Цікаві та веселі дитячі вислови…

[o.Mykil]

Доводиться працювати з дітьми, підлітками… в одному з храмів у центрі Львова, які входять до так званої Вівтарної Дружини, тобто прислуговують у час св. Літургії, а також інших християнських відправ… Чимало вони можуть почути на заняттях, а також і вони самі, буває, не є скупими на різні неповторні слова, запитання, жарти тощо. І від них інколи вчишся… Ну, й кумедних ситуацій у їхній діяльності, звісно, не бракує: якось один вівтарник, коли відправлялась Служба Божа священикові замість потрібного впору мікрофона подав з необережності, забуття або поспіху… запалену свічку, що була в руці. Так що аж загорівся фелон (зі слів очевидців) – священичий одяг…

Ось декотрі «шедеври» львівських хлопців із молодшої групи, які поки що за недовгий період вдалося зауважити:

«Ангел – це тварина?» (Дмитро, 10 р., під час гри «Бог створив світ», коли треба було під вибраною рубрикою «тварини» називати швидко якусь тваринку тому, хто отримав від іншого м'ячика).

«Якщо крокодил потрапить до неба, він там також буде грішити?» (Остап, 9 р.).

«В мене у класі нема християн,― одні православні!» (Дмитро, 10 р.).

І це, мабуть, ще не кінець… Можливо, хтось із вас теж знає подібні висловлювання майбутніх дорослих, адже кожен із нас вистрибнув колись із корабля дитинства?



П. С. Згадав при нагоді вислови з книги М. Димова "Діти пишуть Богові" - http://bookz.ru/authors/dimov-m/deti_bo ... _bogu.html

[ljubomyr_ps]

Побажання сина на день народження дружини: " Бажаю тобі дорога мамусю, щоб ти жила довго-довго і ніколи не вмирала..........., а ну ще щоб тато жив довго-довго і ніколи не вмирав............... о ще забув сказати, щоб і баба з дідом жили і ніколи не вмирали............нууууу і ще, щоб братік і Настя (двоюрідна сестричка) жили-жили і ніколи не вмирали........аааа ще згадав, щоб і я жив довго довго і ніколи не вмирав!"

[o.Mykil]

http://dubus.by/modules/anekdots/viewcat.php?cid=7

[wpab]

Хлопчик готуючись до сповіді на папері написав свої гріхи, мабуть щоб не забути чи можливо не соромитись, але вже безпосередньо перед сповіддю незнайшовши в жодній кишені листок, каже:
"я загубив гріхи "

[o.Mykil]

"я загубив гріхи "

Згодом, мабуть їх "позбирав", надіюся...

[Олюнька]

Хлопчик готуючись до сповіді на папері написав свої гріхи, мабуть щоб не забути чи можливо не соромитись, але вже безпосередньо перед сповіддю незнайшовши в жодній кишені листок, каже:
"я загубив гріхи "

То це дитина. А моя сусідка, старша жіночка, кинула "свої гріхи" в скриньку для пожертв замість грошей

[o.Mykil]

Знову реальний випадок із життя. В одне село на Сколівщині раніше в дитинстві приїжджав зі Львова до бабці внук (правда, підліток), дещо крутий, як-то кажуть. Бабуся якось завела його до тамтешньої сільської церкви, до Сповіді, хоч він був не дуже до цих духовних справ близьким.

Сповідається, але священик мусить його сам питати про різні гріхи-провини, які могли бути вчинені, адже він сам не знав, що конкретно говорити... Питає, питає... Теж запитав: чи він нікого часом не вбив... А той до нього на половину церкви: "Ти що "гониш"!

Сам потім розказував про те, чому так скрикнув...

[o.Mykil]

Хлопчик готуючись до сповіді на папері написав свої гріхи, мабуть щоб не забути чи можливо не соромитись, але вже безпосередньо перед сповіддю незнайшовши в жодній кишені листок, каже:
"я загубив гріхи "

То це дитина. А моя сусідка, старша жіночка, кинула "свої гріхи" в скриньку для пожертв замість грошей

Мабуть, окулярів тоді не взяла, якщо їх могла носити... Або вони (ті грішки) були всі легкими.

[Olya]

Це такий дитячий вислів, правда при трагічних обставинах.

В моєї коліжанки помер дідусь. Ну і лежав він на столі, люди молилися, сиділи біля мертвого. Ввечері моя подруга побачила, що під покривалом і у кишенях покійника лежить повно всяких наїдків (печиво, цукерки, кусочки хліба, шматочки ковбаси). Вона здивовано почала те забирати. Аж тут підбігає її 5-ти річна донечка і плаче. "Мамо, нічого не витягуй, ти що хочеш, щоб дідусь голодний був на тому світі". Виявляється це дитина всього понапихувала.Так вони змушені були його і поховати з повними кишенями ласощів. Я хочу ще сказати, що ця дитина дуже любила свого прадіда і він найдовше їй снився.

[o.Mykil]

Неповторні думки маленьких про шлюб http://iktyc.at.ua/publ/2-1-0-17

[Наталка]

Марічці було 6 років. Прибігає додому з вулиці і каже: "Мамо! Я бачила ангела." "Це дуже добре" - відповідаю.
Мама: І що він тобі сказав?
Марічка: Нічого. Я спитала дозволу помацати крила і він дозволив.
Мама: І що?
Марічка: Дуже великі і м`якенькі. А ще я спитала чому він босий. А ангел відповів що в них "там" всі так ходять.

[o.Mykil]

А цей випадок трапився у підпіллі, тобто в минулому столітті. Поруч м. Червонограда є таке с. Межиріччя. Люди там інколи збиралися разом і проводили молебні, спільно молилися. Одного разу в часі молінь до Діви Марії зауважили, що одна дівчинка співає щось не те... Адже треба було співати впору: "Пресвятая Борогодице, спаси нас". Питають її: "А що ти співаєш незрозуміло?"

"Прискакала Богородиця до нас", - відповіла мала. Тому що так їй причулося... )

[Olesia]

Випадок з життя. На Святій Літургії, коли всі діти промовляють за кого вони моляться (за батьків, за друзів, за священиків, за Україну), одна дівчинка (їй напевно було десь біля 5 років), сказала, що молиться за свою ляльку.

[о.Олег]

Слава Ісусу Христу!
в мене на парафії завжди мав проблему з тим, що хороші віруючі люди не хотіли приводити на Літургію дітей. Навіть в неділю чи Свята.
- Мале, мовляв: "важко дитині встояти", "чого буде заважати людям молитися", "ітак нічого не зрозуміє" тощо...
І це - про дітей, думаю, навіть віком до 7-8 років.
А одного разу довелося взяти мого Онисима в село, де служу. Він і я. Я, звичайно служу недільну Літургію, а Онисим (я переживав, бо, хоч дитина з народження в Церкві - неповні 4 рочки) в Храмі Вірних.
Бог Добрий, і все дуже гарно скінчилося. Як результат - маленьких дітей в Храмі побільшало.
Але того дня я досить хвилювався, щоб не злякати Онисима і вечером, коли ми, як звичайно, молилися перед сном, питаюся, за кого він хоче помолитися:
- Маму любиш?
- любу (люблю)
- за Бабцю...
- любу
...
- а ще кого любиш?
невеличка пауза і:
- я люди любу!
- людей?
- людей (і заснув)
а я ще довго не міг заснути
"будьте як діти"

[Олюнька]

Випадок з життя. На Святій Літургії, коли всі діти промовляють за кого вони моляться (за батьків, за друзів, за священиків, за Україну), одна дівчинка (їй напевно було десь біля 5 років), сказала, що молиться за свою ляльку.

На одній з таких Літургій половина присутніх діток молились "за Бога"

[прочанка]

Моя дитина, на той час ще не вміючи читати, подзвонила з мого телефону до свого хресного до Києва. Коли він здивовано спитав її, як це вона зробила, доця відповіла - це Матір Божа Марія мені сказала... В кума був шок хвилин 5

[o.Mykil]

Одна знайома зі Львова розповідала, що одного разу на християнській етиці у школі учень поставив таке питання: "Якщо Бог такий Всемогутній і всюдиприсутній, все може, то чому дає ще людині ангела-хоронителя?..". Ледве викрутилася потім... )

[о.Олег]

Одна знайома зі Львова розповідала, що одного разу на християнській етиці у школі учень поставив таке питання: "Якщо Бог такий Всемогутній і всюдиприсутній, все може, то чому дає ще людині ангела-хоронителя?..". Ледве викрутилася потім... )

цікаво як?

[o.Mykil]

цікаво як?

Коли я її недавно спитав це саме, то казала, що вже не пам*ятає, бо давненько було, що якось викрутилася, не сподівавшися, що таке питання прозвучить із вуст малого... )

[Олюнька]

Забулася тема.

Йдем з сестричкою вулицею і тут вона з невимовним трагізмом в голосі видає:
-Ех, Оля, Оля, які погані люди бувають!

-Як можна? їсти морозиво на паличці, а папір кинути під ноги?

