Святослав87 писав:Отче Олег, ви тут настільки все спростили, що якби харизмати почитали,що ви тут пишете напевно би жахнулися
.
Для мене це питання не настільки просте, а навпаки дуже навіть складне. Зараз поясню чому: на одній зустрічі хр наді мною молився один екзорцист іншими мовами (вірніше "белькотав", хоть би він не читав цього форуму)
так ось він молився але не розумів про що. Але з ним була одна дівчина, яка мала дар пророцтва, і вона перекладала те про що він молився. І ось в мене постає питання чи через його молитву надхненну Святим Духом зі мною говорив Бог? Якщо чесно я не ці слова чекав від Бога почути, але питання для мене так і не вирішене. ЯК УГКЦ ставиться до таких речей? Харизматом я не став після цього. Що мені робити?
не знаю. Тим більше не розумію, чи Ви коректно вживаєте тут "екзорцист". І "белькотання" чи "лепечення" - це я від харизматів і почерпнув: це не є щось принизливого для людини - вважати себе дитинкою перед Божим Лицем і все, що людина може висловити, називати белькотанням (чи як там). Проблема у іншому: у тому, з ким звязані і яким духом/Духом керовані люди, що в такий спосіб ...гм... поводяться. Вони вважають, що з Богом, якого призивають. Кажуть, що "якщо син просить рибу, батько не дасть гадюки" (і інше по Тексту). "Блажен, хто вірує, воістину блажен" (с). От лише питання залишається для мене відкритим у тому, чи/чий він "син" у кожному окремому випадку і, відповідно, хто/Хто і яку "рибу" йому дає/Дає. Чиї/чиї послання/Послання були протрактовані і т.д. Це з тим, що особисто я знайомий з не одним представником харизматичного руху і більшість із цих людей особисто мені подобається. От лише приймати якогось роду благословення чи керуватись якимись пророцтвами ними виголошеними радити не буду, якщо вони не про загальну віру Церкви (відповідно - ставлення УГКЦ тут точно позитивне), а стосуються чогось приватного. Якщо Ваше питання має особисту якусь специфіку і Ви хочете поради - запрошую в ПП. При чому - так чиню тут на Форумі в кожному особистому випадку, а не лише в стосунку обговорюваної проблематики.
перепрошую ще раз за спрощення, але те, про що я говорю назагал:
-сприймаю харизматичний рух як вид молитви (розумію, що багато із них із цим не погодиться і ще раз підкреслюю, що на запит висловити своє ставлення висловив своє ставлення) і
-не схвалюю сприйняття його в якості цілості - кожен представник харизматичного руху (як і Церкви в цілому) може бути із Богом, а може упасти в гріх якогось із породжень гордині. Тому
-я грішний одинаково негативно відповідаю як на загальні восхваляння, так і загальне опротестування харизматів
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).