надіюсь, це не запитання
З повагою, о.Олег
ні, це підсумок.
а ось питання:
29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?” 30. Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
34 Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”
37 Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”
законовчитель помилився. Ближнім для священика, левита і самарянина був той подорожній (не кажучи вже про розбійників, адже вони були до подорожнього найближче), самарянин же просто спромігся діяти згідно Божих заповідей.