Про визнання Шлюбу неправосильним

на будь-яку тему. Відповідати може кожен дописувач Форуму, за винятком тих, кому модератори заборонили це робити.

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення о.Олег » 04 квітня 2016, 06:53

ShMariam писав:Це не зовсім те саме...

цікаво, що маю знайомого (з хороших людей, відділеного православця), який дійшов до автоматизму у питанні "двоє стали одним" і проповідує, що згвалтована жінка шлюбована з своїм гвалтівником бо... гм... з'єдналися
:(
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 07 квітня 2016, 20:53

Продовжим ,як-то кажуть букву закону гризти.І так, варіант розлучення партикулярного права 2001 року випуску :
2– Розлучення під час тривання вузла
Кан. 863 – § 1. Настійно доручається, щоб супруг, спонуканий любов'ю і турботою про добро сім'ї, не відмовляв невірній стороні у прощенні і не розривав з нею спільності подружнього життя, якщо, однак, виразно або мовчазно не дарував провини, то має право припинити спільність подружнього життя, хіба що погодився на перелюбство або сам став його причиною чи сам також допустився перелюбства.
§ 2. Мовчазне прощення має місце тоді, коли невинна сторона, дізнавшивсь про перелюбство, добровільно з подружнім почуттям співживе з невірною стороноюь а це припускається, якщо вона протягом шести місяців підтримувала спільність подружнього життя і не зверталася в цій справі ні до церковної, ні до цивільної влади.
§ 3. Якщо невинний супруг добровільно розірвав спільність подружнього життя, то повинен протягом шести місяців передати справу про розлучення компетентній владі, яка, беручи до уваги всі обставини, має зважити, чи невинного супруга не можна б схилити до прощення вини і до того, щоб не продовжав розлучення.

Кан. 864 – § 1. Якщо одне із супругів робить спільне життя небезпечним або надто важким для другої сторони чи для дітей, то дає тим самим іншій стороні законну причину відійти на підставі декрету місцевого Ієрарха і також власним рішенням, якщо небезпека є наглою.
§ 2. На підставі партикулярного права Церкви свого права можуть бути встановлені інші причини, залежно від звичаїв народів і обставин місця.
§ 3. У всіх випадках, коли причина розлучення припиняється, треба відновити спільність подружнього життя, хіба що компетентна влада постановляє щось інше.
Кан. 865 – Після того, як дійшло до розлучення подружжя, слід відповідно подбати про належне утримання і виховання дітей.
Кан. 866 – Невинний супруг може похвально знову допустити іншого супруга до спільності подружнього життя. У цьому випадку він відмовляється від права на розлучення.
...де тут хоть натяк на уневажнення ?
Варіант 2015 року :
Кан. 111
(кан. 864, § 2 ККСЦ)
§ 1. Якщо один із членів подружжя без відома другої сторони без по-
важної причини не підтримує спільності подружнього життя протягом трьох
років, то покривджена сторона може просити єпархіального єпископа про
декрет подружньої сепарації.
§ 2. Єпархіальний єпископ дозволено надає сепарацію своїм декретом
також у разі зміни одним із членів подружжя свого релігійного визнання або
світоглядного сприйняття, котрі поважно порушують або й цілком унемож-
ливлюють спільність подружнього життя.
Нагадаю ,на "хлопський розум" що таке сепарація : це просто окреме життя ,звісно з дозволу церковної влади. Про ніякі другі шлюби не може й бути мови !
Отже підводимо підсумок : ніякого так званого "уневажнення" згідно канонів УГКЦ не було й нема . Хто там пройшов цю процедуру...ну що мені вам сказати-діло ваше...

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 07 квітня 2016, 21:08

ВОЛОДИК писав:в) Ісус направду довірив владу з ключами ап.Петру, а в поміч йому співбратів апостолів і далі по духовному родоводу(спадкоємству);
г) і зверніть увагу дав цю владу без всяких там умов-тобто все що там собі нав"яжете чи розв"яжете- Ми на небі будемо виконувати!!!
д) але, щоб не вийшло такої собі анархії-отсєбятіни, ІСУС попередив-"КОМУ БАГАТО ДАНО-З ТОГО БАГАТО Й СПИТАЄТЬСЯ, А КОМУ БАГАТО ДОВІРЕНО-ЩЕ БІЛЬШЕ БУДЕ ЖАДАТИСЯ"!!!

тут Володику цілком з тобою не згідний . Бо так виходить ,що оте "ВСЕ" чомусь розуміється як "все шо в голову взбреде"...у юридичному провадженні є такий термін як "прецедент" . Ось цим і керується вся юриспреденція у своїй практиці . А Хто у нас є авторитетом по цій часті ?-правильно Сам Христос !
Цитата з Вікіпендії : "Правови́й прецеде́нт (від лат. praecedens — той, що попереду) — джерело права, що являє собою письмове або усне рішення судового або адміністративного органу, якому надається державою формальна обов'язковість, і воно стає нормою, еталоном, зразком при розгляді всіх подібних справ у майбутньому. Правовим прецедентом вважається рішення суду чи адміністративного органу, винесене в аналогічній справі в межах аналогічного судочинства. Визнання правового прецеденту рівнозначним джерелом права є одним з основних пунктів, за яким відрізняються англосаксонська та романо-германська системи права."
Так от : ніде у Євангелії Христос не подав ніякого прикладу для вирішування питань розлучень/уневажнень . Ба -навіть навпаки : у достатньо категоричній , чіткій та ясній формі висловився стосовно цього (описано мною пару сторінок назад ) :good:
Востаннє редагувалось 09 квітня 2016, 09:06 користувачем Олег_373, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення ShMariam » 07 квітня 2016, 21:20

Народ, ні, серйозно - хтось читав партикулярне право (судячи з того, що процитовано заговок (!) :D і перекручено сенс написаного - виходить, що "не дуже") до того, щоб категорично стверджувати, що уневажнення = розлучення?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення о.Олег » 08 квітня 2016, 14:27

Олег_373 писав:...
Отже підводимо підсумок : ніякого так званого "уневажнення" згідно канонів УГКЦ не було й нема . Хто там пройшов цю процедуру...ну що мені вам сказати-діло ваше...

ну... тут, скоріше, підсумок: Ви не все, що стосується теми, прочитали в ККСЦ, Олегу. :pardon:
Безперечно, проблема перекладів (і, відповідно, термінів) часто... надихає на різного роду... непорозуміння, але Ви, так виглядає, добре розумієте, що латинський термін separatio на українську іноді невластиво перекладають "розлучення", а ще й плутають з "уневажненням", насправді ж це (все це, кожне зокрема, хоча два перших терміни становлять один напрямок думки) різні речі (щоб не вигадувати коло):
В канонічному праві (ККСЦ) існує поняття розлучення і уневажнення (недійсності) шлюбу. Це зовсім різні речі.

Католицька Церква визнає розлучення в таких випадках, коли існує:

1. недовершене подружжя, яке може бути розірване з виправданої причини Римським Архієреєм Папою (Кан.862 ККСЦ);

2. Павловий привілей (двоє нехрещених);

3. смерть одного з супругів;

4. сепарація згідно з Кан.864: "Якщо одне з супругів робить спільне життя небезпечним або надто важким для другої сторони чи для дітей, то дає тим самим іншій стороні законну причину відійти на підставі декрету місцевого ієрарха і також власним рішенням, якщо небезпека є наглою".

У трьох випадках: недовершене - подружжя, павловий привілей, смерть, супруги мають право укладати нове подружжя, у випадку сепарації нове подружжя укладати не можна.




Стосовно ж того, що Ви не прочитали про "уневажнення" - знову проблема термінів, які вживаються в церковному законодавстві. В даному випадку пропоную перечитати трошки вище по ККСЦ про "неправосильність" ("уневажнення" - це про процедуру визнання Шлюбу неправосильним/недійсним, яка ведеться Судом). Ну... і, щоб розібратися, що саме має на увазі Законодавець, пропоную (перше, що потрапило на очі - перепрошую, що не дуже маю часу вчитуватись - по діагоналі виглядає не надто ускладненим) простеньку статтю від спеціаліста (Доктора канонічного і цивільного права)

Код: Виділити все

о. Ігор Галей. Хто одружується, обманутий підступом, той укладає шлюб неправосильно (кан. 821 ККСЦ)

Другий Ватиканський Собор, який неодноразово наголошував на святості Тайни Подружжя, в одному зі своїх документів стверджує [1], що «інтимна єдність подружньої любові та співжиття, заснована Творцем на власних законах, затверджена подружнім союзом, тобто нерозривною особистою згодою. І тому людським актом, яким подруги взаємно себе дають і приймають, повстає також і перед суспільством інституція зі своєю стабільністю за Божим наказом; цей святий союз призначається як для добра подругів і дітей, так і для добра суспільства, і не підлягає людському арбітражу».

