Чужі гріхи

[Ігор В]

Повідомлення відділені від теми "Гомосексуалізм"

Дитина уже від народження розуміє, що робить добре, а що погано. То невже в дорослому віці про те, що це гріх треба голосно кричати.

є така категорія гріха - чужі гріхи і до них відноситься "на гріх мовчати"

[Іггор]

є така категорія гріха - чужі гріхи і до них відноситься "на гріх мовчати"

Будь ласка детальніше, дуже цікаво, що це за мій чужий гріх?

[ShMariam]

є така категорія гріха - чужі гріхи і до них відноситься "на гріх мовчати"

Будь ласка детальніше, дуже цікаво, що це за мій чужий гріх?

Якщо людина не знає, що щось є гріхом (бо в його середовищі це не вважається чимось поганим), а я знаю, і, маю чи можливість сказати, не кажу - маю гріх.

Але, в контексті теми - це перегиб. Знають люди, що гомосексуалізм - гріх, що Церква вважає його гріхом. Інша справа - дехто не хоче, щоб він "був" гріхом.

[Іггор]

Якщо людина не знає, що щось є гріхом (бо в його середовищі це не вважається чимось поганим), а я знаю, і, маю чи можливість сказати, не кажу - маю гріх.

Дякую, це зрозуміло. Не зрозумів лише чому Ігор В назвав його чужим, якщо він мій, бо я його маю.

[ShMariam]

Якщо людина не знає, що щось є гріхом (бо в його середовищі це не вважається чимось поганим), а я знаю, і, маю чи можливість сказати, не кажу - маю гріх.

Дякую, це зрозуміло. Не зрозумів лише чому Ігор В назвав його чужим, якщо він мій, бо я його маю.

Чужі гріхи - це коли через мене хтось грішить: спокушати до гріха, мовчати на гріх і т.д. Тобто, якби я не згрішила, то не згрішила б (з певною долею ймовірності) інша людина, я несу відповідальність за її гріх.
Але тут то офтоп.

[Іггор]

безперечно, що свободу має і Папа (з ремаркою - в питаннях віри і моралі має свободу навчати тої самої Істини,..

Думаю, не свобода, - обов"язок навчати, і важливо щоб і власним прикладом також.

Йдеться про доцільність (нагальність) висловити не просто покликатись на "позицію Церкви з цього (/дотичних) питання",..

Тут вже постає деякий вибір, свобода обрати яким чином навчати.
Мушу визнати отче, мій коментар дещо гострий та навіть недолугій, особливо якщо зважати на непомильність Папи. Це не опозиція до Вас, навпаки, бажав підкреслити цю Вашу думку: "це вже не про "любов до грішника"/"ближнього/ворога"

..більшість гріх і грішника не розрізнили і за запрошенням гомосексуалістів в Церкву помилково побачили "відміну гріха содомського")... це спокушає велику кількість читачів/слухачів. ..
Ви це не так бачите, пане Ігоре?

Так, але не тільки. У Ваших опонентів я побачив також розчарування з того, що Церква не засуджує різко гріх, гріховний спосіб життя, пропаганду гріха. Чи є така заповідь для християн, публічно засуджувати гріх, пропаганду і т.п.?

[о.Олег]

... особливо якщо зважати на непомильність Папи...

Надіюся, Ви це розумієте, але вважаю за потрібне підкреслити: Папа непомильний у питаннях віри і моралі, а не просто непомильний. Це часто не розуміється у різного роду дискусіях, яких був свідком. Окрім того, не всі висловлювання Папи в питаннях віри і моралі є непомильними - лише у певний спосіб висловлені. Окрім того - віра в непомильність Папи поширюється на всю історію Христової Церкви, а значить Папа (сучасний/майбутній) не може у питаннях віри/моралі заперечити Папу минулого/позаминулого (аж до Апостола Петра)

... У Ваших опонентів я побачив також розчарування з того, що Церква не засуджує різко гріх, гріховний спосіб життя, пропаганду гріха. Чи є така заповідь для християн, публічно засуджувати гріх, пропаганду і т.п.?

