Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Цікаво знати думку інших християн стосовно праці в неділю, церковні свята тощо. Ніби більш-менш зрозуміло з працею "життє\воважливих галузей", таких як охорона здоров"я і правопорядку, пожежники тощо. Проте що робити з бізнесом? магазини, чи просто "бульбу на Покрови привезли до хати" - треба ж поносити мішки!!! Як вважаєте?

Не працювати однозначно...

Проте, в селі можна сіно складати чи привезти в неділю - адже погода не чекає, а для худоби потрібно заготовити на зиму. А всі інші ситуації можуть зачекати - моя така думка.

Yuriy писав:Проте, в селі можна сіно складати чи привезти в неділю - адже погода не чекає, а для худоби потрібно заготовити на зиму. А всі інші ситуації можуть зачекати - моя така думка.

Тобто працювати в неділю можна тільки в селі???
А в мене неділя робочий день? Звільнятись??? Чи не йти на роботу???

demetris писав:

Yuriy писав:Проте, в селі можна сіно складати чи привезти в неділю - адже погода не чекає, а для худоби потрібно заготовити на зиму. А всі інші ситуації можуть зачекати - моя така думка.

Тобто працювати в неділю можна тільки в селі???
А в мене неділя робочий день? Звільнятись??? Чи не йти на роботу???

Я не працюватиму в неділю за жодних обставин. Якщо щось повинно бути зробленим, то Бог ще обов'язково дасть ще один день для цього.

Нажаль не можу нічого порадити на рунок того чи звільнятися чи не ходити на роботу... В мене такої проблеми немає, тому не знаю Якщо попросять в якусь неділю працювати, то не погоджуся.

Yuriy писав:Нажаль не можу нічого порадити на рунок того чи звільнятися чи не ходити на роботу... В мене такої проблеми немає, тому не знаю Якщо попросять в якусь неділю працювати, то не погоджуся.

Це зрозуміло - але якщо в будній день випадає церковне свято - будь яке не рухоме... що робите? Бо я чесно кажучи йду на роботу... стараюсь по-можливості піти до церкви ввечері, природно, що запізнююсь десь до Херувимів...

Ну а якщо в будний день випадає свято, то тут нічого не поробиш...

Я також стараюся на Вечірню службу піти після роботи. А якщо праця не є фізично важкою, а більше розумовою, то що тоді? Думаю, що так можна. Головне, щоб святковий день був для нас дійсно свяковим, святим, радісним, наближеним до Бога. Потрібно пізнати суть того свята, яке ми святкуємо, зрозуміти його значення.

Yuriy писав:Я також стараюся на Вечірню службу піти після роботи. А якщо праця не є фізично важкою, а більше розумовою, то що тоді? Думаю, що так можна.

Є категорія людей, що, як не дивно, працює виключно розумом...
Тобто праця - це праця. Інколи інтелектуальна більш перешкоджає відчуттю таїнства свята, ніж фізична.

demetris писав:Цікаво знати думку інших християн стосовно праці в неділю, церковні свята тощо. Ніби більш-менш зрозуміло з працею "життє\воважливих галузей", таких як охорона здоров"я і правопорядку, пожежники тощо. Проте що робити з бізнесом? магазини, чи просто "бульбу на Покрови привезли до хати" - треба ж поносити мішки!!! Як вважаєте?

Не заморочуйте собі голову дурницями, робіть так, як вважаєте за потрібне. Невже дійсно можна ставити собі таке питання, чи можна працювати в неділю??? Звичайно можна. Якщо є потреба, якщо такий робочий графік і т.д. Я думаю, було б більшим "гріхом" та, напевно, лицемірством, відмовитись від праці.

