Сквернослів'я як зброя сатани?..

[o.Mykil]

«Слово – одяг всіх фактів, усіх думок» (Максим Горький).

У Великому тлумачному словникові сучасної української мови читаємо: «Скверна – що-небудь мерзенне, порочне, що викликає огиду…». Отже, маємо тут справу з огидними та гріховними словами людей, аморальністю як такою.

Коли людина виголошує скверні слова чи матюки, то порушує водночас оту біблійну вказівку: «Гниле слово хай не виходить із ваших уст». Через вульгарну лексику брудняться неабияк уста, через котрі входить теж і Євхаристійний Ісус. Хто матюкається, той виливає словесне огидне болото до вух тих, які його довкола оточують. Часто цим самим він спричинює справжні страждання тому, що не переносить лайливого слова. Інколи просто хочеться заткнути свої вуха та тікати десь подалі від морального лиха, бо ж псується гарний настрій душі…
Як запевняють дослідники, зміст вульгарних слів такий, що діє на людську свідомість і навіть підсвідомість, особливо на підсвідомість дитячу. Всяке слово (і гарне, і погане) володіє вагою та силою. Лайка буває двох видів, а саме – афективна, тобто під час роздратування, гніву і також просто так, для пов'язання у вбогому словниковому запасі слів…
Сквернослів'я, безумовно, впливає на формування морального стержня в людині. Викликає неабиякий острах, якщо в середовищі вульгаризаторів, яким часами бракує елементарної культури, виховуються діти, наприклад, у сім'ї. За посередництвом вух до нашої душі потрапляють богомерзенні слова, закладаючи в людині моральну нечистоту.
Як відомо, сороміцькі слова притаманні всім вікам, місцям і народам. Цей порок – язичницька спадщина. Він бере своє коріння із так званих фалічних культів Древнього Сходу, глибин сатанинських і темних безодень розпусти на честь божка Ваала та інших ідолів. Причому цей гріх і якесь дивовижний до нього потяг стоїть у прямій залежності від того, наскільки близько людина стоїть до Всевишнього… І якщо ми відсуваємось від Господа, тоді починаємо входити в область диявольську, набуваючи цю погану звичку: замість Триєдиного Бога прикликати ім'я нечистого і замість божественних речей – бридкі, гріховні та жахливі висловлювання, нецензурну лайку, і як дехто стверджує, – молитовні формули, що звернені до нечистих духів… Коріння ж сквернослів'я – заклинання поган...
У посланні св. апостола Павла до Ефесян знаходимо таке: «Ніяке погане слово нехай не виходить із уст ваших, лише гарне, що може збудувати в потребі, і що б вийшло на благо слухачам. Не засмучуйте Святого Духа Божого, якого печать ви одержали на день відкуплення. Усяка гіркота, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом із усією злобою…» (Еф. 4, 29-31). Далі читаємо, що не повинні згадуватися в побуті розпуста, всяка нечистота, безсоромність, безглузді балачки, масні жарти тощо, адже це все належить до непристойності. Натомість має бути Творцеві подяка. Апостол перестерігає, що, мовляв, жоден розпусник, нечистий… не отримають вічне щастя у Христовому Царстві (пор. Еф. 5, 3-5). За св. Писанням християни повинні поводитись завжди як діти світла, шукаючи скрізь того, що до вподоби найперше Господеві.
Якщо раніше матюки були, головним чином, специфічною мовою злочинців, п'яниць та інших аморальних особистостей, то сьогодні, на жаль, мат проникає все глибше у всі соціальні та вікові шари суспільства. У IV ст. святитель Іван Золотоустий твердив у строгий спосіб: «Коли хтось лається нецензурними словами, тоді біля Господнього Престолу Божа Матір забирає від людини даний їй покров, і яка особа вдасться до сквернослів'я, в той день наражає себе на прокляття, тому що ганить свою маму та її гірко зневажає. З такою людиною не личить нам їсти-пити…».
