Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Моя відповідь:
Кожен хто під час Літургії знаходиться у храмі, бере участь у спільній молитві. Те, що відповідає на заклик (возглас) священика дяк, чи хор - це відповідь вірних, тобто і твоя відповідь-молитовна відповідь. А звісно, що у молитві беруть участь і душа, і тіло. Зовнішня (тілесна) сторона видима. Це залежить від особи кожної людини. Бог нам дає свобідну волю, адже ми не роботи. ми різнимося віком, інтлектом, рівнем духовних знань. Тому для когось природньо прихилити тільки підборіддя, іншому низенько голову і тд. Існує традиція в наших церквах на відповідь до возгласу "Тобі Господи" прихиляти голови, фани, хоругви. Православні в свою чергу в цій хвилі роблять святий знак хреста. Це ж стосується і "Подай Господи" - битись кулаком до грудей та ставити на собі хрест.
Моя думка, що і одне і інше є виявом зовнішньої форми богопочитання. Важливіше щоб і дух і тіло спільно перебувало у молитві.

oremus писав:Моя відповідь:
Існує традиція в наших церквах на відповідь до возгласу "Тобі Господи" прихиляти голови, фани, хоругви. Це ж стосується і "Подай Господи" - битись кулаком до грудей та ставити на собі хрест.

а можна поцікавитися відколи це така традиція в наших церквах? наскільки я можу пригадати такої практики не було років так з десять тому...

oremus дякую за змістовну відповідь

Маю питання щодо одного фрагменту з анафори. Після співу "Тебе оспівуємо, ..... і молимось Тобі, Боже наш" та молитви, у різних церквах, буває, священики далі по-різному виголошують: одні - "Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу...", а інші - "Особливо з пресвятою, преблагословенною...." .
В молитві перед цим виголошенням є слова "Ще приносимо Тобі цю словесну службу за...", отже ми приносимо словесну службу за пресяту Богородицю - що це означає? І чому дехто ці слова виголошує в орудному відмінку?

Думаю ключової різниці нема.
"Особливо за пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу..." - виголошується на Літургії Івана Златоустого, що служиться протягом року.
"Особливо з пресвятою, преблагословенною...." - виголос на Літургії Василія Великого , котра служиться 10 разів протягом року, тому дещо відчувається ця різниця для тих хто уважній на богослуженні.

Äóćĺ öłęŕâî ďđî öĺ, ůî ěč ďđčíîńčěî Ëłňóđăłţ "çŕ Ďđĺńâ˙ňó Áîăîđîäčöţ" íŕďčńŕíî íŕ âĺáńŕéňł ńëîâŕöüęčő ăđĺęî-ęŕňîëčęłâ: http://www.grkat.nfo.sk/Texty/za_bohorodicku.html

Ňĺęńň ďî-ńëîâŕöüęč, ŕëĺ őňî çíŕş ďîëüńüęó ěîâó ŕáî őî÷ ëŕňčíęó, áĺç ďđîáëĺě ďđî÷čňŕş.

Дякую за посилання. Тепер розумію значення "за Богородицю". Євхаристія як подяка, а не прохання - це ключовий момент розуміння тексту Літургії. І умова її глибокого пережиття.

Чому на Службі Божій священики моляться "За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся"?Хіба в 4 ст., коли жив св.Іван Золотоустий Церкви були роз'єднані?

Чому в прохальній єктенії священик молиться "Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім"?Адже ангел-хоронитель дається кожному християнинові при хрещенні.Дякую.

На перше питання відповіді не знаю.

andrivovk писав:Чому в прохальній єктенії священик молиться "Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім"?Адже ангел-хоронитель дається кожному християнинові при хрещенні.Дякую.

Відповідаю цитатою з кинжки Миколи Кавасила "ПОЯСНЕННЯ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ"

...Помолившись за поміч Божу і захист для всіх, священник закликає і їх помолитися за те, щоб прожити день «досконало, свято, мирно і безгрішно», маючи хоронителем «ангела миру, вірного наставника», бо існує й ангел брехні, на якого не зовсім безпечно покладатися. Молимось за ангела-хоронителя не для того, щоб він тоді був нам дарований, бо ангела з самого початку дано кожному віруючому, а для того, щоб він діяв і звершував свою справу, і щоб оберігав нас, і наставляв на правильний шлях, і не відступав від нас, обурившись нашими гріхами.

