Монахи і монахині одружуються – зрадники Христові??????

[Anatolij]

Невже розлучення є більшим гріхом ніж убивство?

Не більшим і не меншим. Кожна заповідь рівносильна іншій. Написано - хто порушує одну із заповідей - ввесь закон порушує. Такі християнські заповіді. якщо вам це не підходить, не називайте себе християнином, тим більше католиком. Християнство - це чітко визначене релігійними догмами, канонами, заповідями обявлення Господа, який прийшов на землю не для того, щоби пожити з людьми, а дати настанови і умови спасіння, показати дорогу до спасіння, яка і викладена у Євангелії. Якщо ж ми спасатимемося безпрєдєлом, навіщо взагалі Церкви. Кожен буде собі папою і церквою і пророком і святим.

Написано - тісні ті ворота і вузька та дорога, що веде до Царства Небесного. Тому ми повинні або виконувати закон або його порушувати. Третього не дано.

А якщо Вам так подобається тлумачити закон Божий на свій лад, тоді кожна секта Вам відкрита, хочете - створіть свою, а бути світським богословом надто сміливо навіть для дуже побожного християнина, бо не знаєте, кому служите. Хіба не знаєте, найкращий богослов і теолог - дявол!!
Тому християни виконують заповіді і приписи церковні не так відповідно до обявлення Господнього, як з послуху. І противитися цьому не треба. Бо Церквою керує Дух Святий, непомильний, тож Він єдиний може нас вести до Царства Небесного, а Ви противитеся, отже ви "противник".

[Igor]

Невже розлучення є більшим гріхом ніж убивство?

Не більшим і не меншим. Кожна заповідь рівносильна іншій. Написано - хто порушує одну із заповідей - ввесь закон порушує.

Порушив, готовий відповідати, пішли далі, чи уже нема потреби - в ящик і землю?

Такі християнські заповіді. якщо вам це не підходить, не називайте себе християнином, тим більше католиком.

А чого? Бо в мене думка відмінна від Вашої?
Чи мої погляди не співпадають з доктриною Церкви(організації)
Я думав головне, щоб вони співпадали з вченням Христа.

Християнство - це чітко визначене релігійними догмами, канонами, заповідями обявлення Господа, який прийшов на землю не для того, щоби пожити з людьми, а дати настанови і умови спасіння, показати дорогу до спасіння, яка і викладена у Євангелії.

До Вас Христос не прийде, бо Ви його зразу в кандали(в кращомувипадку)
Хіба не Христос пішов проти церковної верхівки? Саме Він.
Хіба не Христос боровся проти безглуздих догм і правил? Знову Він?
Хіба зараз Христос не живе серед нас? Живе, в кожному з нас.

Якщо ж ми спасатимемося безпрєдєлом, навіщо взагалі Церкви. Кожен буде собі папою і церквою і пророком і святим.

А Ви устав складіть по спасінню, і спробуйте віру загнати в свої догми.

Написано - тісні ті ворота і вузька та дорога, що веде до Царства Небесного. Тому ми повинні або виконувати закон або його порушувати. Третього не дано.

Я думав це я як баран вузькою дорогою по вертикальній стіні повзу, намагаючись зрозуміти, а виявляється це я широкою дорогою йду?
Я до речі закон виконую,той що Христос проповідував(ну не святий звичайно, принаймі намагаюсь виконувати)

А якщо Вам так подобається тлумачити закон Божий на свій лад, тоді кожна секта Вам відкрита, хочете - створіть свою, а бути світським богословом надто сміливо навіть для дуже побожного християнина, бо не знаєте, кому служите. Хіба не знаєте, найкращий богослов і теолог - дявол!!

Я не збираюсь нічого тлумачити, я хочу читати Євангеліє так, щоб його не треба було тлумачити і підганяти під Ваші "правильні" догми

Тому християни виконують заповіді і приписи церковні не так відповідно до обявлення Господнього, як з послуху. І противитися цьому не треба. Бо Церквою керує Дух Святий, непомильний, тож Він єдиний може нас вести до Царства Небесного, а Ви противитеся, отже ви "противник".

Ну про непомильність церкви(організації) це є окрема дуже довга і дуже сумна історія....
Не завжди за діями церкви(організації) стояв дуж святий, це так мяко кажучию....

[Anatolij]

Я думав головне, щоб вони співпадали з вченням Христа.

Так думали усі єретики. Написано - "...що звяжеш на землі, те буде звязано і на небі". Церква - інститут вчення Господа, Господь - Суддя. Він буде судити людський непослух Церкві, а не виправдовувати гордість людську.

Хіба не Христос пішов проти церковної верхівки? Саме Він.

Він пішов проти фарисейської верхівки, а проти церкви Він не міг піти, бо Він її заснував. Фарисеями і були ті єретики, що тлумачили Святе Письмо на свій лад.

Якщо ж ми спасатимемося безпрєдєлом, навіщо взагалі Церкви. Кожен буде собі папою і церквою і пророком і святим.

А Ви устав складіть по спасінню, і спробуйте віру загнати в свої догми.

Ну і яку догму я тут проголосив?? хоча б яка з них (за їх наявності) противиться вченню Церкви?

Я до речі закон виконую,той що Христос проповідував(ну не святий звичайно, принаймі намагаюсь виконувати)

Господь благословить.

А якщо Вам так подобається тлумачити закон Божий на свій лад, тоді кожна секта Вам відкрита, хочете - створіть свою, а бути світським богословом надто сміливо навіть для дуже побожного християнина, бо не знаєте, кому служите. Хіба не знаєте, найкращий богослов і теолог - дявол!!

Я не збираюсь нічого тлумачити, я хочу читати Євангеліє так, щоб його не треба було тлумачити і підганяти під Ваші "правильні" догми

Про догми я вже писав. Святе Євангеліє написане Святим Духом, тому і правильно розтлумачити Її можна лише Святим Духом. Тому при дослідженні Святого Письма слід дотримуватися Церковних тлумачень, катехизму. Чи Ви настільки впевнені, що Ви храм Святого Духа? Погляньте на єретиків, які також читають Святе Письмо - зцілюють, бісів виганяють, але чинять це силою злого духа, тому написано "прийдуть до Мене і скажуть: Господи, хіба не Твоїм Імям бісів виганяли, не Твоїм Імям зцілювали недуги...?" і почують відповідь - "геть від мене усі ви, хто чинить беззаконня"...

Тому християни виконують заповіді і приписи церковні не так відповідно до обявлення Господнього, як з послуху. І противитися цьому не треба. Бо Церквою керує Дух Святий, непомильний, тож Він єдиний може нас вести до Царства Небесного, а Ви противитеся, отже ви "противник".

Ну про непомильність церкви(організації) це є окрема дуже довга і дуже сумна історія....
Не завжди за діями церкви(організації) стояв дуж святий, це так мяко кажучию....

Не розумію, про що Ви, може Ви мали на увазі інквізицію? так відкрийте документи інквізиторських протоколів і зрозумійте умови того часу, коли єдиним методом спасіння людської цивілізації від глобальної демонізації (це явище відновлюється: див. "Діти Індіго") було "віддати тіло сатані, щоби душа спаслася".

[Малий]

Люди, флуд усюди!!!
МОДЕРАТОРИ ПОСТЯТЬ!

ага! а БОТ-ігор не спить

[o.Mykil]

Здавалось би дивна думка:

"...З життя великих і святих мужів знаємо багато таких випадків, що навіть ті, які спочатку пішли у священство чи чернечий сан чи бодай пробували його, а опісля покинули, щоб з волі Бога бути добрими, прикладними людьми серед світського звання…".



З книги владики Софрона Мудрого «Духовні бесіди».

[newroman]

для Ігора
- Я имею мою собственную религию; я хочу повиноваться Богу, а не человекам. К чему мне Церковь и все ее уставы?

- Что это за собственная религия, которой ты намерен держаться? Не значит ли это, что ты хочешь жить в своеволии? Исполнять только те религиозные обязанности, которые не тягостны для твоей лености и невоздержания? Упражняться только в тех добродетелях, к которым чувствуешь наклонность, и отвергать те, которые трудны и противны страстям твоим? Такая религия не возродила бы мир в жизнь новую, духовную. Христианин, поступающий так, по имени только отличался бы от язычника.
Такой религией, друг мой, нельзя угодить Богу, Который требует от нас прежде всего смирения и самоотвержения; нельзя быть верным последователем Иисуса Христа, Который смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной (Флп. 2, 8 ).
Ты хочешь повиноваться Богу, а не человекам. Да как же ты это сделаешь, если Сам Христос сказал; Апостолам: Слушающий вас Меня слушает, и отвергающийся вас Меня отвергается (Лк. 10, 16)
Это сказано ,не об одних Апостолах, но о всех, которые через непрерывное рукоположение от них прияли власть вязать и решить, чему подтверждением служат слова Христовы, когда молит Он Отца об учениках и продолжает: Не о них же только молю, но и о верующих в Меня по слову их, да будут все едино, как Ты, Отче, во Мне, и Я в Тебе, так и они да будут в Нас едино (Ин. 17,20-21). И, вознесясь на небо, Господь сказал: Я с вами во все дни до скончания века. Аминь (Мф. 28,20). Теперь ты понимаешь, что должно повиноваться и человекам, то есть Церкви, учрежденной Самим Христом!
Ты говоришь: "К чему Церковь и все ее уставы?
На это достаточно было бы ответить, что Господь Сам учредил ее, следовательно, это было нужно. Нo я постараюсь объяснить это тебе подробнее.
Учреждение Церкви необходимо было для сохранения во всей чистоте учения Христа и Его Апостолов. Оно, без сомнения, скоро бы изменилось, если бы всякий имел право объяснять по-своему Священное Писание и догматы, на нем
основанные, принимать или отвергать предания и самопроизвольно уклоняться от постановлений и порядка, необходимого во всяком благоустроенном обществе. Это и было делом Святой Соборной и Апостольской Церкви - учредить этот необходимый порядок.
Священное Писание требует объяснения, ибо, как говорит Апостол: Буква убивает, а дух животворит (2 Кор. 3,6).
Сами, отцы вселенские, с великим трудом и глубокими Взысканиями, объясняли изречения Священного Писания. Отдельный же человек может придать ошибочный смысл некоторым изречениям, как то и делали ересиархи, основывавшие свои заблуждения на каком-нибудь отдельном тексте. Кто же опровергнет с силою и властию ложное учение, если не Святая Церковь, которая не может ошибаться, потому что озаряется Духом Святым.
Господь Иисус Христос основал Церковь, избрав Апостолов и дав им власть вязать и решить. Он по Воскресении Своем являлся им многократно в течение сорока дней, беседовал с ними и отверз им ум к уразумению Писаний (Лк. 24,45).
Его Божественные уста изрекли: Ибо не вы будете говорить, но Дух Отца вашего будет говорить в вас (Мф. 10,20). Кто принимает вас, принимает Меня (Мф. 10,40).
Приняв такую власть от Господа и право рукополагать епископов и пресвитеров, Апостолы везде учреждали Церковь, предписывая верным повиновение: Повинуйтесь наставникам вашим и будьте покорны, ибо они неусыпно пекутся о душах ваших (Евр. 13,17).
Апостолы дали уставы Церквам, не только написанные в посланиях их, но также и устное, сохраненные в Священном Предании их учениками. Сии Священные Предания имеют начало от Самого Иисуса Христа, научавшего тайнам Царствия Своих Апостолов. Многое, принятое от Христа, было передано устно Апостолами верным ученикам своим. Следовательно, Священные Предания равную имеют силу со Священным Писанием. Достоверность же Священных Преданий подтверждается и тем, что вся Соборная Церковь по тщательном рассмотрении приняла их, а Церковь Соборная заблуждаться не может, потому что она есть, по слову Апостола, столп и утверждение истины (1 Тим 3,15).
Церковь имеет обетование Господне, что врата ада не одолеют ее (Мф. 16,18 ).
На Вселенских Соборах великие отцы Церкви, прославленные святостью жизни и глубокою мудростью, обсудили и утвердили канон Священного Писания, Священное Предание, догматы Веры, уставы и порядок церковный. Следовательно, правила, ими установленные и принятые всею Вселенскою Церковью, имеют неоспоримую силу закона; и отмечающие их отметаются Самого Христа!
Вселенские Соборы имели по всей справедливости право судить и низлагать патриархов и епископов; им одним могла принадлежать непогрешительность, которая не может быть свойственна никакой отдельной личности.
Понимаешь ли ты теперь, что тот подобен язычнику, и мытарю, кто преслушает Церковь (Мф. 18, 17), едину Святую Соборную и Апостольскую, которую мы исповедуем в Символе веры