Також у цьому ж документі [2], Другий Ватиканський Собор не залишив без уваги плідність подружжя, нагадуючи, що «подружжя та любов подругів призначені за своєю природою для народження і виховання дітей. Діти справді є найціннішим дарунком подружжя і дуже багато співдіють для добра самих батьків».

Відповідно ККСЦ прийняв навчання Другого Ватиканського Собору як навчання Римського Архиєрея згідно з канн. 54 §1 [3]; 597 §§1,3 [4] ККСЦ і надав їм юридичного значення. Кан. 776 §1 ККСЦ каже, що «подружній союз, заснований Творцем і наділений його законами, завдяки якому чоловік і жінка за невідкличною особистою згодою утворюють взаємну спільність усього життя, за своєю природою призначається для добра подругів та народження і виховання дітей» [5]. Також і кан. 818 ККСЦ нагадує тим, хто одружується, що «подружжя є тривалим союзом між чоловіком і жінкою, спрямованим на народження дітей через певну статеву співдію».

Зважаючи на сказане, згідно з кан. 817, §1 ККСЦ, «подружня згода – це акт волі, на підставі якого чоловік і жінка через нерозривний союз взаємно себе віддають і приймають одне одного для утворення подружжя». Тому Сторони, які наміряються дати подружню згоду, не можуть дати її обманом, бо згідно з кан. 821 ККСЦ, «хто одружується, обманутий підступом, учиненим заради одержання згоди на подружжя щодо певної якості другої сторони, яка може за своєю природою поважно порушити спільність подружнього життя, той укладає його неправосильно».
Щоб зрозуміти mens Legislatoris (думку Законодавця) кан. 821 ККСЦ, який має nomen iuris (юридичну назву) «обман», ми спочатку мусимо знати [6], що׃

а) Обман [7] вражає насамперед інтелект людини і тільки через нього впливає на вибір обманутого. Впливаючи на людину, обман спричинює помилку. Вже опісля особа, обманута підступом, через свою помилку дає згоду, створюючи юридичний акт [8]. Тут треба зрозуміти, що людина, яка обманює, прагне чогось свобідною волею, тобто свідомо. Натомість юридичний акт, на котрий дає свою згоду людина, обманута підступом, інтелект якої перебуває під впливом помилки, стає актом цього інтелекту, а не справжнього волевиявлення. Тому обман стає причиною помилки вибору обманутої особи, яка через помилку дає свою згоду на юридичний акт. Остаточно можемо сказати, що обман впливає спочатку на інтелект особи і тільки опісля на її вільний вибір. Отже, подружня згода є специфічним вольовим актом особи, яка дає початок цій юридичній інституції через власну помилку. Перший наш висновок: особа, яку обмануто підступом, через цей обман, який породжує помилку, виявляє свою згоду, базовану на вольовій помилці. Структурально можемо це подати так׃ обман – помилка – згода – юридичний акт.

б) Обман передбачає, що особа, яка його вчиняє, має обмірковане бажання вчинити його. Тому невід’ємною частиною обману мусить бути обмірковане бажання щось приховати [9]. Неможливий обман без шкоди для потерпілої Сторони, бо сам факт оманливого підступу створює несправедливість у вільному висловленні, у нашому випадку, подружньої згоди.

в) І в результаті, як нам підказує логіка, особа, яка була обманута підступом, дає своє волевиявлення у добрій вірі на конкретний юридичний акт. Цими словами ще раз хочеться наголосити на зв’язку між обманом, що стає причиною волевиявлення, а також самим юридичним актом, який є наслідком згоди. Отже, обман має мати конкретну ціль, він не може існувати і без цієї специфіки. У відсутності цілі, яку собі поставив суб’єкт, обман не має жодного впливу на подружню згоду, бо тільки ця поставлена мета спричинює обман. Також дуже важливим є факт, що без помилки суб’єкта, спричиненої обманом, обман не має вагомого впливу на волевиявлення певного суб’єкта. Бо обман народжується у суб’єкта, який його прагне, натомість помилка притаманна особі, для якої цей обман був задуманий, і тільки у ній має свій початок і матиме певні наслідки. Без помилки суб’єкта, спричиненої обманом, обман впливає на подружню згоду тільки відносно.

г) Невід’ємною частиною нашої доктринальної інтерпретації [10] та й паралельним місцем у ККСЦ щодо предмета спору є кан. 932 §2, який підкреслює, що «юридичний акт, здійснений під впливом іншого насильства або тяжкого і несправедливого страху, або внаслідок підступу, є правосильним, хіба що право передбачає щось інше; однак може бути розірваний вироком Судді або на вимогу потерпілої Сторони чи її законних спадкоємців, чи також уряду».

Цей канон говорить про юридичний акт загалом, перераховуючи можливості конкретних незгод і їх вплив на потерпілу Сторону. Ми натомість мусимо пояснити зміст цього канону як невід’ємну частину кан. 821 ККСЦ, де обман, вчинений підступом, є можливістю подружньої незгоди. Отже, обман у принципі абсолютності не обмежує дійсності юридичного акту [11], але право застерігає церковним Суддям [12] можливість власним вироком ствердити його неправосильність, сумлінно виконуючи своє завдання (кан. 1112 ККСЦ). Неодноразово Римський Архиєрей блаженний Іван Павло ІІ у своїх промовах нагадував про це та про обов’язки щодо церковного права церковним Суддям, а найбільше наполягав на вірності церковному праву [13].

Цей узагальнювальний принцип треба розуміти відповідно, бо обман не впливає на потерпілу Сторону настільки, щоб взагалі позбавити її вільного волевиявлення у подружній згоді. Обман не позбавляє згоди, але зменшує її ефективність. Тому суб’єкт, який дає свою подружню згоду особисто, вільно та свідомо [14], навіть спричинену обманом, спроможний відповідно вибрати ціль свого бажання, але ціль його згоди не відповідає його волевиявленню [15].

Натомість слова нашого канону «хіба що право передбачає щось інше» є винятком із загального правила. Вони разом із Законодавцем стверджують, що деякі юридичні акти, що стосуються благоустрою Церкви, загального добра божого народу та вірних-мирян, відповідно зацікавлених, вимагають відповідного волевиявлення. І якщо цього бракуватиме, то відповідно сам юридичний акт є недійсним ex ipsa natura rei (з самої природи речей) [16].

Остання частина канону «однак може бути розірваний вироком судді» підтверджує наш загальний принцип, який ще раз повторюємо – юридичні акти, що повстали через згоду потерпілого під впливом обманного підступу, є дійсними, бо якби вони були недійсними, не треба було б суддівського вироку. Адже юрисдикція Судді полягає саме в «ius dicere», тобто підтвердженні права у спірних ситуаціях [17].

Це твердження означає, що Законодавець є свідомим неповноцінного волевиявлення на момент подружньої згоди у такій ситуації і дає можливість уневажнити її. Ствердження недійсності цього юридичного акта відбудеться лише тоді, коли Суддя в актах справи знайде безперечні докази і підтвердження цих фактів [18], особливо у свідченнях Сторін та належних свідків.

Ось ми і наблизились до предмета спору, який за методологічною логікою, крім останнього речення «укладає його неправосильно», ділимо на три частини, щоб не залишилось жодних сумнівів у такій доктринальній інтерпретації. Очевидно, всі частини є єдиним цілим, і ми не можемо їх розділяти, бо кожна з них одержує свою вартість від іншої. Тому жодна частина не матиме повного значення, якщо її відокремити від тексту чи контексту (кан. 1499 ККСЦ). Зважаючи на це уточнення, можемо сміливо братися до пояснення кожної частини, щоб побачити і розкрити суть подружньої незгоди як обману, сформульованої Законодавцем у кан. 821 ККСЦ так:

1) «хто одружується, обманутий підступом, учиненим заради одержання згоди на подружжя». У цій першій частині маємо підтвердження, що обман повинен мати ціль ошукання, виразно і навмисно втіленого, щоб отримати від іншої сторони подружню згоду. Отже, кан. 821 ККСЦ показує обман, який повинен мати виразну ціль – а це підготоване шахрайство з метою видурити подружню згоду [19]. Але тут треба бути обережним, адже маємо виділити увагу не так Стороні, яка обміркованим наміром створює обман, як Стороні, яка дає свою згоду через помилку, спричинену обманом. Важливим є факт помилки, а не несправедливості чи брак свобідного волевиявлення Сторони, яка була обманута. Бо постраждала Сторона через обман, який призвів до помилки, дає свою згоду, але якщо б помилка не була спричинена обманом, ніколи б не дала своєї на це згоди. Отже, важливим є не тільки намір, який спричиняє обман, а вирішальний вплив обману на подружню згоду Сторони, яка була обдурена і під впливом помилки дає свою згоду. Тому помилка іншої Сторони стає безпосередньою причиною подружньої згоди [20].