На мою думку, тут не йдеться про те, чим можна "морочити" голову...
Питання "працювати чи не працювати в неділю" абсолютно житейське, і від того, яку відповідь на такі та подібні питання ми знаходимо, залежить те, наскільки ми живемо Євангелієм, наскільки воно є способом нашого життя, а не просто списком гарних та цінних порад, симпатичною історією про життя Ісуса 2000 років тому тощо...
Якби це питання не мало виникати у християнина, то воно би не було описане у євангелистів... (типу, чи можна зривати колосся в суботу, зціляти хворих і т.д.)
Тут, здається, дійсно немає рецепту для всіх.
Все залежить від того, на якому етапі "формації" перебуває серце (термін "формація серця" вживає Папа Бенедикт 16 у енцикліці "Бог є Любов")
Ну і треба враховувати те, про що говорить апостол Павло, що не їстиме жертовного м'яса не тому, що воно шкідливе для нього, а щоби не згіршувати свого брата.
Щодо першого - то я особисто розпізнаю за плодами: якщо моя робота в неділю не дозволяє мені піти в неділю на Службу, ставить під загрозу стосунки з рідними (починаю "не мати часу" провести з ними вихідний...), розвиває в мені кар'єризм до тієї міри, що я левову частку своїх думок присвячую роботі, розбиває мене ще у якихось сферах, то я відмовляюся від такої пропозиції (можу собі це дозволити, хоча це буває трудно з фінансової точки зору). Думаю, що треба бути свідомим того, що для Бога не має значення, скільки ти заробиш грошей, але яким при цьому залишиться (чи стане) твоє серце...
Тому я особисто з недовірою ставлюся до пропозицій, пов'язаних із сітковим маркетингом, коли людина перетворюється на ходячий магазин і "вербує" родичів та знайомих на своїх клієнтів... До того ж, у багатьох із таких фірм організаційні зустрічі відбуваються якраз так, щоби людина не встигала на Службу (нагадує комуністичний досвід ) або заробляла на родичах...
У цьому контексті, не сперечатимусь, є і позитивні приклади... Для себе ж, молячись у "Отче наш" "і не введи нас у спокусу", часто аналізую, чи цю спокусу я собі не шукаю
Щодо згіршення інших, то мала такий епізод. Заклала в неділю прати машинкою, до мене прийшла подружка, яка тільки почала знаходити точки дотику християнського життя і свого власного. Вона спитала мене, чому я перу в неділю, хіба я не могла знайти впродовж тижня часу, щоби випрати, невже це для для мене, як християнки, було аж так неможливо... і ще кілька питань
Я не вміла точно відповісти на ці питання... І хоча знала, що, напевно, Бог знав і розумів мої обставини того тижня і не засудив мого прання, але для моєї подруги це не стало "доброю новиною"...

Я би хотіла сказати так, як говорила Матінка Божа на Святому Місці в Тернополі щодо роботи в неділю та в свята.

Неділю - той один день в тижні - потрібно присвятити Богу і Матері Божій.

Але якщо ми працюємо на державній роботі або є найманими працівниками на приватному підприємстві, то потрібно йти на роботу чи в неділю чи в свято , бо інакше що ж вдіяти... звільнятися не добре, якщо не має іншої роботи... ви просто виконуєте вказівки вашого керівника, і він сам буде нести гріх і свій і ваш... це він буде відповідати на Божому Суді, що заставляв своїх працівників іти на роботу в неділю - день, в який потрібно прославляти Бога, і відкласти всю свою світську працю.
А те, що немає можливості піти до Храму Божого на Святу Літургію - то потрібно пожертвувати Богу.

ola писав:Питання "працювати чи не працювати в неділю" абсолютно житейське...

От-от. Справді з цим стикаєшся щодня (щотижня).

І питання стає що важливіше, дотримання "суботи"(старозавітньої) і секуляризації (сучасної). Не хочу бути архаїстом, але й втратити надбання не хочу.

Ira писав:ви просто виконуєте вказівки вашого керівника, і він сам буде нести гріх і свій і ваш... це він буде відповідати на Божому Суді, що заставляв своїх працівників іти на роботу в неділю - день, в який потрібно прославляти Бога, і відкласти всю свою світську працю.

Якщо ж я "власник" - і у мене мережа супермаркетів... (для прикладу) до яких більшість християн рядочком "вступає" по дорозі з церкви додому. То закривати його чи що?

demetris писав:Якщо ж я "власник" - і у мене мережа супермаркетів... (для прикладу) до яких більшість християн рядочком "вступає" по дорозі з церкви додому. То закривати його чи що?

Можна і закрити в неділю, а Бог вам сторицею віддасть!

На мою думку відкриті супермаркети в неділю-це нормально,але якщо звісно люди йдуть туди після недільної Літургії.
В мене чоловік працє до 18 години кожен день і додому попадає біля19 год,то як йому за весь тиждень попасти до магазину,щоб купити щось з одягу?

На мою думку відкриті супермаркети в неділю-це нормально,але якщо звісно люди йдуть туди після недільної Літургії.
В мене чоловік працє до 18 години кожен день і додому попадає біля19 год,то як йому за весь тиждень попасти до магазину,щоб купити щось з одягу?

