Йосип Вісаріоноаич писав:Володимир ІФ писав:Давайте повернемось десь так років з сто назад,і побачимо,що при наявності всіх цих дванадцяти причин вимирання українського народу в кожній українській родині було не менше,як четверо-шестеро дітей....
1) відсутність доступу до якісних продуктів харчування;Жили сто років тому скромно і навіть бідно, але масових харчових отруєнь небуло! Від котрих і масове безпліддя, і ракові пухлини, і хвороби серця, і т.д.
Та всяке було: вода не дезінфікувалася і легко переносислися різні інфекційні захворювання. Хоч переважно і споживали екологічно чисті продукти, але це було щодня одне і те саме: суп, картопля, каша, хліб. Одним словом, тільки дуже активний спосіб життя заважав розвинутися діабету. І добре, коли хоч це мали!
Але в тому був один плюс - людина яка недоїдає, завжди здоровша тої, що переїдає.
Йосип Вісаріоноаич писав:2) відсутність доступу до якісної медецини і фармакології;
Була і тоді медицина дорогою (та не такою як сьогодні), але не було масового калічення і навіть вбивств спричинених "дивними" діями медиків.
Перечитувала якось молитовник моєї прабабці. Там є детальна "інструкція", що треба робити у випадку хвороби: віддати всі борги, помиритися зі всіма ворогами, зробити детальний іспит совісті і посповідатися, подбати про заповіт, про опіку над дітьми.... і зробити це все якнайшвидше! Мене це, звісно, здивувало, та що ж, такі були часи.
В дитинстві я була хвора на пневмонію. Жила б сто років тому - я була б приречена. А якби пощастило вижити, то в 11 років стала би круглою сиротою - таких операцій як зараз тоді (а тим більше простим людям) не робили.
Лікарські помилки були завжди. А "масове калічення" - це Ви про вакцинацію, заставляння дітей сидіти до 8 годин на уроках, а потім ще по 3 - 4 вдома без руху і повітря чи про що? Просто не дуже зрозуміло...
Йосип Вісаріоноаич писав:5) неможливість чоловікові за власну платню забезпечити проживання власної сімї;
6) відсутність права вибру для жінок між сімєю і роботою;
Чоловік тоді працював у полі, а жінка більшість свого часу писвячувала дітям і хатній роботі (по наймах одружені жінки не ходили, принаймні в дітородномі віці).
Мій дід в молодості косив цілий ранок за миску борщу. Багатьох дітей не могли прогодувати і віддавали в найми. Це нормально? Діти жили часто в таких умовах, що в наш час 90 % їх би забрала держава.
А те, що жінка не працювала, мало свої переваги і недоліки. Приділяти багато уваги дітям вони не могли - працювали в полі (розказував дід історію: народила жінка дитину, сповила і зразу понесла в поле - було багато роботи). А якщо чоловік помирав, то жінка опинялася в дуже складній ситуації і тому мусила терміново виходити заміж. Ні про яке кохання навіть мова не йшла... І ще добре, якщо її перший раз взяли заміж за гарні очі, а не за велике поле...
В будь-якому разі, прості люди жили часто бідно, але
потреби були менші.
Йосип Вісаріоноаич писав:7) безробіття;
7)невпевненість у завтрашньому дні;
Безробіття було повязане з малоземелям (тривалим у часі), а не з раптовим закриммям підприємств й установ. Та і невпевненості у завтрашньму дні у таких машабах небуло як сьогодні; що таке депресії люди не знали.
У таких масштабах? Справді, у таких масштабах не було, а в набагато більших. Ви читали Стефаника, Бордуляка? А депресія - це така штука, що лікується важкою фізичною працею.
То ж може й по селах її дійсно не було.
До речі, малоземелля зараз нема (принаймні під Львовом - покинуті поля), є небажання важко працювати за копійки.
Йосип Вісаріоноаич писав:12) еміграція;
Еміграція тоді була спричинена ростом кількості населення, а сьогодні неприйнятними умовами життя. А це - "две большие разницы".
А ріст кількості населення спричиняв зменшення земельних наділів = бідність. Так що причина та сама.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281