Жорстоке знищення тварин

на будь-яку тему. Відповідати може кожен дописувач Форуму, за винятком тих, кому модератори заборонили це робити.

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

urshula
гість
гість
Повідомлень: 2
З нами з: 08 серпня 2011, 16:04

Жорстоке знищення тварин

Повідомлення urshula » 08 серпня 2011, 17:02

звернутися на цей форум мене змусила безнадія і байдужість навколишніх. прошу допомоги!!!....
хто не знає, в україні загалом, а в місті львові зокрема, масово і систематично винищують собак. як бездомних, так і домашніх улюбленців. їх труять. тварини вмирають в страшних муках... розумію, що це трохи не та тема... що кругом багацько інших проблем, але стикаюся з байдужістю і відмовками, що і людей вбивають... але невже це нормально? їх же болить!!! вони кричать і плачуть... а де наша людяність, терпимість? як це зупинити?!!! влада тихцем потирає руки - проблему з бездомними вирішено... а життя когось там, хто всеціло довіряв людині, абсолютно нічого не значить... можливо в цих істотах ще залишолося щось людяне і вони можуть усвідомити, що не варто так більше чинити, що варто зупинитись, можливо вони хзодять до церкви і дослухаються до священника... спочатку ми спокійно дивимося на страждання собак, а хто потім? хто наступний буде заваджати?

можливо станеться чудо і ці вбивства припиняться, дуже на це сподіваюсь і прошу допомоги

Слава Ісусу Христу!

Аватар користувача
Володимир85
старець
старець
Повідомлень: 600
З нами з: 12 липня 2011, 14:51

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення Володимир85 » 08 серпня 2011, 18:19

Можливо, наші форумчани мають в силу своєї суспільної діяльності владу або інші важелі впливу на цю ситуацію, яку Ви описуєте. Або мають знайомих, які зможуть допомогти в цьому питанні.
Думаю, якщо такі є, то вони відкликнуться.
Коли св.Франциск думав про єдине джерело всього живого,
його ще більше,ніж завжди,сповнювало благочестя,і він називав всіх тварей Божих,
навіть самих малих,братами і сестрами,бо знав — їх створив Той же,Хто створив і його самого.
(св.Бонавентура)

urshula
гість
гість
Повідомлень: 2
З нами з: 08 серпня 2011, 16:04

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення urshula » 08 серпня 2011, 18:22

тут доречна буде будь-яка допомога...

Львів'янка
гість
гість
Повідомлень: 5
З нами з: 18 липня 2011, 12:40

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення Львів'янка » 09 серпня 2011, 12:29

Мій сусід працював у Львівському комунальному підприємстві "Лев" прибиральником. Витримав десь 1 рік. Розповідав, що як прийшов перший день на роботу, то вбивали десь 20 собак палицями. Я спершу думала звертатись туди у ЛКП до директора, потім у прокуратуру. Не знаю, нічого не зробила, але дуже важко на душі від такого. Які ж там нелюди і садисти мають працювати..... чи їх такими там роблять? Якщо підняти це питання, будуть все звалювати на нестачу фінансування, але просто вбивати тварин.... ну це ж ЖАХ!!!!! Не знаю який має бути вихід, на жаль.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення о.Олег » 09 серпня 2011, 15:36

Львів'янка писав:Мій сусід працював у Львівському комунальному підприємстві "Лев" прибиральником. Витримав десь 1 рік. Розповідав, що як прийшов перший день на роботу, то вбивали десь 20 собак палицями. Я спершу думала звертатись туди у ЛКП до директора, потім у прокуратуру. Не знаю, нічого не зробила, але дуже важко на душі від такого. Які ж там нелюди і садисти мають працювати..... чи їх такими там роблять? Якщо підняти це питання, будуть все звалювати на нестачу фінансування, але просто вбивати тварин.... ну це ж ЖАХ!!!!! Не знаю який має бути вихід, на жаль.

комплексно потрібно підходити до вирішення будь-якого питання. Інакше завжди будемо мати кого звинуватити в садизмі/звірстві. Безперечно - це жах, але не менший жах дозволяти вільно продавати і "заводити" собі собаку без того, щоб це контролювати, давати зобов'язання, за недотримання яких - карати на рівні виконавчої влади. Інакше так і буде рости поголів'я чотирилапих безхатьків на наших вулицях і єдиним методом стримання їхнього розмноження виступить помноження садизму... Але ж стримувати це треба - я бачив дітей з понівеченим собаками тілом, відкушеною щічкою... Тут жаху набагато більше, аніж назване... Це вже боротьба за виживання... І корінь її - безвідповідальність, про яку вважаю утопічним говорити, якщо не втрутиться закон
отаке
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Львів'янка
гість
гість
Повідомлень: 5
З нами з: 18 липня 2011, 12:40

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення Львів'янка » 09 серпня 2011, 16:51

О. Олеже, я з вами абсолютно погоджуюсь, треба контролювати бездомних і домашніх тварин (мене раз оточила зграя бездомних псів і я була з маленькою племінницею), але я маю на увазі, що можна це робити в цивілізований спосіб (усипляти, стерилізувати, не знаю що ще, бо не є ветеринаром), але не забивати палицями.....

