Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Слава Ісусу Христу!
Мене протестант запитався чи користно молитися за душі які померли, і де це знагодиться в Біблії... як я маю йому відповісти?

Святослава писав:Слава Ісусу Христу!
Мене протестант запитався чи користно молитися за душі які померли, і де це знагодиться в Біблії... як я маю йому відповісти?

В тому-то біда, що протестанти не визнають, наприклад, Чистилища... Тому непросто з ними спілкуватись про молитви за покійними.
Можете дещо почерпнути для себе звідси-- http://www.promin-lubovi.narod.ru/publi ... b15st4.htm
http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=885

На закид, що, мовляв, не треба молитись за померлих, бо чистилища як такого нема, варто відповісти, що ще у Старому Завіті приносили жертви за душі померлих (2 Мак. 12:46). Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки (Сир. 7:33). Сам Ісус Христос каже, що є гріхи, які не прощаються ні на цьому світі, ні на тому (Мт. 12:32). Отже, на тамтому світі праведники в раю не потребують прощення, а проклятим в пеклі вже ніщо не поможе. Значить існує чистилище, де ще є можливість доступити прощення гріхів. Ап. Павло каже, що ті душі спасуться, наче крізь вогонь (1 Кр. 3:15). Вогонь чистилища є страшніший над всі муки цього світу (Св. Августин, V ст.). Згідно передання першу Сл. Божу зложив ап. Яків від 70-ти і там вже є молитва за померлих.

Так радить Церква, її представники.

Більше про існування Чистилища є теж і тут -- http://www.truechristianity.info/ua/boo ... _souls.php





І взагалі, щоб спілкуватися з протестантами, різними сектантами, добре є бути укріпленим у вірі, знати постійно актуальні істини християнства, бо можна похитнутися... Успіхів!

mmm82 писав:

Святослава писав:Слава Ісусу Христу!
Мене протестант запитався чи користно молитися за душі які померли, і де це знагодиться в Біблії... як я маю йому відповісти?

В тому-то біда, що протестанти не визнають, наприклад, Чистилища... Тому непросто з ними спілкуватись про молитви за покійними.
Можете дещо почерпнути для себе звідси-- http://www.promin-lubovi.narod.ru/publi ... b15st4.htm
http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=885

На закид, що, мовляв, не треба молитись за померлих, бо чистилища як такого нема, варто відповісти, що ще у Старому Завіті приносили жертви за душі померлих (2 Мак. 12:46). Дар милосердя подай усякому живому, а й мертвому не відмов твоєї ласки (Сир. 7:33). Сам Ісус Христос каже, що є гріхи, які не прощаються ні на цьому світі, ні на тому (Мт. 12:32). Отже, на тамтому світі праведники в раю не потребують прощення, а проклятим в пеклі вже ніщо не поможе. Значить існує чистилище, де ще є можливість доступити прощення гріхів. Ап. Павло каже, що ті душі спасуться, наче крізь вогонь (1 Кр. 3:15). Вогонь чистилища є страшніший над всі муки цього світу (Св. Августин, V ст.). Згідно передання першу Сл. Божу зложив ап. Яків від 70-ти і там вже є молитва за померлих.

Так радить Церква, її представники.

Більше про існування Чистилища є теж і тут -- http://www.truechristianity.info/ua/boo ... _souls.php





І взагалі, щоб спілкуватися з протестантами, різними сектантами, добре є бути укріпленим у вірі, знати постійно актуальні істини християнства, бо можна похитнутися... Успіхів!

Сердечно дякую!!!!!!!!! Хай Господь благословить!

о.Олег писав:

галичанка писав:Слава Ісусу Христу!
Прошу Вашої допомоги.28 липня відійшов у вічність мій батько.
Хочеться дізнатися про все, що стосується поминання, Служб Божих і інших справ, молитов, які могли б стати у допомозі його душі.
Чи десь можна прочитати чи дізнатися інформацію на цю тему? Чи є окрема тема на форумі? Якщо ні, то може було б корисним її створити?
Прошу вашої допомоги, бо батько був хорошою людиною і добрим християнином.
Щиро дякую!
Хай Господь благословить!