так Вам вже тут згадували про "чужі гріхи". Перегляньте коротко подані катехизмові правди віри.
Тут наведу лише список:

Чужі гріхи
1. Наказувати гріх

2. Спонукувати до гріха

3. Дораджувати до гріха

4. Дозволяти на гріх

5. Допомагати до гріха

6. Не карати за гріх

7. Гріх боронити

8. Гріх хвалити

9. На гріх мовчати

[Іггор]

... У Ваших опонентів я побачив також розчарування з того, що Церква не засуджує різко гріх, гріховний спосіб життя, пропаганду гріха. Чи є така заповідь для християн, публічно засуджувати гріх, пропаганду і т.п.?

так Вам вже тут згадували про "чужі гріхи". ..

Хіба ж це одне й теж, не мовчати та різко засуджувати?
Хіба Слово Боже навчає нас судити та засуджувати? Я думав, навчає викривати провини, провини конкретних грішників, що грішать поряд з нами, а не гріх загалом. Язик наш - член невеликий, він і так багато дууже робить, а тут ще й світ увесь лежить у злі, нам що, не замовкати?
Якщо "чужі гріхи" в лапках, то очевидно вони наші. Я не трублю про гріх содомський, то я виходить збочився. Довкола мене теж одні лиш під....ти? Бо не кричить ніхто.

Грех есть личный поступок. Кроме того, мы частично ответственны за грехи, совершаемые другими, если мы содействуем им:

- участвуя в них прямо и добровольно;

- заставляя или советуя их совершить, хваля их или одобряя;

- умалчивая о них или не препятствуя им, когда нам должно это сделать;

- покровительствуя тем, кто делает зло.

1868 http://www.truechristianity.info/librar ... 1.php#s8p3

В катехизмі записано, що гріх є особистий вчинок, і лише часткова наша відповідальність виходить як за сприяння гомосексуалістам у їхній грішній "справі". Прости Господи, я ж нікого не знаю з них, і не знав, і не знаю того хто знає. Чи мені листи писати їм, про кого так скаже телевізор?

- умалчивая о них или не препятствуя им, когда нам должно это сделать;

Тут знову ж таки мабуть йдеться не про гріх загалом, а про вчинення гріха конкретними особами. Не замовчувати про них, викривати та перешкоджати, виходить як необов"язково постійно, тре ще знати коли ми до цього зобов"язані. Відверто кажучи я не знаю коли, але пригадалися мені ось ці рядки Євангелії від Матея, Ісус:

15 А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав брата твого.
16 Коли ж він не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа вирішувалася на слово двох або трьох свідків.
17 І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати й Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.

Лише дорікнути, і лише три рази! Далі - зневага та байдужість.

Перепрошую отче за дещо жартівливий стиль, смайлики я ще не вмію ставити

[о.Олег]

... У Ваших опонентів я побачив також розчарування з того, що Церква не засуджує різко гріх, гріховний спосіб життя, пропаганду гріха. Чи є така заповідь для християн, публічно засуджувати гріх, пропаганду і т.п.?

так Вам вже тут згадували про "чужі гріхи". ..

Хіба ж це одне й теж, не мовчати та різко засуджувати?...

а як Вам "не карати за гріх"?
З повагою, о.Олег

[Іггор]

а як Вам "не карати за гріх"?

Поясніть будь ласка детально, з якого з цих пунктів випливає такий висновок?

- участвуя в них прямо и добровольно;
- заставляя или советуя их совершить, хваля их или одобряя;
- умалчивая о них или не препятствуя им, когда нам должно это сделать;
- покровительствуя тем, кто делает зло.

[ShMariam]

а як Вам "не карати за гріх"?

Поясніть будь ласка детально, з якого з цих пунктів випливає такий висновок?

- участвуя в них прямо и добровольно;
- заставляя или советуя их совершить, хваля их или одобряя;
- умалчивая о них или не препятствуя им, когда нам должно это сделать;
- покровительствуя тем, кто делает зло.

"не препятствуя им", якщо покарання може налякати інших

[о.Олег]

а як Вам "не карати за гріх"?

Поясніть будь ласка детально, з якого з цих пунктів випливає такий висновок?

