Все про індульгенції

[neoxgeforce]

Так, тему я створив зявдяки темі "З протестантизму додому".
Поясніть хто знає призначення цього документ.
Знаю що

Сьогодні індульгенції надаються папою для заохочення побожності та доброчинства під час великих свят та періодів покаяння.

[o.Mykil]

Думаю, що суть питання цього непогано подана ось на цьому апологетичному католицькому сайті http://www.apologia.ru/q1.htm

[neoxgeforce]

Дякую.

[romanm]

Ще, варто добавити, що і в П.Ц. були практики індульгенцій.

[о.Олег]

Джеймс Экин


Мифы об индульгенциях

Миф 1. Приобретая индульгенции, можно выкупить себя из ада.

Это распространенное заблуждение, которым часто пользуются антикатолические комментаторы, полагаясь на невежественность как самих католиков, так и некатоликов. Но обвинение это необоснованно. Поскольку индульгенция освобождает лишь от временных наказаний, они не могут избавить человека от вечного наказания - ада. Оказавшись в аду, никаким количеством индульгенций уже не спасешься. Единственный способ избежать ада - взывать к Божьему милосердию еще при жизни. После смерти человека решается его вечная судьба (Евр. 9:27).

Миф 2. Можно приобретать индульгенции за еще не совершенные грехи.

Церковь всегда учила, что индульгенции не относятся к еще не совершенным грехам. Американская "Католическая энциклопедия" замечает: "[Индульгенция] это не разрешение на грех и не прощение будущего греха; ни то, ни другое не может быть дано никакой властью".

Миф 3. Приобретая индульгенцию, можно "купить прощение".

Определение индульгенции предполагает, что прощение уже получено: "Индульгенция - искупление перед Богом временного наказания за грехи, вина за которые уже прощена" (Indulgentarium Doctrina, п. 1). Индульгенции не имеют никакого отношения к прощению грехов. Они касаются лишь наказаний, которые сохраняются после прощения.

Миф 4. Индульгенции выдумали, чтобы поправить финансовое положение Церкви.

Индульгенции появились в результате размышлений над таинством примирения. Это способ сократить покаяние, предписанное дисциплиной таинства, и использовались за сотни лет до того, как появились проблемы, связанные с деньгами.

Миф 5. Индульгенция сокращает пребывание в чистилище на определенное количество дней.

Количество дней, которое одно время приписывалось к индульгенции, подразумевало длительность покаянного периода, который человек должен пройти на земле. Католическая Церковь не утверждает, будто знает что-либо о длительности пребывания в чистилище, тем более - в случае каждого отдельно взятого человека.

Миф 6. Индульгенцию можно купить.

Тридентский Собор провел заметную реформу практики предоставления индульгенций, и, в связи с имевшими прежде место злоупотреблениями, "в 1567 г. Папа Пий V запретил любое предоставление индульгенций, включающее уплату какой-либо цены или иные финансовые трансакции" (американская "Католическая энциклопедия"). Этот акт доказал серьезность отношения Церкви к устранению злоупотреблений индульгенциями.

Миф 7. Раньше индульгенцию можно было купить.

"Купить" индульгенцию нельзя было никогда. Денежный скандал вокруг индульгенций, давший Мартину Лютеру оправдание его ереси, касался индульгенций благотворительных, при приобретении которых надлежало по случаю их получения внести милостыню в какой-либо благотворительный фонд или организацию. Прямой продажи индульгенций никогда не было. Американская "Католическая энциклопедия" говорит: "Несложно понять, как именно появились злоупотребления. Естественно, что среди добрых дел, являющихся условием приобретения индульгенции, милостыня не могла не занимать видного места... Очевидно, что ничего дурного в этих целях не было. Давать деньги Богу или бедным - деяние, достойное похвалы, и если оно совершается с правильными намерениями, то, конечно же, не останется без награды".

[капрал]

википедия: Индульге́нция (лат. Indulgentia от лат. indulgeo, «терпеть, позволять») — в католической церкви — освобождение от временного наказания за грехи, в которых грешник уже покаялся и вина за которые уже прощена в таинстве исповеди, в частности разрешение от наложенной Церковью епитимьи. Вопреки распространённому заблуждению, индульгенция не имеет никакого отношения к отпущению грехов, которое даётся только в таинстве исповеди.

[капрал]

ИНДУЛЬГЕНЦИЯ — жен., лат. выдаваемые папою прощения, отпуски грехов прошлых, а иногда и будущих; наши униаты называли это прощею; добыть прощу. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866
#

ИНДУЛЬГЕНЦИЯ — ИНДУЛЬГЕНЦИЯ, и, жен. У католиков: отпущение грехов, а также грамота о таком отпущении, выдаваемая за особую плату церковью от имени папы римского. Выдать, дать индульгенцию кому н. (также перен.: дать разрешение на какие н. действия, поступки;… … Толковый словарь Ожегова

#

ИНДУЛЬГЕНЦИЯ — ИНДУЛЬГЕНЦИЯ, индульгенции, жен. (лат. indulgentia прощение) (ист., церк.). В католической церкви папская грамота об отпущении грехов, выдаваемая за плату верующим. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

[о.Олег]

ИНДУЛЬГЕНЦИЯ — жен., лат. выдаваемые папою прощения, отпуски грехов прошлых, а иногда и будущих; наши униаты называли это прощею; добыть прощу. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866
#

ИНДУЛЬГЕНЦИЯ — ИНДУЛЬГЕНЦИЯ, и, жен. У католиков: отпущение грехов, а также грамота о таком отпущении, выдаваемая за особую плату церковью от имени папы римского. Выдать, дать индульгенцию кому н. (также перен.: дать разрешение на какие н. действия, поступки;… … Толковый словарь Ожегова

#

ИНДУЛЬГЕНЦИЯ — ИНДУЛЬГЕНЦИЯ, индульгенции, жен. (лат. indulgentia прощение) (ист., церк.). В католической церкви папская грамота об отпущении грехов, выдаваемая за плату верующим. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

одні пишуть неправду намірено - воюють у такий спосіб з Христовою Церквою, інші - бо не перевіряли і купились на повторювану і повторювану пропаганду... Не було і немає такого розуміння Індульгенції в Христовій Церкві. В данному випадку цитована Вами вікіпедія частково пояснює Індульгенцію.., а можна повніше

Індульгенція (або відпуст) - це форма духовної реабілітації, яку Церква з материнською турботою пропонує своїм дітям, які отримали духовні рани внаслідок власного гріха. Сповідь, під час якої відбувається відпущення гріхів, можна порівняти з медичним втручанням, завдяки якому вдається перемогти хворобу. У цьому таїнстві людина, визнаючи загрожуючу їй небезпеку, отримує від Бога дар зцілення. Проте хвороба завжди залишає якісь сліди. Ті, хто не бере цього до уваги, повинні розуміти, що такий ослаблений духовний імунітет надалі може стати причиною серйозних ускладнень і подальших важких захворювань. Кожен, хто хоче відновити свої духовні сили за допомогою отримання індульгенції, повинен чітко виконати певні умови:

1) Він має бути внутрішньо вільний від пристрасті до гріха. Це - найбільш суттєва умова, що передбачає не лише зобов'язання приступити до таїнства сповіді, якщо совість обтяжена гріхом, але і справжню і постійну потребу душі бути вільною від всякого гріха.

2) У нього має бути бажання і намір (інтенція) скористатися даром індульгенції - різновиду духовного лікування, яке пропонує Церква.

3) Він повинен виконати добру справу (часто символічну), вказану Церквою, з якою пов'язаний дар індульгенції: наприклад, це може бути певна молитва, відвідини певної церкви, паломництво, відвідини хворих або ув'язнених.

Мета індульгенції

Християнин, який бажає отримати дар індульгенції і виконає поставлені умови, може бути впевнений, що в цьому процесі повного відновлення духовних сил йому допомагає дієва молитва його братів і сестер, які вже знайшли спасіння, і особливо - клопотання Божої Матері і святих. Святі моляться за нього Духу Божому, який є справжньою Скарбницею Церкви. Святий Дух, сходячи на людину, згладжує всі "шрами", що виникли в результаті гріха, і дає нові сили для вірного перебування людини з Господом.

Індульгенція - це цілюща благодать Духа Святого, яку людина знаходить при дотриманні певних умов. Отже, метою отримання індульгенції є отримання духовної здатності любити Бога всім серцем своїм, всією душею своєю, всіма силами своїми, а ближнього свого - як самого себе... В деяких людей створюється помилкове уявлення про те, що індульгенція - це щось формальне, що для її отримання досить виконати деякі умови або зовнішні розпорядження. Але насправді індульгенція - це форма справжнього духовного лікування, завдяки якому наша воля прагне до дійсного блага, а наш розум точніше визначає і вибирає справжню істину. Індульгенція - це засіб для глибшого духовного навернення, для зміни нашого менталітету, при якому світський спосіб мислення заміщається євангельським.

