Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Не знайшов подібної теми на форумі, тому бажаю поставити питання: що правовірні греко-католики, згідно вчення Церкви, вкладають в поняття "піст", зокрема, що стосується інтимних стосунків (надалі – «подружні стосунки»)? У які дні є піст?
Дивлюся Церковний календар на 2009 рік і там - п'ятниці, довші пости, що повторюються кожного року. Деякі джерела також вказують що піст є у середу. Чи може хтось компетентно сказати (бажано з посиланнями), чи може подружжя, щоби не згрішити, мати подружні стосунки, наприклад, у середу, в неділю, в п'ятницю? Чи подружні стосунки під час довших постів вважаються гріхом, який потрібно сповідати?

Згідно вчення нашої Церкви, піст - це стиримування від мясних і молочних страв у заборонений час (власне в сам час посту), а токож сюди відноситься і справляння гучних забав, тощо. Детальніше див. катехизм (старе видання, книжечка з обкладинкою жовтого кольору). Тепер ближче щодо Вашого запитання про стриманість від статевих зносин у піст. Меж посту в бік зростання що строгості його проведення як таких не існує, кожна людина може собі їх сама втсановити, однак під проводом свого духівника, або ж більш-менш добре знаного Вам священика. Деякі моралісти, особливо давніші, вказують на досить строгу практику пгостів, зокрема що стриманості у статевому житті. Але в сьогоднішній час, коли так важко здобувати людей для Церкви, вірні з боку церковної влади отримали значні послаблення щодо посту. Напр. святкування Новго Року. Окрім того, бачення і ставлення щодо посту не відрізняється від традиційних церков східного обряду на Україні, тобто православних. Кожна людина, тобто може і повинна встановити власні межі щодо посту, а також при цьому розуміти, що християнське життя - це постійне вдосконалення, межу якому кладе тільки смерть. А піст, згідно катехизму, є добровільним ділом (три добрі діла - молитва, піст і милостиня). Тому ВИ повинні обрати для себе шлях який Вам підходить, як відносно харчування, т. зв. абстиненції, так і щодо стримування від фізичних стосунків. Хоча щодо другого питання, то тут, на мою думку також залежить і від іншої особи в подружжі, відд її бажань, можливостей, духовного рівня.
Успіхів Вам у духовному житті!

Vivant писав:чи може подружжя, щоби не згрішити, мати подружні стосунки, наприклад, у середу, в неділю, в п'ятницю? Чи подружні стосунки під час довших постів вважаються гріхом, який потрібно сповідати?

Все залежить від Вашої доброї волі у подружжі.
Що до себе, то можу сказати що стримуємся у подружі від інтиму в стасний тиждень і в найбільш строгіші церковні постні дні за обопільною згодою.

Нарахунок того ж самого Нового року, в православній церкві ніякого послаблення на цей день немає У нас ж є наприклад старий новий рік. І взагалі як сказав мій духівник: "Хто постить, той постить до кінця".
І не потрібно себе вводити в оману дорога до Царства Небесного не є легкою!

Ніхто нас не закликає дотримуватися того, що Церква радить, а не вимагає, тобто що не є обовязковим, як напр. вірити в догми віри. Піст - це справа добровільна! Це рква ж йде на уступки тільки тому, що бажає виглядати не такою суворою в очах своїх вірних. Мене особисто не відлякують пости, але людину яка тільки починає вірити, слід спершу навчити вірити, а вже потім вимагати "сповнення закону". Що ж до "посту до кінця", то слова Вашого духівника, гадаю, були звернені щонайрепше до Вас, а тому не зобовязують всіх і кожного. Є порадою, а не законом. Так само і загальниця в день Нового року, є послабленням в час посту. Хто ж хоче постити, той може це робити. Навіть ті особи, що постити не мусять: вагітні, ті, хто годує грудьми, немічні, хворі, діти до 16 і особи старші за 65 років. Але кожен випадок теж може бути особливим, і духівник може накласти як більшу покуту, напр. постити більше, або ж зменшити абстиненцію, з огляду на стан здоровя чи обставини. Постіть з Богом! Диявол виганяється постом і молитвою!

Трохи соромно про це питати, але мене турбує одне питання: як регламентує церква статеві стосунки в подружжі? тобто чи є якісь табу окрім контрацепції?
просто цікаво це знати.
дякую

Я думаю, що якнайкраще вам зможуть відповісти отці, які тут є. Нпр. о. Олег.

Властиво у тому уся суть, що Церква не входить у деталях у справи інтимного життя подругів, оскільки це не була б тоді моральність базована на вірі, але юриспруденція. Є основні принципи:

1) інтимне життя повинне базуватися на взаємній любові і пошані до гідності людської особи
2) воно повинно бути спрямоване на народження дітей і на збудування взаємного щастя подругів.

З вище сказаного виникає що усякі невластиві призначення інтимного життя і контрацепція є порушенням цих принципів.

2) воно повинно бути спрямоване на народження дітей і на збудування взаємного щастя подругів.