- участвуя в них прямо и добровольно;
- заставляя или советуя их совершить, хваля их или одобряя;
- умалчивая о них или не препятствуя им, когда нам должно это сделать;
- покровительствуя тем, кто делает зло.

не дуже розумію питання. Чому висновок має з чогось слідувати і який висновок. Перепрошую - перекинувся з Вами лише кілька слів і інші можливі дискусії, з яких щось такого може питального постати, не читав. Поясніть, якщо можна. Адже з моєї сторони я просто зацитував катехизмові Правди - аксіономічні, якщо математичною мовою, твердження. А вже як їх примінити в контексті теми - це моє до Вас питання, адже Ви чомусь з цитованого мною взяли лише "на гріх мовчати", а я (Катехизм) подв трошки більше пунктів
поряд з цією всією нерозберихою, питання моє залишається і воно не в тому, чи хтось (Папа, наприклад) грішить тим, що говорить отак-от, а не так, як цього хоче п.Експрес (наприклад) - моє питання про те, чи у всій цій ситуації з пропиханням гомосексуалізму в якості "норма" Вам (особисто Вам, але питання до всіх) не бракує чіткого слова від сучасної нам Церкви, зокрема Папи Франциска
З повагою. о.Олег
перепрошую, якщо щось переочив - трошки втомлений.
але цитуйте, якщо можна, українською

[Іггор]

а як Вам "не карати за гріх"?

Поясніть будь ласка детально, з якого з цих пунктів випливає такий висновок?

- участвуя в них прямо и добровольно;
- заставляя или советуя их совершить, хваля их или одобряя;
- умалчивая о них или не препятствуя им, когда нам должно это сделать;
- покровительствуя тем, кто делает зло.

"не препятствуя им", якщо покарання може налякати інших

Українською:

– не виявляємо їх і не перешкоджаємо, коли до цього зобов'язані;

Отже, ми повинні перешкоджати, і то тоді, коли до цього зобов"язані. Не створивши перешкоду - ми співучасники гріха чи злочину. Але ж ні, ми краще дозволимо статися злочину, щоб покарати злочинця і тим самим налякати багатьох інших. Так виходить?

[Іггор]

не дуже розумію питання. Чому висновок має з чогось слідувати і який висновок.

Відмовившись від логічних міркувань ми ризикуємо прийти до хибних висновків і відхилитись від правди.

Адже з моєї сторони я просто зацитував катехизмові Правди - аксіономічні, якщо математичною мовою, твердження.

Я теж зацитував Катехизм, хіба там можуть бути такі розбіжності? Українською:

1868 Гріх є особистим вчинком. Більше того, ми несемо відповідальність за гріхи, вчинені іншими, коли ми беремо в них участь:

– безпосередньо і добровільно;

– наказуємо або радимо їх чинити, хвалимо чи схвалюємо їх;

– не виявляємо їх і не перешкоджаємо, коли до цього зобов'язані;

– захищаємо тих, які чинять зло.

Покарання чи не покарання за скоєний злочин, це хіба участь у злочині який стався? Можливо покарання за гріх, як перешкоджання гріху який може повторитись. Коли християни(не влада) зобов"язані це робити?

адже Ви чомусь з цитованого мною взяли лише "на гріх мовчати", а я (Катехизм) подв трошки більше пунктів

Ви подали мені цитату на моє запитання: "Чи є така заповідь для християн, публічно засуджувати гріх, пропаганду і т.п.?" Публічно засуджувати очевидно не мовчати, тому я і вибрав "на гріх мовчати".

моє питання про те, чи у всій цій ситуації з пропиханням гомосексуалізму в якості "норма" Вам (особисто Вам, але питання до всіх) не бракує чіткого слова від сучасної нам Церкви, зокрема Папи Франциска

Таке просте(содомський гріх) мені додатково пояснювати не треба.

[ShMariam]

.....

Щодо чужих гріхів: чому чіпляєтеся до слів? Чужий гріх є тоді, коли ми маємо відповідальність за гріх іншої людини. В кожній окремій ситуації - по різному. Чи Ви в упор не розрізняєте, де є така ситуація? Часом треба (необхідно) сказати, що людина грішить, часом краще змовчати. Часом треба застерегти, або й навіть покарати, а часом - краще не втручатися. Гріх тоді, коли треба втрутитися, але це не робиться через байдужість, страх, лінощі.

[о.Олег]

... Чужий гріх є тоді, коли ми маємо відповідальність за гріх іншої людини...

так. І Церква на мою скромну думку таку відповідальність має. В глобальному масштабі. Саме в цьому і суть мого питання: чи достатньо працюємо над суспільством у даному питанні? Мені як і п.Ігорові (будьте певні ) з содомським гріхом все зрозуміло, але ж зрозуміло явно не всім і... Папа не така собі "свята корова" (непомильний і що б не зробив, або зробив - обовязково маємо погодитись/хвалити), щоб ми не могли зі свого боку подивитись на ситуацію, що склалася, і чітко сказати, що добре, а що ні.
розумію, що в темі багато всього понамішувано і при погляді на якогось процитованого журналюгу виникає прагнення заперечити причетність Папи до толерації гріха содомського, але в моєму питанні зовсім не про це. Якщо треба перефразувати ще якось - стукайте
З повагою, о.Олег

[Іггор]

Щодо чужих гріхів: чому чіпляєтеся до слів?

Пробачте мені пані, якщо образив. Дякую, що вказали мені на той пункт, але зверніть увагу, я просив пояснити детально,, довелось мені міркувати самому.)

Чужий гріх є тоді, коли ми маємо відповідальність за гріх іншої людини.

Саме так, повністю з Вами згідний, і хочу навіть це підкреслити: За гріх іншої людини, за конкретний гріх людини, людей,, але не за загалом гріх чи певний вид гріха. І цю відповідальність за чужий гріх ми маємо, як зазначено в Катехизмі, тоді коли беремо в ньому участь.

В кожній окремій ситуації - по різному. Чи Ви в упор не розрізняєте, де є така ситуація?

Розрізняю, кожен з нас переконаний що розрізняє, і що розрізняє вірно, це наша віра, яку слід іноді перевіряти на відповідність Божому Слову або вченню Церкви. Але але, я Вам зізнаюсь, не карати за гріх, я в упор не бачу серед тих пунктів де розписано коли ми беремо участь в чужому гріхові. Якщо йдеться не про виховання дітей, нагадайте мені щось з Нового Завіту. Зарані вдячний.

[ShMariam]

Саме так, повністю з Вами згідний, і хочу навіть це підкреслити: За гріх іншої людини, за конкретний гріх людини, людей,, але не за загалом гріх чи певний вид гріха. І цю відповідальність за чужий гріх ми маємо, як зазначено в Катехизмі, тоді коли беремо в ньому участь.

А хто відповідальний за легалізовані аборти, наприклад? Невже тільки ті люди, які безпосередньо їх роблять? Чи може крім того ще й головні лікарі всіх рівнів аж до міністра? Але чи не є вони хай ключовими, але гвинтиками однієї системи? Системи, в якій є всі ми. Є мовчазна згода народу, чи не так? (інакше аборти не були б легальними)
Або хто винен, що є страшна бідність або що маленькі діти вмирають від того, що не їм не могли зібрати кошти на лікування?

Я не про те, що зараз всі маємо йти сповідатися з того, що винні в гріхах аборту, допускаємо смерть і т.п. Я про те, що дуже легко сказати "я тут ні при чім", але людина насправді може зробити значно більше, ніж уявляє. Особливо, коли люди організовуються. "Хто знає добро чинити, а не чинить - тому гріх" (Якова, 4:17 )

Але але, я Вам зізнаюсь, не карати за гріх, я в упор не бачу серед тих пунктів де розписано коли ми беремо участь в чужому гріхові. Якщо йдеться не про виховання дітей, нагадайте мені щось з Нового Завіту. Зарані вдячний.

І про вихованння дітей йдеться, і про державні закони (ті ж легалізовані аборти) та й всі можливі інші ситуації, коли хтось, маючи владу, дозволяє (не карає) зло. Перепрошую, зараз не маю можливості глянути в Святе Письмо, але десь там була фраза про те, що колись за злочини не будуть карати (не пам'ятаю формуювання ).