Різновиди відпусту (індульгенції)

Індульгенція буває частковою і повною.

I. Частковий відпуст (індульгенція)

Часткову індульгенцію отримують в двох випадках: 1) після виконання справи, з якою Церква пов'язує часткову індульгенцію; 2) при спробі отримати повну індульгенцію; якщо не всі умови для її отримання виконані, віруючому дають лише часткову індульгенцію.

Існує чотири різновиди діянь, з якими пов'язане отримання часткової індульгенції:

Молитва. Людина, яка сумлінно виконує свої обов'язки, мужньо переносить життєві труднощі і в надії спрямовує свої думки до Бога, внутрішньо волає до Його допомоги, отримує часткову індульгенцію;

Служіння. Людина, яка керуючись вірою, в дусі милосердя віддає саму себе або свої блага на користь братам, що мають потребу, отримує часткову індульгенцію;

Умертвлення. Людина, яка в дусі євангельського покаяння від чого-небудь стримується для отримання Царства Небесного, отримує часткову індульгенцію;

Свідчення. Людина, яка в особливих обставинах щоденного життя приносить свідчення віри, отримує часткову індульгенцію.

II. Повний відпуст (індульгенція)

Повна індульгенція пов'язана з особливими вимогами: 1) Після здійснення сповіді людина має бути повністю вільна від пристрасті до будь-якого (навіть найдрібнішого) гріха. Вона повинна уникати будь-яких бажань, що перечать волі Божій і щиро прагнути посвятити своє життя Богові. 2) В неї має бути твердий намір отримати повну індульгенцію. 3) Вона повинна приступити до Святого Причастя. 4) Їй слід молитися в наміреннях Святійшого Отця (тобто в тих наміреннях, в яких Папа молиться за всю Церкву, окремі спільноти вірних і окремо за певних людей).

До Папи має бути синівське відношення, і їм належить підтримувати його Апостольське Служіння. При цьому сама молитва може бути довільною - наприклад, "Отче наш" або "Радуйся, Маріє", і т.д.

Справи, за виконання яких можна отримати повну індульгенцію в будь-який день: спів Акафісту або канону Пресвятої Богородиці (Paraclisis): "Багатьма спокусами..."; Поклоніння Пресвятим Дарам (що триває, щонайменше, півгодини); благочестиве здійснення Хресної Дороги; читання Розарію Пресвятої Богородиці; благочестиве читання Святого Письма (щонайменше, протягом півгодини); відвідини у формі паломництва однієї з чотирьох Патріарших базилік в Римі, а також читання в них молитов "Отче наш" і "Вірую".

III. Ювілейний відпуст (індульгенція)

Ювілейна індульгенція - це повна індульгенція, і отримати її можна у тому числі за справи, з якими в звичайний час зв'язана лише часткова індульгенція. Умови здобуття індульгенції залишаються такими ж. У Святий Рік можна отримати ювілейну індульгенцію за здійснення молитов, за допомогу бідним і потребуючим і за здійсненні умертвлення:

1) Молитва. Можна отримати ювілейну індульгенцію: а) за участь в Службі Божій в Ювілейній церкві; б) за участь в Поклонінні Святим Дарам, в утрені, вечірні, Хресній Дорозі, молитві Розарію або іншому богослужінні в Ювілейній церкві; у) за присвячення в цій церкві деякого часу благочестивим розважанням, що завершуються: молитвами "Отче наш", "Вірую " і якою-небудь молитвою в честь Пресвятої Богородиці. Ці молитви не пов'язані з молитовними наміреннями Святійшого Отця; їх слід читати окремо, оскільки вони є умовою отримання індульгенції. Повну індульгенцію можна отримати також без зв'язку з ювілейною церквою в разі щоденного (щонайменше, півгодинного) читання Святого Письма, а також прийняття папського благословення "Граду і Світу" ("Urbi et Orbi").

2) Допомога потребуючим, або "паломництво до Христа, присутнього в ближніх": а) відвідини братів, що потребують допомоги (хворих, ув'язнених, самотніх і т.д.); при цьому необхідно проявляти самовідданість і не шкодувати часу; б) активна участь в релігійно-суспільних заходах, здійснення пожертвувань на потреби дітей-сиріт, бездомних, біженців і т.д. в) діяльність на благо спільноти: різні форми служіння в парохії, в релігійних рухах, співтовариствах; г) всілякі особисті жертви: служіння іншим людям своїми знаннями, здібностями, пробачення ближнім їх боргу, матеріальна допомога.

