Чи дійсна Божественна Літургія?

літургічні тексти, переклади, устав Богослужень

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Повідомлення ShMariam » 30 березня 2009, 11:09

... посипати голову попелом, стогнати в куточку і щомиті плакати через нашу гріховну сутність....

Так чи що?

Чого Віра має робити людину слабкою, чому ми постійно плачемось за найменше відхилення від норми, чого ми постійно собі створюємо правила, які неможливо непорушити, а потім нарікаємо що ми гріховні?

Хіба такими ми були створені Богом?Хіба цього Він хоче і чекає від нас? Хіба для цього Він дав нам розум? Хіба ми здатні будемо щось зробити і чогось досяшгнути, якщо постійно будемо "збуджувати у собі щирий жаль за гріхи"?

Каятися - ще не означає плакати, а перш за все виправлятися. Не плакати, а радіти, прославляючи Боже Милосердя.
А щодо того, що треба постійно каятися то... яке життя, така й смерть.

П. Іро, Служба Божа без Св. Причастя - це не може бути гаяння часу. Одного разу я ніяк не наважувалася приступити до Сповіді. Один день вислухала Службу Божу (не причащаючись, звичайно, бо не мала права), другий, третій... І раптом з'явилася сміливість. Молитва ніколи не буває зайвою. А Служба Божа - це не просто молитва, на ній Бог за посередництвом священика (навіть, якщо він грішник) перетворює хліб і вино у Тіло і Кров, стається така важлива подія, яку не можна порівняти ні з чим на світі.
Але Ви праві, якщо можу причащатися і цього не роблю, то, на мою думку, Ісус ображається. Хоча я маю обов'язок причащатися лише у Великодний період. Щодо цього, священик на проповіді розповів гарну історію. Один хлопчик покликав священика висповідати його бабцю, бо вона не могла вже ходити до церкви. Але священик взяв дві Часточки, бо в того хлопчика, ще був дід. Бабця висповідалася, запричащалася, а дід відмовився. Мовляв, він ще не настільки немічний і сам може прийти до церкви. За якийсь час священик знову прийшов до бабці, а дід знову відмовився. Пояснював це тим, що скоро мав починатися Великий піст. Третього разу хлопчик прийшов до священика заплаканий. "Що сталося? Померла бабця?" "Ні, дід."
Востаннє редагувалось 12 березня 2010, 17:22 користувачем ShMariam, всього редагувалось 1 раз.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Anatolij
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 07 грудня 2008, 20:13
Звідки: Kalush
Контактна інформація:

Повідомлення Anatolij » 26 квітня 2009, 00:34

Ira писав:ні, до Причастя потрібно приступати без найменшого гріха, якщо ми навіть подумали щось не так, то вже є гріх, з якого треба сповідатися, бо за одну навіть недобру думку можна піти до пекла, якщо не покаятися...


Тут у пані Ірини чітко виявляється іще один єретичний прояв - янсенізму :
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0% ... 0%B7%D0%BC

Рекомендую пані Ірині прочитати декілька раз цю книжку для зміни закоренілого сектантського релігійного світогляду (її можна придбати у будь-якому релігійному магазині) http://www.google.com/notebook/public/0 ... oQ2JmN0ssj

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Повідомлення ljubomyr_ps » 26 квітня 2009, 21:46

Ira писав:ні, до Причастя потрібно приступати без найменшого гріха, якщо ми навіть подумали щось не так, то вже є гріх, з якого треба сповідатися, бо за одну навіть недобру думку можна піти до пекла, якщо не покаятися...


Однозначно що це думка лукавого, який страшно нехоче щоб християни приступали до Святих життєдайних Дарів Божих. Навіює хитким вищезгадані думки типу "ви недостойні , ви всі в гріхах, навіть лиха думка вже смертельний гріх це святотацтво" - бо добре нечистий знає яку силу має Свята Кров і Тіло Господнє тому всілякими засобами й навіюваннями бажає недопустити, щоб люди приймали з пошаною й чистою совістю Святі Тайни -почасти йому це, на жаль вдається...
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 27 квітня 2009, 07:50

гм, то жо ж виходить, за те, що я закликаю до гідного прийняття Св.Причастя (без гріхів) мене вже сектанкою називають??? дуже гарно...
а не встидно вам, християни?
чи ви не знаєте, якого болю завдає Ісусові та душа. яка негідно Його приймає у Св. Причасті?
Що таке Сповідь? Сповідь - то є щиросердечне розкаяння ПЕРЕД БОГОМ, іспит свого сумління, і коли людина щиро кається зі всіх своїх навіть, здавалось би найменших гріхів, отоді можна приступати до Св.Причастя... порозважайте про це...

