Відсутність місця праці для молодих священиків

[о.Олег]

Думаю, що швидше про гроші йдеться, бо потреба в священиках велика.

Я б не сказав, що така вже й велика потреба в нових священиках (говорячи про західну Україну зокрема). Є єпархії, де семінаристи по декілька років чекають, щоб хтось "вмер", грубо кажучи.
А тема настільки широка, що важко визначити один чинник і назвати його головним.
Тут йдеться і про гроші, і про покликання, і про психологічні моменти, і про розуміння священства, і про самооцінку, і про самореалізацію і про.....
Шкода, що автор теми не визначив конкретно, що він мав на увазі.

та чому ж (про кінцеве твердження Вашого допису) - це розв'язує Вам/мені (всім авторам власних дописів) "руки": може так все і задумувалося автором теми (йди тепер виясни - пропав десь автор теми ). В кожному разі припущення досить конструктивне, погодьтеся - розкриває горизонти для думки...
А от потреба священиків, не погоджуся, величезна, просто у нас, як, знаєте - у тих коней, що тягнули карету, - очі ніби "зашорені" і ми концентруєм увагу на покликанні священика майже виключно для парафіальної праці. Звідси, думаю, і ідея чекання осиротілої парафії. А навіть у своїй невеличкій праці священика бачу потребу у служіння капеланів чи не всюди.

[j_kop21]

А от потреба священиків, не погоджуся, величезна, просто у нас, як, знаєте - у тих коней, що тягнули карету, - очі ніби "зашорені" і ми концентруєм увагу на покликанні священика майже виключно для парафіальної праці. Звідси, думаю, і ідея чекання осиротілої парафії. А навіть у своїй невеличкій праці священика бачу потребу у служіння капеланів чи не всюди.

Можливо я не до кінця розкрив свою думку. Погоджуюсь з Вами що до потреби в цілому. Ви праві "відсутності місця праці" немає. Але...
Питання капелянства і місійного служіння не є простим (також і з матеріальної точки зору) і не для кожного, хто закінчує семінарію. Це, я б сказав, ще одне покликання треба відчути.

[о.Олег]

А от потреба священиків, не погоджуся, величезна, просто у нас, як, знаєте - у тих коней, що тягнули карету, - очі ніби "зашорені" і ми концентруєм увагу на покликанні священика майже виключно для парафіальної праці. Звідси, думаю, і ідея чекання осиротілої парафії. А навіть у своїй невеличкій праці священика бачу потребу у служіння капеланів чи не всюди.

Можливо я не до кінця розкрив свою думку. Погоджуюсь з Вами що до потреби в цілому. Ви праві "відсутності місця праці" немає. Але...
Питання капелянства і місійного служіння не є простим (також і з матеріальної точки зору) і не для кожного, хто закінчує семінарію. Це, я б сказав, ще одне покликання треба відчути.

до місій, мабуть, Ви праві, а от капеланство не надто відрізняється від сучасної парафіяльної праці (це я говорю як парафіальний священик і як капелан). Правда ще трошки, і звичайний парафіальний священик змушений буде шукати в Бога покликання до місіонерства в своїй парафії. І це (не те, що люди відходять від Бога, а сама готовність і посвячення місіям) добре. Думаю, правда, у нас викривилося поняття про покликання, бо працюємо з насліддям тих, хто до нас провів місію у народі. Це змінюється. Хочемо цього чи ні.
А питання фінансування ненайважливіше, але - так. Що думаєте про це?

[о.Олег]

Я би перефразував тему так: "З чого має жити сучасний одружений священик"

та і неодружений. Немає сенсу вирізняти: я навіть почуваюсь більш захищеним саме тому, що одружений. У фінансовому плані в тому числі.

[j_kop21]

Думаю, правда, у нас викривилося поняття про покликання, бо працюємо з насліддям тих, хто до нас провів місію у народі. Це змінюється. Хочемо цього чи ні.
А питання фінансування не найважливіше, але - так. Що думаєте про це?

Попередники працювали в екстремальних умовах, а це, як кажуть в народі "гірше, але ліпше".
Тоді дух був готовий до пориву, а зараз запалюючої ідеї нема, нема протидії на віру.
Це процес переходу з Єгипетської неволі.

Що до фінансів, то вони не на першому місці, звичайно, але й не на другому Щось таке...

[Олюнька]

Думаю, що швидше про гроші йдеться, бо потреба в священиках велика.

Я б не сказав, що така вже й велика потреба в нових священиках (говорячи про західну Україну зокрема). Є єпархії, де семінаристи по декілька років чекають, щоб хтось "вмер", грубо кажучи.

В тому то проблема, що багато є семінаристів, які не готові нести служіння там, куди їх Господь покличе, а чекають на "тепленькі" парафії біля Львова.

Тепер щодо одружених священиків. Вже напевно місяць минув як я натрапила на оцю стареньку статтю: «Нам нема куди поспішати: ми сімдесят років не молилися» в журналі Патріархат, а я досі під враженням, в тому числі й від цього:

Якщо хтось і продовжує їхати на служіння зі Західної України на Схід — то це й далі переважно одружені священики, причому з Івано-Франківської та Дрогобицької семінарій. «Але нема так зле, щоб на добре не вийшло, — говорить з цього приводу отець Василь Пантелюк (Донецьк), один із перших священиків на Донеччині. — Бог покликав сім’ю для праці на цих теренах. Спершу нас це тривожило, тепер ми бачимо великий позитив від того, що саме одружені священики попровадили місійну працю на Східній Україні».

[ivtern]

Думаю, правда, у нас викривилося поняття про покликання, бо працюємо з насліддям тих, хто до нас провів місію у народі. Це змінюється. Хочемо цього чи ні.
А питання фінансування не найважливіше, але - так. Що думаєте про це?

Попередники працювали в екстремальних умовах, а це, як кажуть в народі "гірше, але ліпше".
Тоді дух був готовий до пориву, а зараз запалюючої ідеї нема, нема протидії на віру.
Це процес переходу з Єгипетської неволі.

Що до фінансів, то вони не на першому місці, звичайно, але й не на другому Щось таке...

Класно сказано! Щось ніби "незабаром"

А яка тоді була запалююча ідея? Не факт що всі евреї пішли за Мойсеєм. Думаю Тут потрібно свого лідера який наставляв би. Але тоже дилема - лідери є але їх майже не слухають. Лідери ніби щось роблять але на це не звертають уваги.
Скоріше я пропоную розвивати суспільну думку а особливо на західних теренах так як було наприклад за УПА (хотілося незалежної України). Теперішній час дає вибір і тут як раз проблема жити в селі і гарувати або в місті і чекати зарплати.
Тобто щоб не вибрав все одно погано.

[j_kop21]

А яка тоді була запалююча ідея?

Ідея проста - незалежність і свобода.
Але якщо незалежність здобувається за порівняно короткий час, якщо не брати до уваги терпіння і рабство, то свободи треба чекати довго і це процес. Мойсеєві треба було 40 років. Скільки треба нам?

[ivtern]

А яка тоді була запалююча ідея?

Ідея проста - незалежність і свобода.
Але якщо незалежність здобувається за порівняно короткий час, якщо не брати до уваги терпіння і рабство, то свободи треба чекати довго і це процес. Мойсеєві треба було 40 років. Скільки треба нам?

Залежно якої свободи ми хочемо? Будь який вид свободи (слова, вибору, фінансова, байдужість тоже свобода) несе якусь відповідальність наприклад : перед собою, перед родиною, перед Богом і т.д. А безвідповідальна свобода це злочинність.

І якраз праці і листи Шептицького дають відподь: Одна з цитат: «Будучність народа в ваших руках… Неутомимо трудіться в праці для народа; радо несіть в жертву і власне добро, власну вигоду, коли добро народа того вимагає, працюйте для будучности, працюйте над християнським вихованням суспільности…»

[Тарас123]

Взагалі не можу зрозуміти, яка проблема у діяльності молодого священника?! якщо людина доброї волі йде служити Богу і ділам правденим, то це можна робити завжди і будь де, а якщо хоче отримати парафію, от тут вже інше....

[j_kop21]

Взагалі не можу зрозуміти, яка проблема у діяльності молодого священника?! якщо людина доброї волі йде служити Богу і ділам правденим, то це можна робити завжди і будь де, а якщо хоче отримати парафію, от тут вже інше....

проблема не в бажанні служити, а втому, що в семінаріях вчать. що гроші не основне, вони не потрібні, або взагалі, що гірше, не торкаються питання грошей.
Молодий священик (як правило 22-25 років) ще не маючи реального досвіду "спілкування" з грошами приходить на служіння (не важливо де і як), а тут опа... Як кажуть студенти "дєнєг нєт вообше". А сім'я молода вже є, діти їсти хочуть, парафіяни грошей не несуть. І що робити? Це життєве питання, а не філософське про якість там самопожертви, що можна перших християн згадати, Святих Отців ... Можна, але їсти щось треба

А все тому, що ні в школі, ні в армії, ні в інституті, ні в семінарії не вчать: що таке гроші, навіщо вони, де їх взяти і шо з ними робити.
І якщо після інституту людина має вибір куди піти, хоч і не по професії, то священику вже того "нєззья", о так.

[о.Олег]

Молодий священик (як правило 22-25 років) ще не маючи реального досвіду "спілкування" з грошами приходить на служіння (не важливо де і як), а тут опа... Як кажуть студенти "дєнєг нєт вообше". А сім'я молода вже є, діти їсти хочуть, парафіяни грошей не несуть. І що робити? Це життєве питання, а не філософське про якість там самопожертви, що можна перших християн згадати, Святих Отців ... Можна, але їсти щось треба.

вчити треба. Безперечно. Але смію зауважити (я - досить молодий священик), що Бог дбає за свого священика. Принаймі - у Львівській Архиєпархії . Не скажу, що не хвилюють мене гроші, але тут навіть не в грошах справа, а, думаю, у готовності йти і працювати. Всюди, де бачиш потребу. Переважно ця праця не принесе якоїсь фінансової стабільності, певності у завтрашньому дні. Але... не у завтрашньому дні потрібно бути певним - певним потрібно бути у Богові, якому служу і який подасть те, що потребую саме тоді, коли потребую і стільки, скільки буде Його Свята Воля Подати.
Розумію, що комусь це прозвучить ...гм...дивно, але все оте змагання за те, щоб керувати, щоб від тебе залежало твоє "завтра" має і негативний бік. Ні- знаю, що Бог мені Дав розум і ним треба користати і у цьому питанні , але щось є у цьому "неспокої", в переживаннях за "завтра", в непевності... Божого. Може не Воля, але Допуск для нас грішних - точно. І, як у кожному такому випадку, можна у ньому опертися на Бога і - це на збудування особи священика, його сім'ї; а можна і зруйнувати себе (бо переживаю), сім'ю (бо нездатна переносити бідність), парафію (бо вимагаю)... Мабуть (точно, на мою думку) друге переважило, тому ми і піднесли цю тему у такому от, з акцентом на фінанси, ракурсі...
і... я грішний не впевнений, що це добрий ракурс. Тобто - розумом розумію, а душа от не сприймає.
перепрошую, що ділюсь своїм-внутрішнім і, мабуть, відразу варта погодитись з кожним, хто захоче мені на це вказати - я ненормальний і все таке.
вибачте

[Тарас123]

проблема не в бажанні служити, а втому, що в семінаріях вчать. що гроші не основне, вони не потрібні, або взагалі, що гірше, не торкаються питання грошей.
Молодий священик (як правило 22-25 років) ще не маючи реального досвіду "спілкування" з грошами приходить на служіння (не важливо де і як), а тут опа... Як кажуть студенти "дєнєг нєт вообше". А сім'я молода вже є, діти їсти хочуть, парафіяни грошей не несуть. І що робити?

Насамперед, про гроші, якщо на те пішло ні де не вчать, а нав"язували думку нам, що грошы це погано і т.п. а священослужитель, який має сімю, як правело стає меркантильним і тільки бориться за велику паство для задоволення матеріального, а може спробуєте цилібат і тоді поінакшому подивитися на служіння Господу?!


MOD: неможливо зрозуміти, де Ваші слова, а де ні. Якщо можна, в листі, на який відповідаєте, натискайте "цитата" і там вже стирайте непотрібне ідавайте відповідь. Спробуйте відредагувати повідомлення

[Тарас123]

От і власне підтверджується мої власні думки, що священослужитель це професія, навіть і якщо за покликанням, тоді виникає питання не бийте себе в груди і не говоріть які ви ревні помазиники Божі....

[о.Олег]

От і власне підтверджується мої власні думки, що священослужитель це професія, навіть і якщо за покликанням, тоді виникає питання не бийте себе в груди і не говоріть які ви ревні помазиники Божі....

не розумію. Поясніть, якщо можна, пане Тарасе.

[Тарас123]

Постараюся відповісти, власне тут заговорили про гроші, про те що не вчать про них і т.д., так от про гроші практично ніде не вчать точніше як до них відноситися, бо власне нав"язували думку, що гроші це- зло..., наступне, якщо священник думає всже про грощі, як прогодувати сімю, це звісно природньо, але не для духовної особи, як навччає як треба жити і часто у досить грубій ( у психологічному плані ) формі, тому пропуную спробуйте цилібат, щоб не відволікатися на буденні речі для сімї..
і на останок, власне священослужителі своїми діями (це звісно узагальнено щодо усіх) відщтовхують від церкви, як інституту духовності...
дякую

[j_kop21]

Але смію зауважити (я - досить молодий священик), що Бог дбає за свого священика. Принаймі - у Львівській Архиєпархії . Не скажу, що не хвилюють мене гроші, але тут навіть не в грошах справа, а, думаю, у готовності йти і працювати. Всюди, де бачиш потребу.

Це і наступні слова.

Ви молодий священик, але вже маєте досвід і, напевно, Ваша готовність прийшла до Вас з тим досвідом.
треба, також пам'ятати, що мало з тих хто вчиться стають тими ким хотіли: лікарі, вчителі, сантехніки, академіки, священики. І лише одиниці задоволені тим, ким стали. Напевно Ви один з них. Вітаю

А всі інші - посередність, котра також має право на існування. Більше того, саме вони формують основний склад і свідомість.
Тому краще в семінарії пояснити: що без грошей не вдасться і, що гроші будуть присутні не залежно від того як про них думати, тому навчіться правильно їх сприймати і впорядковувати.

[j_kop21]

тут заговорили про гроші, про те що не вчать про них і т.д., так от про гроші практично ніде не вчать точніше як до них відноситися,

це правда, ніде не вчать, але світська людина може вільно йти по життю. Не вийшло лікарем, пішов продавцем; не сподобалось продавцем, відкрив свій бізнес; не пішов бізнес, знов почав лікувати і тд. І так вчиться по життю. Священик не може цього робити. Тому саме їм, на мою думку, фінансова грамотність просто необхідна.

А целібат, повірте, фінансових питань не вирішить.

[о.Олег]

Постараюся відповісти, власне тут заговорили про гроші, про те що не вчать про них і т.д., так от про гроші практично ніде не вчать точніше як до них відноситися, бо власне нав"язували думку, що гроші це- зло..., наступне, якщо священник думає всже про грощі, як прогодувати сімю, це звісно природньо, але не для духовної особи, як навччає як треба жити і часто у досить грубій ( у психологічному плані ) формі, тому пропуную спробуйте цилібат, щоб не відволікатися на буденні речі для сімї..
і на останок, власне священослужителі своїми діями (це звісно узагальнено щодо усіх) відщтовхують від церкви, як інституту духовності...
дякую

бачите - знаю людей зі середини (священик, сповідаю, розмовляю без утайки) і смію Вас завірити, що целібат проблеми не міняє. Все і далі залежить від конкретної особистості (священика). А одруженому... я, наприклад, напевно би собі (у фінансовому плані) давав раду менше аніж з дружиною (хоч і маємо двійко діточок). Та і (це вже неодружені священики кажуть) ближче розуміються проблеми сімей одруженим священиком. Розумію, що не завжди і т.д.. але мені точно помагає у служінні моя сім'я.
Дуже шкода, що Вас хтось грубо образив зі священиків. Шкода також визнавати Вашу правоту у тому, що священики часто згіршують людей, відганяють їх від Церкви... Як, доречі, і миряни. Але тут нічого іншого не зробиш, окрім - самому бути добрим священиком. Стараюсь. Щось виходить, щось ні. Але про гроші точно не переймаюся надто
З повагою
о.Олег Жаровський

[Тарас123]

Мені дуже приємно читати Ваші слова о Олег, що ви дійсно дбаєте про паству. А священники мене власне не образили вони черговий раз дають робити вельми неприємні висновки і чорною плямою лягають на церкву на вищі духовні сани.

[о.Олег]

Але смію зауважити (я - досить молодий священик), що Бог дбає за свого священика. Принаймі - у Львівській Архиєпархії . Не скажу, що не хвилюють мене гроші, але тут навіть не в грошах справа, а, думаю, у готовності йти і працювати. Всюди, де бачиш потребу.

Це і наступні слова.

Ви молодий священик, але вже маєте досвід і, напевно, Ваша готовність прийшла до Вас з тим досвідом.
треба, також пам'ятати, що мало з тих хто вчиться стають тими ким хотіли: лікарі, вчителі, сантехніки, академіки, священики. І лише одиниці задоволені тим, ким стали. Напевно Ви один з них. Вітаю

А всі інші - посередність, котра також має право на існування. Більше того, саме вони формують основний склад і свідомість.
Тому краще в семінарії пояснити: що без грошей не вдасться і, що гроші будуть присутні не залежно від того як про них думати, тому навчіться правильно їх сприймати і впорядковувати.

напевно так (про Ваше закінчення). А стосовно мене грішного - досвід приходить з працею. Просто йду туди, де потребують присутності мене-священика. Нікому (надіюся) не відмовив. Якось на Площі Ринок організувала Мерія "базарчик", де Гром.Орг. могли попродати свої вироби. Цікаво було те, що до 9-ти з цих організацій я мав пряме відношення. Лише до двох не мав.
от вам і мій досвід
і... це точно не про фінансовий досвід - майже стовідсотковий мій волонтеріат.

[о.Олег]

Мені дуже приємно читати Ваші слова о Олег, що ви дійсно дбаєте про паству. А священники мене власне не образили вони черговий раз дають робити вельми неприємні висновки і чорною плямою лягають на церкву на вищі духовні сани.

та дякую на доброму слові. не такий вже я добрий. грішник. але - каюся.
щось мені під-час нашого переписування з мультика про ХорТона і народ Хтосьок згадалося: "і кожен хай бачить і всякий хай знає, що люди є люди - розмір ролі не грає"

[Тарас123]

Скажіть будь-ласка а священнослужителі платять податки?!

[j_kop21]

Як кажуть на цій оптимістичній ноті...

Але... хтось там про Шептицького говорив.

[j_kop21]

Скажіть будь-ласка а священнослужителі платять податки?!

на скільки я знаю, хто хоче той платить.

[Тарас123]

о.Олег щодо цитати Честертона яку Ви постійно засвідчуєте "Раніше люди намагались перемінити світ, підпорядковуючи його своїм уявленням. Тепер же, не будучи в силі це зробити, сучасні люди надають перевагу змінювати своє бачення світу - адже так і легше, і простіше" такіж самі слова за своєю суттю церква могла говорити і Джордано Бруно і Галілео Галілею, а що потім вийшло, ми вчимося за їхніми працями…

[Тарас123]

Скажіть будь-ласка а священнослужителі платять податки?!

на скільки я знаю, хто хоче той платить.

думаю ніхто не хоче, ось і ще один приклад недостойний самарятянина...

[о.Олег]

Скажіть будь-ласка а священнослужителі платять податки?!

я плачу. Але - як капелан Благодійної Установи. Не як парафіяльний священик. Проблема (зпоміж проблематичності бажання держави контролювати Церкву і інших суміжних) у тому, що парафія не є спроможною забезпечувати священика мінімальною зарплатою (відповідно до законодавчих вимог) і платити за нього податок.

[о.Олег]

о.Олег щодо цитати Честертона яку Ви постійно засвідчуєте "Раніше люди намагались перемінити світ, підпорядковуючи його своїм уявленням. Тепер же, не будучи в силі це зробити, сучасні люди надають перевагу змінювати своє бачення світу - адже так і легше, і простіше" такіж самі слова за своєю суттю церква могла говорити і Джордано Бруно і Галілео Галілею, а що потім вийшло, ми вчимося за їхніми працями…

а Ви пошукайте на нашому Форумі теми про це паньство або створімо нову - це розкручений атеїстами міф. Насправді їх зовсім не за наукові погляди судила Церква, пане Тарасе. Хоча розумію, що Ви не лише про ці конкретні приклади, але і Честертон не конкретно про Церкву . Це висловлювання наразі у мому підписі, до того була цитата (аксіоми) з одного підручника з математики (120-ти літньої давності): "сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотинузи бо так зволив Бог"

[Тарас123]

Скажіть будь-ласка а священнослужителі платять податки?!

я плачу. Але - як капелан Благодійної Установи. Не як парафіяльний священик. Проблема (зпоміж проблематичності бажання держави контролювати Церкву і інших суміжних) у тому, що парафія не є спроможною забезпечувати священика мінімальною зарплатою (відповідно до законодавчих вимог) і платити за нього податок.

о.Олеже мінімальна зарплата на днях підвищилася до приблизно 880 грн., якщо священнки з парафії отримують МЕНШЕ, тоді звідки у них видатки (квартири, машини, оплата дітей за навчання, одяг) яка оцінюється, щодо місячного доходу більше в як мінімум в пятикратному розмірі?! ось і знову напршується порівння з нашими народними депутатами, всі жевуть на зарплату а видатки у десятки більше!!