о.Олег писав:А вже зовсім інша справа - роздумувати над тим, чи були передумови скинення Януковича і чи такі передумови взагалі (ідеально) здійсненні. Ви ж знову щось-там собі вицитовуєте. Що говорить про повернення Вами до занадто "малої площадки". Що знову спонукає мене повторити - в такому участі не приймаю, позаяк це ("лишеписання") марновірство
Якось я поцікавився, прогуглив: Чи переймався хто небуть окрім нас питанням присутності передумов для протестів в Україні? Пошук мені дав лише два результати вже зими 2014 року, що передували 20-му лютого. Тобто, коли ці протести вже затягнулися і перестали бути мирними, знайшлося тоді двоє священників, котрі поділилися своїми міркуваннями. Один з отців, хоч і не вдаючись в аналіз ситуації, вказав на очевидність створених передумов для силового розвитку ситуації:
http://catholicnews.org.ua/pravo-na-sam ... h-nebezpek Інший чомусь навпаки, дійшов висновку. що не було б Божого благословіння на такий крайній засіб, і що жоден з тих пунктів не є однозначно ствердним на користь силового розв"язку:
http://www.catholic-media.org/ua/index. ... mid=100014Отже маємо два різних, протилежних висновки священників УГКЦ, зроблених майже в один час(кінець січня 2014р.) щодо подій в Україні. Навіть можливо, що вони обоє - львів"яни і "Експрес" має шанси потрапити як до одного, так і до іншого.
Окрім Катехизму, обоє священників посилаються також і на Святе Письмо, тому в мене і виникає запитання: Чи хтось із них перекручує, або церква не зовсім добре навчає про передумови усунення влади? Кого слухати? Ви ж послали до священників. Щодо бачення ситуації в державі, так, оцінки могли б і розходитись. Але чому так кардинально? Чому у священників однієї церкви таке різне розуміння церковного передання? Святого Письма включно.
Статті надруковані не в блогах, а ніби в серйозних інтернет виданнях. Примітно що один з цих сайтів надрукував відверту "єресь" "лише Писання". О. Петро Балог пише:
На початку варто привести головні аксіоми соціального вчення Католицької Церкви. По-перше, воно базується на Євангелії. Тобто Євангеліє є головним фундаментом і орієнтиром даного вчення, і вже потім йдуть інші книги Нового Завіту, а вчення Старого Завіту слідує після книг Нового. Повчання Отців Церкви, святих, церковних документів різних епох стоять ще далі у цьому списку пріоритетів. Одним словом, повинна бути збережена ієрархія джерел і авторитетів.
Ви часто пишете про "малу площадку", про марновірство "лише Писання", але як я дізнався, Sola Scriptura це не просто лише Писання, а всього лиш пріоритет Святого Письма перед іншим переданням. В лютеранстві Формула Згоди починається зі слів:
Веруем, учим и исповедуем, что единственным и абсолютным правилом и стандартом, согласно которому должны оцениваться все догматы и все учителя, являются только пророческие и апостольские Писания Ветхого и Нового Заветов, как сказано в Пс.(118:105): “Слово Твое — светильник ноге моей и свет стезе моей”. И как говорит Св.Павел: “Но если бы даже... Ангел с неба стал благовествовать вам не то, что мы благовествовали вам, да будет анафема” (Гал.1:8). Другие же писания древних или современных учителей, кем бы они ни были созданы, не должны расцениваться как равные Святым Писаниям, но все они вместе взятые должны быть подчинены им и не могут приниматься иначе или более чем свидетельства [показывающие], как и где это [истинное] пророческое и апостольское учение сохранялось после апостольских времен
https://ru.wikipedia.org/wiki/Sola_Scriptura
Що це як не відголоски "марновірства" в Катехизмі:
127 ..«Нема науки кращої, ціннішої та величнішої, ніж текст Євангелія. Дивіться і запам'ятовуйте те, чого Господь наш і Вчитель, Христос, навчав Своїми словами і творив Своїми вчинками»
104 У Святому Письмі Церква безперервно знаходить поживу і силу (Пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. « Dei Verbum », 24.), бо приймає від нього не лише людське слово, а те, чим воно є насправді - Слово Боже
Святе Письмо - мірило або компас, за яким звіряються писання сучасних та древніх вчителів, сказано у формулі згоди. Навіть коли хто і писав про апостольське передання, то вони як і Святе Письмо виходячи з одного джерела само собою зрозуміло що не можуть бути суперечними.
Катехизм писав:Апостольська Традиція і церковні традиції
83 Традиція, про яку тут говоримо, походить від апостолів і передає те, що вони отримали зі вчення та прикладу Ісуса, і те, чого вони навчились через Святого Духа. Бо ж перше покоління християн не мало ще написаного Нового Завіту, а сам Новий Завіт засвідчує процес живої Традиції.
Необхідно відрізняти її від «традицій» богословських, дисциплінарних, літургійних чи духовних, народжених упродовж віків у помісних Церквах. Вони є особливими формами, за допомогою яких велика Традиція виражається так, як це властиво прийнято для цього місця та цієї епохи. Саме під керівництвом Магістеріуму вони можуть зберігатися, змінюватися або ж скасовуватися.
отже церква не всяку традицію може вважати правильною на сьогоднішній день, і мабуть не всякі твори вчителів. І чи не для того щоб відповідати вимогам часу, щоб змінювати або скасовувати певні традиції скликаються Ватиканські Собори? Так, були часи реформізму у Церкви, були часи і контрреформізму. Сьогодні час так би мовити екуменізму, напряму до зближення усіх християн, і Святе Письмо це те що найбільше об"єднує. Святий Папа Іван Павло ІІ частенько вибачався, і не лише за дії окремих представників, але і церкви :
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2001/10/26/4363671/ Він реабілітував Мартіна Лютера та інших протестантів, і від імені церкви перепрошував за зло заподіяне братам інших конфесій.
Ради цікавості прогуглив словосполучення "лише Писання" і марновірство, а згодом "лише Писання" і єресь, і результат такий що такі словосполучення в одному реченні ніде в мережі не трапляються, звісно окрім цього форуму. Не розумію цього: Як можна Святе Письмо називати марновірством і при тому запевняти що то твердиня моєї віри?