3) Покаяння і умертвлення. Для отримання ювілейної індульгенції необхідно: а) хоч би один день утриматися від вживання алкоголю, куріння сигарет і т.д.; б) в який-небудь день постити і заощаджені таким чином гроші жертвувати на потреби бідних і голодних; в) в дусі покаяння утримуватися від дозволених задоволень (маються на увазі ті форми розваг, до яких у людини є особлива пристрасть, - наприклад, перегляд телепередач, слухання легкої музики або ведення довгих пустих розмов); г) участь в покаяльному паломництві.

IV. Індульгенція протягом звичайного церковного року
Справи, за які можна отримати повну індульгенцію в певні дні протягом року:
- 1 січня - за благочестиве читання або спів в церкві або каплиці гімну "О, Сотворитель, Дух, прийди..." просячи сили Божої на весь рік;
- під час тижня молитов за єдність християн - за участь в будь-яких заходах, присвячених цьому тижню, і в завершальному богослужінні;
- у Великий Четвер - за благочестиве читання після Служби Божої Згадки Тайної Вечері перед виставленими Святими Дарами гімну: "Цю Тайну Пресвяту..." ("Tantum ergum");
- за благочестиву участь в Поклонінні Святому Хресту під час літургії Великої П'ятниці;
- в Надвечір'ї Пасхи - за урочисте оновлення обітниць Хрещення згідно формулі, встановленій Церквою;
- під час торжества П'ятидесятниці - за благочестивий спів (або читання) гімну "О, Сотворитель, Дух, прийди...";
- під час торжества Пресвятого Тіла і Крові Христа - за благочестиву участь в процесії Євхаристії;
- в свято Пресвятого Серця Ісуса - за молитву присвячення себе і всього людства Пресвятому Серцю Ісуса: "О Ісус милосердний...";
- під час свята Свв. апостолів Петра і Павла - за благочестиве використання культового предмету, благословенного Святійшим Отцем або єпископом, одночасно із сповіданням віри в довільній формі;
- 2 серпня (престольне свято в каплиці Порціункула в Ассижі) - за благочестиве читання молитов "Отче наш" і "Вірую" при відвідинах катедрального собору або парохіяльної церкви;
- 1-8 листопада - за благочестиві відвідини кладовища і молитви за померлих;
- 2 листопада, в день Поминання всіх померлих вірних - за відвідини церкви або каплиці і читання молитов "Отче наш" і "Вірую";
- в торжество Христа-Царя - за молитву присвячення всього людства Ісусові Христу, Цареві світу;
- 31 грудня - за спів в церкві або в каплиці гімну: "Тебе, Бога, славимо..." в подяку за отримані протягом року благодіяння.

Інші можливості отримання індульгенції
Інші справи, що дають можливість отримати повну індульгенцію:
- прийняття благословення Святійшого Отця "Граду і Світу" ("Urbi et Orbi");
- участь в торжествах, пов'язаних з повсюдно проголошеним днем покликань, в день хворих, або в інших подібних справах;
- в річницю власного хрещення - оновлення обітниць хрещення згідно формулі, встановленій Церквою;
- в день присвячення сім'ї Серцю Ісуса або Святому Сімейству - благочестиве читання встановленої молитви перед образом Пресвятого Серця Ісуса або Святого Сімейства;
- участь в богослужінні Євхаристії при завершенні конгресу Євхаристії;
- благочестива участь в процесії Євхаристії;
- участь в духовних вправах (принаймні, протягом 3 днів);
- перед загрозою смерті (Церква рекомендує священикам, щоб під час уділення таїнств людям, яким загрожує смерть, вони завжди давали також спеціальне благословення з повною індульгенцією.
Якщо ж біля віруючого, якому загрожує смерть, немає священика, Церква теж дає йому цю індульгенцію, якщо лише віруючий приймає відповідне рішення і за життя читає які-небудь молитви. В цьому випадку Церква позбавляє його від трьох умов, зазвичай потрібних для отримання повної індульгенції, і пропонує для її отримання використання розп'яття або хреста. Цю індульгенцію можна отримати і в тому випадку, якщо цього дня віруючий вже отримав повну індульгенцію);