[Just_me]

Якось дивилася по телебаченні, як дітей в садочку запитали, для чого ,на їхню думку, існують діти.
Серед відповідей, котрі запам"яталися мені найбільше, були 2:
- Щоб зникнув смуток;
- Щоб прибирати

[Olya]

Коли моїй донечці було рочків 5, то вона підійшла до мене на кухню і говорить:
- Я щось така злосна! Я з Оксанкою з садочка посварилася. Мама, ну я така злосна!
А я на той час торт пекла, духовка погана була, то я защораз мала подивлятися за коржами. Ну і немала часу, щоб піти в кімнату і поговорити (так як вона завжди хоче робити, коли щось стається). Я їй сказала, що поговоримо трохи пізніше. Через 3 хв. вона знов приходить і каже:
- Ну я така вже злосна, що плакати хочу.
А я їй і ляпнула:
-Візьми коробочку з під сірників , подуй і викінь- легше стане.
Дитина взяла коробочку, пішла до своєї кімнати і подула, а потім викинула в сміття. Потім говорить:
-Мама, я піду, напевно сміття викину, щоб нерви не втікли з коробочки і по хаті, щоб не порозліталися, бо я вже не злосна. Всі нерви в коробочку влізли.
Через пару днів мій чоловік щось трохи розізлився на роботі і емоційно розповідав мені про проблеми. Дитина слухала, слухала, а потім каже чоловікові:
- Татку,татку , ти злий? Я знаю такий гарний спосіб від нервів - коробочка називається.

[анаско]

Одного разу до мене привели маленького плиміничка Сашка (десь мав 3 рочки). І от коли він собі бавився, я пішла у іншу кімнату помолитися. Незадовго чую маленькі кроки за собою, я огледілась і побачила Сашка з великими круглими зацікавленими оченятками, які наче питали: "А що це відбувається?". Прикликавши його до себе ближче, я почала йому гортати молитовник і пояснювати, що я молюсь до Бозі, показуючи на фото Ісуса. Сашко, так пильно приглядався, приглядався, а потім як радісно вигукнув: "А-а, це той дядько, що до нас вчора приходив ровер ремонтувати...!". Так Сашкові вдалося підняти мені настрій на цілий день. Але тут мені здається і є велика істина, яку несвідомо але відчуває кожна дитина: "Ісус є в кожному з нас". Сашко Його впізнав у тому чоловікові...Так, діти - це щось надзвичайне!

[Олюнька]

З недільної проповіді:
- Діти, що треба зробити, щоб стати святим?
- Вмерти.

[о.Олег]

З недільної проповіді:
- Діти, що треба зробити, щоб стати святим?
- Вмерти.

я цєї неділі з своєю донечкою Оленкою (5 рочків) був біля храму Всіх Святих Українського народу і там (празник) продавали різні образки тощо. Мала показує на іконку і видає: "Тато: а правда за святих треба молитися" - я виправляю "до святих", тоді вона так дуже по-дорослому впевнено продовжує: "а молитва - гріх" - я виправляю "молитва помагає від гріхів"
- ну та, - каже Оленка, - Леся Ялославіна (вчителька) так і казяла
добре, що я близько знайомий з працівниками садочку, бо дійсно можна б було подумати, що там таке вчать

[прочанка]

Моя дитина(7років) вчила старшого братика(17), що таке кохання і як то чудово бути закоханим. А під кінець каже -коли ти одружишся в тою дівчиною, а зможу частіше бавитись з її сестричкою.
От яка корислива
А ще нарікала, що вона не справжня принцеса, бо живе не в палаці.
Кажу - це не головне, а вона - я все знаю, що ти скажеш: треба бути доброю, розумною, працьовитою, побожною, але щоб бути справжньою принцесою треба жити в палаці
А коли почала мені пояснювати, що таке маніпуляції, я мало не впала...

[о.Олег]

Моя дитина(7років) вчила старшого братика(17), що таке кохання і як то чудово бути закоханим. А під кінець каже -коли ти одружишся в тою дівчиною, а зможу частіше бавитись з її сестричкою.
От яка корислива
А ще нарікала, що вона не справжня принцеса, бо живе не в палаці.
Кажу - це не головне, а вона - я все знаю, що ти скажеш: треба бути доброю, розумною, працьовитою, побожною, але щоб бути справжньою принцесою треба жити в палаці
А коли почала мені пояснювати, що таке маніпуляції, я мало не впала...

[o.Mykil]

Говорять знову діти http://mal.net.ua

[о.Олег]

Говорять знову діти http://mal.net.ua

моя сім'я відпочивала і молилася в оо.василіан в Підгорецькому монастирі. Один з братів дуже хотів зробити щось приємного моїй Оленочці (5 рочків) і подарував їй м'яку іграшку - маленького пегаса (коник з крилами). Оленка взяла її і радісно так всім показує і каже:
- конячий ангелик

[прочанка]

моя маленька похресниця почала щебетати і вже видає "перли".
Питають - хто нечемний? Вона так радісно - Я!
Питання - чому?
- Я маєнька, мені моня...