Міра писав:Майдан -мирний. Люди, що стоять там -справжні християни -вони добрі, мирні, співчутливі, вони не бояться. Вони нікого не б"ють, а терпляче чекають і моляться.
Цікаво, чого чекають і про що моляться?
Так це донецький клан керує? Мені частіше доводилося чути, що жиди і масони. Між тим Слово Боже каже, що усім керує Бог, і влада - Його слуги, вони нам на добро.
Міра писав:Не мовчать на гріх.
Тобто, розповідають, м"яко кажучи, про гріхи слуг Божих, які від Бога нам на добро. Ви читали в Новому Завіті про подібні випадки? Ісус, або апостоли навчали цьому? Запитую втретє, всіх хто читає це.
ShMariam писав:Пропоную в першу чергу обговорити вчення КЦ:
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=42Зокрема,
1903 Влада законна тільки тоді, коли вона дбає про загальне добро певної спільноти і коли для його досягнення вона вживає морально дозволені засоби. Якщо керівники видають несправедливі закони або вживають заходи, що суперечать моральному порядкові, ці розпорядження не зобов'язують людину в її сумлінні. «Тоді влада перестає бути владою і настає гидке насильство» (Іван XXIII, Енц. «Pacem in terries», 51.).
Є там і таке:
1899 Влада, якої вимагає моральний порядок, походить від Бога: «Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; ті влади, що існують, установлені Богом. Тим-то хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають» (Рим. 13,1-2; Пор. 1 Пт. 2, 13-14).
1900 Обов'язок послуху накладає на всіх завдання віддати владі шану, яка їй належить, оточити осіб, які виконують її, повагою, а також, відповідно до їхніх заслуг, вдячністю і прихильністю.
З-під пера Папи св. Климента Римського вийшла найдавніша молитва Церкви за політичну владу (Пор. уже 1 Тим. 2, 1-2):
«Дай їм, Господи, здоров'я, мир, згоду, стійкість, щоб вони виконували без перешкоди найвищу владу, яку Ти їм вручив. Ти бо, Господи, Царю Небесний усіх віків, даєш людським синам славу, честь І владу над тими, що є на землі. Скеруй, Господи, їхню думку на те, що є добре і приємне для очей Твоїх, щоб, сповняючи побожно, мирно і благодушно владу, яку Ти їм дав, вони знайшли Твою ласку» (Климент Римський, Послання до Коринтян 61,1-2.).
Так, в підкреслених рядках можна побачити протирічччя. Кого ж слухати найперше, Бога чи людину?
Крім іншого
катехизм писав:107 Богом натхнені книги навчають правди. «Позаяк все, що твердять Богом натхнені автори або святі письменники (агіографи), повинно вважатися за сказане від Святого Духа, то треба визнавати, що книги Св. Письма твердо, правильно й безпомилково навчають правди, яку Бог заради нашого спасіння забажав зафіксувати у Святому Письмі» (ІІ Ват. Собор, Догм, конст. «Dei Verbum», 11.).
Чи навчає нас Святе Письмо такій правді, що "Влада законна тільки тоді, коли вона дбає про загальне добро певної спільноти і коли для його досягнення вона вживає морально дозволені засоби."?
ShMariam писав:і
1915 Громадяни, наскільки це можливо, повинні брати активну участь у громадському житті.
бо
1926 Гідність людини передбачає пошук спільного добра. Кожен повинен турбуватися про утворення і підтримання установ, які покращують умови життя людини.
Напевно не скажемо, що мати Тереза була пасивною у громадському житті. Ви здогадуєтесь, чому вона казала: "Я ніколи не приєднаюся до руху проти війни, покличте мене, як з"явиться рух за мир." Чи пішла б вона на мирний протест?
о.Олег писав:тобто... усе робить, окрім "страждає"?
Страждання — сукупність вкрай неприємних, обтяжливих або болісних
відчуттів. І якщо в наслідок Його роботи ми отримуємо страждання, то чи дійсно і Бог в цей час страждає? Я було попросив Вас пояснити, де про це написано.
igormaks писав:Народ взяв собі найкращого вчителя - Творця всього сущого - Бога.
Наприклад??