може хтось підскаже, чи існує така тема, бо, якщо ні, дійсно варта створити (в підфорумі "Життя християнина", наприклад)
а як Вашого Батька звати? Помолимося
і спробуємо роздумувати над нашою молитвою
цього року вже 10 років, як відійшла у Вічність моя Мама (Богдана) і... молюсь за Неї щодня - і в особистій молитві, і в моїй сім`ї, і Літургіях
думаю, що так і треба
хай з Богом спочиває Ваш Батько
З повагою, о.Олег

Слава Ісусу Христу!
Шукав в форумах і знаходив подібне в темі Чистилище та Пекло. На мою думку, в даній темі можна говорити про молитви за померлими, роздумувати над ними. Багато кого до цих молитов спонукають певні роздуми, докори сумління, "знаки", сни і т.д.
Також, гадаю, є завжди багато запитань стосовно похорону, пов`язаних з ним забобонів, різних вигадок та звичаїв.
Що скажете? можлива така тема?

Тема просто необхідна!
Дякую щиро, що створили таку тему.

Вже давно хотів про це говорити, думав в темі про забобони, але всетаки тут.

6 років тому ховав батька, ясна річ, що до того ми, діти, не вчені, і родичі, які мають досвід, радять і "керують" тим, в чому ми, діти, не компетентні.
Почалося все з одягання. Тут все почалося: - гребінь не забудьте покласти, о, він любив грати в карти, теж покладіть, дзеркальце, в інш. випадках чув і це правда, сигарети, чекушку . Доходить до абсурду.

А ще може хтось знає, чому дзеркала закривають?
А після цих процедур, йдеться до церкви по церковні речі - Євангеліє, Хрест, свічки.....

Знайшла ось таку Вервицю онлайн за Душі в Чистилищі.
http://pamjat.net.ua//vervitsa/za_dushi_v_chystylyshhi

Може хтось захоче приєднатися.

Georgij писав:А ще може хтось знає, чому дзеркала закривають?

Про це вже писали - забобон. Але... чорна тканина створює відповідний настрій і це вже стало невід'ємною традицією нашого народу, проти чого, нмсд, не варто боротися. На відміну від інших традицій. Мимоволі починаю згадувати п. Маковій .

Наприклад, є забобон, що треба перевертати стільці і столи. Розказував один дяк, що якось священик на похороні затримався в хаті і, зі словами: "У вас стільці попадали", перевертав їх назад. Не зрозумів, мабуть, народної "мудрості" , або прикинувся, що не зрозумів.

ShMariam писав:

Georgij писав:А ще може хтось знає, чому дзеркала закривають?

Про це вже писали - забобон. Але... чорна тканина створює відповідний настрій і це вже стало невід'ємною традицією нашого народу, проти чого, нмсд, не варто боротися. На відміну від інших традицій. Мимоволі починаю згадувати п. Маковій .

Наприклад, є забобон, що треба перевертати стільці і столи. Розказував один дяк, що якось священик на похороні затримався в хаті і, зі словами: "У вас стільці попадали", перевертав їх назад. Не зрозумів, мабуть, народної "мудрості" , або прикинувся, що не зрозумів.

Я бачив і білі простирадла, навіть чорних, можливо і не бачив.
А за стільці спитаю одного священника. Більшість похоронів служить він, і коли виносять з дому тіло, він строго наказує, що останнім виходить він сам, і , перевертаючи вверх ногами стіл, стільці, виходить з оселі. І саме головне, що робить він це, як знаючий, володіючий таємними знаннями, а хто це може ще знати???
Варто боротися не знаю, а от знати варто

Краще запитати мінімум ще одного, для експерименту.

Щодо чину християнського похорону, якраз ніде не зустрічав, письмових джерелах, як мають поводитися і що робити рідні померлого в облаштуванні всього. Принаймі Церква може мати якісь інструкції? Та й певне повинна була б мати? Бо людські перекази заводять хто-зна куди.
Я вже може писав, але деколи ходжу допомагати читати псалтир дякові, і повірте, доводиться бачити купу всього. Розумію, що більшість, так -так, більшість людей, що справляють похорон, далеко не практикуючі християни, і якби не про людське око, вони б з радістю спекались навіть тієї традиційності, що є, а традиція, яку по незнанню тримають подекуди і практикуючі християни, переплітається з купою різного роду забобонами та марновірствами....

Georgij писав:Я бачив і білі простирадла, навіть чорних, можливо і не бачив.
А за стільці спитаю одного священника. Більшість похоронів служить він, і коли виносять з дому тіло, він строго наказує, що останнім виходить він сам, і , перевертаючи вверх ногами стіл, стільці, виходить з оселі. І саме головне, що робить він це, як знаючий, володіючий таємними знаннями, а хто це може ще знати???
Варто боротися не знаю, а от знати варто

Так, можливо дивного є багато. Але ось про що подумав: Якщо у мене відійшла рідна людина, то мені саме менше захочиться з отцем диспути заводити. Ні, просто слухаю і все. А якщо хтось буде в ситуації що і священника знайти важко, то вже закриєте очі на перевертання стільців, я би сам вже на голову став, тільки би все зробилось згідно чину, тобто я про головні моменти.
Це вже отцівска проблематика, що стосується самого чину похорон в тісній привязці до місцевих звичаїв, які є ого-го які різні і дивні для кожної зокрема сторони.
А що стосується гребінців, хвустинок, кілець обручальних, і речей якими покійний дорожив чи ще щось, то я відношусь нормально, якщо без фанатизму звичайно, і всетаки є якась приватність у цьому, те що іншим знати просто не потрібно.
А ось хотів , як водиться з власного досвіду, спитати? Ніхто "умніків" на похоронах не зустрічав, які явно мають проблми з самооцінкою (такі протестантські нахили, віяння . Я не про самих протестантів як спільноту чи рух, а просто як би навмисне навпаки радять і настоюють, протестуючи і заперечуючи місцеві звичаї). Мова не йде за щось нормальне, що має рамки виховання, лагідності чи здорового глузду, накінець. Мова йде за: "Тільки так і не інакше", і головне будучи навіть не ріднею.
У мене постійно(рази три, не менше) така спокуса велика, особливо коли бачу як нагружають ошарашених рідних померлого.
Слухайте, та похорона можуть мати такі концерти, що ого-го. Тільки чомусь затійники частенько до самих рідних помершого і самого покійного...., в житті були байдужі, тобто були вітсутні в їх житті, і тут на тобі, похорон, є можливість показатись.
Я вважаю, що треба подумати чи щось радити що до похорон, а краще нічого не радити поки не спитають (якщо не близька рідня) чи побачимо нагайну потребу, і головне памятати що ти не на дні народженні де цукерки дають і весело співають. Алкоголь...це окрема тема і мрак, особливо випивші задушні розмови.
Добре що отці є і існує чин Похорону, а решта це вже суєта, часто мрачна але необхідна заради ближніх, суєта.
Доречі, дотримування звичаю(місцевого чи вселенського ) це свого роду молитва за покійного, наша молитва за нього до Нього.

andrey s. писав:Добре що отці є і існує чин Похорону, а решта це вже суєта, часто мрачна але необхідна заради ближніх, суєта.

Атож. Мене особливо дивує, коли люди на похороні НАВМИСНЕ роблять скрушні лиця. Думаю, кожен зі мною погодиться, що є похорони дуже важкі, а є якісь прості, тобто коли не хочеться плакати і тужити. Пригадую, як бабця, коли ховали мого дідуся казала мені... плакати, бо "що люди скажуть?" Я дуже любила дідуся і сумую за ним шалено, і дуже мені його бракує, він - моя найрідніша людина, але коли він помер, то у мене був світлий сум, а не гіркий тягар. І тут я людям "не вгодила". Бабця тільки перевіряла, чи ми достатньо сумні - чи в достатній мірі сумно одяглися, чи скрушно хитаємо головами, чи достатньо ми плачемо. Абсурд якийсь. І то ще примовляла, що так треба, аби люди нас не обговорювали

andrey s. писав:....Слухайте, та похорона можуть мати такі концерти, що ого-го. ....

Пригадалось...В горах на прикарпатті є Перегінськ і іже з ним села, навіть дальше в гори. Там в буквальному розумінні є плакальниці-причитальниці, а найбільше цей "чин" відправляють самі родичі, як то - жінка, мама. Я розумію, що то похорон, але було таке: жінка ховає чоловіка, причитає, а одним оком дивиться, як заходять до хати люди, -"Ой на кого ти мене покинув!", "ба хто ми поможе з тим газдівством!", (і то так по-гуцульськи приспівуючи), "а як я сама си дам ради!" "Ганю налий ми чаю бо в горлі пересохло!"(-теж так приспівуючи), "та нащо так багато цукру, бо ще буде більше сушити!".

Just_me писав: то ще примовляла, що так треба, аби люди нас не обговорювали

А з тим: "а що люди скажуть?" взагалі цирк, і не тільки на похороні, бо регламентує мало не все життя в селі На новаторів в будь-якій сфері дивляться як на білу ворону. Але коли таке новаторство продуктивне - то досвід надзвачайно швидко перехоплюється, і вже ніхто на людей не дивитья

vitalko писав:регламентує мало не все життя в селі

Та то в місті, обласному центрі. Така ментальність