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 27 квітня 2009, 08:15

Ira писав:гм, то жо ж виходить, за те, що я закликаю до гідного прийняття Св.Причастя (без гріхів) мене вже сектанкою називають??? дуже гарно...
а не встидно вам, християни?
чи ви не знаєте, якого болю завдає Ісусові та душа. яка негідно Його приймає у Св. Причасті?
Що таке Сповідь? Сповідь - то є щиросердечне розкаяння ПЕРЕД БОГОМ, іспит свого сумління, і коли людина щиро кається зі всіх своїх навіть, здавалось би найменших гріхів, отоді можна приступати до Св.Причастя... порозважайте про це...


п.Іра, ну нашо Ви так, можна обговорювати Ваші слова, а не Вас:) думаю не проблема????

Моя думка. З Вами згоден щодо гідного приняття Свв. Таїн, тільки деяке прояснення, з моєї сторони.

Причастя і Сповідь суть 2 різних речі, самі по собі. Тобто, в оригіналі, Причастя не є наслідком Сповіді. Чому???? тому що людина може не грішити( див. Матір Божу), а те що грішить, це є наслідки !!!!! первородного гріха. Інакше, якщо Причастя "спалює" гріхи(хоча це також), то що робить Сповідь???? вистарчило лише би висповідатися і все!!

Причастя дається нам, щоби ми були причасні ТАКОЖ, до Божественної повноти.
Востаннє редагувалось 27 квітня 2009, 14:13 користувачем romanm, всього редагувалось 2 разів.

Аватар користувача
Anatolij
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 07 грудня 2008, 20:13
Звідки: Kalush
Контактна інформація:

Повідомлення Anatolij » 27 квітня 2009, 08:40

Св Церква вчить, що у сповіді прощаються тяжкі гріхи, а Св Причастя змиває легкі, повсякденні. Я спочатку також практикував цю псевдохристиянську практику "чистого" Причастя, сповідався кожен день, бігав туди сюди, шукав священика, як не було - то і не причащався. А після сповіді гризло мене, чи я все сказав, чи нічого не забув... а часто дявол мені підкидав якусь забуту чи видуману ним думку, сумнів і я вже вважав, що чиню святотатство. Потім пересповідувався і так себе заганяв, що ледь не впав у розпач і вже були думки полишати віросповідання...

Чи пані Іра саме так думає? Так знайте, це все від дявола, тим більше, якщо Ви вже і так його місіонерка щодо певних догматичних питань, про що вже писалося на форумі.

Господь нас зробив вільними, перш за все від гріха. Тому він (гріх) уже немає над нами влади, бо ми викуплені від нього ціною Господньої Крови. Все, що нам залишається, це визнати свою гріховність і з розкаянням приймати Його Жертву відкуплення собі на спасіння. А сповідатися з кожної думки, з кожного легкого гріха - це скурпульозно, неправильно і призводить до розпачу.

Отож, після сповіді Ви кажете "Обіцяю більше не грішити..., постановляю виправитися..."
Так навіщо стільки разів обманювати священика і Господа, якщо знаєте, що все одно згрішите рано чи пізно.

Тому малі гріхи мають завжди супроводжувати людину, щоби вона не возносилася до святості, щоби не ставила себе на рівень святих, але завжди маючи перед собою свої гріхи, неміч, слабку природу, памятала, що вона - порох, і тому щоби завжди всю надію покладала на Господа, була смиренною в душі.

А коли ви сповідаєтеся від усіх гріхів, ви хочете очистити душу від сміття гріхів, щоби прийняти Господа якнайгідніше у Св Причасті. Але це не правда, це не є метою і призначенням Сповіді. Сповідь, - це коли ми йдемо вибачатися у Господа за вчинені гріхи і перепрошувати Його, а не скидати з себе тягар гріхів, щоби "підмести хату" для нових.

Повернуся до моєї розповіді. Декілька разів я не мав можливості посповідатися і тому приступав до Причастя без сповіді (без тяжкого гріха), саме тоді мене наповнила буря сумнівів і переживань, що я чиню святотатство. Я робив акти жалю в собі і після Причастя я відчув неземну радість і щастя, яке наповнило мене, і я зрозумів, що я можу бути насправді вільним, навіть від гріха. Він уже не може мною маніпулювати, обмежувати мене у співжитті з Господом.