[о.Олег]

Чужий гріх є тоді, коли ми маємо відповідальність за гріх іншої людини.

Саме так, повністю з Вами згідний, і хочу навіть це підкреслити: За гріх іншої людини, за конкретний гріх людини, людей,, але не за загалом гріх чи певний вид гріха. І цю відповідальність за чужий гріх ми маємо, як зазначено в Катехизмі, тоді коли беремо в ньому участь...

добре. Пороздумуймо над рівнем такого роду відповідальності.
З написаного Вами важко зрозуміти, чому ці гріхи виносяться в окрему категорію. Що значить "тоді коли беремо в ньому участь"? Надіюсь, ми одинаково розуміємо, що в прямому значені "бере в ньому участь" - це вже не гріх чужий, а гріх содомський. Значить не про це під назвою "чужі гріхи". (Перепрошую за банальності, але думаю, що це написати необхідно, адже явно не розуміємося що з чого випливає, а Катехизм, чи то широкий, чи то лише список Катехизмових Правд, не зупиняється на цьому надто детально - не для цього створений). Про що ж тоді?
Абстрагуймося від гидкої (нашої) теми - візьмімо для кращої наявності людину, яка вирішила покінчити з життям (навіть не вибачаюся - гомосексуалізм самогубством і є ).
Якщо "Ви" той, хто це чинить - "Ви" самогубець.
Якщо "Ви" той, хто вибиває таберетку (будь це сто разів "його" (самогубця) проханням) - "Ви" вбивця. Це не "чужий", а "Ваш" гріх.
Якщо "Ви" той, хто "порадив" отак-от "вирішити" все одним махом - це один із видів чужого гріха. На індивідуальному рівні, звичайно.
А тепер уявіть/мо людину (організацію/ї), що "дораджують" таке-от назагал, вводять це в якості "норма" в свої державні законодавства, велика частина членів суспільств це підтримують, а "Ви" несете на своїх плечах відповідальність за всю Христову Церкву.
"Ваші" дії?
Сказати "тут все ясно"? "Церква вже відповіла і пояснила"? "Запрошуємо самогубців в Церкву"? - безперечно все це правда, але чи в данному контексті процесів, що відбуваються в світі... цього достатньо, щоб людство навернулося і жило? Про це у Вас питаюся. Не про те, що Вам і так відомо/ясно, що содомізм є гріхом.
З повагою, о.Олег

[Іггор]

З написаного Вами важко зрозуміти, чому ці гріхи виносяться в окрему категорію. Що значить "тоді коли беремо в ньому участь"?

Я лише зацитував те що записано в Катехизмі. Після двох крапок перечислені ті випадки, коли ми беремо участь в чужому гріхові. Повторюся:

1868 Гріх є особистим вчинком. Більше того, ми несемо відповідальність за гріхи, вчинені іншими, коли ми беремо в них участь:
– безпосередньо і добровільно;
– наказуємо або радимо їх чинити, хвалимо чи схвалюємо їх;
– не виявляємо їх і не перешкоджаємо, коли до цього зобов'язані;
– захищаємо тих, які чинять зло

Надіюсь, ми одинаково розуміємо, що в прямому значені "бере в ньому участь" - це вже не гріх чужий, а гріх содомський. Значить не про це під назвою "чужі гріхи".

Так буває не завжди. Безпосередньо і добровільно брати участь, я це розумію приблизно так, наприклад: Водій, що працював на перевезенні сіна, вкрав кілька тюків для власного господарства, він скинув їх по дорозі і приховав край дороги. Вечором він заходить до сусіда і просить його допомогти притягнути поцуплене сіно для власного бичка. Сусід погоджується і стає співучасником злочину, бере на себе відповідальність за чужий гріх. Чому це не його гріх? Бо він не задумував цей злочин і не крав і не мав з цього зиску, але свідомо знаючи що допомагає злодієві, зробив "добре діло" ближньому.

(Перепрошую за банальності, але думаю, що це написати необхідно, адже явно не розуміємося що з чого випливає, а Катехизм, чи то широкий, чи то лише список Катехизмових Правд, не зупиняється на цьому надто детально - не для цього створений). Про що ж тоді?