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення andrey s. » 09 серпня 2011, 18:34

Львів'янка писав:О. Олеже, я з вами абсолютно погоджуюсь, треба контролювати бездомних і домашніх тварин (мене раз оточила зграя бездомних псів і я була з маленькою племінницею), але я маю на увазі, що можна це робити в цивілізований спосіб (усипляти, стерилізувати, не знаю що ще, бо не є ветеринаром), але не забивати палицями.....

Послухайте,я бачив вирішення одного такого випадку :D .Тим гицлям(так їх кличуть у нас),напевне треба було відчитатись за день,і вони почали відчайдушно нагліти,правда бідолахи не знали,що потрапили до нас на район :D ....Так кажуть,що після цього,їх тут навіть не памятають...(але це була наглість)
Робота їх потрібна...Вони виправляють чиюсь безвідповідальність,яка може призвести до плакучих ситуацій...(життя не медок,і вони роблять свою роботу...і як водиться у всіх,не завжди добросовістно,бо напевне бажаючих на цю роботу черга прям,як на одну з кращих в світі...і якщо чесно,то там алкоголь у них в нормі,тобто звичайна річ...і звичайно зі всіма витікаючими...)
Маю запитання....Чи пішов би хтось з форумчан на цю роботу????(враховуючи державу нашу,молоду ще :D,і ментальність нашу :D ,ну і зарплату само-собою :D )
Дякую...
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення о.Олег » 09 серпня 2011, 20:45

Львів'янка писав:О. Олеже, я з вами абсолютно погоджуюсь, треба контролювати бездомних і домашніх тварин (мене раз оточила зграя бездомних псів і я була з маленькою племінницею), але я маю на увазі, що можна це робити в цивілізований спосіб (усипляти, стерилізувати, не знаю що ще, бо не є ветеринаром), але не забивати палицями.....

якщо чесно - я і гуманні методи страти гуманними не вважаю і проблему бачу саме в цілості і, погоджуюся, зі стерелізацією
але розумію, що все це важко...
з повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення Georgij » 10 серпня 2011, 08:04

В Європі таке явище постійно контролювалося, був у різних країнах, прожив у Чехії більше як півроку, але я там жодного разу не бачив собак без намордника, яка б це порода не була. Сумніваюсь, що не щеплені, що без поспорта.... Хто в нас хоче купувати паспорти для собак? Явно не всі.
Мені нагадався Шариков ("Собаче серце") . :) Явище ганебне, але завжди мусить бути вихід, може не завжди гуманний. А що роблять, коли напр. у лісі в одній місцевості надто внлике скупчення вовків чи лисиць, що роблять? =@ Бо наслідки по-любому будуть плачевні, якщо нічого не робити... А в містах ЖКГ - наслідок совковості, з випливаючими всіма неконтрольованостями, корумпованими розбазарюваннями коштів, якими можна було б навести порядок. Ну і плюс некультура тих хто там працює і все таке інш. Якщо газда хоче , справді хоче порядку- він у нього обовязково буде...
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення andrivovk » 11 серпня 2011, 17:24

Georgij писав:прожив у Чехії більше як півроку, але я там жодного разу не бачив собак без намордника, яка б це порода не була.

Пекінеси також? :D
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення Georgij » 11 серпня 2011, 17:44

andrivovk писав:Пекінеси також? :D

:D :D :D дотепно :D
Цих "щіток" я там не бачив :) , порохи мабуть збирають, нераціонально :D , або може маски на них одягають ? :lol:
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення andrey s. » 11 жовтня 2011, 17:22

Історія...
Подарували того року мені песика, маленьку пухнасту пустунку. Живу у часному домі, вона така маленька, що й привязувати годі, і про вальєр годі думати.
Так собі жила, в дворі, в хаті. Гуляла деколи по вулиці, живу у тихому провулку між двома не великими вулицями. Тобто для собачки всі умови.
Вона дуже кумедна і гарна з виду, таке грайливе, кудлате риже чудо. І нічого дивного в тому не було, що стала загальною радістю на вулиці. Бо мала досить веселий і бешкетний характер. Всі діти тільки і гукали її, радувались і розповідали мені всілякі веселі історії про неї. Навіть в нашому магазині її полюбили, і часто підгодовували всілякими остатками. До тети Дани постійно заходила в гості, бо тета постійно розчесувала її довге і кудлате хутро, яке часто їй заважало бачити :) . Я звичайно був проти, бо привикала до того. Але що можна вдіяти, вже звикла. Мама йшла до Церкви, і Лінда її постійно проваджала до кінця вулиці, і звичайно чекала маминого повернення. Ворота в дворі майже завжди відчинені, і до Лінди ,частенько, подруги чи кавалєри приходили в гості. То вже стало звичним і все таке.
Ну собачка радість, це якщо одним словом.
Вчора, почув болісне скавчання, чую моя Лінда. Звичайно вийшов, знайшов її під машиною, забилась під колесо, і мучилась у смертельній, болісній агонії.Витягнув її. Мордочка вся у піні, випорожнилась під себе, і страшні судорги, які сопроводжувались конвульсіями й страшним завиванням. Знаєте, я не є ніжинкою, но побачине мене вразило. Це було отруєння, я не фахівець звичайно, но всетаки щось, тай знаю. Тобто тілесних пошкодженнь не було, і очевидним було те, що отрута поразила нервову систему. В моменти конвульсій вона витягувалась, при цьому напружуючи мязи, і у такій позі падала на землю. Я вже думав собі, точніше тішився думкою, що накінець відмучилась. Но ні, та смертельна агонія повторювалась циклічно, звичайно з більшим скавулінням і навіть завиттям. При цьому повністю відсутня орієнтація і часові напади, тобто зривалась і біжала поки не вдариться головою об стінку. Потім без тями падала до долу. Було враження, що навмисно, бо муки були ого-го.(хоч звичайно того не знаю. Скоріш за все, то просто такий семптом пораження нерв. системи)
Перша думка, яка прийшла, це добити. Можливо це буде неприйнятно для ідеалістів, но саме так я подумав. Але зараз зброї в дома нема. То що робити. От такий мав ребус. Добити молотком, теж якось не еститично і жорстоко.(хоч зізнаюсь, якби не найшов вихід, то так і зробив би)
Прийшла в голову думка про смертельну інєкцію. Так і вчинив, бо маю якісь знання у тому. Дома залишились ще з часів дідової хвороби нейролептики, змішав зі знеблювальним яке зараз тато приймають, двійна доза, ну не суть як саме, але зробив.

Коли прийшов робити інєкцію, Лінда була дуже важка. Раніше коли її гладив, вона мене напевне пізнавала, і очі не були такі перелякані, скавчання ставало меншим..А зараз, на мене дивились заплакані очі, які мені казали..боляче...дуууже боляче...чому...за що так зі мною...в чому я винна...
Коли проштрикнув шкіру в районі стегна, вона навіть не рухнулась.
Коли вводив смертельний розчин, вона дивилась на мене, мені у очі. Я відвів погляд, і подумки собі подумав: Як би зараз себе почувала людина, яка то вчинила, чи мучило би її сумління. Чи було би дивно, якби вона вмерала такою самою страшною смертю, але тільки з різницею, що ніхто не прийде робити ту інєкцію.
Думав ще багато чого, чого писати не стану, і неварто те думати, сьогодні це розумію краще, ніж вчора. Нехай Господь простить мені, бо ті думки не любі Йому, то точно. І звичайно, ніхто не заслуговує на таку страшну смерть, то Божа справа, вирішувати, як і кому. Я можу просити Його милості, до всіх нас.

Лінда затихла десь через одну хвилину, одразу не померла, але втратила свідомість, закрила очі, і більше їх не відкривала. За 20-30 хв, відчув, що все, вже не дихає. Знаєте, я відчув той момент полекшення, як вона перестала відчувати біль, знялося циклічне заціпініння. Це сталося майже одразу після інєкції.
От так, виходить вбив свою собаку. Але не жалію ні грама, вчинив би так само і сьогодні, якби це сталось . От зараз допишу, і їду її закопаю в лісопосадці за містом. Чи всетаки треба було закрити вуха і не слухати те скавчання, тішити себе думкою, що якось буде, при цьому спостерігати за агонією.
Я вбив з любові, як це не дико, но правда. :pardon:
От така історія. Доречі, на вулиці вмерло три собаки, то хтось мудрий, вирішив зробити добру справу, очистити вулиці від бродячих собак. Дарма, що потруїлись не бродячі.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: співчуття, терпимість, людяність...

Повідомлення Georgij » 12 жовтня 2011, 17:31

andrey s. писав:От так, виходить вбив свою собаку. Але не жалію ні грама, вчинив би так само і сьогодні, якби це сталось . От зараз допишу, і їду її закопаю в лісопосадці за містом. Чи всетаки треба було закрити вуха і не слухати те скавчання, тішити себе думкою, що якось буде, при цьому спостерігати за агонією.
Я вбив з любові, як це не дико, но правда. :pardon:
От така історія. Доречі, на вулиці вмерло три собаки, то хтось мудрий, вирішив зробити добру справу, очистити вулиці від бродячих собак. Дарма, що потруїлись не бродячі.

Все ви зробил правильно, Тае враження, що таке можна прочитати в оповіданнях. Та ні...таке життя :( . Чомусь у нас і такі реалії.
Раз бачив, як гицлі зимою собак відстрілювали в одному дворі, а потім їх тягли за хвіст до своїх машин, залишаючи довгу криваву стежку. В білий день, поряд дитсадок...
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.


Повернутись до “Запитання-відповіді”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей