Гордість vs покора

[ShMariam]

Не знайшовши на форумі нічого подібного (наскільки це можливо, не користуючись пошуком ) запрошую до дискусії

Гордість - гідність - покора. Всім відомо, що це значить, але часом стає дуже й дуже важко розділити.
Під час революції Гідності дехто всерйоз стверджував, що йшлося про гріх гордості (в окремих випадках - цілком можливо, але ж не про це мова!) Коли людина захищає свою гідність (не на революції - взагалі), дехто каже про брак покори. І навпаки - безвольну поведінку називають "християнською покорою". То де ж межа? Де є та досконала християнська покора (по відношенню до людей)?

[Міра]

Де є та досконала християнська покора (по відношенню до людей)?

В любові до людей. Любов передбачає свободу (Бог дає нам свободу вибору завжди). Коли ти з Богом, ти вільний! Хочеться всіх любити) Тебе ніхто не може принизити. І ти теж нікого не принижуєш, цінуєш свободу інших. Просто любити, як Бог полюбив нас.
Приклад гідності нам дав Ісус -коли його привели судити і хтось вдарив його по щоці, він спитав -"Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за що б"єш мене?" Йоана 18.23

[ShMariam]

А в цьому випадку: viewtopic.php?f=36&p=60740#p60740 ?

[Міра]

Чесно кажучи, не пам"ятаю того фільму) пригадується смутно якийсь такий мультик.. судячи з Вашого посту, то там все неправильно. Як та дочка хотіла бути жертвою -нічого би їй з неба за то не впало. Я бачу все життя таку поведінку в себе в родині, модель жертва-тиран. Якщо вважаєш себе негідною, не достойною, не любиш себе -тебе будуть принижувати, якщо ж всередині цього немає -ніхто тебе не принизить. Тому так важливо відчувати себе улюбленим творінням Божим, це християнська гідність. Але, водночас -готовність пожертвувати собою заради інших людей -з любові до них. Бо ж ти отримуєш стільки любові від Господа, що вона просто виливається на інших)

[ShMariam]

Та от власне - де межа між гідністю і покорою, коли тебе принижують? "Підстав другу щоку" ще ніхто не відміняв.

[Міра]

Так я ж написала, як зробив Ісус! Він підставив другу щоку? Ні) Бо ж треба розуміти, що Господь мав на увазі, коли говорив про другу щоку, він не мав на увазі буквально!!

[ShMariam]

Так я ж написала, як зробив Ісус! Він підставив другу щоку? Ні) Бо ж треба розуміти, що Господь мав на увазі, коли говорив про другу щоку, він не мав на увазі буквально!!

По суті це означає, що якщо хтось мене зневажає (удар по правій шоці - зневага, чому - щось не хочу розписувати деталей), то треба йому дозволити і завдати фізичних ушкоджень (удар по лівій щоці). Ісус якраз так робив.

Хтось тут (а може й не тут...) таке казав.

[Міра]

Та от власне - де межа між гідністю і покорою, коли тебе принижують?

Треба нам все дивитись на Ісуса. Є величезна різниця, коли ти терпиш за людей з любові за них, чи ти терпиш, бо ти нещасна, затуркана людина, яка боїться людей (а там, де є страх, там нема любові). А коли ти з Господом, то віриш, що Він тобі все підкаже, що ти маєш робити, як поводитись (якщо тебе принижують, наприклад. Бо ті, що таке роблять, самі поранені люди і деколи треба проявити співчуття до них, щоб вони опам"ятались, а деколи -поставити на місце, і тоді вони зразу опускаються на землю. Треба Ісуса просити, як поступити.)

[ShMariam]

Згадалося... Твір однієї відомої письменниці.
Ситуація: багата жінка - тиран у своїй сім'ї. Чоловік і вже дорослі діти абсолютно у всьому їй підкоряються, а вона просто знущається над ними... Абсолютно все (і особисте життя дітей) під її контролем... Все, крім невістки - та з повагою ставиться, слухає її, але по суті є незалежною, навіть вмовляє свого чоловіка переїхати з її дому (на що той в принципі не здатний ). Ця її незалежність доводить стару до сказу.

[luksander]

Людина має гідність, тому що вона є створена Богом. І про це треба пам+ятати у відношенні до інших людей і до себе, як до творіння Божого. Якщо говорити про ставлення інших до мене/християнина, то тут я маю свою вартісність/гідність прирівнювати до гідності Ісуса Христа, який упокорився...
Так що, схоже, без покори нікуди...

[о.Олег]

Людина має гідність, тому що вона є створена Богом. І про це треба пам+ятати у відношенні до інших людей і до себе, як до творіння Божого. Якщо говорити про ставлення інших до мене/християнина, то тут я маю свою вартісність/гідність прирівнювати до гідності Ісуса Христа, який упокорився...
Так що, схоже, без покори нікуди...

точно
З повагою, о.Олег