Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Зайшла до ванни почистити зуби, і по ходу помила умивальник, ванну і дзеркало. Тепер на кухню зайти боюся...

Це не про мене, це анекдот з інтернету

Проблема не в прибиранні/чистоті, звісно, а у визначенні межі між відповідальністю і надмірною відповідальністю, а навіть більше - у страху жити ("зайти на кухню"), щоб не наткнутися на необхідність проявити небайдужість.

ShMariam писав:Зайшла до ванни почистити зуби, і по ходу помила умивальник, ванну і дзеркало. Тепер на кухню зайти боюся...

Це не про мене, це анекдот з інтернету

Проблема не в прибиранні/чистоті, звісно, а у визначенні межі між відповідальністю і надмірною відповідальністю, а навіть більше - у страху жити ("зайти на кухню"), щоб не наткнутися на необхідність проявити небайдужість.

думаю - помічним в таких випадках є планування свого часу.
час розкидати і час збирати"

Можливо. Але щодо часу.... питанням часу можна будь-що виправдати (маю на увазі, власну безвідповідальність, байдужість), принаймні, мені це завжди вдається...

ShMariam писав:Можливо. Але щодо часу.... питанням часу можна будь-що виправдати (маю на увазі, власну безвідповідальність, байдужість), принаймні, мені це завжди вдається...

Ігнатіанські реколекції ніколи не проходили, Мар`янко?

Щодо часу і відповідальності: знаю як мінімум одну людину, що все планує спонтанно, але при тому встигає все, що вважає за потрібне (принаймні, встигає дуже багато). Якщо якщо я вважаю щось важливим, але мені не хочеться цього робити, то легко списую на "не маю на це часу" . Як з тим боротися - сама не знаю...

Про ігнатіанські реколекції тут: viewtopic.php?f=18&p=60442#p59158