Якщо би згадав перед Причастям, що вбив людину - значить, нмд, зле посповідався, бо як можна таке забути.
Інша ситуація: людина рідко сповідається (раз в кілька місяців, не кажу, як вже рідше), і забуває сказати напр. як в гніві когось сильно образив (а та ситуація була давно, вже давно всі помирилися
) - загалом з таких гріхів сповідається, а тут... Знов ставати в чергу до сповіді?
- В мене подібні ситуації (коли забула сказати, а не повторна сповідь
)бували багато разів.
Зрештою, не обов'язково, щоб гріх був вчинений давно - через велику кількість інших гріхів (бо сповідаються і з легких), втому, неуважність... В мене після сповіді мозок продовжує працювати в тому напрямі: весь час згадую ще щось... Можу і тяжкий гріх згадати.
Багато священиків скаже (тут я все правильно розумію -
саме так скаже), що причащатися можна зразу, а сповідатися згодом - напр. коли появиться т. гріх з часу останньої сповіді, або ж пройде час
Інша річ, коли один досить серйозний гріх я гріхом не вважала, довго за нього не жаліла на сповіді і так причащалася, а при усвідомленні вже не посміла піти до св. Причастя без сповіді.
(До речі, усвідомлення прийшло завдяки курсу РУАХ - всім рекомендую ) Ще є проблема, що забуті гріхи (особливо, тяжкі) необхідно сказати на наступній сповіді: нмд, тут або ВЖЕ бігти сповідатися, або десь записувати, бо в мене напр. пам'ять коротка...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281