Justyn писав:Брате, не можу зрозуміти, чому Ви так вчепилися Йова Почаївського.
Та ні , отче, не чіплявся, просто так, вияснити:)Розумію Вас щодо того, чи повинна його ікона знаходитись в греко-католицькому храмі. Але ж я Вам пояснив, як це сталося. І з практичної сторони викинути цю частину іконостасу було б варварством.
Тоже ясно. Дозволю собі одну ремарку. Варварство вводити людей в заблудження, як мені здається. Ні в якому разі не маю нічого проти, зі своїм правилом в чужий монастир.....Коли ж йдеться про самого Йова, до речі гуцула за етнічним походженням, то він дісно провадив боговгодне життя.
Тоді, отче, я дозволю собі сказати, що ще боговгоднішим життям живуть на Філліпінах, де під час великого посту, деякі розпинають себе, як Христа. Вибачте, але єдино тільки церква може судити щодо святості або меньше того, чи іншого чоловіка.Дійсно, проголошення святості є проявом непомильності Церкви. Але, підходячи по-іншому до цього питання, Дивний Бог у святих своїх! Суперечки навколо постатей Святих Петра, Павла чи Якова були не меншими у первійсній Церкві. А коли слідувати логіці, тоді можна поставити питання про те, яким чином у літургійному календарі знайшовся імператор Константин.
Дійсно, порівняно недавно були введені "ступені" для людей, які мають честь почитатися на іконах і на престолах( одне і теж саме, з рештою). Але давайте не будемо плутати процес і саме рішення Церкви(дискуссіх можуть бути, я не про це) щодо внесення того чи іншого в календар. Та й не тільки Константин, але і Володимир і іже багато других можуть бути продискутовані. Важливе є кінцевий результат, а вони Церквою признані( на відміну від того про кого йде мова). Не забувайте, що дискутувався і примат папи і Догма про непорочне Зачаття, але це не значить, що ми сумніваємося.
Я ні в якому разі не хочу "пластилінізувати"дискусію, просто, якщо питання естетики(повторюся) переважають питання віри, то нема питань.
З повагою.