А ви правило до причастя вичитали? – Ні. Проте, я молився ним. Частина 2
А ви правило до причастя вичитали? – Ні. Проте, я молився ним.
А ви в церкву ходите? – Ні. Проте, я ходжу створювати її.
Так, може ви і не сповідаєтеся? – Ні. Проте, я каюсь.Роздуми над Каноном до причастя
Частина 2Пісня 1
Ірмос:
Приходьте люди, заспіваймо пісню Христу Богові,
Котрий розділивши море, напутив людей і вивів їх
із неволі єгипетської, чим і прославився«… заспіваймо пісню
Христу Богові, котрий розділивши море, напутив людей і вивів їх із неволі єгипетської, чим і прославився»
Для чого запрошуємо? – Заспівати пісню
Христу Богові.І ось тут для розуміння важливості та особливостей майбутнього співу, в першу чергу, постає необхідність розважання та правильного розуміння не стільки головної Персони в ім’я Якої, все відбуватиметься, а тої обставини, яку ця Персона здійснила. Тієї обставини, яка для мене чомусь мене дуже важлива, що саме її я згадую в своєму запрошенні. Не якусь іншу здійснену цією Персоною дію, а саме цю. Я навіть, радісно стверджую, що саме ця обставина не тільки прославила цю Персону, а й дала мені право її (обставину) згадувати для запрошення людей на Причастя, яке завтра відбудеться.
І так, переходимо до обставини:
«Котрий розділивши море, напутив людей і вивів їх із неволі єгипетської».
Згадана обставина відбулась за 6-8 століть до народження Ісуса Христа. Тайна вечеря відбулась та заповідана нам самим Ісусом Христом під час Його земного життя. А подія на яку я зарошую відбудеться завтра, через 2 тисячоліття після Ісуса Христа. Так, чим подія 6-8 сторіччя до народження Ісуса Христа розкриває подію, на яку я запрошую зараз, на початку третього тисячоліття після народження Ісуса Христа?
Це питання змушує мене уявити обставини в яких опинився єврейський народ під час виходу із Єгипту.
Перед тим, як Господь розділив Червоне море єврейський народ опинився, з людської точки зору, в дуже кризовій ситуації: і в смертельно-небезпечній, і в безвихідній. Після створених чудес перед фараоном Мойсею вдалось переконати євреїв вийти в похід із єгипетського рабства. Єврейський народ слухняно дістався до Червоного моря і …. А що далі? – А далі – «тупік».
Спробую описати ситуацію.
З точки зору географічного розташування Єгипту, кордони якого омиваються Червоним морем Мойсей привів людей в місце, яке зовсім не нагадувало Землю Обітовану, а нагадувало безводну та без рослинну пустелю та непрохідне Червоне море. Запаси їжі у людей повільно споживались, а кораблів, щоб перепливти море не було. Деревини зробити плоти не має де взяти, та на поповнення запасів їжі та води можна не розраховувати – пустеля.
Коли фараона сповістили проте, що євреї вийшли, то не забули повідомити, що вони нібито заблукали, тому що пішли не обходити море по сущі, де є, хоч якась, надія про вихід. А прийшли до місця власної загибелі від голодної смерті.
Серце фараона зачерствіло і він очолив війська, щоб помститись та повернути бунтівливих рабів.
Уявіть собі стан євреїв на березі Червоного моря без жодного плавзасобу з одного боку та стовпу пилу від колісниць озброєного війська фараона, який душе швидко наближається із іншого боку. Вліво та вправо нескінченна пустеля.
І що євреї? – Вони взроптали! Проте, головне не це. А те, що для них ці обставини були повною безвихідною ситуацією, яку ніхто з людей не здатен розв’язати. Безвихідність становила місцевість – не має куди йти, чим пливти та що їсти, а також обмежувалась часом – не було, коли обдумувати, що робити далі.
Розділення моря було не просто чудо. Для єврейського народу – це був вихід з безвихідної смертельно-небезпечної ситуації, яку жодна людина не здатна розв’язати.
Далі,
«напутив людей» - це не просто показав шлях розділенням моря, а це ще вклав рішучість та мужність йти, коли з лівого та з правого боку стоїть постійна небезпека повернення хвиль, які щойно чудно та невідомо як розступились. Хоча, мені здається, що мужності та рішучості було б набагато менше, а ропоту більше, якби не фараон із військом.
«І вивів їх із неволі єгипетської». Чому виходом з землі єгипетської вважається саме перехід Єврейського народу через Червоне море, а не перший день походу, колі всі вийшли з населених пунктів Єгипту і ввійшли в пустелю? Думаю тому, що залишався фараон, який мав бажання, претензію на власність та відповідні силові ресурси повернути євреїв. І ось, коли ця небезпека була подолана, лише тоді відбувся вихід із землі єгипетської. Хочу додати, що вихід з землі єгипетської не можна ототожнювати з отриманням землі обітованої. У євреїв ще попереду 40 років подорожей з шляховказівником (вогненний та пиловий стовп) та манною до тієї землі.
Так чому, коли я завтра йду до причастя, я згадую вищезазначені події? Яку роль вони мають відігравати в моїй участі у Тайній вечері завтра в 2013 році? Яку саме неподолану перепону зараз для мене особисто та тих кого я запрошую подолав Ісус Христос під час Свого земного життя?
Хто той фараон, який женеться за мною сучасним, має непоборне бажання повернути мене та перед яким я безсилий? Яким чином я буду виведений із землі єгипетської під час завтрашнього причастя?
Моя відповідь – це
СМЕРТЬ. Що я ніколи не здатен подолати в моєму земному житті так, це смерть. А також причину з якої смерть стала можливою для мене – це
ГРІХ. Ось мої безвихідна перепона та маючий права та силу фараон: смерть і гріх.
Ось що робить Ісус Христос на Хресті – Він долає мою смерть та змиває її причину мій гріх. І в той час коли я обираю причастя, я обираю Христа, приймаю Його безцінний дар.
Христос Бог як тоді в пустелі та і зараз в храмі спасає людей та долає ворога
ЧИМ І ПРОСЛАВЛЯЄТЬСЯ.А єдиною умовою для цього спасіння для нас це – прийняття дару. У євреїв це виявилось, що вони все ж таки перейшли через море, а у мене в тому, що я причастився.
Ось, тепер я не дивуюсь, чому написано Христос Бог, а не Ісус Христос або Отець Небесний. Це Господь у Трьох особах – є нам Христом, Царем, Месією.
І ось лише тепер можна повертатись до «…
ЗАСПІВАЙМО ПІСНЮ Христу Богові»Далі можливо буде…