Індульгенція також дається за:
- відвідування катедрального собору в свято свв. апп. Петра і Павла або в престольне свято, або в день літургійного свята Катедри св.ап.Петра (22 лютого); в день освячення Латеранської базиліки (9 листопада), 2 серпня (при цьому слід читати молитви "Отче наш" і "Вірую");
- відвідування храму, що має особливе значення в масштабах єпархії, країни або світу, в престольне свято; раз на рік в день, вибраний самим віруючим
- в разі, якщо він бере участь в груповому паломництві до цього храму і читає молитви "Отче наш" і "Вірую";
- відвідування парохіяльного храму в престольне свято і читання молитов "Отче наш" і "Вірую";
- відвідування храму в річницю освячення самого храму або його вівтаря, що супроводиться читанням молитов "Отче наш" і "Вірую";
- відвідування храму або каплиці, в яких до закінчення року з дня беатифікації або канонізації здійснюються торжества на честь нових святих або блаженних (при цьому слід читати молитви "Отче наш" і "Вірую");
- відвідування храму або каплиці в дні літургійної пам'яті засновників інститутів посвяченого життя і товариств апостольського життя, що супроводиться читанням молитов "Отче наш" і "Вірую";
- участь в Службі Божій, що здійснюється з нагоди ювілею 25, 50, 60 або 70-ої річниці рукоположення в священики або ювілею 25, 40 або 50-ої річниці рукоположення в єпископи;
- прийняття Першого Причастя або супровід інших, що приймають Перше Причастя;
- участь в першій Службі Божій рукоположенного священика;
- під час єпархіального Синоду - благочестиві відвідини храму, в якому проходить Синод, і читання там молитов "Отче наш" і "Вірую";
- одноразово - під час пастирського візиту - за присутність при священнодіянні, яким керує особа, що здійснює візит.
Повну індульгенцію можна отримати раз на день. Її не можна отримати повторно, навіть якщо людина в той самий день зробить вчинки, за які передбачено отримання індульгенції. Виключення складає лише випадок загрози смерті, при якому того ж дня індульгенцію можна отримати повторно.
О. Григорій Церох

[прочанка]

тобто, індульгенція - не товар, кусень паперу, який перекриває всі гріхи.. .за міх з грошима, як нас вчили в школі...Це покута, пожертва, визнання гріхів і розкаяння. Це певна винагорода за роботу людини над собою, боротьбу із пристрастями, удосконаленням душі.

[капрал]

тепер я не знаю кому вірити Вам і тому що Ви написали пане Олег чи літературі. довідникам тлумачним словникам які прочитав по даній темі?!
а гіпотетично можливо Ви читали те, що вас ввели в оману, що ця інформація, яку ви подали не є достовірною, це так гіпотетично?!

[andrey s.]

А чому ви думаєте що Вам хтось навязує.Це вже Ваш вибір чому вірити..
Все просто.Але сумніви це нормально,нежуріться

[прочанка]

українська Вікіпедія дає таке тлумачення

Індульге́нція ( лат. Indulgentia від латини indulgeo — дозволяю )— у римо-католицькій церкві, відпущення тимчасових покарань за вже прощені Богом гріхи в таїнстві примирення.
Теоретичне підґрунтя індульгенцій

Індульгенції базуються на віруванні в те, що гріх, хоча прощений, повинен тим не менш мати кару на землі або в чистилищі. Церква може відпустити ці кари завдяки заслугам Христа та святих.

Практикування індульгенцій постало в ранній церкві, коли сповідникам і тим, хто зазнавали мучеництва, дозволялося заступатися за покаяльників — і таким чином втихомирювати кару, накладену на них. Пізніше, схоластами була розроблено вчення про заслуги святих, які Бог надав у розпорядження церкви. У часи пізніх Середніх віків і Відродження , серед благочестивих дій, за які можна було отримати інудульгенції, могли бути і грошові пожертви на будівництво й утримання храмів. Магічне відношення до індульгенцій призводило до розповсюдження зловживання ними і було однією з головних причин атаки Лютера на церкву під час Реформації.

Сьогодні індульгенції надаються папою для заохочення побожності та доброчинства під час великих свят та періодів покаяння.

Брати до уваги тлумачення радянських енциклопедистів не дуже варто. Що б вони могли писати в країні, де не будо Бога? А Даль... Він же не католик і не греко-католик, "Третій Рим" не був зацікавлений у прославленні пап та їхньої діяльності.

[капрал]

А чому ви думаєте що Вам хтось навязує.Це вже Ваш вибір чому вірити..
Все просто.Але сумніви це нормально,нежуріться

я не журюся, а справа не кому а що і тут суть не втому хто пише, а що пише, хтось пише не правду?!
а хто зацікавлена особа?!