Отак воно і є в нас, людей - цілий тиждень - все для себе, та ще й в неділю про свою вигоду думаємо... не Богу посвятити день, а за покупками піти...
До речі супермаркети працюють досить до пізньої години.

бачите - усі говорять із позиції покупця, а що продавцеві робити? чи набирати персанол виключно інших релігій???
Чи як?
пригадуєте "і не працюватиме ні раб твій, ні..." отак-от.

Якщо продавець (власник) є віруюча людина, то тут здається проблем нема: він розуміє, що працювати в неділю є гріх, він сам собі господар, тому і може закрити свій бізнес в неділю... хто йому заперечить, і людей відпустить і сам не буде робити. А це є велика заслуга в Бога, адже цим він поставить Бога на перше місце у своєму житті, а Бог віддячить.

А як тодіщодо тих людей, що можуть піти в магазин... лише в нелілю. Не тільки продуктові тут маю на увазі. але якийсь одяг тощо...

Слава Ісусу Христу! Мій чоловік поїхав на заробітки до мами в Італію. Для нього є пропозиція роботи в готелі (приймати російськомовних туристів, проводити екскурсії і допомагати що скажуть), але працювати треба і в неділю без можливості піти до церкви. Там його офіційно працевлаштують і він перебуватиме легально. Мама його каже, що про щось просити (напр. щоб на 2 год відпустили вранці в нд) там можна після того як певний час вже попрацював. Як тут поступити? Свекруха говорить що то Бог дає таку хорошу роботу, а чоловік - Бог не може давати грішного. Моя думка - адже є такі професії, де люди працюють в нд (медики, водії, місіонери, сторожі) і я думаю Бог це їм не рахує за гріх, але з другого боку: пам‘ятай день святий святкувати. Допоможіть, порадьте, шановні християни, як ви думаєте, що б на це сказали отці Церкви, чи погоджуватись на цю роботу?

Слава навіки!
А є можливість піти на Службу Божу ввечері?

ше навіть не знаю, на жаль, бо не знаємо точного графіку роботи, ше не факт, що його візьмуть, але така ймовірність існує

Мар‘яна писав:Слава Ісусу Христу! Мій чоловік поїхав на заробітки до мами в Італію. Для нього є пропозиція роботи в готелі (приймати російськомовних туристів, проводити екскурсії і допомагати що скажуть), але працювати треба і в неділю без можливості піти до церкви. Там його офіційно працевлаштують і він перебуватиме легально. Мама його каже, що про щось просити (напр. щоб на 2 год відпустили вранці в нд) там можна після того як певний час вже попрацював. Як тут поступити? Свекруха говорить що то Бог дає таку хорошу роботу, а чоловік - Бог не може давати грішного. Моя думка - адже є такі професії, де люди працюють в нд (медики, водії, місіонери, сторожі) і я думаю Бог це їм не рахує за гріх, але з другого боку: пам‘ятай день святий святкувати. Допоможіть, порадьте, шановні християни, як ви думаєте, що б на це сказали отці Церкви, чи погоджуватись на цю роботу?

знаєте... найперше - вирішувати, власне, Вашому чоловікові разом з Вами і родиною, звичайно.
В таких ситуаціях, коли стикаємося з чужими культурами чи відходом роботодавця від Християнства, але з якихось причин таки хочемо бути частиною їхніх державних/бізнс тощо систем, рішення завжди важкі... І це незалежно, чи працюватиме Ваш чоловік на описаній Вами досить престижній роботі, чи буде щось будувати/оздоблювати, грузити чи кимось (старшим чи хворим) опікуватись: їдучи (і не думаю, що з легкого життя хтось покидає своє-рідне і йде на чужину) на роботу марно (нажаль - досвід близько сотні моїх розмов із заробітчанами з різних країн ) сподіватись, що хтось буде поважати навіть фізичне здоров'я найманця, не те, що претендувати, що зрозуміє щось і відразу про його духовний світ.
Ви... дайте час чоловікові здобути собі таку можливість святкувати Неділю. Проблема з невідвідуванням Служби Божої до того часу... - безперечно, проблема залишається. Думаю, в данному випадку вона пов'язана не з тим, що Ваш чоловік може бути на Літургії, але не хоче. Фактично, на Сповіді священик завжди питає про причину невідвідування Служби Божої і, якщо причиною є неможливість через роботу, а не знеохочення, такий гріх не має важкості і, якщо чоловік Ваш буде намагатися щось пробувати змінити - обов'язково поправиться.
як на мене - до праці. А вирішувати вам
Благословення Господнє на Вас!
З повагою, о.Олег Жаровський

Мій чоловік хоче ходити до церкви і до Св. Причастя, тому й вагаємся, але якшо б це була робота напр. в казино, чи нічному барі, чи й тут можна було б сказати, шо це роботодавець відійшов від Християнства, а нашого гріха тут не має ?