Ще щось напишіть відносно першого запитання.

andrivovk писав:Чому на Службі Божій священики моляться "За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся"?Хіба в 4 ст., коли жив св.Іван Золотоустий Церкви були роз'єднані?

То треба питатись літургістів, але мені видається, що "за обєднання всіх" стосується не Церков, а, так би мовити, "Об"єднання всіх у Христі". Хоча в часи Залотоуста звичайно були розколи (вони були від початку апостольської проповіді), з польоту нашого часу вони можуть бути зовсім незначними, але в той час рамки Церкви були не такими широкими, тому це було суттєво.

Anatolius писав:мені видається, що "за обєднання всіх" стосується не Церков, а, так би мовити, "Об"єднання всіх у Христі"

Можливо, ви праві, адже там пише не "за обєднання всіх Церков", а "за обєднання всіх".Але чому тоді "добрий стан святих Божих Церков"(Церков(в множині) а не Церкви).Може тут мається на увазі за територіальною ознакою (як, наприклад Антіохійська Церква, Александрійська і.т.д.) або просто церков в значенні будівлі, споруди.

Слава Ісусу Христу!!!
Сьогодні взнав дещо нове,а саме то що я майже нічого не знаю за "Літургію Напередосвячиних Дарів"(навіть не знаю чи правильно написав )...Вечірня з Причастям
Підкажіть будласка де можна знайти пояснення самої Літургії.,та і саму Літургію також.
Бо там багато "символіки",а мої знання обмежуються тільки "підслуховуванням",бо особисто нічого не читав за це...
Другими словами десь-щось чув,але мені цього мало,хотілось би прочитати щось.
Тим більше зараз це актуально,в час посту.
Дякую.,

andrey s. писав:Слава Ісусу Христу!!!
Підкажіть будласка де можна знайти пояснення самої Літургії.,та і саму Літургію також.

Ось тут є книга о.Михайла Щудла "БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ" http://ave-maria.comyr.com/lib.htm

А ось тут можете скачати Божественну Літургію з коментарями о.Ігоря Яціва.viewtopic.php?f=36&t=1149&start=90

Пропоную в цій темі запитувати про незрозумілі місця в бослужіннях. В мене, наприклад, вони часто виникають...

Отож перше:
Чому, коли виносяться НЕосвячені дари люди схиляють голову, дехто клякає?

Чому на Великдень і після нього так часто співають "Христос воскрес із мертвих...", заміняючи тим інші молитви? Це молитва прослави воскресіння? Просто я це не дуже сприймаю як молитву.

ShMariam писав:Чому на Великдень і після нього так часто співають "Христос воскрес із мертвих...", заміняючи тим інші молитви? Це молитва прослави воскресіння? Просто я це не дуже сприймаю як молитву.

тут ("Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим що в гробах життя дарував"), думаю, аналогічно до Вірую - такий ось тип молитов, в яких ми нічого, власне, не просимо, а констатуємо те, що вже нам Бог Вчинив: в даному випадку - це основа Християнства, те, чому ми віруємо, любимо, надіємося, впевнені («Якщо Христос не воскрес, даремна проповідь наша, даремна і віра ваша» (1 Кор. 15, 14)) ...
З повагою, о.Олег

Христос Воскрес!
А коли треба під час Літургії ставати на коліна? Я питаю, бо в різних церквах це роблять по різному. Наприклад, під час читання Євангелії одні стають на коліна, а інші ні.

viter писав:Христос Воскрес!
А коли треба під час Літургії ставати на коліна? Я питаю, бо в різних церквах це роблять по різному. Наприклад, під час читання Євангелії одні стають на коліна, а інші ні.

