Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Тоді як православні українці говорять про автокефалію їхніх Церков, греко-католики надають перевагу термінові «помісність». Чим обумовлюється ця різниця – конфесійною традицією, чи також вагомими відмінностями в розумінні самих вищезгаданих термінів ? Це альтернативи чи синоніми ?

Kaktus писав:Тоді як православні українці говорять про автокефалію їхніх Церков, греко-католики надають перевагу термінові «помісність». Чим обумовлюється ця різниця – конфесійною традицією, чи також вагомими відмінностями в розумінні самих вищезгаданих термінів ? Це альтернативи чи синоніми ?

синонім - не приймаю альтернатив до заповіданої Христом Католицької еклезіології

У католицькому розумінні не може бути автокефальних Церков, оскільки Христос заснував одну Церкву, якої сам є Головою, і яка має одного видимого зверхника -- Наступника апостола Петра, Римського Архиєрея.
Але у Східних Церквах, на відміну від Західної, існує поняття помісної Церкви, як Церкви даного народу з питомими собі літургійною, богословською та ін. традиціями.

У католицькому розумінні не може бути автокефальних Церков, оскільки Христос заснував одну Церкву, якої сам є Головою, і яка має одного видимого зверхника -- Наступника апостола Петра, Римського Архиєрея.
Але у Східних Церквах, на відміну від Західної, існує поняття помісної Церкви, як Церкви даного народу з питомими собі літургійною, богословською та ін. традиціями.

Я погоджуюся, що на даний час не може бути, але еклезіологія розвивається - після запозичень із євхаристійної еклезіології перейняття системи автокефалій було б логічним, бо автокефалія є тільки піднесенням першої на державний рівень. Можу собі дуже добре уявити наприклад Німецьку Автокефальну Католицьку Церкву - там є велике підсвідоме бажання до послаблення залежності від Риму.
Чи не думаєте Ви, що треба відмовлятися від уявлення про якогось "зверхника" на чолі КЦ ? До речі, який це латинський еклезіологічний термін відповідає цьому українському виразові ?
У Вашому розумінні поняття "Східні Церкви" і "Католицька Церква" є взаємовиключними ? Ваш опис Східних Церков абсолютно збігається з уявленням про УГКЦ багатьох її "зверхників" - це і є поняття Патріархату в Л. Гузара.

синонім - не приймаю альтернатив до заповіданої Христом Католицької еклезіології

1. Тобто для Вас помісність - це автокефалія ?
2. Я й не знав, що Христос був католиком ! Є такий анекдот MOD: видалено за неповагу до Папи Рацінгера. Нажаль п.Кактусу попередження і знову буде обмежено кількість дописів на добу. Уточнення приватно

Kaktus писав:

синонім - не приймаю альтернатив до заповіданої Христом Католицької еклезіології

1. Тобто для Вас помісність - це автокефалія ?
2. Я й не знав, що Христос був католиком !

1. так - Патріарша Помісна Церква свого права
2. прошу цитувати коректно. Думаю що не допустився помилки і чітко наголосив, що саме Католицька Еклезіологія є ініційована Христом. Як вже десь Вам писав - альтернативи з`явились лише для оправдання Схизми. Там чітко про особу Петра, а не лише про його віру.

Kaktus писав:поняття "Східні Церкви" і "Католицька Церква" є взаємовиключними?

Звідки Ви взяли? Я взагалі не вживав поняття "Католицька Церква", тільки вказав на відмінність між дисципліною та традиціями Східних і Західної Католицьких Церков.
Щодо титулів: як Папу Римського називаємо Главою Католицької Церкви, так і Блаженнішого Любомира Гузара -- Отцем і Главою Української Греко-Католицької Церкви. Я навмисно вжив слово "Голова" тільки по відношенні до Ісуса Христа, і Ви розумієте чому.

Мені здається, що тут треба чіткіше розрізняти поняття, бо не існує єдиного поняття "автокефалія" серед самих православних богословів. Різне розуміння є в Константинопольського Патріархату інше в Московського. Якщо розуміння в першого прямує в напрямку католицького, то другого прямує в напрямку "автокефалізму", по крайній мірі це чітко вималювано в новій книзі головного мозку РПЦ Іларіона Алфєєва "Православіє". На жаль нам тут в Україні і в УГКЦ зокрема загально відома тільки російська модель, чи пак розуміння цього феномену.
Наше розуміння помісності близьке до грецької моделі розуміння автокефалії, де присутній чіткий реальний примат.

Мені здається, що тут треба чіткіше розрізняти поняття, бо не існує єдиного поняття "автокефалія" серед самих православних богословів. Різне розуміння є в Константинопольського Патріархату інше в Московського. Якщо розуміння в першого прямує в напрямку католицького, то другого прямує в напрямку "автокефалізму", по крайній мірі це чітко вималювано в новій книзі головного мозку РПЦ Іларіона Алфєєва "Православіє".

Звичайно, питання автокефалії і примату є взаємопов’язаними. Однак ніхто в Православній Церкві принципово не заперечує проти системи автокефалій як такої, тоді як в Католицькій Церкві її просто немає. Відмінності в розумінні автокефалії Москвою і Стамбулом пояснюються просто – боротьбою за першість у Православ‘ї між тими, які її вспадкували, і тими, які хотіли б її здобути. Іншими словами, йдеться про те, чи примат у Православній Церкві має бути законсервований таким, яким він витворився в 5-му ст. (28-ий канон Халкидонського собору) – у часи, коли Константинополь був столицею християнської екумени, чи він повинен бути реформований відповідно до юрисдикційних і політичних реалій сучасності. Тому боротьба йде між консервативізмом Стамбула і прагненням Москви, перейняти на себе у Православній Церкві ту роль, яка відповідала б дійсній вазі РПЦ у світовому Православ‘ї. Прохання до Anatolius-a: чи не могли б Ви написати у Вашому журналі докладну статтю про відмінності у розумінні автокефалії між РПЦ і греками та їхнє відношення до католицького поняття примату ?

навпаки - виграні позиції: Унія живе і жити буде, а все інше - покищо залишається на рівні фантазій... Баламанд існувати перестав бо і не існував ніде, окрім паперу... Попри іменитість підписаних, думаю, Ви це розумієте. Та і питання про визнання, вибачте - збочення: Унія є і не потребує "вперше чи вдруге" визнаватись православними. Це, радше, радість за Православіє, що спромоглось сказати правду собі/світові, а Унія від цього не змінилась зовсім . Але уніати - так: сказали Баламанду своє "ні". Що ж Ви хочете від греко-католика Парфєнтьєва? Син Церкви, добрий син Церкви, я б сказав...

Унія і справді ще жива, але як довго ще, цього ніхто не знає. В Галичині УГКЦ вже втратила щонайменше третину своїх вірних, від Румунської ГКЦ залишилися тільки рештки, а з часів Баламанду уніатизм остаточно втратив свою богословську основу, бо визнання Православної Церкви Церквою-сестрою в корені виключає всяку антиправославну діяльність Католицької Церкви – немає більше еклезіологічної потреби в існуванні тих, через котрих колись Рим бажав «навернути весь Схід». Все більше вимальовується можливість сопричастя Сходу з Римом на принципах еклезіологічної рівності, на принципах еклезіології Баламанду, євхаристійної еклезіології. Парфентьєва я критикую за те, що він строго дотримується старої пісні офіційних римських документів, не беручи до уваги того, що вони вже давно серйозно не сприймаються багатьма екуменічними богословами навіть у Католицькій Церкві.

Kaktus писав:Унія і справді ще жива, але як довго ще, цього ніхто не знає. В Галичині УГКЦ вже втратила щонайменше третину своїх вірних, від Румунської ГКЦ залишилися тільки рештки, а з часів Баламанду уніатизм остаточно втратив свою богословську основу, бо визнання Православної Церкви Церквою-сестрою в корені виключає всяку антиправославну діяльність Католицької Церкви – немає більше еклезіологічної потреби в існуванні тих, через котрих колись Рим бажав «навернути весь Схід». Все більше вимальовується можливість сопричастя Сходу з Римом на принципах еклезіологічної рівності, на принципах еклезіології Баламанду, євхаристійної еклезіології. Парфентьєва я критикую за те, що він строго дотримується старої пісні офіційних римських документів, не беручи до уваги того, що вони вже давно серйозно не сприймаються багатьма екуменічними богословами навіть у Католицькій Церкві.

перша річ - процес втрат вірних є, нажаль, загальним явищем. Тобто - не проблема, пов'язана з уніатизмом.
друге: Католицька Церква в Еклезіології Церков-Сестер називає себе Матір'ю (з чого Ви виводте "еклезіологічну рівність"? Боюся Ви не володієте предметом...), а Сестрами якраз і є Унійна Сестра - Нез'єдинена Сестра, що ще більше підкреслює необхідність Унії
третє - критикуйте Парфєнтьєва (це нормально), але розуміючи Еклезіологію Церков Сестер так, як її розуміє Христова Церква.