Мар‘яна писав:Мій чоловік хоче ходити до церкви і до Св. Причастя, тому й вагаємся, але якшо б це була робота напр. в казино, чи нічному барі, чи й тут можна було б сказати, шо це роботодавець відійшов від Християнства, а нашого гріха тут не має ?

за роботу, яка сама в собі є морально злою, християнин не має братись. У Вашому випадку, якщо правильно зрозумів з запитаня, робота сама по собі морально злою не є
З повагою, о.Олег

Дякую, отче, за відповідь, Ви трохи роз‘яснили ситуацію. Нехай Господь буде милосердний до Вас, а Пречиста Діва Марія береже чистоту Ваших діл і помислів та вчинить справжньою дитиною Божою! А якшо ше хтось має шо сказати, пишіть, я з радістю послухаю, а може й прислухаюсь

Мар‘яна писав:Дякую, отче, за відповідь, Ви трохи роз‘яснили ситуацію. Нехай Господь буде милосердний до Вас, а Пречиста Діва Марія береже чистоту Ваших діл і помислів та вчинить справжньою дитиною Божою! А якшо ше хтось має шо сказати, пишіть, я з радістю послухаю, а може й прислухаюсь

ще одна річ, яку деколи вважаю доречним порадити: для тих, хто може хоча б раз на тиждень бути на Літургії (незалежно від дня) - просити Благословення від свого духовника/місцевого священика сприймати її як недільний обов`язок
З повагою, о.Олег

Справді,вище написане о.Олегом це ідеальний вихід,тобто коли священник(парох) на це дасть благословення.
Тай сильно не журіться про те,чого не знаїте.Італія країна в якій живуть богобоязливі люди.І я знаю схожу історію,також готель,але власник навпаки заохочував,у готелі була капличка,але нажаль той хто працював не бачив в цьому змісту.Так що історії бувають різні,і наперед ми нічого не знаємо.
Я сподіваюсь Ви їдете обоє,тобто Ви разом з чоловіком.Якщо ні,то нехай Вам Господь поможе пережити цю розлуку,за це моліться.
З Богом...

Дякую Вам! Тиждень тому поїхав чоловік і, як на це буде воля Божа, то я б поїхала до нього перед Паскою наступного року

Мар‘яна писав:Слава Ісусу Христу! Мій чоловік поїхав на заробітки до мами в Італію. Для нього є пропозиція роботи в готелі (приймати російськомовних туристів, проводити екскурсії і допомагати що скажуть), але працювати треба і в неділю без можливості піти до церкви. Там його офіційно працевлаштують і він перебуватиме легально. Мама його каже, що про щось просити (напр. щоб на 2 год відпустили вранці в нд) там можна після того як певний час вже попрацював. Як тут поступити? Свекруха говорить що то Бог дає таку хорошу роботу, а чоловік - Бог не може давати грішного. Моя думка - адже є такі професії, де люди працюють в нд (медики, водії, місіонери, сторожі) і я думаю Бог це їм не рахує за гріх, але з другого боку: пам‘ятай день святий святкувати. Допоможіть, порадьте, шановні християни, як ви думаєте, що б на це сказали отці Церкви, чи погоджуватись на цю роботу?

В даному випадку почати б з того, а чому перед вами постало таке питання. Адже багато людей працюють в неділю. Й справа тут не в тому яка робота: брудна чи чиста, важка чи легка. Кожен заробляє гроші.
Ваших обставин до кінця знати не може ніхто, як і вирішувати за вас ніхто не буде. І якщо вас щось глодить і ви очікуєте аби люди вас заспокоїли, то так і зізнайтеся сама собі.
Робота - одне з найважливіших обов'язків людини. Більшість зусиль фізичних/інтелектуальних ідуть на те, аби заробити гроші й на них отримувати себе, родину. Комусь вони легше приходять, комусь важче, як і у кожного потреби свої. Одному більше треба, другому менше.
Головне аби самі заробітки не ставали на заваді потребам духовним. Адже хтось може задаватися питанням, чи варутє працювати в неділю, а хтось, чи вартує їхати на самі заробітки ..