відсутність місця праці для молодих священиків

[іван-віталій]

куди подітися молодому хлопцеві із золотою медаллю у школі, червоним дипломом у ІФТеологічній Академії та дипломом Прикарпатського університету??? [color=red][/color][/u][/b]

[Олюнька]

Краще говорити про відсутність (малу кількість) жертовних священиків, які готові працювати всюди, куди їх направлять.
Україна велика, є де працювати.

[о.Олег]

куди подітися молодому хлопцеві із золотою медаллю у школі, червоним дипломом у ІФТеологічній Академії та дипломом Прикарпатського університету??? [/u][/b]

Слава Ісусу Христу!
праці - безмежно багато. Ви, мабуть, говорите в контексті того, як, працюючи священиком, вижити? Я грішний тільки 5 років священик, але точно бачу, як Бог помагає у скрутних випадках. Не бійтеся братися за будь-яку роботу на священичій ниві. Ви зі своїми талантами потрібні Богові і Його Церкві. Знаю це, бо навіть мене грішного Бог і Церква потребує.
якщо треба, мій e-mail: ozharovskyy@yahoo.com (лише вкажіть у назві, що це Ви, бо багато листів і боюсь не побачити)

[oremus]

Справді, молодий (новосвячений) священик має більше довіряти Богові. Господь йому приготував різні завдання. Зрозуміти це і оцінити отець зможе направду з плином часу. Якщо молодий священик починає з того, що складає детальний план свого служіння на основі побуту родини, віддалі від батьківського дому, місця праці для молодої дружини, роздумів батька-священика, то і служіння його буде обмеженим. Не треба боятися викликів часу і обставин. Погоджуйтеся одразу на першу пропозицію єпископа - це голос Церкви, це унікальна можливість реалізувати своє покликання і таланти.

Наступне. Досвідчені священики мають обов’язок пригадати, що також були новосвячені і мають прикласти максимум зусиль підтримати "новачка".

Останнє. Проблема сучасної формації богословів. (ОСОБИСТА ДУМКА)
Мені здається, що сучасні семінарії вже надто понижують у молодих хлопців здатність до ініціативи. За 6-7 років навчання у семінарії кандидати позбулися найголовнішого - вогника у очах. запалу, горіння бути священиком. Адміністративний авторитет ректора, духівника пригнічує "імунітет" творчої людини. Я порівнюю працю молодих священиків1995-6 року - жертовних, завзятих, готових йти за віру на край світу і нинішніх духовних "роботів", котрі чекають місце біля станка, щоб звершувати складену програму. Звичайно формація семінарська має бути, але потрібно пам’ятати, що прийде час і кандидати мають повноцінно вийти із-за мурів семінарії у живе русло Христової Церкви.

Порада молодому священику - пригадай друже все те, про що ти мріяв поступаючи до семінарії, ось тепер твій час все те омріяне здійснити. ВПЕРЕД !

[Олюся]

Знайома з багатьма семінаристами і священиками, які зустрічаються з подібними проблемами. Дуже важко щось казати. Не завжди на одгих мрія проживеш. Віра, так вона допомагає. Але дуже потрібна підтримка зі сторони (зокрема, любячої дівчини чи коханої дружини). Тоді легше долати перешкоди і випробування на дорозі до священства чи священства. Тому, треба бути уважним при виборі (я маю на увазі священиків, які обирають подружній стан), щоб потім не жаліти.

[o.Mykil]

Не шкодую, що став священиком, неодруженим... Бачу перед собою широке поле праці у Христовому Винограднику і не тільки в Україні!
Якщо матиму завжди на меті добро та спасіння людських душ, Господь завжди благословлятиме у нелегкій і потрібній праці будь-де на світі. І в це свято вірю!

[Олюся]

Я просто, мала на увазі одружених священиків тому, що крім великої місїї, вони повинні ще дбати про сім'ю. А погодьтеся, що якщо чоловік(ще й до того священик) робить одне, а жінка - інше, то яке тоді в них життя. Одружений і неодружений стан священства має свої переваги.

А жінка для одруженого священика відіграє важливу роль у його житті. Чи не так?

[vitalko]

А жінка для одруженого священика відіграє важливу роль у його житті. Чи не так?

Жінка для кожного одруженого чоловіка відгарє важливу роль у житті. І священик тут не виняток.

[Олюся]

Але для священика особливо. Інші сім'ї не перебувають в центрі такої уваги, як священичі. Кожна родина повинна бути на зразок Пресвятої родина, а священича ще більше.

Не все залежить від жінки. Не треба забувати і про роль чоловіка.

[Cardinal]

Особисто мав нагоду бути свідком, як жінка священника його дусить через брак коштів!

Як на мене нашій церкві зараз, як ніколи, потрібні молоді не одруженні священники!

Їм менше коштів потрібно, менша навантаження на парафію, більше часу на парафію і т.д.

[Олюся]

Особисто мав нагоду бути свідком, як жінка священника його дусить через брак коштів!

Не тільки жінка священика докоряє чоловіка через брак коштів. Таке трапляється часто в багатьох сім'ях.

Думаю, що Церкві і суспільству потрібні добрі священики, а питання одруження тут вже буде другорядне. Одружений священик так само може зробити багато доброго для добра Церкви і народу. Одруженому ще й є допомога і підтримка, коли він має біля себе дружину, яка любить його, допомагає і підтримує. Але це повинна бути дружина, яка любить свого чоловіка жертовно. Дівчата повинні свідомо підходити до одруження з хлопцем, який у майбутньому бути служителем Церкви, а не будувати мрії далекі від реальності.

[vitalko]

Дівчата повинні свідомо підходити до одруження з хлопцем, який у майбутньому бути служителем Церкви, а не будувати мрії далекі від реальності.

Та то так в кожному шлюбі має бути, імхо. Хіба можливий щасливий шлюб без жертовної любові? Врешті-решт шлюб це і є жертва. І мрії далекі від реальності не треба будувати будь з ким, а реально на речі дивитися. Бо дуже багато людей одружуються не з тою людиною, яка насправді є, а з тою - яку вони хочуть бачити, думаючи, що зможуть її в майбутньому змінити, і коли це не вдається - починаються серйозні проблеми.

[Олюнька]

тема про одружених священиків вже була: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?p=5087&highlight=#5087

[о.Олег]

Особисто мав нагоду бути свідком, як жінка священника його дусить через брак коштів!

Як на мене нашій церкві зараз, як ніколи, потрібні молоді не одруженні священники!

Їм менше коштів потрібно, менша навантаження на парафію, більше часу на парафію і т.д.

та буває і таке... Лише завжди знаходиться той, що захоче "дусити" і особисто я знаю священиків, яких гризе з того ж питання браку коштів рідна сестра чи мама. Одруження/не - це надто поверховий підхід імхо... Церкві (і це питання не лише сучасності) потрібні хороші (віруючі/духовні/освітчені/виважені/послушні...) священики, а не заробітчани і стан тут, нажаль, не визначник. "Нажаль" - бо хотілося би якоїсь простоти вирішення проблем, а її немає...

[ivtern]

Вирішення проблем завжди є. Але якою жертвою. В принципі Священик не повинен переживати за гроші а тим більше за матеріальні блага (хати, машини, плазмові телевізори) Одне з вирішення такої проблеми втілював А. Шептицький про досягнення якого богато хто забув. Проце сказано в передачі на радіо Воскресіння

http://www.rr.lviv.ua/mp3/pokrova-fond/ ... avanyo.mp3

Другий момент це те що молодий священик, а може старий також, не вміє користуватися грішми. А саме відкладати. Ми вміємо збирати на щось, щоб потім купити. А відкласти і цього не рухати, до пенсії, не вміє ніхто. От і думайте де наші біди.