Я саме тоді зрозумів значення "Божого Милосердя", у тому, щоби ми не надіялися на власні сили, на свою святість, на свої вчинки, але щоби досліджували Боже Милосердя у кожній миті життя, у кожній ситуації. Трохи забагато наговорив.

І ще одне, часта сповідь переростає у звичку, і автоматично втрачається почуття каяття або воно вироджується у щось типу "психологічної маски", яку ми одягаємо, ідучи на сповідь.

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Повідомлення Olya » 27 квітня 2009, 08:58

До Святого Причастя треба приступати очищеним. В Біблії 1Коринтян11:17-30 чітко вказується "... Тому-то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, - буде винний супроти тіла та крови Господньої! ..."
Я думаю, що приймати Св. Причастя потрібно, тільки тоді коли очистив своє сумління, свою душу в Сповіді. Мені чомусь страшно приймати Св.Причастя на другий день після сповіді не посповідавшись, бо я все одно згрішу (чи подумки чи щось сказавши).
Хоч і дуже не хочу грішити, але я є настільки недосконала, що кожного вечора лягаючи спати я все одно згадаю ну хоч один гріх.

В нас в селі старші жіночки ходять Причащатися без Сповіді протягом 3 тижнів, але виходячи з церкви можуть і клясти і сваритися, але все одно наступної неділі йдуть до Причастя і говорять, що вони важких гріхів не зробили. На мою думку це якось неправильно, але вони старші, може краще знають?
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 27 квітня 2009, 09:20

Olya писав:До Святого Причастя треба приступати очищеним. В Біблії 1Коринтян11:17-30 чітко вказується "... Тому-то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, - буде винний супроти тіла та крови Господньої! ..."


Так ніхто і не заперечує, що Причастя також дається на відпущення гріхів.

Мова йде про те, що Причастя не є тільки завершення Сповіді.
Ми причащаємся для того щоби потім знову грішити????? Чи ще для чогось. Для того щоби отримати благодать від Бога жити в святості, наші дурні схильності не завжди нам це позволяють, але для цього є Сповідь.
Тобто, тут є спроба показати, що якщо Сприймаємо Причастя лиш би як "відкуп" за гріхи, то це не зовсім правильне сприйняття.

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Повідомлення Olya » 27 квітня 2009, 09:55

Я напевно, неправильно робила, бо дійсно - сповідалася рідко і рідко приймала Св.Причастя. Хоч стараюся ходити до церкви кожної неділі, але не кожноїСповідаюся і Причащаюся.
То що можна ходити без Сповіді до Причастя? Але якщо я в душі відчуваю негідною Причащатися без Сповіді то це гріх? Дайте будь-ласка відповіді на це запитання, бо я здається заплуталася.
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 27 квітня 2009, 10:00

Olya писав:Я напевно, неправильно робила, бо дійсно - сповідалася рідко і рідко приймала Св.Причастя. Хоч стараюся ходити до церкви кожної неділі, але не кожноїСповідаюся і Причащаюся.
То що можна ходити без Сповіді до Причастя? Але якщо я в душі відчуваю негідною Причащатися без Сповіді то це гріх? Дайте будь-ласка відповіді на це запитання, бо я здається заплуталася.


Я нічого Вам не можу сказати, особисто.
Напевно маєте духовного отця, з ним ліпше це обговорити, бо формат форуму це не зовсім те, що треба.

Аватар користувача
Anatolij
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 07 грудня 2008, 20:13
Звідки: Kalush
Контактна інформація:

Повідомлення Anatolij » 27 квітня 2009, 14:32

Olya писав:Я напевно, неправильно робила, бо дійсно - сповідалася рідко і рідко приймала Св.Причастя. Хоч стараюся ходити до церкви кожної неділі, але не кожноїСповідаюся і Причащаюся.
То що можна ходити без Сповіді до Причастя? Але якщо я в душі відчуваю негідною Причащатися без Сповіді то це гріх? Дайте будь-ласка відповіді на це запитання, бо я здається заплуталася.


