Повідомлення Olya » 24 листопада 2010, 11:26
Що таке насправді бути собою?
Напевно бути собою - це не те, що ми можемо вести себе як заманеться і при цьому казати :"Ну що ж поробиш, сприймайте мене таким яким є..."
Господь створив нас добрими дітьми зі свобідної волею. Звичайно, що кожен має свій характер і темперамент, але це потрібно для різноманітності. Для досягнення в цілому певної гармонії та золотої середини у відношеннях між людьми. Швидка в діях людина зможе допомогти тій, яка все робить поволі підсвідомо набратися тієї внутрішньої енергії. Натомість повільна людина може зупиняти непотрібний ентузіазм своєю поміркованістю. І все потрібно старатися робити з любов"ю та лагідністю, які притаманні всім. Але починається біда в тому, що ми починаєм відрікатися від самих себе. Чомусь так легко перебираємо (в основному негативні) якості інших і формуємо себе по-новому. Ми починаєм силувати себе змінюючи свої смаки та уподобання. Слідкуючи за модою в речах, ми купуємо те, що нам не подобається, але всі ж таке носять. Згодом ми робим те, що нам не властиве, просто починаєм плести за течією "як всі" і насправді думаємо, що є самі собою. Ми забуваєм себе милосердних, лагідних, одягаючи на себе броню байдужості, яка згодом так загрубіє, що ми навряд чи знайдемо самі себе. Чи насправді не таких "себе" ми й маємо відрікатися, взявши свого хреста і несячи за Ісусом?
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!