[kris15]

До творця теми: ВИ СПЕЦІАЛЬНО ТАКІ ТЕМИ СТВОРЮЄТЕ, ЩОБ СТВОРЮВАТИ КОНФЛІКТИ???????

У власному оці не бачимо балки. в чужому помічаючи маленьку скалку! ( Перепрошую за недослівне цитування )

[o.Mykil]

Для newroman:

Потрібно наводити джерело інформації, щоб була яснішою картина. По-моєму, це не ваші авторські (російськомовні) слова...

[Igor]

До творця теми: ВИ СПЕЦІАЛЬНО ТАКІ ТЕМИ СТВОРЮЄТЕ, ЩОБ СТВОРЮВАТИ КОНФЛІКТИ???????

У власному оці не бачимо балки. в чужому помічаючи маленьку скалку! ( Перепрошую за недослівне цитування )

Давайте вернемо розмову в русло і заодно внесемо ясність в розмову.
Отже, ми маємо приклад, коли Церковна влада розриває обітницю дану богові за бажанням людей які вище Бога поставили сімю.
Причому усі процедури (обітниця монаша, розрив монашої обітниці, одруження) виконуються все тією ж Церковною владою, і все від імені Бога.
Отже, де правда? Чого справді хоче Бог? Ічи це є принаймі морально, що людина не понесла бодай морального засудження, адже щодня ми засуджуємо людей і за менші провини.

П.С. Ви можете казати, що це скалка, можете не створювати подібні теми, але проблема від цього не зникне, не можна сховати голову в пісок.

[romanm]

Отже, ми маємо приклад, коли Церковна влада розриває обітницю дану богові за бажанням людей які вище Бога поставили сімю.
Причому усі процедури (обітниця монаша, розрив монашої обітниці, одруження) виконуються все тією ж Церковною владою, і все від імені Бога.

Цілком правильно. Але не путайте таїнство з обітницею. Людина, якщо немає вічних обітів, може залишити монашу спільноту, і я не бачу тут ніяких проблем. Чому? Тому що недарма Церква дає можливість попробувати це життя, і обіти, якщо не помиляюся, складаються на деякі роки, а вже потім на вічно.

Таїнство не змиваєме, обіти це зовсім інше. Перед Церквою даються обітниці, і Церква має право їх відмінти.

Звичайно, монашество річ серйозна, рішення людини жити по Євангельським заповідям, і такпросто прймати рішення чи в ту, чи в іншу сторону -не вартує, як на мене, власне.

[Igor]

Цілком правильно. Але не путайте таїнство з обітницею. Людина, якщо немає вічних обітів, може залишити монашу спільноту, і я не бачу тут ніяких проблем. Чому? Тому що недарма Церква дає можливість попробувати це життя, і обіти, якщо не помиляюся, складаються на деякі роки, а вже потім на вічно.

Це лише спосіб самообману. Якщо людина 16 років пробула в монастирі, і тут вирішила одружитись, то що є обманом: 16 років життя в монастирі, чи наступний шлюб?