Про те, що розмірковувати не завадить і над Катехизмом, а не лише над Святим Письмом.

Якщо "Ви" той, хто вибиває таберетку (будь це сто разів "його" (самогубця) проханням) - "Ви" вбивця. Це не "чужий", а "Ваш" гріх.

Згідний

Якщо "Ви" той, хто "порадив" отак-от "вирішити" все одним махом - це один із видів чужого гріха. На індивідуальному рівні, звичайно.

Теж згідний

А тепер уявіть/мо людину (організацію/ї), що "дораджують" таке-от назагал, вводять це в якості "норма" в свої державні законодавства,

Людина або організація можуть лише дораджувати, законодавство змінює влада (хай і законодавча, та все ж влада). Не дарма кажуть, що кожен народ має ту владу, на яку заслуговує.

А тепер уявіть/мо людину (організацію/ї), що "дораджують" таке-от назагал, вводять це в якості "норма" в свої державні законодавства, велика частина членів суспільств це підтримують, а "Ви" несете на своїх плечах відповідальність за всю Христову Церкву.
"Ваші" дії?

Думаю, мої дії не були б принципово іншими, ніж в нинішнього Папи, я бачу в ньому гідний приклад для християн, і не тільки католиків. Єдине, що нині прийшло в голову, я не став би давати різні там інтерв"ю на гидкі теми.

Сказати "тут все ясно"? "Церква вже відповіла і пояснила"? "Запрошуємо самогубців в Церкву"?

Самогубців запізно запрошувати до церкви, бо вони мертві і не ходять. А потенційних треба запрошувати, звичайно ж не на місце священників. "Запрошуємо самогубців в Церкву"- мабуть це сказав Папа, але не Церква, бо Церква - спільнота всіх християн, в переважній більшості продовжує різко засуджувати гомосексуалістів та содомський гріх. А Папа тим часом каже: “Хто я такий, щоб судити гомосексуалістів?” Він ніхто, а ми щось.) Це ж як одержимість, як хвороба, Папа цитує Катехизм і пояснює що одержимість не гріх, а гріх - гомосексуальні стосунки, так перекладає більшість інтернетвидань. Меньшість перекладає: Церква засуджує содомський гріх.

Сказати "тут все ясно"? "Церква вже відповіла і пояснила"? "Запрошуємо самогубців в Церкву"? - безперечно все це правда, але чи в данному контексті процесів, що відбуваються в світі... цього достатньо, щоб людство навернулося і жило? Про це у Вас питаюся.

Ні. Цього не достатньо, не можна зациклюватися лише на гомосексуалістах, слід дбати за всю паству.

Папа не така собі "свята корова" (непомильний і що б не зробив, або зробив - обовязково маємо погодитись/хвалити), щоб ми не могли зі свого боку подивитись на ситуацію, що склалася, і чітко сказати, що добре, а що ні.

Новим Папою Римським став аргентинець: консерватор, противник абортів та одностатевих шлюбів

http://4vlada.com/ukraine/22677
Це було зовсім недавно. Чи можна за стан, що склався у світі, вже сьогодні покласти відповідальність на Папу Франциска? Попередній був жорсткіший, заборони вводив, і що з того? Богові противне насилля. Нинішній папа обрав інший шлях боротьби: Подолати зло добром. Він слідує Божій Заповіді, не ми.

[Іггор]

Але але, я Вам зізнаюсь, не карати за гріх, я в упор не бачу серед тих пунктів де розписано коли ми беремо участь в чужому гріхові. Якщо йдеться не про виховання дітей, нагадайте мені щось з Нового Завіту. Зарані вдячний.

І про вихованння дітей йдеться, і про державні закони (ті ж легалізовані аборти) та й всі можливі інші ситуації, коли хтось, маючи владу, дозволяє (не карає) зло.

Ну влада, то ж Божі слуги, що не дарма меча при собі носять. Вони ж бо карають кого тре.
Не густо ж Ви мені цитат привели, м"яко кажучи. І це про такий наш великий чужий гріх, і про святий обов"язок карати! Гаразд, тоді вкажіть де те місце в Новому Завіті, де є заповідь карати дітей, або заповідь для влади карати грішників, Будь-яка заповідь для людини - карати, тицьніть мене туди носом.

.. але десь там була фраза про те, що колись за злочини не будуть карати

Можливо, за зло не будуть воздавати злом? Зверніть будь-ласка увагу: "Злом за зло" - як синонім до слова карати.

Не ображайтеся на мене пані ShMariam, я тут трішки з іронією.. Не ображатися - Заповідь Ісуса Христа.
А якшо забажаєте, я знайду час і відповім Вам на кожне Ваше речення.

[о.Олег]

...Ну влада, то ж Божі слуги, що не дарма меча при собі носять. Вони ж бо карають кого тре...

невже це про будь-яку владу? З простих прикладів - і про владу сталіна/гітлера? З важчих (але актуальних) - владу, яка прописує в законодавствах диктат гріха? Меча носять - безперечно, але невже це так все для Вас просто: надів меча (влади)=стак Божим Слугою?
З повагою, о.Олег
пс перепрошую - я грішний просто не бачу, чи Ви дійсно уникаєте відповісти на поставлене мною питання?

[ShMariam]

І це про такий наш великий чужий гріх, і про святий обов"язок карати! ..

А як Ви собі уявляєте реалізацію влади без жодних покарань? А виховання дітей, якщо вони наперед знають, що ні за що не будуть покарані (а таке вже є, де впроваджено ювенальну юстицію)?
Чи може тоді дійдемо до того, що мати закон, який передбачає відповідальність за його невиконання, тримати дисципліну, якщо ти є при владі, або виховувати дітей - не обов`язково чи навіть зле, бо це чітко не прописано в Новому Завіті? Та ж Новий Завіт - не Конституція, думаю, що Ви то добре розумієте.

[Іггор]

невже це про будь-яку владу?

Влади не має як не від Бога. Хоча б тому що Він є єдиний, Хто усім керує.

З простих прикладів - і про владу сталіна/гітлера? З важчих (але актуальних) - владу, яка прописує в законодавствах диктат гріха?

Влада від Бога, не значить що свята і з крильцями, воля Бога щоб кожен народ мав ту владу, на яку заслуговує. Диктат гріха буде тоді, коли влада примушуватиме нас брати одностатеві шлюби. Ці пропихнуті, чудорнацькі закони - не лише заслуга сексменшин, але й, на мою думку, значної частки суспільства що засуджує гомосексуалізм. Божий Закон мов закон підлості, усе що засуджуєш, як на зло вилазить.

Меча носять - безперечно, але невже це так все для Вас просто: надів меча (влади)=стак Божим Слугою?

До вище написаного я тут добавлю: Власного бажання надіти меча тут недостатньо, бо владу, як і будь-які інші блага, дає Бог.

перепрошую - я грішний просто не бачу, чи Ви дійсно уникаєте відповісти на поставлене мною питання?

Ні, я намагаюся на все відповідати.

Ніхто з присутніх тут не Папа?

Я ні. За інших відповісти не можу.)

Відповідно за Папу тут ніхто не вирішить.

Так, згідний.

Вирішуємо за себе самих, що живемо в контексті диктату влад (державних і міжнародних). Питання наступне:
чи комусь з присутніх бракує чіткого документу з осудом пропаганди гомосексуалізму від діючого Папи?

Мені не бракує. Більше того, вважаю що ці публічні, засуджуючі документи, якби були, то були б хорошою поміччю в справі пропаганди гомосексуалізму.

[Іггор]

І це про такий наш великий чужий гріх, і про святий обов"язок карати! ..

А як Ви собі уявляєте реалізацію влади без жодних покарань?

Я цього не уявляю в світі, де панує зло. Влада для того і є, щоб карати за зло і нагороджувати за добре. Але Бог не заповідав нам зло, щоб було за що карати.

А виховання дітей, якщо вони наперед знають, що ні за що не будуть покарані (а таке вже є, де впроваджено ювенальну юстицію)?

Заповідь Бога - любити дітей, любов"ю що все терпить, не шукає свого, не поривається до гніву, і т.д. Гадаєте, за любов Бог віддячить Вам злом? Чи думаєте "слухайте батьків" це заповідь для Вас, щоб їх впокорювати?

.., бо це чітко не прописано в Новому Завіті?

Так не чітко, кажуть тлумачиться Святим Духом, і тому хто шукає - відкриється. А Бог - простий як двері, і Він в єдиному слові - возлюби.(не я придумав) Якщо Він заповів нам пізнавати Його, пізнавати любов, любити, терпіти,, то чи міг за одне заповісти щоб ненавиділи, засуджували, карали? Навіть якщо це содомський! гріх. Ні, не може з одного джерела текти вода чиста та смердюча.

Та ж Новий Завіт - не Конституція, думаю, що Ви то добре розумієте.

Це слово Істини. Що може бути вище за правду?

[ShMariam]

А виховання дітей, якщо вони наперед знають, що ні за що не будуть покарані (а таке вже є, де впроваджено ювенальну юстицію)?

Заповідь Бога - любити дітей, любов"ю що все терпить, не шукає свого, не поривається до гніву, і т.д. Гадаєте, за любов Бог віддячить Вам злом? Чи думаєте "слухайте батьків" це заповідь для Вас, щоб їх впокорювати?

"Як Господь нас любить, він нас картає, щоб ми не були засуджені зі світом". Це приємно? Кого Господь любить , точно знають, що ні. Покарання (адекватне) - не зло і не помста, а спосіб запобігти гіршому і (зокрема, у випадку виховання дітей) до чого тут гнів?

[о.Олег]

про це ми говоримо viewtopic.php?f=9&t=1743&start=105
З повагою, о.Олег

[Іггор]

Покарання (адекватне) - не зло і не помста, а спосіб запобігти гіршому і (зокрема, у випадку виховання дітей) до чого тут гнів?

Це добре пані, що Ви вмієте карати без гніву, очевидно з любов"ю та лагідністю. Так навчав ап.Павло: "Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу." (Гал.6:1) От тільки, чи вірно буде називати це карою? Якщо дорослих, що провинилися, наставляти треба лагідно, наскільки ж - лагідніше дітей. Мабуть під словом "кара", ми розуміємо кожен своє.

"Як Господь нас любить, він нас картає, щоб ми не були засуджені зі світом". Це приємно? Кого Господь любить , точно знають, що ні.

А тут мабуть вже не до лагідності. Не знаю звідки ця цитата, я знайшов ще одну, дуже схожу: "Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.* (1Кор.11:32) Судить - можна розуміти як карає, але ж то БОГ! Той, хто знає наміри сердець і кому належить суд. Нам за приклад може бути Ісус, Син Божий, що прийшов виконати волю Божу, і приклад нам залишив. Чи карав Він кого? Як ставився до дітей? Коли я писав карати, то це не лагідно, мої діти завжди ображалися, коли карав.

[ShMariam]

І ви забули попередження, що вам, як синам, говорить: «Мій сину, не легковаж Господнім каранням і не падай духом, коли він тебе картає, бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає.» На вашу науку ви терпите. Бог поводиться з вами, як із синами. Хіба є такий син, що його батько не карає? Коли ж вас виховано без картання, - якого всі зазнають, - то ви незаконновроджені, а не сини.

Ось так
А з попередньою цитатою, то я переплутала.

[Іггор]

І ви забули попередження, що вам, як синам, говорить: «Мій сину, не легковаж Господнім каранням і не падай духом, коли він тебе картає, бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає.» На вашу науку ви терпите. Бог поводиться з вами, як із синами. Хіба є такий син, що його батько не карає? Коли ж вас виховано без картання, - якого всі зазнають, - то ви незаконновроджені, а не сини.

Ось так
А з попередньою цитатою, то я переплутала.

Ці рядки про витривалість до покарань, випробувань, які посилає/допускає Господь. Відношення батька до рідного сина на противагу до не рідного, взяті за приклад відношення Бога до тих, кого Він любить. Заголовок цього умовного розділу: Витривалість у напастях. Про виховання там не йдеться, швидше про смиренність та терпіння. Це не заповідь карати дітей.