[andrey s.]

Кажу одразу,я з цим можу і помилитися.Але маю таке враження що це п.капрал начитався Лютера того який Мартін.
Якщо так,то Ви обєктивно вибираєте сторони??

[капрал]

А чому ви думаєте що Вам хтось навязує.Це вже Ваш вибір чому вірити..
Все просто.Але сумніви це нормально,нежуріться

я не журюся, а справа не кому а що і тут суть не втому хто пише, а що пише, хтось пише не правду?!
а хто зацікавлена особа?!

так власне я і про це пишу!?

[капрал]

[quote="прочанка"]українська Вікіпедія дає таке тлумачення

І У часи пізніх Середніх віків і Відродження , серед благочестивих дій, за які можна було отримати інудульгенції, могли бути і грошові пожертви на будівництво й утримання храмів. Магічне відношення до індульгенцій призводило до розповсюдження зловживання ними і було однією з головних причин атаки Лютера на церкву під час Реформації.

так я про це і пишу

[andrey s.]

Тільки не ображайтесь п. капрал,но справді важко Вас зрозуміти бо повідомлення якось переплутались(цитати).
Для більшого порузуміння якось виправте,або подайте свою думку ще раз.
Сам маю проблеми з цитатами в повідомленнях,тому пораджу не поспішати з відповіддю,бо так без практики робляться помилки (технічні).
Дякую.

[о.Олег]

...а гіпотетично можливо Ви читали те, що вас ввели в оману, що ця інформація, яку ви подали не є достовірною, це так гіпотетично?!

віра Церкви не змінилася - досліджуйте. А пообмиватися від бруду, яким понаобливали Христову Церкву, справа сама в собі безперспективна: навіть гіпотетичної можливості пояснити людині де правда а де брехні не допускаю, хіба самі захочете розібратись в питанні не з довідників. Це зробив і гіпотетичної можливості, що я "введений в оману" немає, бо це не "інформація про" а "віра (Церкви) в" (Бога) - там немає місця купівлі/продажі гріхів. Надіюся, розберетеся з цим

З повагою, о.Олег

[о.Олег]

українська Вікіпедія дає таке тлумачення

І У часи пізніх Середніх віків і Відродження , серед благочестивих дій, за які можна було отримати інудульгенції, могли бути і грошові пожертви на будівництво й утримання храмів. Магічне відношення до індульгенцій призводило до розповсюдження зловживання ними і було однією з головних причин атаки Лютера на церкву під час Реформації.

так я про це і пишу

прошу цитувати коректно. Це вже не вперше і попереднього разу Ви не відреагували. Тепер же відредагуйте допис, інакше вимушений буду вжити попереджувальних санкцій.

[о.Олег]

...так я про це і пишу

так про це не лише Ви (це Ви на слова Прочанки? ) - про це ще до Вас (в шестнадцатом веке ) Тридентійський Собор. Поцікавтеся
З повагою, о.Олег

[капрал]

Кажу одразу,я з цим можу і помилитися.Але маю таке враження що це п.капрал начитався Лютера того який Мартін.
Якщо так,то Ви обєктивно вибираєте сторони??

я все зрозумі це Лютер той що Мартін, написав не правду і він же зацікавлена особа!

[о.Олег]

...я все зрозумі це Лютер той що Мартін, написав не правду і він же зацікавлена особа!

залеже в чому. Немає повністю поганого чи хорошого Лютера. Доречі - це міф про "прибивання 95 тез" - повзнавайте, поцікавтесь. Але до теми: віра Церкви як була, так і лишилася. А те, що Церкву (і, зокрема, Індульгенції) використовували для свого збагачення чи тиску на людей окремі люди - так, безперечно. Людина грішна. Думаю, Ви (навмисне чи ненавмисне) путаєте Церкву і окремих людей які її використовували...
З повагою, о.Олег

[капрал]

в мене не має жодних навмисних умислів...
перепрошую, а хто носій церковних правил і догм?!
думаю люди, які наближенні до церкви?!

[andrey s.]

Кажу одразу,я з цим можу і помилитися.Але маю таке враження що це п.капрал начитався Лютера того який Мартін.
Якщо так,то Ви обєктивно вибираєте сторони??

я все зрозумі це Лютер той що Мартін, написав не правду і він же зацікавлена особа!

.все те саме.Ви Лютера читали,чи так підчитували???
Доречі була мудра людина,яка мала багато чеснот.Но просто невіриться що він не знав наслідки свого вчинку,наслідки не для себе,а для тих хто піде за ним.
Він просто не міг не розуміти.Зріть в корінь.
Но скажу що це не реально якщо не почати з фундаменту.Якого??
Та все просто,треба самому взяти в руки св.Письмо і скласти свою думку.Але коли приміняти св.Письмо до когось,то толку не буде.Можливий і упадок,як з Мартіном.
Треба приміняти св.Письмо до себе,і тільки.Бо можна сказати що Св. письмо Бог дав спеціально для мене,і Син дав себе в жертву ради мене.А головне Воскрес з мертвих раді мене.То для чого мені формувати свій світогляд на чомусь другому.Церкві 2000 р.,якби там не був присутній Дух Святий,то люди вже давно-би угробили її.А різного роду відступи це нормально,це навіть те що має бути.Бо Ісус про це казав."І підступи лукавого не зруйнують її".Тобеж підступи будуть,будуть спроби її(церкву) зруйнувати,але "обкакаються".Я не кажу що Лютер це лукавий,,це було-би великим гріхом,з якого доречі треба сповідатись.Я просто кажу що він піддався надмірній Гордості,яка вже породила все решта.
Тоді для чого будувати на піску??

[капрал]

Власне, я вже писав п.Олегу і Вам напишу, що я зараз розневірився в церкві, яка є носієм Божої волі, а на це мене спонукали, дії окремих церковних чиновників, після чого я взяв до рук Біблію. і ретельно почав читати її. Так ось, у Старому завіті, в мене стільки виникло суперечностей, стільки незадоволення, подвійних стандартів, що взагалі поставив під сумнів Біблію, як книгу, писану Богом чи від Бога.
Тому, можливо не в найкращий спосіб і малоефективний, проводжу пошук, тих відповідей на які не маю.
Можливо, краще було б в живу провести кілька діалогів з теологами чи священниками, але навмисне таку зустріч не планую, бо це не настільки архіважливо для мене, але спілкуючись в родинному колі, то нажаль не можуть дати відповідей, починають лякати мене, що це гріх таке говорити, називають Антихристом (у легкій формі)я їм пояснюю, що допитливість у релігійній сфері не важається гріхопадінням і в нас не середньовіччя і що сліпа віра , це напевно далеко не найкраща річ і не сьогоденне бачення.

[капрал]

і на останок, я прекрасно відчув, що коли, щось пишу не так, як це тлумачить церква, то це я в оманні, або цитую, щось неправельне, або ще гірше хочу облити брудом церкву. Звісно це Ваш сайт - а до чужого монастиря зі своїм статутом не ходять, але я в жодному випадку не хотів когось образити тим ьільше принизити, але зрозумів тон розмови о.Олега, це ваше право, але суть мого діалогу в іншому, а не доведенні вибачте за епітет - сам дурень.
і проблема, моя проблема, нікуди не дівається і як далі ще більше виникає питань.
і на останок, щоб ви розуміли мене поняття - Бог, релігія, церква, це різні речі, це поняття, які лежать у різних площинах і до поки церква не почне шукати точки дотику, доти люди будуть відалятися від віри, як такої, що себе скомпроментувала у вигляді, її носіїв.

[о.Олег]

в мене не має жодних навмисних умислів...
перепрошую, а хто носій церковних правил і догм?!
думаю люди, які наближенні до церкви?!

носієм (в кожному окремому випадку) являється кожен окремий (незалежно від сану) віруючий (Ви/я - кожен). А віра всієї Церкви - це Святе Передання (усне і письмове). Якщо християнин чинить щось, що суперечить вірі Церкви - його дії Церква осуджує. Як і було на Тридентійському Соборі з тими, хто викривляв (намірено чи ненамірено) поняття Індульгенцій
З повагою, о.Олег

[о.Олег]

і на останок, я прекрасно відчув, що коли, щось пишу не так, як це тлумачить церква, то це я в оманні, або цитую, щось неправельне, або ще гірше хочу облити брудом церкву. Звісно це Ваш сайт - а до чужого монастиря зі своїм статутом не ходять, але я в жодному випадку не хотів когось образити тим ьільше принизити, але зрозумів тон розмови о.Олега, це ваше право, але суть мого діалогу в іншому, а не доведенні вибачте за епітет - сам дурень.
і проблема, моя проблема, нікуди не дівається і як далі ще більше виникає питань.
і на останок, щоб ви розуміли мене поняття - Бог, релігія, церква, це різні речі, це поняття, які лежать у різних площинах і до поки церква не почне шукати точки дотику, доти люди будуть відалятися від віри, як такої, що себе скомпроментувала у вигляді, її носіїв.

носії є носії. Люди є люди. Нічого з ними не вдієш... Шкодую, що Ви згіршені... Колись +Гузара в прямому ефірі журналіст запитав, приблизно: "Блаженнійший - але є погані священики: що з ними робити?", на що Владика Любомир (потираючи, характерно для нього, бороду , вдумливо, виважено): "найкраще було б їх всіх... розстріляти...". Напевно найкраще, щоб Ви/інші не згіршувались, кожного поганого християнина варта було б розстріляти (як там: "...краще такому б не родитися, краще такому жерновий камінь і у воду..."), але всіх спокус/спокусників не забереш і... смію Вам сказати, що роблю все можливе, щоб не дати комусь згіршення і... це найбільше, над чим маю владу. Згіршення ж... вони є і нікуди не дінуться. Як і згіршувачі. Як і згіршені... А Церква Свята і, каже Христос (попри згіршувачів\грішників і тих, хто дали себе звести чи згіршилися) "врата аду не здолають її". В це вірую, цим живу, на це працюю
З повагою, о.Олег

[andrey s.]

Власне, я вже писав п.Олегу і Вам напишу, що я зараз розневірився в церкві, яка є носієм Божої волі, а на це мене спонукали, дії окремих церковних чиновників, після чого я взяв до рук Біблію. і ретельно почав читати її. Так ось, у Старому завіті, в мене стільки виникло суперечностей, стільки незадоволення, подвійних стандартів, що взагалі поставив під сумнів Біблію, як книгу, писану Богом чи від Бога.
Тому, можливо не в найкращий спосіб і малоефективний, проводжу пошук, тих відповідей на які не маю.
Можливо, краще було б в живу провести кілька діалогів з теологами чи священниками, але навмисне таку зустріч не планую, бо це не настільки архіважливо для мене, але спілкуючись в родинному колі, то нажаль не можуть дати відповідей, починають лякати мене, що це гріх таке говорити, називають Антихристом (у легкій формі)я їм пояснюю, що допитливість у релігійній сфері не важається гріхопадінням і в нас не середньовіччя і що сліпа віра , це напевно далеко не найкраща річ і не сьогоденне бачення.

Не сприймайте такі речі як щось не нормальне і принизлеве.Це нормальний хід речей.Ви шукаєте,,і це вже багато про що говорить.Чи ви думаєтє що в мене ніколи не виникало сумнівів,і взагалі того про що Ви кажите.
А погляньте з іншої сторони.Думки це одне,а слова це вже інше.Кожне слово має свої наслідки для себе,але і для тих хто чує.Якщо читали псалми то підмітили скільки там згадок про вуста і сторожу до них.А Ісус казав що споганює те що виходить.Це не значить що Ви когось хочите споганити,ні,зовсім ні.Просто Ви шукаєте,і мало думаєте за те що ваші сумніви в слух можуть когось оптяжити,добавити так-сказати.Але це шлях який треба пройти.
І сприймайте відповіді від отців не тільки для Вас,вони повинні думати і за інших хто чує це.Тому часто це сприймається як докір.,це не так.
А в Церкві треба брати для себе те що дано Богом,бо церкву наповнюють люди,а люди часто грішні,як і я.
А все те що віддаляє від Того Святого що є в Церкві,,,,боріться з цим,бо ви незможите користати з Цього для душі.А Церква нам дана в поміч.
Нехай Вам Бог допомагає..
P.S.
Ви праві,деякі питання що д віри на загальному форумі не вирішуються.
А для чого ви думали є священники??

[капрал]

в мене не має жодних навмисних умислів...
перепрошую, а хто носій церковних правил і догм?!
думаю люди, які наближенні до церкви?!

носієм (в кожному окремому випадку) являється кожен окремий (незалежно від сану) віруючий (Ви/я - кожен). А віра всієї Церкви - це Святе Передання (усне і письмове). Якщо християнин чинить щось, що суперечить вірі Церкви - його дії Церква осуджує. Як і було на Тридентійському Соборі з тими, хто викривляв (намірено чи ненамірено) поняття Індульгенцій
З повагою, о.Олег

От і знову п.Олеже, ви пишите, що носій церковних правил є кожний віруючий, так ось в Конституції України написано - Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, і як ви відчуваєте свій власний вплив на суверенітет (особливо Харківські угоди) і власне відчуваєте власну владу в Україні?!
це все гра слів...