Ну я вже давав посилання (почуваюся свідком єгови з брошурками і книжечками) http://www.google.com/notebook/public/0 ... oQ2JmN0ssj :

Глава "Таїнство навернення"
Існують якби два типи релігійності: один з них можна б назвати "егоцентричним", а другий - "теоцентричним". У першому випадку людина зосереджу\ увагу на собі. Не бере до уваги Бога, а тільки власну ситуацію. До сповіді така людина йде з думкою, що треба очиститися, бо їй важко зі своїм гріхом, і для того, щоб порядно виглядати в Божих очах. Для такої людини сповідь може стати своєрідним "аспірином" від болю совісті, пігулкою, яка заспокоює і повертає добре самопочуття. Отже, йдеться про постійне зосередження на собі. Така людина, діставши розрішення, відходить від сповідальні, може, не вельми і сумною, але і не радісною, бо усе ще зосереджена на злі, яке щойно скинула.

Роздумуючи про Юду, можемо побачити в його поведінці після зради Христа багато елементів сповіді. Є тут іспит совісті, бо Юда розмірковує над тим, що зробив і усвідомлює зло, яке вчинив. Виявляє також жаль - Юда справді жалкує. Хоче навіть змінитися, отже, є рішення виправитися. Є й визнання свого гріха, коли Юда йде до священиків і каже: "Згрішив я, видавши кров невинну" (Мт. 27, 4). Є навіть винагородження за гріх, бо він кидає священикам ті 30 срібняків, які від них отримав. Не хоче плати за кров. У поведінці й позиції Юди можна побачити фактично всі елементи сповіді, немає тільки однієї найважливішої речі - віри у милосердя Ісуса. Тому "сповідь" Юди така гірка та закінчується відчаєм і самогубством.

Наша сповідь має бути подібна до сповіді Петра, який повірив у милосердя Христа і зосередився не так на своєму гріхові, як на прощенні. Людина з "теоцентричною" релігійністю не так копирсається у власних гріхах, як радше приймає їх за вихідний пункт, щоб через віру відкрити милосердя Бога. Йдучи на сповідь така людина думає передовсім про те, що зранила Ісуса, і хоче відновити дружбу, яку відкинула. Хоче через каяття і жаль дозволити Ісусові простити і цим принести Йому радість. "Ви розп’яли Христа, - скаже святий настоятель з Арсу (св. Жан Марі Віяне), - але коли приходите на сповідь, приходите зняти Господа нашого з хреста".

Якщо ти зранив Христа, то рани Його кривавлять. Тому маєш приходити до сповіді, аби ці рани могли загоїтися. Ти маєш приходити заради Нього; не для того, щоб заспокоїтися, але щоб Він міг радіти з того, що в тобі через благодать таїнства формується нова, відроджена людина.

Дехто докоряє собі, що після сповіді він не змінюється на краще. Може, і ти вважаєш, що сповідь є для того, аби ти став ліпшим, а якщо ти не стаєш ліпшим, то вважаєш, що твої сповіді не мають сенсу? Може, вважаєш, що, якщо маєш стати ліпшим, а не стаєш таким, то ліпше взагалі не сповідатися, бо ж однаково немає поступу. Тим часом, якщо ти так хочеш стати кращим, якщо для тебе таким важливим є власний прогрес, то це означає, що ти прагнеш не так Бога, не так Його милосердя, як радше власної досконалості, й це недоліки твоєї віри. Ідеш до сповіді для того, щоб стати таким хорошим, щоб не потребувати Бога, який є милосердям. Йдеш до Бога за прощенням, зоб потім уже ніколи не потребувати Його прощення, щоб обходитися без Бога, хоча Він постійно хоче тобі прощати, прощати з радістю.

Як мало ми віримо в це Боже прагнення постійного прощення! Серед тих, хто відходить від сповідальниці, все ще мало радісних облич. Але ж після сповіді світ має стати для тебе іншим, яскравішим, осяяним вірою в Боже милосердя.

Глава "Янсенізм як загроза вірі"
Янсенізм (вчення голандського богослова Корнеля Янсена) ставив вимоги, зокрема і стосовно таїнства Євхаристії, які фактично неможливо виконати. Для того, щоб приступити до причастя потрібно було відповідати таким стандартам, до яких звичайний християнин не може дотягнути. Від нього вимагали повного визволення навіть від малих гріхів і абсолютно чистої любові до Господа. Причастя стало винагородою за чесноту, а не духовною поживою для укріплення віри і любові. В янсеністських храмах віяло сумом, жахом і страхом. Людина стала боятися Бога. І лише іноді наважувалася приступити до причастя.

