Слава Ісусу Христу!!!
Ох ця тема порузуміння двох Церков.Але хіба це стосується простого і чудового наміру в молитві за когось(якщо це навіть намірення дане пр.св.).
Я Греко Католик,і що з цього.Хіба цим фактом я кращий за когось,ні,,,,я просто тішусь цим.І якщо мене доля занесе в Почаїв,то я обовязково зайду до Церкви.І коли виходячи з відти у мене появиться бажання(потреба) дати на Службу Божу за когось,то я не "закопаю" таке бажання.Бо підмітив що коли появляється десь в середині така потреба,то відкладувати неварто.Звичайно я міг би дочекатись приїзду в рідне місто,і коли буду в нашому храмі зробити це.Але це дуже не розважливо(я зараз про себе).Бо як на мене є різниця коли таке робиться з розуміння потреби в цьому,а коли ти цю потребу відчуваєш.І то і друге добре,але здається що різниця є...
І той хто такий намір переводить в контекст ворожнечі між Церквами,той насправді "знущається з України",і не тільки.
Зрозумійте,на Україні є УПЦ,і часто наша несхвальна реакція на М.П. передається і УПЦ.
Як таким чином ви будете єдні як держава????Ніколи......
Я завжди важав що в цьому питанні дуже тонка грань,і її переступити дуже легко.
Чи любити ближнього це тільки Католиків.?????? Якщо так,то мені просто сумно,і це могло би навіть нашкодити моїй вірі.
Але ми їх любити ніколи не будемо,бо так мало любові у нас.Ми якісь боягузи в любові,а так і в Бозі.
Сьогодні був враженний.
Заїхав на заправку,зустрів однокласника.Він Євангелист,я навіть відклав справи,був дуже радий його бачити.(12 рок.не бачились)
Виявмлось що 90% робітників на заправці є членами одної спільноти.(Церкви).Я як Католик вказав на дискримінацію,ля-ля-ля.(чемно).
На що була відверта відповідь.Так..цей факт є.Тобто коли беруть на роботу,питають приналежність до Церкви.Але в контексті Християнської віри.(Байдуже до якої саме Церкви людина прилежна).Просто зіграє факт спільноти,тобто ні Католики,ні Православні там на довго не затримувались,їм було важко і вони самі йшли.І з часом залишилось 90% їх.Ніхто нікого не виганяв,хіба за явні невідповідності посаді,або за пянку.А коли він сказав що керівництво є членами Церкви(Єв.),мені стало все ясно.Воно просто дає шанси всім Християнам,але в першу чергу членам своєї спільноти.Доречі багато з них(Єв.) були вигнанні,або самі пішли,бо проіесійно або морально були тягарем.Хтось подумає що це дуже жорстоко,і все таке.
Але я подумав,чи в наших спільнотах так дбають за її членів,тобто ті хто реально може дбати.Я такої практики поки не чув.Ми якось шарахаємся один-одного.
А це іде на користь бізнесу і головне спільноті(її членам).Хіба це погано?????
Доречі день пройшов не даремно.Я сьогодні зустрів Євангелиста який мене не "бив Євангелієм по голові"(це образне порівняння),а коли прощались з ним він сказав:"Дуже радий що ти ходиш до Церкви,бо я чув всяке за тебе"(Людям властиво перебільшувати

).
Мораль казочки:"Ми навіть теоритично не можим любити когось,поки не полюбим себе",і поняття любов включає в себе поняття "турбота".
Тобто нам Католикам важко полюбити(прийняти) когось іншого(людей інших Церков)),бо ми маєм дуже мало любові один до одного.
І на мій погляд це основна проблема.Але всетаки любов у нас є,і це втішає і дає надію на її збільшення.
Дякую...
P.S.
Хочу поділитись враженням.
Я весь час коли там заправлявся підмічав що вони(працівники) якісь одинакові,просто не міг пояснити чому.А сьогодні отримав відповідь...