Я собі дозволю добавити декілька слів. Вцьому я не спец, але щодо другого пункту, я це бачу таким макаром:

звичайно, ціль подружжя - народження дітей, але не тільки! Тут є різні тонкощі, в які вдаватися , на даний момент, не бачу резону.

Грубо кажучи, подружнє життя, не ТІЛЬКИ для народження дітей.

запрошую переглянути статті розділу "ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПОГЛЯД НА СТАТЕВІ СТОСУНКИ В ПОДРУЖЖІ" на сайті Справжня любов чекає! -
http://truelovewaits.at.ua/index/0-13

зокрема цю: http://truelovewaits.at.ua/load/3-1-0-14

дуже дякую за Вашу відповідь. Розумієте, моя проблема в тому, що під час періоду плідності я намагаюся уникати статевого акту. Поки. Дітей мати я хочу, просто ще не чуюся готовою...
а от чоловік проти, він не хоче перечікувати ці 2 тижні. і я його розумію. тому ми вдавалися до ласк, але тепер мені ясно. що певним чином чинили неправильно

а ось тут є цікава стаття на тему "Чому багато подружніх пар не отримують повної радості від інтимної близькості?"
http://truelovewaits.at.ua/load/2-1

Христик, я побачила Ваш запис і трошки зраділа ( вдоброму розумінні, я думала, що таке проблема тільки в нас з чолоікои). Правду кажучи, в нас трошки інша.

Ми з чоловіком виховуємо зараз маленьку донечку, якій 10 місяців. Другої дитини поки ще не хочемо (але її поява не вирішить проблеми). Але, кажучи чесно, мені можливо трохи легше, бо мене чоловік розуміє і не змушує до близькості, бо в нас однаковий погляд на це питання.

Але в нас ще така проблема, що в нас дуже великий ризик завагітніти, це пов'язано з типом мого організму (в мене переважають підні дні-таке враження, що вони постійні -Ви розумієте, бо вивчаєте природній метод).

Так само і нас турбує це питання.

Думаю, що ласки не є неправильними під час днів, коли не може відбутися статевий акт. Просто піля них, інколи, дуже важко зупинитися.

Що робити? Висловлюте ще свої думки.

На думку багатьох богословів, подружня пара може вдаватися до виразу їх взаємної любові та ніжності різними шляхами, але жоден з них не повинен приводити до сім’явиверження за межами вагінального спілкування. При цьому це має відбуватися за абсолютною взаємною згодою та без найменшого приниження гідності особи. Це називається персоналістичним ставленням, позицією невикористання іншої людини.

Може трапитися «нещасний випадок», наприклад, виверження сім'я назовні, хоча подружжя не збиралося цього робити. Проблема виникає лише тоді, коли ми це плануємо або допускаємо. Пригадаємо Мт. 5,27-28 – гріх не тільки в тому, що ми робимо, але і в тому, на що погоджуємося в своєму серці.

Якщо подружжя не вступає в статеву близькість, то де визначена Богом межа для ласк?

Межа - не доводити до оргазму. Але слід запитати: чи на благо ці ласки? Якщо, наприклад, ми дуже збуджуємося і потім не здійснюємо статевої близькості – то це, радше, буде навантаженням, а не радістю.

http://truelovewaits.at.ua/load/3-1-0-14

То не можна, то можна. Повірте, до одруження я так само думала, що все так гарно, просто, все можна пояснити, зробити. На словах так.

Після шлюбу все набрало іншого забарвлення. Я не жалію, що вийшла заміж. Ми з чоловіком дуже любимо один одного, в нас однакові погляди на подружнє життя. Це нам допомагає долати багато проблем, але життя є життя. Ми змінюємося під впливом життєвого потоку, хочемо ми того чи ні.

Неодруженим трохи легше говорити про питання життя в шлюбі (недарма, вчення Церкви написали отці-целібати, які в своєму житті не стикаються з цими питаннями, тільки з слів інших).

Я не кажу, що треба кардинально все міняти, все дозволити, але можливо дещо треба переглянути.

Олюнці: нажаль про такий "перегляд" нема чого й мріяти... (принаймні найближчим часом (5-10 років) ), але добре, що ви піднімаєте питання, а то так ніколи до змін не дійде..

А хтось ще вважає, що треба вже щось переглядати?

Олюся писав: (недарма, вчення Церкви написали отці-целібати, які в своєму житті не стикаються з цими питаннями, тільки з слів інших).

Ну вже так не висловлюйтесь однозначно! Вчення Церкви найперше = у суті науці Христовій, Божому Слову. Всі церковні документи, енцикліки тощо якраз і грунтуються на цій твердій основі задля нашого істинного добра.

Отці-целібати... І не тільки вони. Є також різні церковні установи, комісії і т. д., в яких чимало важливих справ вирішується колегіально. Дар людського життя, наприклад, є на першому місці.

"Культура смерті" ніколи не вела до добра людину і не приведе http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1490

Прошу вибачення. Я не хотіла нікого образити. Просто мене дуже наболіло і може трохи різко виразилась Я ні в якому разі не йду проти Церкви. Просто, важко.