І не питання тут в обітниці, таїнствах, на термін, довічно, питання у сприйнятті цього вчинку оточуючими і самим собою, а те що Ви назвали, це лише "дірка в паркані" через яку можна пролізти, коли не можна, але дуже хочеться.

Таїнство не змиваєме, обіти це зовсім інше. Перед Церквою даються обітниці, і Церква має право їх відмінти.

А що ще Церква має право відміняти, і як це співвідноситься з волею Бога?

Звичайно, монашество річ серйозна, рішення людини жити по Євангельським заповідям, і такпросто прймати рішення чи в ту, чи в іншу сторону -не вартує, як на мене, власне.

Але чи завжди самі монахи усвідомлюють ким вони є і за чим вони туди ідуть?

[romanm]

Це лише спосіб самообману. Якщо людина 16 років пробула в монастирі, і тут вирішила одружитись, то що є обманом: 16 років життя в монастирі, чи наступний шлюб?

І не питання тут в обітниці, таїнствах, на термін, довічно, питання у сприйнятті цього вчинку оточуючими і самим собою, а те що Ви назвали, це лише "дірка в паркані" через яку можна пролізти, коли не можна, але дуже хочеться.

Я би не хотів впадати в єресь монашествующих. Мені здається, що манашество не заключається само в собі, звичайно це залежить від сприйняття людини. Але я не бачу тут "дірку в паркані", а навпаки, речі, які не заганяють людину в глухий кут. Потім, людина пізнає своє покликання на завжди правильно і точно. Може бути всяке. Може і після 16 років зрозуміти що то не є твоє. (Якщо вічні обіти, то справа по другому, звичайно).
Я , просто, не схильний ставити в ранг догми те( обіти тимчасові, тай вічні) що догмам не являється.
Щодо сприйняття оточуючими..... а хто вони такі щоби судити? Совість і душу знає тільки Бог, а поступки людські, не завжди скажуть все. Ліпше, хай оточуючі дивляться самі, щоби не впасти. І я, в тому числі.
Але звичайно, як і всякий розрив, це трагедія.

А що ще Церква має право відміняти, і як це співвідноситься з волею Бога?

Церква і є на те, щоби пізнавати і виконувати волю Божу тут на землі. Це ж не Пр.Підпр., а зовсім друге. Слухаючи Церкву, слухаю Бога

Але чи завжди самі монахи усвідомлюють ким вони є і за чим вони туди ідуть?

Звичайно не завжди. Всі ми грішні, але на це дається благодать.

[o.Mykil]

УВАГА:

Шість знаків оклику, котрі були тривалий час наприкінці дискусійної теми, замінено на 6-ть знаків питання, адже категорична тема набула через це кофліктно-провокативного характеру, не враховуючи інших нюансів чернечого життя. До речі, число "6" у Біблії означає недосконалість...

Назагал ця тема несе більше питань, ніж відповідей. І в одну відповідь її не вкласти, особливо без досвіду життя під монастирським дахом!

[kris15]

Отже, де правда? Чого справді хоче Бог? Ічи це є принаймі морально, що людина не понесла бодай морального засудження, адже щодня ми засуджуємо людей і за менші провини.

П.С. Ви можете казати, що це скалка, можете не створювати подібні теми, але проблема від цього не зникне, не можна сховати голову в пісок.[/quote]


А в чому проблема не зовсім зрозуміло??? Ви зіблались розгадати чого хоче Бог??!! А не забагато на себе берете І чого судите ви тих людей? Чи може знаєте обставини через які так сталось? Давайте залишим Цезареві Цезареве, а Богові Боже!!!!
От от, на все Воля Божа і тільки якщо Він прийме рішення, покарати кого чи нагородити, то ми з вами, аж ніяк про то знати не будемо, а тим більше поради Йому також не дамо!!!!

[Justyn]

Друзі, тут влучно зауважив mykil про те, що дану тему можуть обговорювати люди, які розуміють, принаймні трохи глибше, тематику монашого життя. Я в бачив інший спосіб поговорити на цю тему. Отож, якщо збереться близько 20 охочих, ми можемо зорганізувати круглий стіл за участю тих, які вийшли з монастиря і тих, які слідують своєму покликанню в монастирі. Зі своєї сторони я готовий охочим в цьому допомогти організацією такої акції. Мушу, однак, мати чітке підтвердження участі і кількості. Це буде більш плідним.

[Igor]

А в чому проблема не зовсім зрозуміло???

В подвійних стандартах у підходах до монахів (свяшенників) і до мирян.

Ви зіблались розгадати чого хоче Бог??!!

Кожна людина повинна чітко знати чого хоче Бог, принаймі від неї. Це би було уже непогано.

А не забагато на себе берете

Ви пропонуєжте жити телепнем, який не знає заради чого живе?

І чого судите ви тих людей?

Бог їм суддя. Особисто я щиро радий за створення сімї, але не можу зрозуміти:
1. нащо було йти в монастир?
2. Чому усі виправдовують цих людей, адже в любому випадку має місце гріх, порушення присяги, невиконання обітниці і ін.?

Чи може знаєте обставини через які так сталось?

А кого цікавлять обставини коли інших мирян(навіть на цьому форумі) з болотом міщають? Чи може Ви обставинами володієте?

Давайте залишим Цезареві Цезареве, а Богові Боже!!!!

Давайте. Але давайте до всіх однаково підходити, з одним метром.

От от, на все Воля Божа і тільки якщо Він прийме рішення, покарати кого чи нагородити, то ми з вами, аж ніяк про то знати не будемо, а тим більше поради Йому також не дамо!!!!

Скажіть це людям, які іншим гріхи випоминають, не бачачи своїх проблем.

[romanm]

В подвійних стандартах у підходах до монахів (свяшенників) і до мирян.

Так нема ніяких подвійних стандартів. Звідки ви це взяли.

Зверніть увагу, що ставити монахів і священиків на одну планку, не вірно.
Монахи - "миряни", священики отримують таїнство, як наприклад, хрещення, чи шлюб. Дальше, таїнство залишає знак, який неможливо забрати. Хай це буде священство або щось інше. Ось чому різниця монахи, священики, чи ше хтось.

Дальше, не плутайте вихід монаха, з виходом(залишенням) священиком священства. Це 2 різні речі. Я вже пояснював вище. Звичайно, якщо віч йде про вічні обіти, то тут справи по іншому, але всерівно, не на рівні таїнств.

Скажіть це людям, які іншим гріхи випоминають, не бачачи своїх проблем

Якщо вони випоминають в силу своєю людскості, то маєте рацію. Але це не так.

[Igor]

В подвійних стандартах у підходах до монахів (свяшенників) і до мирян.

Так нема ніяких подвійних стандартів. Звідки ви це взяли.

Я наведу кілька цитат: зелений колір - ми знаємо що погано, але це не погано, бо церква дозволила і Бог так хоче, червоний - категорично не можна прийняти і вибачити!

Я просто констатував факти, стараючись не вдаватися в крайності. У монастирі є ще не таке явище як обіти (обіцянки) "тимчасові", крім довічних, тобто складаються на певний час. Я не є за речі незаконні, без дій у цьому плані Церкви...

Щодо розлучення, є певні незмінні правила. І ви в курсі. Інша справа уневажнення шлюбу з об*єктивних причин, після чого можна думати про щось інше...

В цій ситуації про монахиню, яка зреклася обітів, не можна судити ні саму монахиню, ні Церкву, яка дозволила розірвати обіти і дати шлюб. ...
Але тут ми маємо зовсім іншу ситуацію - тобто проблема у розрізненні понять "топтати" обіти і "розірвати" їх. Сам факт, що все відбувається за участю Церкви повинен вказувати на те, що ця монахиня гріха не робить, адже все "законно" відповідає Церковним повноваженням "що розвяжете... і що звяжете на землі..." як уже хтось вище зазначив.

Більше того, можливо це Воля Господа - спасти цю душу іншим, прихованим для нас шляхом Божого Провидіння.

нуууууу, в мене більше нема слів!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

нарешті. Богу дякувати!
Позбавиш нас диявольського смороду з своїх уст?

Наприклад: усі присутні тут (або більшість) вірять в Христа, і це головне, що нас повинно обєднати

більше того... навіть біси вірують... але нам з ними не по дорозі.
це відноситься і до тебе!

може вже справді досить -- ти тут чужий і непотрібний, невже не зрозуміло?
ти не маєш жодного відношення ні до Церкви, ні до Христа -- що ти хочеш доказати,

Хіба ці цитати не є подвійними стандартами?

Зверніть увагу, що ставити монахів і священиків на одну планку, не вірно.

А хіба і ті і інші не повинні бути богобраними?
Хіба не повинні Вони бути кращими ніж ми?
Але чи є? Ось основне питання.

Я хочу поставити питання глибше, в площину відповідальності: чому за одні і ті самі дії священник(монах) і мирянин несуть різну ступінь покарання? Наведу приклади:

Розірвання(уневажнення, як не називай, суть одна) шлюбу(обітниці):
Монахи(свяшенники): ну якщо церква дозволила, ну то можна і шлюб взяти після монашества(16 річного!), і до сповіді і до таїнства, так хоче Бог!
Миряни: До церкви можеш ходити, але права голосу ти не маєш, бов гріху живеш, і таїнств ти не приймаєш і взагалі як тебе земля носить?

Фінасові зловживання:
Монахи(священники): всім тихо, ша, церква сама розбереться, всім мовчати. А ти - підеш на другу(третю, четверту, пяту,...) парафію і дивись нам!

Миряни: фінансові зловживання караються позбаленням волі на стврок до 10 років, в деяких випадках з конфіскацією майна.

і т.д.

От у мене виникє питання: чому ті хто має бути чистими як кришталь, такими не є, і замість того, щоб голосно це сказати, ми шукаємо приводу для виправдання і тихеньку шушукаємось по закоулках?

[romanm]

Ну:) При всій повазі до дописувачів цитати яких ви привели. Беззаперечно. Але дозвольте сказати вам свою дмку, що ні вони, ні я, (я то скоріше за всіх) не являємося авторитетами. І не говоримо від імені церкви, так шо я не бачу резону, звинувачувати Церкву в подвійних стандартах. В нас, особисто, беззаеречно, можуть бути помилки в висловлюваннях.

А хіба і ті і інші не повинні бути богобраними?
Хіба не повинні Вони бути кращими ніж ми?
Але чи є? Ось основне питання

Звичайно ні, вони не повинні бути ліпшими ніж ми. Всі повинні йти до ( не говорю до святості, скажу по другому) раю. Просто вони вибрали іншу дорогу, але і ми і вони СТАРАЮТЬСЯ йти дорогою Христа. Так що тут нема каст, вони мають бути ліпшіші. Та ні. Вони люди, не ангели. Звичайно, мають, по ідеї, бути ліпшими, але якщо не є, то це не трагедія. Це показник того, що Церква насправді є святою, і що буде до кінця світу. Якщо попи незмогли її розвалити(всі виликі єресі були від духовних осіб), то там дійсно є Бог.

Прошу вас, не забувати, що не корректо прирівнювати обіти і шлюби. Обіти, можуть бути розірвані( чисто с точки зору ЮРИДИЧНОЇ) бо вони складаються перед Церквою, отже і церква можи вирішити по другому - відмінити їх.

Щодо шлюбу, чи священства, ні. Це таїнство перед Богом. Хоча зараз йде, наскільки я знаю, великий пошук на тему допуску до причастя розведених. Не все так просто, я розумію, багато людей мають таку проблему, і Церква робить все для того, щоби її вирішити. Остання книга кард. Мартіні, цікава на цю тему.

Розірвання(уневажнення, як не називай, суть одна) шлюбу(обітниці):

то то і воно що суть не одна.
Розірвання - був дійсно зроблений, зараз ми його розриваєм.
Уневажнення - не було, або було зроблено не так як треба. Дефект присутній в базі.

Фінасові зловживання:

Та сажають, чого не сажають. І не тільки за фінансові зловживання.

От у мене виникє питання: чому ті хто має бути чистими як кришталь, такими не є, і замість того, щоб голосно це сказати, ми шукаємо приводу для виправдання і тихеньку шушукаємось по закоулках?

Ну не мають вони бути як кришталь, повинні старатися, це 2 великих різниці. Вони не ангели. Люди. Як вони, так і ми маємо жити своїм покликанням, і в тих і других є свої падіння і взльоти.

[o.Mykil]

Ну не мають вони бути як кришталь, повинні старатися,

В ідеалі всі охрещені мають сумлінно дотримуватися обітниць Хрищення, на кожному місці сповідувати Христа та Його святе вчення.
Важко щось пояснити з цього людині, яка, наприклад, не знає катехизму...

[romanm]

В ідеалі всі охрещені мають сумлінно дотримуватися обітниць Хрищення, на кожному місці сповідувати Христа та Його святе вчення.
Важко щось пояснити з цього людині, яка, наприклад, не знає катехизму...

Звичайно, от було би добре якби тут був катехизм
Я мав наувазі, що всі мають схильність до гріха

[kris15]

Igor z vamu diisno nema sensy sperechatusi, bo edune chogo vu xochete postavutu palku v kolesa, a ne znaitu vidpovidi na putannia, ne skajy sho ti vidpovidi v moix dopusyvanniax, ale vrajennia, sho vu vzagali ne chutaete povidomlennia inshux forymchan, a prosto berete cutaty i vidpusyete navit ne zvajaychu na pravulinisti svoix chu chyjux dymok. Tobto " vse sho pushy ya, pravulino i symnivam ne pidliagae, sho pushyti inshi oboviazkovo pokrutukyvatu i zabrakyvatu". Cikava pozucia, ale ne zovsim korektna!
Ya zovsim ne mala na yvazi, sho treba jutu bez sensy i ne slyxatu Slovo Boje, a sho ne varto bratu na sebe Boji oboviazku!

[Cardinal]

Дорогесенькі! Прочитавши декілька останніх постів розумію, що Вам бракує істинного знання про покликання і життя духовенства!

1. Як ми Всі знаємо, що Бог кличе до себе не найкращих, а най непристосованіших, щоб вони могли вдосконалюватися і т.д.

2. Звідки Ви взяли, що священник чи монах має бути кришталевим? Хіба він не такий, як Ви? Чи може на нього диявол (він навіть спокушав Хреста перед страстями) спокуси не посилає? Йому набагато важче, він є під пильним оком таких скептиків, які хочуть задзьобати його, він така сама людина, які і всі, яких мучить плоть (бо він людина), мучать немочі, мучать страхи, мучать найрізноманітніші спокуси (гроші, дорогі машини, шикарне життя, дорогі речі, пишні наряди, красиві жінки і т.д.) і він в силу своєї досконалості відмовляється від цього настільки наскільки може! Головне, щоб Він боровся, а не стояв на місці!

3. Навіть тоді коли він впадає у гріх, основне його завдання встати з нього і прикласти максимум зусиль, щоб цього не повторилось! Ясно, що люди хочуть бачити у ньому взірця, це без заперечно, але також ми малиб його старатись зрозуміти!

А дорогі мої Іро і Ігоре, не розуміння цього свідчить про брак достатнього духовного проводу Ваших Парохів або Духівників, знайдіть собі Священника, який Вам зміг би допомогти у цьому!

[Cardinal]

На рахунок непомильності Церкви, Догм і т.д.