Злослів'я можна назвати справедливо мовою бісів... Відомі різні випадки з християнського життя, коли людина, будучи одержима нечистим духом, виголошувала силою дідька жахливі матюки, богохульствувала тощо. Навіть у церкві. Один священик, до речі, навів раз приклад (реальну історію), як діє так зване «чорне слово», тобто висловлювання зі згадкою чорта, що в наш час досить поширене. Певний чоловік вельми полюбляв вживати це слово треба чи не треба… І от приходить він якось додому і бачить, що під його хатнім столом, який стояв посередині, сидить той, кого він так часто згадував (у народі подібних «гостей» із духовного світу звуть домовиками чи полтергейстами). Чоловік спитав у страсі: «Навіщо ти сюди прийшов?». А нечистий йому у відповідь: «Та ж ти мене постійно кличеш». І зникнув…
Відомо, що американських сім'ях існує дуже цікавий звичай – коли діти приносять з вулиці до оселі лайливі слова, запитуючи при тому про їхнє значення, то батьки, між іншим, їм усе чесно пояснюють, однак затим дитина мусить обов'язково вимити перед ними свій рот із милом, адже гидкі слова бруднять їх слух, свідомість, душу та заодно рот, що їх виголошує… Про щось подібне на Україні досі ще чути не було…
Згадаймо собі в контексті Євангеліє від Йоана, де мовиться, що Слово було на самому початку, і що Воно було в Бога та було теж Богом (пор. Йо. 1, 1). Отож, усі ми як Божі сотворіння створені якраз Богом-Словом і отримали у спадок Слово, що є одним із безцінних дарів Всевишнього… С наша мова має велику силу – як будуючу, так і руйнівну. Словом можна людину навіть морально вбити, а можна теж відвести від летального випадку. Навернути до Всевишнього. Як говорив Мішель де Монтель, слово належить наполовину тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає…
Щодо різноманітних непристойних слів, аморальних анекдотів, то, як підкреслює у «Сексуальній інтеграції» Юзеф Августин, «масні» дотепи, непристойні слова часто є своєрідним нав'язуванням іншим власних поглядів на сексуальність. Сороміцькі жарти можна тлумачити також і як намір «поділитися» з іншими своєю невпорядкованою статевістю. Це неначе така собі словесна порнографія. За автором, вульгарні сексуальні жарти свідчать про певні розлади у статевій сфері, виявляючи емоційну та духовну недорозвинутість, адже, крім, аморальних дотепів, сороміцьких анекдотів чи нецензурних слів, що у вульгарний спосіб зображають людську статевість, цинізм виявляється і через заперечення ідеалів у сексуальній моральній сфері життя… А варто шанувати діло рук нашого Творця.
Каже одне українське прислів'я прислів'я: що в серці, те на язиці. Лихі розмови, плюгаві та двозначні слова й пісні характеризують особу, що це практикує, тільки з недоброго боку, бо розбурхують уяву, зачіпають нерви, спонукаючи теж і до іншого морального зла. Апостол перестерігає: «Не обманюйте себе: лихі бесіди псують добрі звичаї (І Кор. 15, 33).
Тому, як бачимо, людське слово має бути таким, що подобається повсякчас Богові. «Нехай слова уст моїх будуть Тобі милі, і думки мого серця перед Тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю», – молився колись псалмопівець Давид (Пс. 19, 15). «Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель (Прип. 13, 3).

[Olya]

Я цілком згідна з вашим трактуванням. Доведено вченими, що якщо покласти дві склянки наповнені водою і одній говорити тільки добрі і лагідні слова, а другій лайливі і погані, то в першому випадку молекули води будуть красиві (подібні на сніжинку), а в другому випадку спотворені і некрасиві. Що ж можна сказати про людську душу, яка є ще більш ранимою.

[o.Mykil]

Я цілком згідна з вашим трактуванням. Доведено вченими, що якщо покласти дві склянки наповнені водою і одній говорити тільки добрі і лагідні слова, а другій лайливі і погані, то в першому випадку молекули води будуть красиві (подібні на сніжинку), а в другому випадку спотворені і некрасиві. Що ж можна сказати про людську душу, яка є ще більш ранимою.

У мене, до слова, є документальне відео про властивості води, про що мовите, що це якраз підтверджує. Вода має здатність запам*ятовувати інформацію. І, звичайно, під впливом негативної вона деформується.

[ljubomyr_ps]

Друзі, що Ви скажете на те що в у фільмах тай в загалі в телепередачах Бога й Господа згадують на кожному кроці і здебільшого в недоречних моментах а то й взагалі в непристойних сценах особливо в американських кінофільмах - це ж практично це саме сквернословія та ще й на Господа. Просто якась чума на телебаченні. Переконуюсь все більше, що краще телевізор особливо кінофільми не варто дивитись бо й не оглянешся як наберешся цієї скверни начеб закидали тебе болотом.

[Igor]

Друзі, що Ви скажете на те що в у фільмах тай в загалі в телепередачах Бога й Господа згадують на кожному кроці і здебільшого в недоречних моментах а то й взагалі в непристойних сценах особливо в американських кінофільмах - це ж практично це саме сквернословія та ще й на Господа. Просто якась чума на телебаченні. Переконуюсь все більше, що краще телевізор особливо кінофільми не варто дивитись бо й не оглянешся як наберешся цієї скверни начеб закидали тебе болотом.

Вовка боятись - в ліс не ходити...
Питання не в тому що входить в Вас, а що виходить.

З Вашої логіки компютер страшніша річ ніж телевізор, але ж Ви тут.

[ljubomyr_ps]

Вовка боятись - в ліс не ходити...
Питання не в тому що входить в Вас, а що виходить.
З Вашої логіки компютер страшніша річ ніж телевізор, але ж Ви тут.

"Береженого Бог береже" - народна мудрість до якої варто прислухатись і яка не раз на практиці перевірена.

[o.Mykil]

Друзі, що Ви скажете на те що в у фільмах тай в загалі в телепередачах Бога й Господа згадують на кожному кроці і здебільшого в недоречних моментах а то й взагалі в непристойних сценах особливо в американських кінофільмах

В українському народі, на жаль, теж ситуація не з кращих... Згадують Господа у прокльонах, під час матюків (інвективної лексики), різних пиятик і т. д. Тож не треба далеко котитись... І хіба завжди причина цьому телевізор?

[Olya]

А що зараз твориться в школах. Моя донечка ходить в 6 клас, то вона мені розповідає, що діти говорять дуже багато поганих слів (вони рахують, що це круто). Я стараюся дитину обгородити від поганих слів, перегляду поганих фільмів чи телаперадач, але вона все одно знаходиться в дитячому колективі і чує ті слова. один раз вона дітям сказала, що говорити погані слова не можна, то вони з неї посміялися.

[Igor]

А що зараз твориться в школах.

Ви про яку школу?

Моя донечка ходить в 6 клас, то вона мені розповідає, що діти говорять дуже багато поганих слів (вони рахують, що це круто).

Доведіть їм що круто бути іншим.
Мені з дружиною подекуди це вдається на прикладі колєжанок дитини, хоча можен це вік такий (8 років), але сподіваюсь зможемо разом з дружиною виховати громадянина.

Я стараюся дитину обгородити від поганих слів, перегляду поганих фільмів чи телаперадач, але вона все одно знаходиться в дитячому колективі і чує ті слова.

Ви про дитячий колектив як про колонію говорите. Ви що, ніколи самі не були дитиною? Чи може Ви поганих слів не знаєте?
Та і від усього не захистиш.
Набагато важливіше навчити дитину відрізняти добро від зла.

один раз вона дітям сказала, що говорити погані слова не можна, то вони з неї посміялися.

Діти жорстокі, це підлітковий максималізм.
Плакатись не варто, нехай не зважає на думку людей, які не мають в неї поваги.
Оточіть її льдьми з яких вона могла б брати приклад і все буде гаразд.

[Олюнька]

Дитину від такого не захистиш. треба просто навчити її правильної життєвої позиції.
На своїй попередній роботі я себе почувала, ніби в пеклі, з ранку до вечора чула "ці" слова, причому чим більше ти акцентуєш на тому увагу, тим більше воно ходить за тобою (в вухах аж дзвенить).
Тоді сама винайшла такий спосіб: коли чую матюк, то подумки кажу "Слава Ісусу Христу" - як винагороду Богові за сквернослів'я.

[Olya]

Ви про дитячий колектив як про колонію говорите. Ви що, ніколи самі не були дитиною? Чи може Ви поганих слів не знаєте?


Я не говорю, що дитячий колектив поганий, але на жаль діти зараз забагато чують поганої інформації (зазвичай від дорослих).

А з дитиною я стараюся часто спілкуватися і читати духовну літературу. До речі якої вона прочитала багато (наприклад історії Б.Фереро), а нещодавно я купила їй брошурку про "Гріхи від язика" . Після того, як вона її прочитала, то й почала розповідати в класі про те, що неможна говорити погані слова.

[Igor]

Я не говорю, що дитячий колектив поганий, але на жаль діти зараз забагато чують поганої інформації (зазвичай від дорослих).

Мені в цьому житті також багато чого не подобається, але я не можу змінити цілий світ. А от свою дитину можу, і слухати вона буте того, хто в неї має авторитет. А моє основне завдання бути разом з дружиною її авторитетом і зробити так, щоб Вона не боялась з нами говорити і питатись. Можна витратити все життя на боротьбу з вітряками, а зміст?

А з дитиною я стараюся часто спілкуватися і читати духовну літературу. До речі якої вона прочитала багато (наприклад історії Б.Фереро), а нещодавно я купила їй брошурку про "Гріхи від язика" . Після того, як вона її прочитала, то й почала розповідати в класі про те, що неможна говорити погані слова.

Бруно Фереро всього лищ гарна казка, і не більше.
Особисто в мене взагалі є сумніви стосовно того, що це одна людина, скоріше це група авторів, які пишуть під загальним псевдонімом.

Не треба замикати дитину в світі казок, це може погано закінчитись, треба допомогти їй пізняти реальний світ з найменшими втратами.

[Olya]

Чому ви думаєте, що я в дитини не в авторитеті. Я багато з нею проводжу часу, ми з нею спілкуємося і розмовляємо на різні теми. А читати їй потрібно навіть і казки, тим паче я нічого не бачу поганого в духовних оповіданнях.

[Igor]

Чому ви думаєте, що я в дитини не в авторитеті.

То чого Ви переживаєте, що Вона буде слухати всіх крім Вас?
Авторитет однозначно показує пріорітет для дитини, з кого Вона має брати приклад.

Я багато з нею проводжу часу, ми з нею спілкуємося і розмовляємо на різні теми. А читати їй потрібно навіть і казки, тим паче я нічого не бачу поганого в духовних оповіданнях.

Це звичайно дуже добре, але деколи людина залишається жити в свому внутрішньому світі і не придатна до життя буденного, а звідси купа проблем. Духовні оповідання, як правило, доволі відірвані від життя і якщо не розуміючи їх глибокого змісту тупо слідувати їм то до добра це не доведе.

[Olya]

Я думаю, що ви не зрозуміли те, що я хотіла сказати, може я погано висловилася. Я не переживаю, що дитина буде слухатись ще когось крім мене і вживати погані слова. Я просто хочу, щоб діти загалом стали добрішими і культурнішими, а це перш за все залежить від батьків і від виховання.
Ви добре кажете, що дитині батьки мають бути авторитетом. І повірте, в нашій родині це так.
невже ваші діти нічого не читають. Адже вони повинні навчатися крім шкільної програми ще й доброти.

[Igor]

Я думаю, що ви не зрозуміли те, що я хотіла сказати, може я погано висловилася. Я не переживаю, що дитина буде слухатись ще когось крім мене і вживати погані слова. Я просто хочу, щоб діти загалом стали добрішими і культурнішими, а це перш за все залежить від батьків і від виховання.
Ви добре кажете, що дитині батьки мають бути авторитетом. І повірте, в нашій родині це так.
невже ваші діти нічого не читають. Адже вони повинні навчатися крім шкільної програми ще й доброти.

Моя дитина уже напевно усього Бруно Фереро скупила в церковній крамниці.
Але є одне але. Можна дуже багато і гарно говорити, робити гарні вчинки і т.д. а посуду після себе в умивальник немає кому поскладати(для прикладу). І саме від таких дій треба дитину оберігати, пояснювати, що мир в усому світі це важливо, але починати треба з того, щоб доставляти мамі менше клопоту, а це набагато важче ніж творити добро для всіх.
Деколи з великою любові дитину балують, виховують з неї дуже доброго егоїста. Моя дитина знає тільки одне - за всі свої дії треба відповідати.

Донька скадає після себе посуд в умивальник, прибирається(в міру можливості), помаленьку стає опорою мамі. А Ваша?

[Olya]