о.Олег писав:luksander писав:виглядає якось так, що вбивство людини стало можливим для християнина (ба! навіть священним обов*язком) тільки після того, як християнство стало державною релігією.
Ну це ж, як казав Віктор Федорович, повний "анонс": вбивство ЛЮДИНИ виправдовувати захистом території
п.с. Крим теж варто збройно відбивати?
вбивство виправдань не має і не про територію як таку йде мова, коли говоримо про захист. Світ складний, безперечно, однак не потребується надто великої далекоглядності, щоб побачити за захистом України - захист людей, що тут живуть. Зрештою - ми це вже переживали в нашій історії неодноразово: не захистили Державу і отримали масові репресії і вбивства, голод, війни
ОООО
Ну так знову ж таки треба зауважити, що вибирають з двох зол те, що менше. А тому знову ж пыдтверджую те, що писав: воїн-християнин, який брав участь в бойових діях і вимушено вбивав ворогів (хоч маємо їх любити, але так сталось що прийшлось від них захищати тих, кого теж маємо любити) скоріше всього буде відчувати покаяння за те що робив. Або інакше б скзав я: християнин свідомий буде точно відчувати. Якщо люди і за малі так звані щоденні гріхи відчувають покаяння, то тут більше ніж малі гріхи, хоча може менше ніж гріхи смертельні (ну це вже таке теоретизування). Не буде відчувати покаяння лише людина горда, яка буде ходити з медалями і гордитись тим що вона мовляв ветеран, що вона освободжувала народ... Але я думаю що християни навіть не приймав би хваління від інших і казав би що слава Богу за мир і що живим вернувся.