Християнська радість, що випливає з віри, є ніби випроміненням Божої любові. Це віра говорить нам усміхатися до Бога, радіти Його любові, а на себе, такого поважного, дивитися з певної відстані, з перспективи гумору. "Чеснота" гумору дозволить тобі перемогти отруту суму, якою сатана намагається пройняти твою душу. Визволяючи тебе від вічної зайнятості самим собою, вона дасть тобі можливість жити в радості, що плине з віри.


ОТОЖ - ВІРА + ЛЮБОВ

Отож, коли Ви їх досягнете, у Вас не виникатимуть питання і сумніви.
Якщо ми перестанемо боятися Бога як страшного і жорстокого (треба боятися його зневажити важким гріхом) але коли станемо Його любити як люблячого і милосердного Батька, приступати до Причастя без почуття смертного вироку, але щоби пригорнути Господа у своєму хворому, грішному серці, запросити Його до себе і сказати : "Ось моє серце, моя душа, моє життя - це все Твоє, зроби з мене гідним називатися Твоєю дитиною."

Отож, якщо Ви впевнені, що нікого не вбили, нічого не вкрали, не вчинили перелюбу і так далі згідно 10 заповідей, тоді можете сміло приступати до Причастя, - без страху, без сумніву, але ніби на весільний рушник на зустріч Тому, Хто тебе більше любить, ніж ти сама себе, бо ти за себе не померла на хресті і не терпіла муки і болі...

Священики рекомендують сповідатися раз у тиждень, але причащатися як можна частіше, про це казав і о. Піо. Коли людина причащається кожен день, тоді можна сповідатися 2-3 рази в місяць.

Коли ми приходимо до храму, молимося і просимо прощення у Господа за свої гріхи, за свою немічність, слабкість у подоланні спокус, знаючи, що у кивоті Господь і все чує. Тоді після акту жалю розважаємо над тією благодаттю і ласкою, яка нас чекає у прийнятті Св Причастя, про те, яким є милосердним Господь, що понижується до рівня шматків хліба і вина, щоби тільки якнайлегше потрапити до людського серця, щоб там знайти любов і подяку, за Його пониження і Жертву.

І після Причастя ми не вибігаємо з храму в обійми гріха, але 15 хв - півгодини спілкуємося з Господом, виявляємо свої проблеми, сумніви, переживання; дякуємо за ласки, за все добро, яке Він нам чинить, за Його любов...

Причастя - це не лише для спасіння чи прощення людей. Воно силою Божественої природи очищує нас до рівня святості, вибудовує у нашому серцю храм Святого Духа, куди поступово оселюється Господь. Тому і більшість людей завжди причащаються і майже не потребують сповіді - Господь постійно перебуває у їхньому серці і захищає їх від тяжкого гріха. Вони живуть на небесах, перебуваючи на землі ( я не про ваших бабок %) )

Виходячи з храму, ми постійно відчуваємо присутність Бога, тому навіть ідучи додому і милуючись всім, що нас оточує, ми несвідомо контемплятивно молимося - у всьому бачимо Господню любов і премудрість, красу творів Його рук і дякуємо, що Він усе це створив для нас, зі Своєї любові до нас - сонце, пташок, дерева, квіти, дощ і сніг.

Повірте у Божу Любов до Вас і майте залізну віру у Його Милосердя.

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Повідомлення Olya » 27 квітня 2009, 15:36

Дуже дякую Anatolij за змістовну відповідь. Можливо я дійсно засильно зациклилася на гріхах, а потрібно постаратися вийти з них і більше про них не думати. Господь є Любов і я думаю, що з Його допомогою кожен може спастися навіть я.
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
Anatolij
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 07 грудня 2008, 20:13
Звідки: Kalush
Контактна інформація:

Повідомлення Anatolij » 27 квітня 2009, 15:49

Найкраще для скріплення віри у цьому випадку буде скористатися порадою romanmа , тобто знайти хорошого духівника-священика і йти за його порадами, знаючи, що все, що він Вам скаже робити, Ви будете виконувати з послуху, отже чи ці поради будуть добрими чи ні, Вам гріха не буде, і взагалі, вірте, що духовні люди, коли до Вас промовляють, - це Господь з вами спілкується, дає настанови, поради, провадить вас шляхом спасіння. Головне - повністю довіритися Господу і віддати спасіння своєї душі Йому в руки. (Наша справа людська - молитва і віра, а Господня - ласка і спасіння). Будемо робити людське, а Господь - божествене. Господь посилатиме Вам людей, обставини, умови, ситуації, літературу і т.д. - це Його символьна мова, мова Його Любові. Багато святих, коли спілкувалися чи радилися зі священиком чи монахом, вважали, що говорять із самим Господом, бо Дух Господній на них перебуває - чи через покладання рук (свячення) чи через духовне подвижництво. Якщо маєте можливість періодичного доступу до якогось монастиря - не марнуйте цієї можливості. Монахи - це "бжоли, які збирають найсолодший мед із Господьої ниви" і радо готові ним поділитися :)

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 27 квітня 2009, 22:50

Людина повинна причащатися бажано би щодня, бо це є великий захист і єдине спасіння для нашої душі. Тоді диявол до нас не має доступу і нам легко поборювати його спокуси... Пресвята Євхаристія - це єдиний лік як для нашої душі так і для нашого тіла.

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 27 квітня 2009, 22:51

Ми всі є люди грішні, така наша природа, ніхто не є святий. Але це не є причина, щоб не приймати Святого Причастя, бо Бог дав нам ласку каяття, ласку Сповіді. Саме так є, що ми живемо і самі навіть не підозрюємо наскільки грішимо, ми багато чого не розуміємо і не усвідомлюємо, ми не бачимо себе так як нас бачить Бог. Добре було б якби ми все пізнали тут, на землі, поки ще дихаємо, бо коли віддамо останній подих, то тоді нам буде відкрита вся Правда, але буде вже пізно...

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 27 квітня 2009, 22:53

Колись була одна монахиня-візіонерка Каталіна. Одного разу, коли вона їхала на Літургію, по дорозі думала собі, що сьогодні не піде до Сповіді, адже ходила вчора і ще не встигла нагрішила. А Матінка Божа їй пізніше пояснила і вказала на всі її гріхи, на всі, навіть найменші думки, якими вона встигла нагрішити лише їдучи в дорозі. Це є прикладом для нас, які ми страшенно грішні, і кожної миті ми то і робимо, що грішимо, адже завжди якісь думки в голові крутяться...

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 27 квітня 2009, 23:23

все те, що було сказано всіма вище, і зокрема мною щодо частої сповіді та щоденного прийняття Св.Причастя мені дуже легко виконувати. Але треба часу, щоб вам пояснити, тай не думаю, що тут когось може це зацікавити... Скажу лише, що на останні часи Бог для всіх нас дає один великий привілей - можливість сповідатися безпосередньо перед Богом та можливість приймати Святе Причастя у Тайній Вечері (кожен у своїх домівках).

Малий
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 218
З нами з: 03 травня 2008, 08:41

Повідомлення Малий » 27 квітня 2009, 23:37

Ira писав:Скажу лише, що на останні часи Бог для всіх нас дає один великий привілей - можливість сповідатися безпосередньо перед Богом та можливість приймати Святе Причастя у Тайній Вечері (кожен у своїх домівках).

:shock: :shock: :shock:
ну це вже ваапше круто!
навіть слів нема... сектанти...

тобто ні священики ні Папа Римський вже не потрібні? так? а що далі... місце Бога займете?

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 09:44

а хто казав, що не потрібні???
Бог дав цей привілей тому, що зараз одиниці правдивих священиків є... всі як не одружені, то такі, що не приймають вказівок Папи Римського. А в таких "священиків" ні сповідь ні Причастя не дійсні. А Бог нас не може залишити НІКОЛИ, тому видав такий Указ...
До Сповіді треба йти лише до святого священика, а його можна побачити по плодах. Я того плоду не бачу.
І я дякую Богу, що маю можливість ходити на Св.Літургію, яку відправляють правдиві священики, і до них хожу на Сповідь, і з їх рук приймаю Причастя.
А що робити тим по цілому світі, які не мають можливості знайти справді Божого ревного священика? не помирати ж їм невисповіданими, правда? Тому Бог нас рятує.. по Своєму Святому Милосердю...

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 09:48

може ви ще і Св.Фаустину Ковальську назвете сектанткою???

Про Тайну Вечерю – Святу Службу Божу на останні часи прочитайте у її Щоденнику: „991 (316) 26/ІІ.37. Сьогодні я побачила, що Святі Тайни виконувались без літургійних шат і по приватних домах через миттєву бурю, і я побачила сонце, яке вийшло з Пресвятої Євхаристії, й згасли, тобто затьмарились інші світла, і очі всіх були звернені до того світла; але значення цього не розумію.”

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 28 квітня 2009, 14:33

[
quote="Ira"]а хто казав, що не потрібні???
Бог дав цей привілей тому, що зараз одиниці правдивих священиків є... всі як не одружені, то такі, що не приймають вказівок Папи Римського. А в таких "священиків" ні сповідь ні Причастя не дійсні. А Бог нас не може залишити НІКОЛИ, тому видав такий Указ...


п.Іра, або Ви жартуєте, або спеціально пишите те, що інакше як ахінеєю не назвеш. Давайте поробуєм не писати категоричних заяв типу:" Є так, бо так", це дуже втомлює і відбиває охоту читати і писати відповіді.

А попробуєм по іншому. В мене питання до Вас: скажіть, будь ласка, на чому базуєте Ви свої твердження на тему Бога і привілегій, священиків правдивих і неправдивих і т.д. Покажіть щось авторитетне, отця церкви, чи ще щось.!!!!

До Сповіді треба йти лише до святого священика, а його можна побачити по плодах. Я того плоду не бачу.


Аааа, зрозуміло, бачите, ми, католики, йдемо до сповіді не до священика, а до Бога, нам всеодно який священик, це його проблеми з Богом. А прощає нам Бог, через священика, а не він сам.
А якщо ви ходите сповідатися до священиків, ну тоді так, щоби вас прощати, він має бути святим, беззаперечно


І я дякую Богу, що маю можливість ходити на Св.Літургію, яку відправляють правдиві священики, і до них хожу на Сповідь, і з їх рук приймаю Причастя.


Критерії по яких священики правдиві!???? Ті що слухають Папу і ...???? Тобто , якщо священик поганий, то тіло і кров Ісуса....???


А що робити тим по цілому світі, які не мають можливості знайти справді Божого ревного священика? не помирати ж їм невисповіданими, правда? Тому Бог нас рятує.. по Своєму Святому Милосердю...


А це звідки Ви взяли????Хоча, нема нічого нового під небом:) звичайно "рятує", от хоча би взяти беспоповців, є така течія в "православії" там подібне дотого, що Ви пишите.

Щодо Фаустини, звичайно ніхто не думає що вона сектантка, яле було би добре подивитися контекст того що написано, а не по одній цитаті говорити щось. В Біблії теж є "... немв Бога..."

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 15:17

http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=891 - це на рахунок правдивості-неправдивості священиків.

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 15:21

romanm писав: Критерії по яких священики правдиві!???? Ті що слухають Папу і ...???? Тобто , якщо священик поганий, то тіло і кров Ісуса....???

Митрополит Андрей Шептицький:
Коли до вас приходить священик, то перш ніж його приймете, питайте про ту владу, чи її має від Церкви? Будете могти це пізнати з того, якої Церкви священик тримається. Як не тримається правдивої Церкви, то від неї і влади не має. А як не має від неї влади, то вже ніякої правдивої влади не може мати.
Тоді і сповідь у нього не буде важна, і слово Боже перекручене і несправедливе. Такий священник – то не пастир, а вовк в овечій шкірі. „Стережіться лжепророків”, - сказав Христос, і я тим самим словом до Вас відгукуюся. Правдива Церква Ісуса Христа, котра одна має владу відпускати гріхи, - то наша Свята Католицька Церква. А то Вам знак, за котрим можете її пізнати, що має головою Папу Римського. Римський Папа – це намісник Ісуса Христа, Єпископ усіх єпископів і всіх вірних; Пастир усього християнського світу, видимий голова Церкви. Хто його тримається, той тримається Ісуса Христа; хто його слухає, слухає Ісуса Христа. Хто ж від нього відірвався, відірвався від Церкви, від Ісуса Христа, від Бога.
Хочете знати який єпископ, який священник є правдивим душпастирем і хто має владу відпускати гріхи, питайте про того єпископа і про того священника, котрий Папу Римського визнає. Хто ж Папи Римського не визнає, то хоч був чи і єпископом, і мав такий обряд, і таке Богослуження, як у нас, і навіть говорить мовою, подібною до нашої, того не приймайте і не слухайте, бо не на добру дорогу Вас веде, не до спасіння, а на вічну погубу.
Тому моя перша порада і перше моє велике прохання до Вас: тримайтеся святої віри, цінуйте її над життя.
Як хто хоче спастися, передусім треба, щоб тримався католицької віри. Якщо б хто не дотримав її цілої і непорушеної, без найменшого сумніву, згине навіки.
Востаннє редагувалось 28 квітня 2009, 15:29 користувачем Ira, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 28 квітня 2009, 15:25

Тому моя перша порада і перше моє велике прохання до Вас: тримайтеся святої віри, цінуйте її над життя.
Як хто хоче спастися, передусім треба, щоб тримався католицької віри. Якщо б хто не дотримав її цілої і непорушеної, без найменшого сумніву, згине навіки.


+100% так я не проти, так і УгКц католицька. А то, що жонаті священики, не бачу проблем, апостоли теж були жонаті, крім 1, потім другого, та й спочатку, в Латинській церкві, клир був жонатим.

А де він це пише???? в якому творі????
Просто є ще і його переписка з православним митрополитом А. Храповицьким, там теж цікаві речі є.

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 15:27

щодо Фаустини Ковальської я вказала чітко книгу - "Щоденник Фаустини Ковальської. Милосердя Боже в моїй душі", вказала номер абзацу (в мене сторінка 314)... прочитайте самі...

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 28 квітня 2009, 15:29

Ira писав:щодо Фаустини Ковальської я вказала чітко книгу - "Щоденник Фаустини Ковальської. Милосердя Боже в моїй душі", вказала номер абзацу (в мене сторінка 314)... прочитайте самі...



це ясно, маю наувазі Шептицького

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 15:32

romanm писав: А де він це пише???? в якому творі????
Просто є ще і його переписка з православним митрополитом А. Храповицьким, там теж цікаві речі є.

Пастирське послання Русинам, осілим у Канаді (25 серпня 1901р., Львів)

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 28 квітня 2009, 16:11

Іра, вас заносить, жоден єпископ не казав, що одружені священики є неправдивими.

До Сповіді треба йти лише до святого священика, а його можна побачити по плодах.

і про таке також не згадують. Виходить, що перш ніж сповідатись в священика, треба спочатку його посповідати. :o
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 28 квітня 2009, 16:16

Ira писав:http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=891 - це на рахунок правдивості-неправдивості священиків.


Прочитав!!!! Якщо чесно не зрозумів до чого тут правдивість неправдивість(це не тому це говорю, щоби Вам перечити). Невже целібат = святість(правильність????? Тоді кожен святий,не священик теж, хто живе в целібаті?
Замітьте одну річ, в КЦ(католицькій церкві) целібат обовязковий тільки для священиків латинського обряду! Я вже давно помічаю, що є така проблемка: асоціювати Латинську церкву = католицька. Католицька = православна, а також є Римо католицька і східні Католицькі Церкви.

Тим паче Гонорій 7 коли водив целібат, на те були ІСТОРИЧНІ причини.

Слїдуючи дальше, по Вашим словам виходить, що коли священики були одружені(Латинники), перші віки, то вони були неправдиві і Літургії також!!!!




Ну а Шептицький, теж правильно говорив. Тільки нічого про правильність целібата над жонатим не говорить. Також слова Павла, ви впевнені що вони були сказані духовенству?????Коли він говорить про себе то пише що:"кожен має свій дар від Бога, один таке, другий інше"


Говорячи про дівицтво і одруження в 7 гл. 1 до Коринтян, апостол відповідає на питання коринтян про практику християнського
аскетизма і про боротьбу з блудом.

Апостол приходить до заключення, що є 2 дороги для подвига. Один - від Бога - одруження. І другий, який радить апостол:"Відносно неодружених(немаю укр Біблії) немію повеління від Бога, а раджу..."

А про духовенство Павло пише в 1 до Тимотея і до Тита:" Єпископ має бути непорочним, однієї жінки чоловік", І ще:" Для того залишив я тебе на Криті, щоби ти завершив недокінчене і поставив по всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував: якщо хто непорочний, чоловік однієї жінки"
Востаннє редагувалось 28 квітня 2009, 16:57 користувачем romanm, всього редагувалось 2 разів.

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 28 квітня 2009, 16:22

Олюнька писав: Виходить, що перш ніж сповідатись в священика, треба спочатку його посповідати. :o


звичайно, що ми не знаємо, що є у серці священика, які його гріхи, але про основні засади Католицької Віри можна спитати... ну, а якщо він є одружений, то тут і мови не може бути...


Повернутись до “Літургіка”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей