Повідомлення Kaktus » 09 березня 2010, 16:19
З Барійського (Bari) документу Спільної Міжнародної Комісії для богословського діалогу між Католицькою і Православною Церквою „Віра, Тайни і єдність Церкви”, 16.06.1987 р.
(3) Через цей основоположний характер віри потрібно сказати, що віру потрібно розглядати як передуючу умову, яка є вже звершена в самій собі, перед сакраментальним сопричастям, що вона однак помножується через сакраментальне сопричастя, котре є виразом життя Церкви та засобом для духовного росту кожного з її членів. Це потрібно обдумати, щоб не братися за проблему віри як умови єдності в недостатній спосіб. Але воно не має затемняти факт, що віра є такою умовою, та що не може бути жодного сакраментального сопричастя без сопричастя у вірі, як у загальному значенні, так і в значенні догматичних формулювань....
(24) При євхаристійному співслужінні представників різних місцевих Церков в особливий спосіб виявляється ідентичність віри та посилюється через саму сакраментальну дію. Тому собори, на яких єпископи, ведені Святим Духом, висловлюють істину церковної віри, завжди пов’язані з відправою. ...
(28) Якщо є незаперечним, що різниці представляють відкидання раніших догм Церкви і є не лише різницями в богословському способі висловлювання, тоді явно стоїться перед справжнім розколом у вірі; тоді немає більше жодної можливості для сакраментального сопричастя. Бо віра мусить бути визнана словами, які виражають саму істину. ...
Висновок: Католицька і Православна Церкви-сестри відкидають євхаристійне сопричастя до досягнення повної згоди у вірі. Тому всі протилежні ініціативи збоку УГКЦ чи її екуменістів є не більше, ніж авантюризмом, що не допомагає, а радше шкодить віднайденню єдності.