grenuh писав:Хто і коли запровадив такий розподіл?
Можна було й тут подати це повідомлення
viewtopic.php?f=9&t=1891ІІІ. Таїнство Церкви770 Церква перебуває в історії, але водночас вона стоїть понад нею. Лише «очима віри» (Римський Катехизм, 1,10, 20.) можна в цій видимій дійсності бачити одночасно духовну дійсність, що є носієм Божественного життя.
Церква - одночасно видима і духовна771 «Христос, Єдиний Посередник, постійно будує й підтримує Свою Святу Церкву, спільноту віри, надії й любові, тут, на землі, як видиму дійсність, через яку Він дарує всім людям правду і благодать». Церква - це водночас:
– «ієрархічно організована громада і Містичне Тіло Христа;
– видиме зібрання і духовна спільнота;
– Церква земна і Церква, обдарована небесними дарами».
Ці виміри творять водночас «одну складну дійсність, яка зрощується з начал - Божественного і людського» (ІІ Ват. Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 8.).
Властивістю Церкви є те, що «вона одночасно людська і Божа, видима і багата на невидимі дійсності, ревна в діянні і віддана контемпляції, присутня у світі і, проте, мандрівниця». Але таким способом, що людське підпорядковане і підвладне Божому; видиме - невидимому; діяльне життя - контемпляції; тимчасове - майбутньому граду, який ми шукаємо» (ІІ Ватиканський Собор, Конст. «Sacrosanctum concilium”», 2.).
«О, покоро! Висото! Кедровий Намете, Божий храме; земне житло І небесна палато; глиняна хато і царський дворе; смертне тіло і святине світла; врешті, предмете погорди для гордих і наречена Христа! Я є чорнява, але гарна, дочка Єрусалима, і хоч зблідла від втоми і страждань довгого вигнання, однак прикрашена небесною звабою» (Св. Бернард Із Клевро, Проповідь на Пісню Пісень, 27, 7, 14.).
Церква - таїнство (mysterium) з'єднання людей із Богом772 У Церкві Христое сповнює й об'являє Своє власне таїнство як мету Божого Задуму: «об'єднати наново все у Христі» (Еф. 1,10). Св. Павло називає «великим таїнством» (Еф. 5,32) з'єднання Нареченого Христа з Церквою-нареченою. Оскільки Церква, поєднана з Христом, як зі Своїм Нареченим (Пор. Еф. 5, 25-27.), вона сама теж стає таїнством (Пор. Еф. 3, 9-11.). Вбачаючи в ній це таїнство, св. Павло пише: «Христос між вами, надія слави» (Кол. 1,27).
773 У Церкві це співпричастя людей з Богом через любов, яка «ніколи не переминає» (1 Кор. 13,8), є метою, яка керує всіма її сакраментальними засобами, пов'язаними з цим минущим світом (Пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 48.). «її структура повністю узгоджена зі святістю Христових членів. А святість оцінюється згідно «з великою таємницею», у якій Наречена відповідає даром любові на дар Нареченого» (Іван-Павло II, Апост. зверн. « Mulieris dignitatem », 27.). «Марія випереджує нас усіх у святості, що є таїнством Церкви, оскільки вона є Наречена «без плями чи зморшки» (Еф. 5,27). Тому-то «Богородичний вимір Церкви випереджує її Петровий вимір» (Іван-Павло II, Апост. зверн. « Mulieris dignitatem », 27.).
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38Тому ця "теорія" є предвічним Божим задумом. Христова Церква протягом певного часу в історії тільки це утвердила краще, маючи на це відповідне право як боголюдська установа на відміну від різних штучних новоутворень-протестантських деномінацій, зокрема новітніх культів, (всупереч Церкві Вселенській), що відірвані глибокою прірвою від часів святих апостолів!!