Але, як казав блаженної пам'яті Папа Іван Павло ІІ: "Йти дорогою правди важко, але ніколи не неможливо".

так, Олюсю..
знаю, що серед священиків (особливо серед одружених) у Львові багато є за перегляд...

А якщо, справді, то що на Вашу думку треба переглянути і змінити?

Олюся писав:Прошу вибачення. Я не хотіла нікого образити. Просто мене дуже наболіло і може трохи різко виразилась Я ні в якому разі не йду проти Церкви. Просто, важко.

Але, як казав блаженної пам'яті Папа Іван Павло ІІ: "Йти дорогою правди важко, але ніколи не неможливо".

Слава Ісусу Христу!
я священик, одружений вже скоро 10 літ, двоє дітей. Все, що Ви кажете - так: важко мораль не лише визнавати, але й втілювати. Стосовно того, що це вчення придумали целібати Ви не праві: на 2Ватиканському Соборі діяла комісія, в яку входили (не пам`ятаю кількості, але вона значна) католицькі подружні пари.
Хоча, смію зауважити, довіряти такій логіці ("целібат не може осягнути проблем одружених", якщо Вас правильно розумію) досить сумнівно, адже ми не вимагаємо, щоб вчив наркоманів священик-наркоман, щоб гомосексуалістів вчив священик-гомосексуаліст і т.д. Бог від нас не залежить і Дав владу і обов`язок вести до Себе Свій люд Церкві. Вона і веде. І ніхто не казав, що до Бога йти легко. Тримайтеся. Для подругів пораджу не уникати розмов на ці теми, показати, як навчає Христос у Церкві і старатися виконувати. А, якщо упали - до Сповіді і знову старатися.

Я одружена порівняно мало, не цілих два роки, виховуєму донечку. Може комусь, здалося, що хочу підпорядкувати вчення Церкви під своє оновлене бачення. Я знаю, що все для нашого добра, бо якби все було б дозволено, то б були не ці, інші питання.

Я практикуюча християнка, намагаюся, щоб моє життя було згідно Божої волі. Можлива, коли я писала вище наведені рядки, то це був час випробування чм спокуси. Просто хотілося виписатися (бо виговоритися на такі теми я можу з чоловіком), а тут, на форумі, так само варто, можна почути інших і ще раз прочитати, що Ти сам вважаєш.

Я поважаю авторитет Церкви і буду намагатися його виконувати.

Життя є життя. Ми живемо в світі, створеному Богом. Тому повинні все приймати так як є, а не вибірково.

целібат не може осягнути проблем одружених", якщо Вас правильно розумію) досить сумнівно,

Тут радше можна сказати, що целібат не зможе вповні осягнути проблем одружених. Бо до кінця зрозуміє тільки той, хто побував в даній ситуаці, відчув її на собі. Це те саме, як вам про щось розказують, якесь місце паломництва наприклад, показують його на відео, і ви ніби вже все про нього знаєте, можете уявити собі кожен його куточок. Тільки от коли ви прибудете туди, зануритеся в його атмосферу, то розумієте, що те, що вам показували, що ви чули, уявляли абсолютно відрізняється від того, що ви бачите власними очима і відчуваєте. І цього ніщо в світі не замінить. Так само з ситуацією в подружжі, до кінця зрозуміє лише той, хто є або був одружений, імхо.

наскільки я памятаю, то йдеться не про 2 ватиканський собор, а про підготовчий процес до написання енцикліки "гумане віте"...
власне була комісія з спеціалістів та в яку входили подружжя, і власне ця комісія рекомендувала не такий категоричний підхід до контрацепції, але рекомендації комісії не були прийняті.

і в цій темі ще раз висловлю таку думку:
не варто низводити моральний ідеал, до якого слід стреміти, в ранг закону, який мусиш виконувати...
якщо слідувати цій логіці, то тоді всі хто не роздав свого майна убогим - роблять тяжкий гріх!!!
не варто так категорично підходити! Господь дає нам ціль, орієнтир, ідеал і каже - намагайтеся йому слідувати, доростайте до нього, а ми беремо і зводимо його в ранг закону (як зробили з порадою ап.Павла щодо неодруження римо-католики )!

Олюся писав:А хтось ще вважає, що треба вже щось переглядати?

а що конкретно вам би хотілося змінити?

мені більш імпонує такий погляд на це питання - у ньому превалює пастирський підхід на основі ідеї ікономії - за порадою та з благословення духівника в конкретних випадках за конкретних обставин, конкретному подружжю може бути дозволено статеві стосунки в подружжі з униканням можливості зачаття (використання контрацепції (презервативів)).

orest писав:мені більш імпонує такий погляд на це питання - у ньому превалює пастирський підхід на основі ідеї ікономії - за порадою та з благословення духівника в конкретних випадках за конкретних обставин, конкретному подружжю може бути дозволено статеві стосунки в подружжі з униканням можливості зачаття (використання контрацепції (презервативів)).

і які ж це, на вашу думку, можуть бути конкретні випадки або обставини?

Про презервативи дискутують, аж гай шумить http://bohoslov.org.ua/distribution/topic-t114-15.html