Воістину Воскрес!!!
Такий вияв покори(ставання на коліна) справді в різних парафіях різний.
Але я зараз про інше:
Чи повинні ми думати чи не заважаєм комусь(нема місця) в момент вияву нашої покори,коли клякаєм,або доземний поклін(в час посту).Бо деколи підмітив що люди так сильно думають про Бога,що не помічають людей які поруч(ситуації є різні).Особисто мене пару раз це зачипило,і я задумався над цим.Тобто якщо нема місця я не йду до спасіння по чиїхось головах.
Але помітив тенденцію що людям пояснюють,бо культура поведінки в Храмах(деяких парафій) залишає бажати кращого.Наприклад Причастя.Люди клякнули і залишилось багато тих кому місця не хватило.Священник уділяє Його стоячи через чиєсь пличе.І чому ті хто прийняв Ісуса не можуть встати і дати можливість зробити це іншим.Я вже мовчу про можливість зневаги(падіння Частички на землю),ми так сильно Його любим,що просто не думаєм про це.
І ще одне...Хотілось-би вчитись і брати приклад у старшого покоління,але нажаль це незавжди є можливим.Бо деколи(на ці свята) бачеш неймовірні речі,люди так сильно хотять прийти до Бога,що навіть не думають за тих хто поруч.Особливо це стосується всемудрих бабусь.
Чув за одного Владику який "дуже любить" таких бабусь.Його збили з ніг(як в регбі ),і звичайно частина гардероба пропала в процесі цього.І з тих пір Він вважає на них .
В цьому нам треба брати приклад з "поган".Я маю на увазі мусульман,а краще Японців.(культура поведінки)
Дякую...

Ще не дуже розумію слів: "Світися, світися новий Єрусалиме..." В кінці там звертання до Марії, а на початку?..

ShMariam писав:Ще не дуже розумію слів: "Світися, світися новий Єрусалиме..."

Напевно про небесний Єрусалим.

andrivovk писав:

ShMariam писав:Ще не дуже розумію слів: "Світися, світися новий Єрусалиме..."

Напевно про небесний Єрусалим.

А який смисл до нього звертатися?

Мабуть, це торжественна прослава Царства Небесного, благословенного Господом, який воскрес

Чи є якість канони на тримання фан (хоругов), в т. ч. коли їх нахиляти, чи це неписана традиція? Бо я помітила, що в різних церквах деколи в різних місцях схиляють і тримають (чи не тримають) нахиленими.

"Світися, світися новий Єрусалиме..." -- це продовження слів "...люди, веселіться".
Ангел звістив... "Чистая Діво, радуйся... твій Син воскрес... із гробу".
Досі слова подані від імені ангела, а далі, ймовірно, слова самого поета: "Люди, веселіться".
Зрозумілою є причина радості: Христос воскрес!
А далі?
А далі -- додаткова причина для радості -- сповнення Божих обітниць. Досить порівняти:
"Світися, світися новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі (над тобою) засяяла", -- із словами:
"Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з'явилась над тобою" (Ісая 60,1-2).
Правда, тут, на відміну від Ісаї, заклик звернений до нового Єрусалима - Сіону, не до Єрусалима - історичного міста, в якого межах є гора Сіон, -- бо він "дійсно поневолений з дітьми своїми. А вишній Єрусалим -- вільний, він мати всім нам" (Гал 4,25-26). Тобто тут заклик є не тільки до Богородиці, яка є "дочкою Сіону", але не Сіоном самим, а і до всіх нас, людей, віруючих, громадян нового Єрусалима.
А далі знову заклик до Богоматері, щоб раділа у повноті з воскресіння Того, якого народила.

Чому, коли виносяться НЕосвячені дари люди схиляють голову, дехто клякає?

Дехто через незнання, дехто наслідуючи інших, дехто зі звички, ще хтось із надміру побожності, інші -- через впертість, але здебільшого тому, що священик не вчить.
Оскільки в символічному поясненні Літургії великий вхід з дарами став означати в"їзд Ісуса в Єрусалим, деякі клякають з щирої побожності. Але фактично, за винятком Літургії Передшеосвячених Дарів, вносять тільки приготовані хліб і вино.

ієром. Діонисій писав:

Чому, коли виносяться НЕосвячені дари люди схиляють голову, дехто клякає?

Дехто через незнання, дехто наслідуючи інших, дехто зі звички, ще хтось із надміру побожності, інші -- через впертість, але здебільшого тому, що священик не вчить.
Оскільки в символічному поясненні Літургії великий вхід з дарами став означати в"їзд Ісуса в Єрусалим, деякі клякають з щирої побожності. Але фактично, за винятком Літургії Передшеосвячених Дарів, вносять тільки приготовані хліб і вино.

Отець я начебто зрозумів сказане Вами.
І то що Дари ще не освячені (крім Напередосвячиних) це зрозуміло.Але завжди є але.
Звичайно ми повинні бути в покорі на літургії(всій),тобто в душі.Але на загал я вважаю що виявити покору в цей момент схилянням голови це добре.(доречі, а як на рахунок Адорації??,дари там освячені???)Мені в принципі завжди не було важливо чи хтось клякає чи ні,чи опускає голову чи ні.Але це було до тих пір поки я не помітив що деколи є стадний інстикт,тобто коли я собі приватно щось робив то дехто повторював за мною,і навпаки коли чогось не робив,то хтось на це вважав.
Тому вважаю що ті місця в літургії де треба виявляти покору в особливий спосіб потрібні.Як на мене це залишки,а точніше частина Східного обряду,а ще точніше традицій цього обряду,який в принципі є основою УГКЦ.І від цього нікуда не дінишся.Ми не можем стати Західними на 100%(в сенсі обряду і його традицій)
Тому для мене це не суть.Бо перш за все в різних спільнотахУГКЦ(парафіях) є свої особливості,і це природньо.
Просто я якось по своєму розумію поняття "спільна молитва",і зрозумів це в Крехові.
І я собі зрозумів що треба робити як заведено в "господарів",якщо я "Гість",це в сенсі якщо я приїхав на якусь парафію де раніше не бував.Звичайно йдеться про здоровий глузд,тобто загально важливі місця Літургії.(без фанатичних закидонів які навязуються як обовязок).
І звичайно хочиться деколи людям зробити розяснення,особливо коли вони клякають до Причастя,а на інших бажаючих не дивляться,часто так сильно хотять приняти Ісуса що сліпнуть і небачать чи заважають комусь в Цьому.Але це самий не підходящий момент для таких "братніх поправ".
Тому згоден що це робота священника,і деколи приємно бачити таку роботу.Але деколи сумно коли її не бачиш.
Але всерівно рахую що спільна молитва це не тільки духом,а і тілом...Ми люди не досконалі,тому нажаль відчуваєш в цьому потребу(це я за себе).
Але такі речі це як єволюція,вони з часом відсіються,тобто коли будем працювати над цим,і залишиться саме то що необхідно для спілкування з Богом.
Дякую...

Отець,,а можна сказати що Новий Єрусалим є в кожному з нас в нутрі(серці)?????

...можна сказати що Новий Єрусалим є в кожному з нас в нутрі(серці)?????

Можна сказати (в переносному значенні), що, наприклад, Львів у мене в серці, я живу Львовом, але при цьому Львів залишиться містом, у якому живуть мої друзі .
Щодо Єрусалима (Сіона), краще залишитися при головному значенні міста (гори):
"Ті, які звіряються на Господа, -- подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічно.
Єрусалим! Гори навколо нього; а Господь круг народу свого, віднині і повіки" (Пс 125,1-2).

ієром. Діонисій писав:

...можна сказати що Новий Єрусалим є в кожному з нас в нутрі(серці)?????

Можна сказати (в переносному значенні), що, наприклад, Львів у мене в серці, я живу Львовом, але при цьому Львів залишиться містом, у якому живуть мої друзі .
Щодо Єрусалима (Сіона), краще залишитися при головному значенні міста (гори):
"Ті, які звіряються на Господа, -- подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічно.
Єрусалим! Гори навколо нього; а Господь круг народу свого, віднині і повіки" (Пс 125,1-2).

Якось так склалося що гора це місце зустрічі(перебування,обявлення) З Богом.
Але ще десь чув що людину називають горою .
Отець, це просто думки,і ними не переймаюсь.
Напевне получу від п.Маряни за оффтоп ,не сваріть мене,я більше не буду.