Найдорожчі мої! Церква є творінням Божим, містичним Тілом Христовим, Христос нею опікується і поставив тут на землі видимого голову цієї інституції -Папу Римського намісника Апостола Петра, який має відповідну Владу дану від Бога керувати Церквою, як інструмент в руках Господніх!

Висновки робіть самі!

Чи непомильна церква, якщо нею керує Господь?
Чи правдиві догми, які установив Господь?
Чи потрібно слухати Папу Римськог, якщо Він намісник Апостола Петра?
Чи можна вченню церкви перечити?

і т.д. додаючи Всі ваші питання!

[Igor]

Дорогесенькі! Прочитавши декілька останніх постів розумію, що Вам бракує істинного знання про покликання і життя духовенства!

Вельмишановний Cardinal!
Ваші слова дійсно мудрі, і сповнені добра і розуміння, але я би ще хотів прояснити деякі речі.

1. Як ми Всі знаємо, що Бог кличе до себе не найкращих, а най непристосованіших, щоб вони могли вдосконалюватися і т.д.

Як можна з найнепристосованіших побудувати непомильну церкву?
Як можна найнепристосованішим надавати всю повноту влади, наданої Богом?
Може спочатку людина повинна вдосконалитись до певного рівня, довести свою непомильність і досконалість, а тоді уже наділятися владою церкви і говорити від її імені.
Напревеликий жаль багато людей використовують владу, надану Церквою проти неї, чим завдають їй непоправної шкоди. Найгірше, на мою думку, що Церква не спішить очиститись від цього.

2. Звідки Ви взяли, що священник чи монах має бути кришталевим? Хіба він не такий, як Ви? Чи може на нього диявол (він навіть спокушав Хреста перед страстями) спокуси не посилає? Йому набагато важче, він є під пильним оком таких скептиків, які хочуть задзьобати його, він така сама людина, які і всі, яких мучить плоть (бо він людина), мучать немочі, мучать страхи, мучать найрізноманітніші спокуси (гроші, дорогі машини, шикарне життя, дорогі речі, пишні наряди, красиві жінки і т.д.) і він в силу своєї досконалості відмовляється від цього настільки наскільки може! Головне, щоб Він боровся, а не стояв на місці!

Як можна проповідувати те, що не робиш сам?
Як можна проповідувати те, в що ти сам не віриш?
Як можна карати людину за якісь вчинки, якщо сам їх робиш?
І чого я повинен когось слухати, якщо слова цієї людини розходяться з її справами?

3. Навіть тоді коли він впадає у гріх, основне його завдання встати з нього і прикласти максимум зусиль, щоб цього не повторилось! Ясно, що люди хочуть бачити у ньому взірця, це без заперечно, але також ми малиб його старатись зрозуміти!

А чи священник, намагається зрозуміти людей?
Перечитайте форму, тут побутує теза ("сергій"), що священник повинен тільки відправити службу, і все решта його не хвилює. Яким кінцем міряєте, таким і Вам відміряно буде. Розуміння повинно бути взаємне, коли свяшенник краще почне розуміти людей, тоді і сам зможе розраховувати на їх розуміння і повагу.

А дорогі мої Іро і Ігоре, не розуміння цього свідчить про брак достатнього духовного проводу Ваших Парохів або Духівників, знайдіть собі Священника, який Вам зміг би допомогти у цьому!

Чому усе в церкві списується на бажання Бога?
Розпустив парох казну Храму по вітру - воля Бога, купив нову машину за гроші здані на будову Храму - воля Бога?
Може система потребує очищення і оновлення?

На рахунок непомильності Церкви, Догм і т.д.

Найдорожчі мої! Церква є творінням Божим, містичним Тілом Христовим, Христос нею опікується і поставив тут на землі видимого голову цієї інституції -Папу Римського намісника Апостола Петра, який має відповідну Владу дану від Бога керувати Церквою, як інструмент в руках Господніх!

Висновки робіть самі!

Беззаперечно.

Чи непомильна церква, якщо нею керує Господь?

Дивлячись на деякі вчинки священників можна засумніватись, що нею керує Господь.

Чи правдиві догми, які установив Господь?

Деякі догми різняться залежно від обряду. Тож чи Господь для кожного обряду різні догми встановлює? Чи не всі догми від Господа?

Чи потрібно слухати Папу Римськог, якщо Він намісник Апостола Петра?

А чи всі священники роблять так як каже Папа Римський?

Чи можна вченню церкви перечити?

Якщо громада є частиною Церкви Христа, то ж чи повинен священник до неї прислухатись?

і т.д. додаючи Всі ваші питання!

На всі запитання одної відповіді не даш....

Щиро вдячний Вам за Ваші відповіді.

[Cardinal]

Дуже дякую!

Як можна з найнепристосованіших побудувати непомильну церкву?
Як можна найнепристосованішим надавати всю повноту влади, наданої Богом?
Може спочатку людина повинна вдосконалитись до певного рівня, довести свою непомильність і досконалість, а тоді уже наділятися владою церкви і говорити від її імені.
Напревеликий жаль багато людей використовують владу, надану Церквою проти неї, чим завдають їй непоправної шкоди. Найгірше, на мою думку, що Церква не спішить очиститись від цього.

Просто! Вони мають чинити не свою волю а волю Божу! Всю повноту влади їм надає Бог, а якщо влада погано то і ті, ким вона керує теж погані! Тобто маємо таку саму владу, як і ми самі!
Цю досконалість вони отримують на студіях!

Як можна проповідувати те, що не робиш сам?
Як можна проповідувати те, в що ти сам не віриш?
Як можна карати людину за якісь вчинки, якщо сам їх робиш?
І чого я повинен когось слухати, якщо слова цієї людини розходяться з її справами?

Думаю, що немає таких, які проповідують і роблять в те що не вірять, можливо Воно збоку так виглядає, як те що Ви твердите, але однозначно це так не є, або не має бути.

На рахунок "карати" то священник нікого не може карати.
Слухайте того, що Вам говорить, але робіть так, як той, що Йому сказав (Господь).

А чи священник, намагається зрозуміти людей?
Перечитайте форму, тут побутує теза ("сергій"), що священник повинен тільки відправити службу, і все решта його не хвилює. Яким кінцем міряєте, таким і Вам відміряно буде. Розуміння повинно бути взаємне, коли свяшенник краще почне розуміти людей, тоді і сам зможе розраховувати на їх розуміння і повагу.

Думаю, що так!

Однозначно, що Він повинен дбати про свою паству всебічно!

Чому усе в церкві списується на бажання Бога?
Розпустив парох казну Храму по вітру - воля Бога, купив нову машину за гроші здані на будову Храму - воля Бога?
Може система потребує очищення і оновлення?

Якщо Він, щось зробив чи добре чи зле, це не означає, що це є Воля Божа.

Вони зле чинять по нашій людській грішній природі, адже немає жодної безгрішної людини, також кожен має різні сили протистояння спокусам.

Деякі догми різняться залежно від обряду. Тож чи Господь для кожного обряду різні догми встановлює? Чи не всі догми від Господа?

Всі догми є правдиві і не суперечать одна одній!

А чи всі священники роблять так як каже Папа Римський?

Думаю, що ні! Адже серед стада точно знайдеться одна вівця, яка заблукала.

Якщо громада є частиною Церкви Христа, то ж чи повинен священник до неї прислухатись?

Безперечно!

[Xrystia]

а най непристосованіших

Vuba4te, pru vsiu povazi, vvazhaju take vuslovljuvannja nekorektnum.

[Cardinal]

а най непристосованіших

Vuba4te, pru vsiu povazi, vvazhaju take vuslovljuvannja nekorektnum.

Це не моє висловлювання, а висловлювання Обявлення!

[ola]

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, - ми проповідуємо Христа розп'ятого: ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу могутність і Божу мудрість. Бо, нібито немудре Боже - мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили. Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних; алеБог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, - незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,щоб жадне тіло не величалося перед Богом.Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»
(1Кор.1, 19-31)

[Kaktus]

Обручниця Самого Бога Нашого Господа Ісуса Христа, яка склала довічні обіти чистоти, убогості і послуху – зрадниця Христова!
А хто її штовхнув?
Масонські комісії, які є біля Папи Римського – вони розірвали довічні обіти.

Напевно, це богохульство, казати, що монахині – «обручниці Христові». Тоді що, за цією логікою монахи – обручники Богородиці, чи як ? Все це – дурниці, бо Христос має тільки одну обручницю – Церкву, а не є многоженцем.
Взагалі, монашество не є суттєвим елементом Церкви. Адже воно зародилося тільки в 3-му столітті, напередодні легалізації християнства. Виникнення чернецтва було наслідком проникнення неоплатонічних ідей в християнство, що привело до протиставлення тілесного і духовного, подружнього стану і безженності. Звичайно, в платонічній перспективі приборкання тілесного вилилося у поділ християн на два класи – нібито «досконаліших» ченців і мирян, тоді як християнська мораль насправді є універсальною і стосується всіх. Якби сам Христос хотів, щоб монашество існувало, то він заснував би монастир, а ми знаємо що майже всі апостоли були жонаті (1 Кор 9,5). Це, звичайно ж, не виключає того, що й стан безженності може бути богоугодним (Мт 19,12). Навіть у лютеран є щось на зразок монастирів.
Христос учив, бачити себе в кожній людині. Хіба той, за кого вийшла заміж колишня монахиня, не є також Христос у цьому значенні ? Отже, замість мнимого Христа-обручника, колишня монахиня одружилася на справжньому Христові, який є присутнім у кожній людині.
Потрібно поставити питання принципово: чи може людина, яка складає вічні обіти, знати, що з нею буде в майбутньому, тобто що вона не зустріне своєї долі ? Звичайно, що ні. Отож, я особисто вважаю, що людина взагалі не має морального права складати вічні обіти, бо це було б все одно, що казати: «Я маю Божі властивості, я абсолютно точно знаю, що зі мною буде». Людина діє правильно з огляду на дані обставини, котрі можуть змінюватися. Тоді й правильне рішення людини може виглядати інакше. Тому не потрібно нікого осуджувати за вихід з монастиря, про правильність цього кроку може судити лише сам колишній монах/монахиня і Господь.
По-моєму, найбільше масонів є в УГКЦ, тільки не справжніх, а уявних – у деяких головах, схильних повсюди бачити змову й зраду. Більшість проблем у Церкві й суспільстві походить від нашої власної невіри, дурості й дезорганізованості, при чому тут якісь там міфічні масони ?