2) «щодо певної якості другої Сторони». Ця друга частина канону, на перший погляд, є цілком зрозумілою і не потребує глибшого пояснення, але скажемо відразу – це не так. Тут відповідно йдеться про одну якість, яка мала б бути притаманна іншій Стороні подружньої згоди. І тут канон є незмінний і досить точний [21]. Тому якщо йдеться про якість такої Сторони, як родичі молодят, які мали б проживати разом і між якими не відбувалась подружня згода, цей казус не належить до згаданого канону [22].

3) «яка може за своєю природою поважно порушити спільність подружнього життя». Речення є тяжким в інтерпретації, а особливо, коли ми мусимо пристосувати його до конкретної якості, яка може порушити спільність подружнього життя, та ще й у поважний спосіб. Канонічна доктрина [23] завжди намагалась дати відповіді, якими можуть бути ці якості. Подаємо декілька прикладів: 1) неможливість осягнення між подругами духовного, психічного, тілесного, суспільного добра; 2) неможливість народження та виховання дітей; 3) безплідність; 4) вагітність від іншого; 5) гомосексуальність; 6) наркозалежність; 7) інші різновиди фізичних чи моральних якостей; 8) важкі невиліковні та інфекційні хвороби; 9) розпусне життя; 10) суттєві попередні судимості.

Перелік важливих якостей є доречним, бо для одної Сторони вони можуть поважно порушити спільність подружжя, а для іншої – взагалі бути відносними. Також хочемо звернути увагу, що канон має на увазі існування певної якості, що стала причиною обману під час подружньої згоди, але ще не порушувала спільності подружнього життя, та, за словами канону, вистачає, що ця якість «може.....порушити» у майбутньому співжитті.

Останнє зауваження є обов’язковим щодо прикметника «поважно» може порушити, на якому наполягає Законодавець, нічого не говорячи про рівень цієї поважності. Залишаючи місце для свого вагомого внеску як канонічній доктрині, так і експертам [24], які в деяких ситуаціях життя є невід’ємними помічниками церковних Суддів, а найголовніше самим Суддям Церкви встановити рівень цієї поважності.

У будь-якому разі рівень поважності впливу якості на «спільність подружнього життя» мають оцінювати церковні Судді – не тільки об’єктивно «ex acta et probata» (з актів справи та доказів), але й суб’єктивно. І залежатиме це від потерпілої Сторони, від вагомості її впливу на подружнє життя [25] Адже «totius vitae consortium», тобто спільність подружжя у всіх його якостях, у його долі, в інтимності [26] невід’ємно, об’єктивно і суб’єктивно впливає на Сторони та їхню «спільність подружнього життя».


[1] Пор. CONCILIO ECUMENUCO VATICANO II, Costituzioni, decreti, dichiarazioni, discorsi e messaggi, Gaudium et spes н. 48 . – C. 777׃ ”intima communitas vitae et amoris coniugalis a Creatore condita suisque legius instructa, foedere coniugii seu irrevocabili consensu personali instauratur. Ita actu umano, quo coniuges sese mutuo tradunt atque accipiunt, institutum ordinatione divina firmum oritur, etiam coram societate; hoc vinculum sacrum intuitu boni, tum coniugum et prolis tum societatis, non ex humano arbitrio pendet ”; див. Також PIO XI PP, Lettera enciclica Casti Connubii: AAS 22 (1930). – C. 543-555.

[2] Там само, н. 50. – С. 780-781.

[3] Кодекс Канонів Східних Церков, кан. 54 §1, латинсько-українське видання, видавництво ОО. Василіан, Рим, 1993. – С. 63: «Декрети Вселенського Собору не мають обов’язкової сили, доки вони не будуть схвалені Римським Архієреєм разом з Отцями Собору і не будуть ним затверджені та за його наказом проголошені».

[4] Кодекс Канонів Східних Церков, кан. 597 §§ 1,3, латинсько-українське видання, видавництво ОО. Василіан, Рим, 1993. – С. 339: «Непомильністю у навчанні відзначається з огляду на свій уряд Римський Архієрей, коли .....в остаточний спосіб проголошує науку, яка стає обов’язковою у справах віри і звичаїв»; «Тільки тоді слід вважати якусь науку за непомильно визначену, коли це виразно стверджено».

[5] Codex Canonum Ecclesiarum Orientalium autoritate Ioanis Pauli PP. II promulgatus, in AAS 82 (1990), vol. 2, pp. 1033-1363; Кодекс Канонів Східних Церков, кан. 776, латинсько-українське видання, видавництво ОО. Василіан, Рим, 1993. – С. 417.

[6] Канон 821 ККСЦ не походить від божого права а права церковного. Див. D. SALACHAS, Il sacramento del matrimonio nel Nuovo Diritto Canonico delle Chiese Orientali, EDB, Bologna 1994. – С. 159.

[7] Саме слово «обман» має багато значень, а саме׃ шахрайство, ошукування, хитрість, обдурювання, J. MARTIN GARCIA, Le norme generali del Codex Iuris Canonici, 4-a edizione, EDIURCLA, Roma,2002. – pp. 477-480; 491-492.

[8] Юридичним актом називається акт людини, створений нею відповідно до чинного законодавства, який спричиняє певні юридичні ефекти. Див. J.F. CASTAÑO, Il sacramento del matrimonio, Terza Edizione, Roma, 1994. – С. 374. Відповідно до подружжя цей юридичний має бути: «особистий, вільний та свідомий», Пор. D. SALACHAS, Il sacramento del matrimonio nel Nuovo Diritto Canonico delle Chiese Orientali, EDB, Bologna 1994. – С. 159.

[9] Деякі класики Римського права стверджували, що дефініція Лабеона обману, яка стала взірцем для канонічного права omnis calliditas, fallatia, machinatio, ad circumveniendum, fallendum, decipiendum, alterum adibita, має недаремну послідовність слів цього визначення, яка була поставлена у такому порядку, бо обман припускає гру слів, де особа може замовчувати дещо або чогось не договорювати відверто, не обманюючи. – BARTOLUS a SAXO, Tractatus testimoniorum, n. 100, in Consilia, Quaestiones et Tractatus, Venetiis, 1557, 165; також див. De dolo malo, 1.I § 2, D, IV, 3.

[10] Кодекс Канонів Східних Церков, кан. 1499, латинсько-українське видання, видавництво ОО. Василіан, Рим-1993. – С. 727׃ «Закони слід розуміти за прямим значенням слів, яке розглядається у тексті і контексті. Якщо воно залишається сумнівним або незрозумілим, треба брати до уваги паралельні місця, якщо такі є, мету закону, обставини та думку законодавця.

[11] J. MARTIN GARCIA, Le norme generali del Codex Iuris Canonici, 4-a edizione, EDIURCLA, Roma, 2002. – С. 477.

[12] I. HALEY, Iudex peritus peritorum, Roma, 2009. – С. 64-68׃ «Крім сумлінного дотримання та інтерпретації Церковного Права, Судді мають обов’язок також сумлінно аплікувати його до відповідних ситуацій, у відповідній безсторонності у сторонах процесу, зберігаючи завжди у своєму серці діюче законодавство та маючи перед очима Всевишнього».

[13] IOANNES PAULUS II, Allocutivo ad Romanam Rotam, de 4 februarii 1980, in AAS 75 (1980), vol. I. – С. 170-178: «Чисельні та поважні є обов’язки Судді по відношенні до церковного закону. Згадаю тільки один і можливо найважливіший з них: вірність! Вірність закону божому, позитивному та природному, і канонічно-процесуальному».

[14] Див. D. SALACHAS, Il sacramento del matrimonio nel Nuovo Diritto Canonico delle Chiese Orientali, EDB, Bologna 1994. – С. 159.

[15] Див. J.F. CASTAÑO, Il sacramento del matrimonio, Terza Edizione, Roma, 1994. – С. 384.

[16] Деякі приклади недійсності юридичних актів׃ кан. 954 ККСЦ, недійсний голос; кан. 968 ККСЦ, недійсність зречення на підставі самого права. Натомість подружжя у сумніві користується прихильністю права і вважається дійсним, аж поки не буде доведено протилежне кан. 779 ККСЦ.

[17] Див. M. J. ARROBA CONDE, Diritto processuale canonico, 4° edizione, Roma, 2001. – С. 82-83.

[18] Див. M. J. ARROBA CONDE, Apertura verso il processo amministrativo di nullità matrimoniale e diritto di difesa delle parti, in Apollinaris 75 (2002). – С. 745-777; також T. GIUSSANI, Discrezionalità del giudice nella valutazione del giudice, Città del Vaticano, 1977, – С. 59; також C. GULLO, Il contributo di mons. Di Felice alla giurisprudenza canonica, in AA. VV., Teologia e diritto canonico (Studi Giuridici, 12), Città del Vaticano, 1987. – С. 212.

[19] Див. G. GIUSTINIANO, Ancora in tema di dolo ex 1098, in Il Diritto Ecclesiastico 97 (1986) – С. 557-578; також S. VILLEGGIANTE, Per l’impostazione della rilevanza del dolo, in AA.VV., Annali di Dottrina e Giurisprudenza, 11 (Città del Vaticano 1972) – С. 45-46; також U. NAVARRETE, Canon.1098 de errore doloso estne iuris naturali san iuris positivi Ecclesiae, in Periodica 76 (1987), – С. 161-181; також M. VIANI, Matrimonio canonico tra rinnovamento e tradizione. Il dolo nel consenso matrimoniale, in Biblioteca di studi religiosi 12, Pisa 1989; також M. VIANI, Il dolo come vizio del consenso matrimoniale nella dottrina e nella legislazione canonica, Roma, 1989.

[20] Див. J. F. CASTAÑO, Il dolus, vizio del consenso matrimoniale. Commentario al can. 300 della Schema, in Apollinaris 55 (1982), – С. 655-675; також J. F. CASTAÑO, Vicios del consentimiento matrimonial en el nuevo Codigo, in AA.VV., Raccolta degli scritti in onore Pio Fedele, Per uggia 1984, – С. 647-688; також J. F. CASTAÑO, L’influsso del dolo nel consenso matrimoniale, in Apollinaris 57 (1984). – С. 567-586; також J. F. CASTAÑO, Il dolo nel matrimonio, in AA. VV., La nuova legislazione matrimoniale canonica. Il consenso: elementi essenziali, difetti, vizzi (Città del Vaticano 1986). – С. 101-115; також J. F. CASTAÑO, Il sacramento del matrimonio, Roma, 1992. – С. 353-379.

[21] Тут натомість відповідно треба пояснити, щоб не було сумнівів щодо якості кан. 821 і кан. 820 §2, який наголошує, що якість має бути безпосередньо і принципово задумана, але замовчує, про яку саме якість мова, тобто якості особи можуть бути різними. Кан. 821 натомість наголошує на такій якості, яка поважно порушить спільність подружнього життя між Сторонами.

[22] Хоча є визначні каноністи, які схильні стверджувати, що якість, яка належить, наприклад, свекрусі, котра мешкає спільно, може мати вагомий вплив на подружнє життя сторін, J. F. CASTAÑO, Il sacramento del matrimonio, Roma, 1994, 3 edizione. – С. 394.

[23] Див. F. BERSINI, Il nuovo diritto canonico matrimoniale.Commento giuridico-teologico-pastorale, Torino, 1983. – С. 90.

[24] Див. I. HALEY, Iudex peritus peritorum, Roma, 2009. – С. 77-146.

[25] Див. F. R. AZNAR GIL, Comentario al can. 1098, in AA.VV. El Codigo de Derecho Canonico. Edicion bilingue, Madrid, 1989.

[26] Див. O. FUMAGALLI CARULLI, La disciplina del matrimonio e il Magistero conciliare, in AA. VV., La normativa del nuovo Codice, Brescia, 1983. – С. 204.


З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 09 квітня 2016, 09:13

ShMariam писав:Народ, ні, серйозно - хтось читав партикулярне право (судячи з того, що процитовано заговок (!) :D і перекручено сенс написаного - виходить, що "не дуже") до того, щоб категорично стверджувати, що уневажнення = розлучення?

сестро ,суть усіх ваших коментів -це тільки підтримка сучасної політики нашої церки-та більш нічого...добра вона чи не дуже-вас зовсім не цікавить. відповідає вона духу Євангелія чи ні-вас теж не цікавить...все що ви можете -це тільки смайлики ліпити і підтакувати цій політиці...
Востаннє редагувалось 09 квітня 2016, 09:40 користувачем Олег_373, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 09 квітня 2016, 09:26

о.Олеже я за вами примітив таку схильність , як "мутити воду" та для заплутування , подавати багато тексту ,часом зовсім не підходящого до теми .
Тема про "уневажнення" -цього терміну ні в якому партикулярному праві нема. У Євангеліїї Христос дає більш ніж чіткі вказівки щодо розлучень...а ви мені все товмачити ,що я щось не так зрозумів. А все тільки тому ,що зараз така політика у нашій ГКЦ. Ви навмисне не згадуєте ,які ж відбулися зміни у питанні розлучень у варіанті партикулярного права 2015 року в порівнянні до 2001 року. Ми ж тут не обговорюєм таїнство шлюбу-а його розірвання та моральну сторону цього у світлі Євангелії -навіщо ви ті довжелезні цитати подали зовсім не про те !

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення о.Олег » 09 квітня 2016, 10:11

та де там "схильність" - просто світ складненький :pardon:
Олег_373 писав:о.Олеже я за вами примітив таку схильність , як "мутити воду" та для заплутування , подавати багато тексту ,часом зовсім не підходящого до теми .

Тема " Про уневажнення Шлюбу" не означає, що (що б Ви там про мене грішного не думали) я (той, хто знає, про що йдеться, коли в Церкві говориться про уневажнення Шлюбу) не мав би пояснити Вам (тому, хто не знає, про що йдеться, коли в церкві говориться про уневажнення Шлюбу) не мав би Вам пояснити: йдеться про процес, ведений Церковними Судами, в яких досліджується Шлюб на предмет його правосильності або неправосильності. Якщо дивитись виключно з точки зору термінів Канонічного Права, тему коректніше було б назвати "Про визнання Шлюбу неправосильним". Почав її (тему) явно не каноніст, тому і пояснюю Вам категоріями/термінами канонічного права. Ну і, відповідно, тематика канону 821 - це саме те, що Вам треба, якщо, звичайно... гм... судячи із Вами афішованого, треба :D А це означає, що пропонована стаття - саме те, що показує, наскільки важкий процес з дослідження важності або неважності Шлюбу обережно провадить Церква.
Стосовно "змін" - нічого не розумію. Ви маєте на увазі Партикулярне Право УГКЦ і (тобто - на противагу) Кодекс Канонів Східних Церков? Партикулярне Право УГКЦ - це не про зміни канонічного права, пане Олегу. Це про спроби УГКЦ - Церкви свого права (sui iurius) - на основі загального Кодексу Канонів Східних Церков випрацювати Канонічне Право УГКЦ (кожна церква sui iurius має власну специфіку - обряди, звичаї, порядок формування ієрархічної структури тощо) і ми зараз якраз в цьому процесі. При цьому - те, що варта знати - Католицька Церква складається з церков sui iurius: зі своїми порядками, історією, структурами тощо. Всім їм Христова Церква дала завдання випрацювати свої власні кодекси канонічного права (до того часу - східні церкви sui iurius користувалися загальним ККСЦ). А те, що робить нас (всі церкви sui iurius) цілістю (Христовою Католицькою Церквою) - наша спільність у вірі і моралі. Питання, що відносяться до Таїнства Шлюбу - це якраз про віру і мораль. Для всіх церков sui iurius - спільне.
З повагою, о.олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення о.Олег » 09 квітня 2016, 10:16

Олег_373 писав:
ShMariam писав:Народ, ні, серйозно - хтось читав партикулярне право (судячи з того, що процитовано заговок (!) :D і перекручено сенс написаного - виходить, що "не дуже") до того, щоб категорично стверджувати, що уневажнення = розлучення?

сестро ,суть усіх ваших коментів -це тільки підтримка сучасної політики нашої церки-та більш нічого...добра вона чи не дуже-вас зовсім не цікавить. відповідає вона духу Євангелія чи ні-вас теж не цікавить...все що ви можете -це тільки смайлики ліпити і підтакувати цій політиці...

не знаю, чого :( Ви сварите, але можна і спокійно розібратись: розрізнити розлучення і визнання Шлюбу недійсним.
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення ShMariam » 09 квітня 2016, 13:44

о.Олег писав:не знаю, чого :( Ви сварите, але можна і спокійно розібратись: розрізнити розлучення і визнання Шлюбу недійсним.
З повагою, о.Олег

Так. Тому що розбиратися в різниці уневажнення (= визнання недійсним) і розлучення складно, легше просто до безпам'ятства повторяти "уневажнення = розлучення".
Випадки, коли Шлюб визнається недійсним, бачу, ніхто навіть не збирається розглядати. :wink:

Між іншим, в цивільному праві теж є визнавання шлюбу недійсним (на відміну від розлучення), але там нікому в голову не приходить називати це розлученням.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 10 квітня 2016, 10:32

о.Олег писав:не знаю, чого :( Ви сварите, але можна і спокійно розібратись: розрізнити розлучення і визнання Шлюбу недійсним.
З повагою, о.Олег

Проблема в тім ,що я не знайшов у партикулярному праві (старому чи новому) , нігде ніякого натяку на опис процедури уневажнення.Значення цих слів різне . Може ви мене направите ? Получається ,що вся філософія уневажнення-це просто "народна творчість" і більше нічого. Всі аспекти церковного життя дуже чітко і ясно описані. А з уневажненням муть якась-і більше нічого.
До-прикладу: прокоментуйте ,будь-ласка о. Олеже зникнення канонів 863 та 866 у варіанті 2015 року .

Borrgdan
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 209
З нами з: 08 вересня 2009, 21:37

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Borrgdan » 10 квітня 2016, 13:06

Слава Ісусу Христу.
Олег_373, Ви вважаєте "сучасну політику церкви" помилковою?

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення ShMariam » 10 квітня 2016, 15:24

Процедура має бути розписана де?
Ще раз даю посилання: http://rodynaugcc.if.ua/diyalnist/pered ... druzhzhya/
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 10 квітня 2016, 18:27

MOD: назву теми відкореговано
Олег_373 писав:
о.Олег писав:не знаю, чого :( Ви сварите, але можна і спокійно розібратись: розрізнити розлучення і визнання Шлюбу недійсним.
З повагою, о.Олег

Проблема в тім ,що я не знайшов у партикулярному праві (старому чи новому) , нігде ніякого натяку на опис процедури уневажнення.Значення цих слів різне . Може ви мене направите ? Получається ,що вся філософія уневажнення-це просто "народна творчість" і більше нічого. Всі аспекти церковного життя дуже чітко і ясно описані. А з уневажненням муть якась-і більше нічого.
До-прикладу: прокоментуйте ,будь-ласка о. Олеже зникнення канонів 863 та 866 у варіанті 2015 року .

А! Накінець, здається (хрещусь я, хрещусь :) ), Олегу, Вас розумію: Ви думаєте, що видання Партикулярного Права (2015 року) - це остаточне Канонічне Право УГКЦ (в :D 145 - вдумайтесь: сто сорок п`ять - Канонів), яке замінило Кодекс Канонів Східних Церков (в :D 1546 - заакцентую: одна тисяча п`ятсот сорок шість - Канонів)? Ні, що Ви - немає ще у нас виданого повного Канонічного Права УГКЦ: нас зобов`язує ККСЦ і Партикулярне Право УГКЦ. Партикулярне Право знаходиться у стадії розробки і прийняте ad experimentum. Згодом буде містити весь спектр канонів, паралельних до ККСЦ. Подібно, як це можемо спостерігати в паралельних місцях між ККСЦ і Кодексом Канонічного Права (яким керуються римо-католики). Різниця буде, безперечно, і в кодуванні/структурі (нумерація, подання системи тем тощо), але і в звичаях (наприклад з наново заакцентованого: причащаємо вірних лише раз на день, а римо-католики - двійчі; тощо). Але різниці у вірі/моралі не буде в жодному каноні Католицької Церкви свого права. Бо не може бути узаконеної (канон - з греки κανών - правило, норма, закон) різної віри/моралі в Христовій Церкві.
Стосовно ж "процедури з визнання Шлюбу недійсним" (те, що тут називають "уневажнення Шлюбу") - немає ніякої "процедури": є Церковний Суд, що, керуючись канн. 1185- 1342 і канн. 1357- 1377 Кодексу Канонів Східніх Церков (паралелі в римо-католиків див. в Кодексі Канонічного Права канн.1073-1107) індивідуально розглядає кожен позов проблематичного Шлюбу і дає заключення - дійсний (/правосильний/важний/відбувся) Шлюб чи ні. Про складність Судового процесу подав Вам трішки вище статтю, за яку Ви мене обізвали тим, хто " "мутить воду" та для заплутування , подає багато тексту ,часом зовсім не підходящого до теми" :(
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 10 квітня 2016, 19:29

ну і сам Судовий Процес схематично вже описувався десь і тут на Форумі, але знайти мені не виходить, тому подам (Шлюбне Право - це одна із найскладніших тем Канонічного Права, тому :( перепрошую, якщо Вам видасться текст знову завеликим/мутним) із нашого сайту Львівської Архиєпархії:
Процес ствердження недійсності церковного шлюбу – це один із передбачених церковним Законодавцем процесів, за допомогою якого вірні християни звертаються до судового органу Церкви з метою отримати ствердження недійсності власного церковного шлюбу. Йдеться тут не про отримання «церковного розлучення», якого не існує в природі, а про те, щоб за допомогою спеціального судового процесу, отримати (або не отримати) підтвердження того, що подружжя не відбулося.

Процес ствердження недійсності церковного шлюбу регулюють канн. 1185- 1342 і канн. 1357- 1377 Кодексу Канонів Східніх Церков (далі ККСЦ). Сам процес відбувається у кілька етапів і передбачає певні фази.

Всі матеріали пов’язані з веденням процесу є конфіденційними. Право доступу до інформації мають виключно працівники Трибуналу, які складають присягу про нерозголошення таємниці, та сторони, які беруть участь у процесі або їх уповноважені.


Вступний етап

Консультація

Зазвичай при звертанні до Трибуналу з проханням ствердити недійсним власне подружжя зацікавлена особа не володіє інформацією, як саме слід діяти для того, щоб розпочати подружній процес. Для надання такої інформації у Трибуналі присутній компетентний фахівець, який проконсультує сторону, допоможе визначити підстави чи принаймі сумніви для оскарження подружжя, підкаже, які документи слід подавати і куди саме, у разі необхідності допоможе підготувати і заповнити Позовну скаргу та інші необхідні документи.

Визначення компетентного Трибуналу

Одним із перший кроків особи, яка звертається до Трибуналу з проханням ствердити недійсним власне подружжя, є визначити який саме церковний Трибунал є компетентним та може вести даний процес. Згідно з кан. 1359 ККСЦ таким може бути:

1) трибунал місця, де було укладено подружжя;
2) трибунал місця, де відповідач має постійне або тимчасове місце проживання;
3) трибунал місця, де позивач має постійне місце проживання. У цьому випадку необхідно отримати згоду Судового Вікарія (Голови Трибуналу) тієї Єпархії, де відповідач має постійне місце проживання. Для надання такої згоди судовий Вікарій повинен вислухати і врахувати думку відповідача;
4) трибунал місця, де фактично потрібно збирати більшість доказів. У цьому випадку також необхідно отримати згоду Судового Вікарія (Голови Трибуналу) тієї Єпархії, де відповідач має постійне місце проживання. Для надання такої згоди Судовий Вікарій повинен вислухати і врахувати думку відповідача.

Подання Позовної скарги

Позовна скарга у подружньому процесі – це юридичний документ, за допомогою якого зацікавлена особа (зазвичай позивач), звертається до компетентної церковної судової влади з позовом про оскарження дійсності подружжя і просить Суд ствердити подружжя недійсним. Отже, Позовна скарга є основним документом для того, щоб розпочати подружній процес. Без її пред’явлення Суддя не може розглядати жодної справи, оскільки не має на це законних підстав (див. кан. 1104 § 2 ККСЦ).

Позовна скарга може подаватися однією стороною (позивачем) або обома сторонами спільно якщо обоє зацікавлені і мають намір оскаржити дійсність власного подружжя. Від імені сторони чи сторін у процесі може виступати уповноважена особа (взірець мандату уповноваженого можна отримати безпосередньо у Трибуналі). Це однак не звільняє сторону чи сторони від обов’язку з’явитися до Трибуналу за викликом Судді.
Для того, щоб Позовна скарга була прийнята церковним Трибуналом, вона повинна відповідати певним вимогам (дик. кан. 1187 ККСЦ), а саме:

1. у ній має бути вказано до якого Судді справа подається і мету подачі Позовної скарги.
Наприклад: позивач звертається до Судового вікарія Львівської Архиєпархії УГКЦ з проханням ствердити недійсним подружжя (обов’язково вказується дата і місце вінчання).
2. вказувати, на який канон ККСЦ посилається позивач і навести, принаймні загально, факти і докази для підтримання своїх домагань;
Тобто у письмовій формі слід дати відповіді на певні запитання, список яких можна отримати у Трибуналі.
3. бути підписаною позивачем або його уповноваженим із зазначенням дня, місця і року, а також вказувати місце проживання позивача або його уповноваженого або ж адресу місця перебування, поданого позивачем, для одержання актів;
4. вказувати постійне або тимчасове місце проживання відповідача.

Разом з Позовною скаргою до Трибуналу слід подати наступні документи:
1. Копію паспорта (перша сторінка, відомості про сімейний стан, відомості про місце проживання);
2. Копію Свідоцтва або рішення суду про цивільне розлучення;
3. Копію Свідоцтва про Хрещення та Миропомазання;
4. Свідоцтво про Церковний Шлюб (оригінал);
5. Анкета для з’ясування подробиць справи;
6. Список свідків, які погодилися дані свої свідчення про подружжя
(примітка: свідками у справі можуть виступати особи, котрі володіють достатньою інформацією про подружжя сторін від моменту знайомства молодих людей до часу розірвання цивільного шлюбу. Свідками можуть бути батьки, родичі, близькі друзі, колеги по роботі, або особи з котрими сторона чи сторони ділилися проблемами у стосунках);
7. Інші документи, які можуть служити доказовим матеріалом у судовому процесі (наприклад: медичні довідки, експертизи, судові рішення, документи з правоохоронних органів і т.д.);

Бланки відповідних документів можна отримати після консультації безпосередньо в приміщенні Трибуналу.


ПРИЙНЯТТЯ ПОЗОВНОЇ СКАРГИ І ВИЗНАЧЕННЯ СПРЕДМЕНТУ СПОРУ

Відповідно до кан. 1084 § 1 п. 2 ККСЦ, розгляд подружніх справ проводиться Колегіальним Трибуналом у складі трьох Суддів. З огляду на це, Судовий Вікарій зобов’язаний своїм Декретом визначити і утворити Колегію Суддів яка розглядатиме справу. Один із Суддів цієї Колегії є її головою, інший – доповідачем у справі.

Прийняття Позовної скарги і виклик відповідача до Трибуналу
Відповідно до кан. 1188 § 1 ККСЦ, голова Колегії Суддів, впевнившись, що справа належить до його компетенції і що позивач має законні підстави виступати в суді, повинен своїм Декретом якнайшвидше прийняти або відкинути Позовну скаргу.

Згідно з кан. 1190 § 1 ККСЦ, у Декреті, яким голова Колегії Суддів приймає Позовну скаргу, вказується дату і час, коли відповідач повинен з’явитися до Трибуналу для визначення сумнівів у справі і зав’язки спору. Відповідно до кан. 1191 § 1, кан. 1192 § 1 і кан. 1363 § 1 ККСЦ, даний Декрет, разом з копією Позовної скарги, висилається рекомендованим поштовим повідомленням відповідачеві та іншим особам, які повинні з’явитися до Трибуналу.

Якщо у визначений час відповідач чи інші особи, яких Голова Колегії Суддів викликав, не матимуть можливості з’явитися до Трибуналу, вони можуть подати свої зауваження у письмовій формі.

Згідно з кан. 1192 § 3 ККСЦ, відповідач, коли відмовляється прийняти виклик до Суду або заважає його врученню, вважається законно викликаним.

Встановлення предмету спору

Згідно кан. 1195 § 1 ККСЦ, зав’язка спору має місце тоді, коли Декретом Голови Колегії Суддів на підставі домагань і відповідей сторін визначається предмет спору. Іншими словами, Голова Колегії Суддів, попередньо вислухавши сторони, визначає правові підстави, на основі яких розглядатиметься справа.

Бувають випадки, коли в ході справи предмет спору необхідно змінити або доповнити. Для правосильності такого кроку Законодавець вимагає, щоб ця процесуальна дія була здійснена на вимогу сторони лише з поважної причини за допомогою нового Декрету Голови Колегії Суддів. Крім того, він зобов’язаний вислухати інші сторони, які беруть участь у процесі і врахувати їхні доводи (див. кан. 1196 ККСЦ).


фаза дослідження справи і збору доказів

Цей етап процесу передбачає збір доказів по суті справи, який відбувається через:
- судові свідчення учасників процесу (позивача, відповідача, свідків) дані під присягою. Згідно з кан. 1272 ККСЦ у випадку неявки відповідача до Трибуналу за законним викликом Судді (навіть повторним), або неподанням Трибуналу достатнього виправдання чи відповіді, Голова Колегії Суддів своїм Декретом проголошує його відсутність у справі. У цьому випадку відсутньому відповідачеві слід повідомити лише про остаточний Вирок та вказати на можливість ознайомлення з ним в осідку Трибуналу;

- представлення і подання до Трибуналу різного роду документів (якщо такі є),наприклад: медичні довідки, експертизи, судові рішення, документи з правоохоронних органів і т.д.;
- думку експерта (якщо в цьому є необхідність на підставі припису права або на підставі рішення Судді відповідно до кан. 1255 ККСЦ).
Відповідно до кан. 1208 § 1 ККСЦ, можна наводити докази будь-якого роду, які здаються корисними для вирішення справи і є дозволені.


ЕТАП ДИСКУСІЙ ТАОБГОВОРЕННЯ СУТІ СПРАВИ

Ознайомлення з актами справи

Зібравши необхідні докази, Голова Колегії Суддів, відповідно до кан. 1281 § 1 ККСЦ, своїм Декретом встановлює корисний час, протягом якого дозволяє сторонам, їх уповноваженим та адвокатам (якщо такі беруть участь у процесі) переглянути в приміщенні Трибуналу акти справи та подати свої зауваження, якщо такі будуть.

Закриття у справі, призначення захистів і зауважень

Коли сторони ознайомилися з актами справи і заявляють, що не мають нічого більше додати, або коли минув корисний час призначений Суддею для представлення доказів, або коли сам Суддя вирішить, що вважає справу достатньо з’ясованою, він своїм Декретом оголошує про закриття у справі (див. кан. 1282 ККСЦ).

Після цього, згідно з кан. 1284 ККСЦ, Суддя своїм Декретом призначає відповідний час для представлення захистів або зауважень. Ця фаза процесу дає можливість обом сторонам особисто або за допомогою адвоката, висловитися «за» або «проти» визнання недійсності подружжя.

Обов’язок подати свої зауваження на захист Таїнства Подружжя має також Захисник подружнього вузла, завданням якого є пошук і подання Судді усіх прямих чи непрямих аргументів на користь подружжя.

Якщо у процесі бере участь Промотор справедливості, обов’язком якого згідно з кан. 1094 ККСЦ є забезпечення громадського добра, він також повинен подати свої зауваження.


ВИРІШАЛЬНИЙ ЕТАП ПРОЦЕСУ

Коли зібрано достатньо доказів і справа є достатньо з’ясованою для осягнення Суддею моральної впевненості, як того вимагає Законодавець у кан. 1291 ККСЦ, Голова Колегії, відповідно до кан. 1292 ККСЦ, повинен призначити день і годину наради Колегії Суддів в осідку Трибуналу з метою обговорення і вирішення справи по суті.

У випадку коли Судді не осягнули такої моральної впевненості вони зобов’язані винести негативне рішення у справі, відповідно до принципу установленого в кан. 779 ККСЦ згідно з яким подружжя користується прихильністю права.

Згідно з кан. 1293 § 3 ККСЦ Вирок на першому ступені судочинства повинен бути винесений (написаний) не пізніше одного місяця від дня коли справа була вирішена на засіданні Колегії Суддів, хіба що з поважної причини Судді призначили довший час.

Згідно з канн. 1294, 1295, 1297 ККСЦ, Вирок на першому ступені судочинства повинен:
а) вирішити спір, який було розглянуто перед Трибуналом. Це означає, що Колегія Суддів виносить позитивний або негативний Вирок. Позитивний Вирок означає, що церковний шлюб був стверджений недійсним, натомість негативний Вирок означає, що недійсність церковного шлюбу не була встановлена чи доведена, тому шлюб продовжує тривати.
б) визначити обов’язки сторін, а саме: чи сторони є вільного стану і можуть укладати новий церковний шлюб чи навпаки, мають заборону, яку може зняти тільки Єпархіальний Єпископ або церковний Трибунал;
в) викласти правові і фактичні обґрунтування, на які спирається виконавча частина Вироку;
г) вказати терміни для подання апеляції (таку можливість мають сторони, які вважають Вирок несправедливим і Захисник подружнього вузла), а також застереження з можливістю подання скарги про недійсність Вироку, відповідно до канн. 1302-1308 ККСЦ, якщо на це будуть підстави.

Відповідно до кан. 1297 ККСЦ остаточний Вирок має бути якнайшвидше оголошений (доведений до відома) зацікавленим сторонам. Це означає, що сторона, отримавши рекомендоване поштове повідомлення про винесення Вироку повинна з’явитися до осідку Трибуналу для ознайомлення з ним. Без цього (оголошення зацікавленим сторонам) Вирок немає жодної правової сили, навіть якщо за дозволом Судді, сторони були ознайомлені його з вирішальною частиною.



АПЕЛЯЦІЯ

Згідно з кан. 1309 ККСЦ, сторона, яка вважає себе покривдженою якимось Вироком, вважає Вирок несправедливим, а також Промотор справедливості і Захисник вузла у справах, в яких вимагається їхня присутність, мають право апелювати проти Вироку до вищого Судді.

У справах ствердження недійсності церковного шлюбу, коли на першому ступені судочинства був винесений позитивний Вирок і подружжя було стверджене недійсним, Законодавець приписує, щоб даний Вирок був потверджений на другому ступені судочинства. Це означає, що, відповідно до кан. 1368 § 1 ККСЦ, Вирок, який за першим разом визнав недійсність подружжя, разом з апеляціями, якщо такі є, та іншими судовими актами треба переслати з уряду (тобто автоматично) до апеляційного Трибуналу.

При апеляційному розгляді Колегія Суддів, ознайомившись із зауваженнями Захисника подружнього вузла і сторін (якщо такі є), повинна своїм Декретом підтвердити рішення Трибуналу першого ступеня судочинства (т. зв. скорочений розгляд) або ж допустити справу до звичайного розгляду відповідно до приписів права і згідно процедури описаної вище.

Відповідно до кан. 1370 ККСЦ, ті, чиє подружжя було визнане недійсним, отримавши відповідний Декрет або Вирок, можуть одружитись і укласти новий церковний шлюб, хіба що це недозволено забороною про яку сказано у Вироку або в Декреті, або установлено місцевим Ієрархом. Така заборона є тимчасового характеру і має на меті упевнитися чи дійсно сторона чи сторони готові до укладення нового церковного шлюбу і чи не існує жодних перешкод до цього важливого кроку.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Омельян » 10 квітня 2016, 20:13

перепрошую за офтоп, але читаючи звернення двох Олегів, виникло запитання - як українською провильно: вокатив Олеже чи вокатив Олегу?
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 10 квітня 2016, 20:25

ShMariam писав:Процедура має бути розписана де?
Ще раз даю посилання: http://rodynaugcc.if.ua/diyalnist/pered ... druzhzhya/

Сестро ,я вам казав і ще раз кажу : ну зовсім я не та людина якій можливо забити баки так би мовити...у вашому посиланні-ні слова про розлучення/уневажнення. А от з постановами нового партикулярного права ви вперто не хочете ознайомитись.
http://ugcc.ua/official/official-docume ... 73420.html

"Канони партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви
7 квітня 2015 року, на свято Благовіщення, вступають у законну силу канони партикулярного права УГКЦ. Вони вводяться в дію на пробний термін − три роки.
Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, відповідно до норми кан. 112, §1 ККСЦ, проголосив канони партикулярного права і постановив, що після їх опублікування в «Благовіснику Верховного Архиєпископа УГКЦ» вони стають обов’язковими до виконання ad experimentum."
Є ще якісь заперечення ? Найдіть мені там канони де вживається поняття уневажнення або розлучення в питанні шлюбу.І ще раз наголошую : ми тут не саму процедуру таїнства обговорюємо-до чого ваші дописи ? Забити мені баки ?

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Олег_373 » 10 квітня 2016, 20:32

о.Олег писав:А! Накінець, здається (хрещусь я, хрещусь :) ), Олегу, Вас розумію: Ви думаєте, що видання Партикулярного Права (2015 року) - це остаточне Канонічне Право УГКЦ

Все ви вірно зрозуміли : ні варіант 2001 ні 2015 не є кінцевим і досконалим. Бо ні там ні там не відчувається ніяких змін стосовно самої процедури укладання шлюбу. Все лишається по-старому : тобто молода пара ,охрещена в немовлятському віці ,приходить з паперами про хрещення в храм -і просить дати шлюб -не маючи ані найменшого зеленого поняття що таке взагалі життя християнина. Далі -курси-шлюб-дорослішання-розлучення/уневажнення-другий шлюб. Це не відповідає тому ,що Христос заповідав.
...тому-все як у нас у суспільстві : вибори/перевибори-і так потрохи маємо дійти до чистоти Євангелія :good:

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про уневаження Шлюбу

Повідомлення Олег_373 » 10 квітня 2016, 20:35

Borrgdan писав:Слава Ісусу Христу.
Олег_373, Ви вважаєте "сучасну політику церкви" помилковою?

В нас тема тут про уневажнення/розлучення. Створіть тему про політику церкви -можливо вона буде мені цікава-то стану там дописувачем.

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Олег_373 » 10 квітня 2016, 20:39

Омельян писав:перепрошую за офтоп, але читаючи звернення двох Олегів, виникло запитання - як українською провильно: вокатив Олеже чи вокатив Олегу?
Слава Ісусу Христу.

Троль ?

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення ShMariam » 10 квітня 2016, 21:04

Олег_373 писав:Сестро ,я вам казав і ще раз кажу : ну зовсім я не та людина якій можливо забити баки так би мовити...у вашому посиланні-ні слова про розлучення/уневажнення. А от з постановами нового партикулярного права ви вперто не хочете ознайомитись.
http://ugcc.ua/official/official-docume ... 73420.html

"Канони партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви
7 квітня 2015 року, на свято Благовіщення, вступають у законну силу канони партикулярного права УГКЦ. Вони вводяться в дію на пробний термін − три роки.
Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, відповідно до норми кан. 112, §1 ККСЦ, проголосив канони партикулярного права і постановив, що після їх опублікування в «Благовіснику Верховного Архиєпископа УГКЦ» вони стають обов’язковими до виконання ad experimentum."
Є ще якісь заперечення ? Найдіть мені там канони де вживається поняття уневажнення або розлучення в питанні шлюбу.І ще раз наголошую : ми тут не саму процедуру таїнства обговорюємо-до чого ваші дописи ? Забити мені баки ?

У моєму посиланні розписано, у яких випадках Шлюб укладається неправосильно, що згодом дововиться в суді. І саме ті випадки я пропоную розглянути, тому що, по суті, більше нема про що говорити (напр. і в порівнянні з визнанням недійсності цивільного шлюбу) .Процедуру подав о.Олег вище.
А постанови нового партикулярного права що - якось суперечать тому, що я процитувала? Чи тому, що дав о.Олег? Чи ККСЦ? :) http://old.ugcc.org.ua/CCEC/16.html#c776
Якщо Ви там (нове партикулярне право) не побачили і слова про визнання Шлюбу недійсним (до речі, таки є - кан. 134), то який Ви з того зробили висновок?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Омельян » 10 квітня 2016, 21:15

Олег_373 писав:... Це не відповідає тому ,що Христос заповідав...

Ви так спрощуєте Христа... Питання (реальне з життя): чоловік застрашив жінку до такої степені, що пішла з ним в ЗАГС, тоді в Церкві "побожно" взяли Шлюб, дитинка навіть народилася, а тоді... вона не витримала знущань і подала на "чоловіка" (і в міліцію, і в ЗАГС, і) на визнання Шлюбу недійсним до Церкви - довела факт (свідчення і близьких, і дальніх, хто знав ситуацію) застрашення і присилування. Церква досліджувала питання рік із чимось. Шлюбвизнано недійсним. Припустімо, Церкву можна обманути і в цьому конкретному випадку, і в кожному з можливих. Припустімо. Гріх - на обманниках. Але візьмімо Христа, якого обманути не можна, і візьмімо до уваги, що Христос знає, що це все правда, що відбувся фарс, знущання над гідністю гвалтованої і фізично, і морально, жінки, знає, що Він той фарс не Благословляв, бо не такий "шлюб" Заповідав: хоч все виглядало б для Вас особисто як Шлюб (відмітки в паспортах, стояння в Церкві, присягання у вірності і любові, статеве співжиття...) - це Шлюб?? Це не питання (в значенні очікування відповіді - скоріше такий простий тест, щоб скоренько зорієнтуватись, з ким балакаю) - насправді мені не цікавою є Ваша відповідь. Бо... Якщо "так" - Ви не вживаєте Богом Дарований розум і чи визнаєте це чи ні, сповідуєте якийсь вид банального обрядовірства, формалізму (що і відрізня Вас від Христа і Його Церкви); якщо ж ні (не Шлюб) - саме це і робить Церква, досліджуючи і даючи заключення (просто Ви чи я про такі речі можемо просто потрайлялякати без жодних наслідків, бо не нам дано "звязувати і розвязувати", а Церква - виконує те, за що перед Богом відповідальна).
Слава Ісусу Христу.
Востаннє редагувалось 10 квітня 2016, 21:20 користувачем Омельян, всього редагувалось 1 раз.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Омельян » 10 квітня 2016, 21:18

Олег_373 писав:
Омельян писав:перепрошую за офтоп, але читаючи звернення двох Олегів, виникло запитання - як українською провильно: вокатив Олеже чи вокатив Олегу?
Слава Ісусу Христу.

Троль ?

де ж Ви тут побачили якусь брутальність чи провокативність у моєму дописі? Просто визначався, як правильно до Вас звертатись.
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Омельян » 10 квітня 2016, 21:34

ShMariam писав:Якщо Ви там (нове партикулярне право) не побачили і слова про визнання Шлюбу недійсним (до речі, таки є - кан. 134), то який Ви з того зробили висновок?

Пані Мар`яно - Ви ж розумієте, що навіть звичайне орієнтування в канонах Партикулярного Права УГКЦ чи ККСЦ вимагають, якщо не знати, то хоча б прочитати. Зуміти проаналізувати. Достосувати до конкретних життєвих ситуацій. А це не про нашу ситуацію. Пан Олег читав дуже вибірково і просто проповідує свою думку-висновок: Христос вчить не так. :pardon:
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 10 квітня 2016, 21:39

Омельян писав:перепрошую за офтоп, але читаючи звернення двох Олегів, виникло запитання - як українською провильно: вокатив Олеже чи вокатив Олегу?
Слава Ісусу Христу.

Олеже (як і, наприклад, княже) - архаїчні звернення. Доречні для передання духу древності, епохи. У сучасному мовленні нормативні форми звернення - Олегу, князю.
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 10 квітня 2016, 21:44

Омельян писав:
Олег_373 писав:... Це не відповідає тому ,що Христос заповідав...

Ви так спрощуєте Христа... Питання (реальне з життя): чоловік застрашив жінку до такої степені, що пішла з ним в ЗАГС, тоді в Церкві "побожно" взяли Шлюб, дитинка навіть народилася, а тоді... вона не витримала знущань і подала на "чоловіка" (і в міліцію, і в ЗАГС, і) на визнання Шлюбу недійсним до Церкви - довела факт (свідчення і близьких, і дальніх, хто знав ситуацію) застрашення і присилування. Церква досліджувала питання рік із чимось. Шлюбвизнано недійсним. Припустімо, Церкву можна обманути і в цьому конкретному випадку, і в кожному з можливих. Припустімо. Гріх - на обманниках. Але візьмімо Христа, якого обманути не можна, і візьмімо до уваги, що Христос знає, що це все правда, що відбувся фарс, знущання над гідністю гвалтованої і фізично, і морально, жінки, знає, що Він той фарс не Благословляв, бо не такий "шлюб" Заповідав: хоч все виглядало б для Вас особисто як Шлюб (відмітки в паспортах, стояння в Церкві, присягання у вірності і любові, статеве співжиття...) - це Шлюб?? Це не питання (в значенні очікування відповіді - скоріше такий простий тест, щоб скоренько зорієнтуватись, з ким балакаю) - насправді мені не цікавою є Ваша відповідь. Бо... Якщо "так" - Ви не вживаєте Богом Дарований розум і чи визнаєте це чи ні, сповідуєте якийсь вид банального обрядовірства, формалізму (що і відрізня Вас від Христа і Його Церкви); якщо ж ні (не Шлюб) - саме це і робить Церква, досліджуючи і даючи заключення (просто Ви чи я про такі речі можемо просто потрайлялякати без жодних наслідків, бо не нам дано "звязувати і розвязувати", а Церква - виконує те, за що перед Богом відповідальна).
Слава Ісусу Христу.

гарний тест :good:
і знаю подібних випадків вдосталь :(
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 10 квітня 2016, 22:04

Олег_373 писав:
о.Олег писав:А! Накінець, здається (хрещусь я, хрещусь :) ), Олегу, Вас розумію: Ви думаєте, що видання Партикулярного Права (2015 року) - це остаточне Канонічне Право УГКЦ

Все ви вірно зрозуміли : ні варіант 2001 ні 2015 не є кінцевим і досконалим. Бо ні там ні там не відчувається ніяких змін стосовно самої процедури укладання шлюбу. Все лишається по-старому : тобто молода пара ,охрещена в немовлятському віці ,приходить з паперами про хрещення в храм -і просить дати шлюб -не маючи ані найменшого зеленого поняття що таке взагалі життя християнина. Далі -курси-шлюб-дорослішання-розлучення/уневажнення-другий шлюб. Це не відповідає тому ,що Христос заповідав...

хоч Ви і, виглядає, не читаєте того, що Вам написав (і, відповідно, Ви вже, Олегу, вибачте мені грішному, компетентність Ваших роздумів (Ви ж писали "проштудіював" :( ) над ККСЦ і всім, що з цим повязано, ставиться мною під достатньо великий сумнів, щоб спокуситися розмовою з Вами про канонічне право), задам Вам питання, яке, очевидно, намагається пояснити Вам своїми посиланнями Маряна - повністю її розумію. Питання (вже не "тест", а саме для відповіді): що таке Шлюб?
Перепрошую, що питаюся, але це підставове питання, без якого Ви просто повторюватимете гасло: "це не відповідає тому, що Христос заповідав" :pardon: Складне питання, але скажіть, про що Ви тут так багато сварите (мене/інших: не зауважуєте, що сваритесь??): що таке Шлюб?
А вже тоді я, можливо (трішки мало зараз часу умене, перепрошую), розповім всю складність цього поняття для Христової Церкви. Навіть ризикуючи, що Ви зволите мене грішного знову посварити із щедрот свого нехотіння читати більші за розміром тексти, а від так - зрозуміти того, з ким взялися дискутувати. Хоча це і дивно, як на дискусію. :( Зрештою - від Вас це залежатиме. Принаймі не для Вас - інші скористають. А Ви скористаєте з висловлення і окреслення того, що називаєте Шлюб, а інші спробують Вас зрозуміти.
З повагою, о.олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 11 квітня 2016, 06:00

Олег_373 писав:тут Володику цілком з тобою...

перепрошую - не зауважив: навіть, якщо ви між собою знайомі/родичі/друзі/тощо, звертання на "ти" можете собі дозволити приватно. На загальному Форумі (принаймі - в намаганні дискутувати на серйозніші теми) просимо використовувати форму "Ви"
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Borrgdan
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 209
З нами з: 08 вересня 2009, 21:37

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення Borrgdan » 11 квітня 2016, 12:41

п.Олег, питання було не для дискусії, а щоб встановити, з якої позиції Ви розглядаєте питання. Одна справа, коли Ви виясняєте офіційну позицію церкви, зовсім інше, якщо Ви вважаєте її помилковою.
о.Олег, Ви все-таки вернулись до питання, що таке шлюб. Якщо Ви наведете приклад Шлюбу з Біблії, то це може посприяти розумінню.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Про визнання Шлюбу неправосильним

Повідомлення о.Олег » 11 квітня 2016, 13:00

Borrgdan писав:...
о.Олег, Ви все-таки вернулись до питання, що таке шлюб. Якщо Ви наведете приклад Шлюбу з Біблії, то це може посприяти розумінню.

:D в жодному разі - ні, пане Богдане: мені йдеться про запит думки людей, які вже (та ще й так... гм... сварливо :( ) дискутують, а не про формування їх думки на основі якогось (з моєї точки зору Ваш запит "прикладу" - повний абсурд, але зараз не про це) "прикладу" (будь він сто раз Біблійним). Мені розходиться на тому, про що, власне, Олег (чи Ви) говорять. Адже Церква уділяє (не Ви/Олег/інші) Таїнство Шлюбу відповідно до того, як Церква (не Ви/Олег) Святим Духом це Таїнство усвідомлює. Про це напишу пізніше і зможемо рухатись далі. Але перед цим - питання для ясності: що таке Шлюб (раз вже Ви/Олег взялися заявляти "так" чи "не так" це у нас "по Христу Ісусові")??
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Запитання-відповіді”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей