01/57333

Тиждень молитов за єдність християн має показати зміст екуменізму, – кардинал Курт Кох http://www.credo-ua.org/2012/01/57329

[luksander]

Наведемо один приклад. У 1925 році в Брюсселі проходив конгрес на тему об’єднання Церков, за тодішньою термінологією – Унійний конгрес. У ньому брали участь визначні постаті, які докладали зусиль до об’єднання. Між ними був також митрополит Андрей (Шептицький).

Йому, як одному із чільних членів оргкомітету, випала честь виголосити заключне слово. У цьому слові, цитую майже дослівно, він сказав: "Ми обговорювали також поділ між католиками і православними, але це не правильно, бо не існує поділу між католиками та православними. Поділ є між тими, хто бажає єдності, і тими, що її не бажають, незважаючи на те, чи вони католики, чи православні".
+ Любомир
http://www.pravda.com.ua/columns/2012/01/20/6921687/

[гість]

Молитва за єдність. Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук
«Бог вкладає в наше нутро силу, яку апостол Павло називає Євангеліє, що є силою Божою для спасіння кожного, хто вірує. Як немає двох Євангелій, немає двох сил Божих, так і не може бути багатьох вір, тому що вірою ми приєднуємося до єдиного Господа»

http://catholicnews.org.ua/molitva-za-y ... shev#point

[Sasha]

http://www.youtube.com/watch?v=XWq7AdP-KJA

"Мерзість запустіння" - більше ніяк ото зборище не назвеш! По ліву сторону від Папи іудейський равин (хіба він не знає, що іудеї відкрито хулять Господа Ісуса Христа!), далі якийсь шаман з будистським монахом, а по праву сторону, серед усіх інших присутніх, - монофізит. Жаль, що й Варфоломій там присутній... Апостасія, скоро буде антихрист...

І ота гидота називається ще й "молитвою"... До кого?!