Він просто не може бути фізичним, й прямим доказом є те, що побачити цей рай нашими очима,
Це
через наслідок первородного Гріха не можемо! Адам і Єва до гріхопадіння перебуваючи в матеріальних фізичних, неспотворених первородним гріхом тілах могли!
або ж зафіксувати якимись фізичними приладами ми не можемо.
Це з тієї ж причини
затуманення первороджним гріхом не можемо в показаннях приладів побачити те, що реально існує. До речі люди духовні і просто щирі віруючі в природі "бачать" і духовно сприймають Бога і ту гармонію, яку Він створив та ще й насолоджуються якраз тим, що Бог у створінні дав людині.
А як прде час Нового Неба і Нової Землі, де наслідки первородного згрішення будуть повністю подолані і весь космос преобразиться, одухотвориться, то тим тілом (і йому притаманними відчуттями), яке буде у воскресінні будемо бачити і не тільки Царство Небесне, а й Самого Бога споглядати! Бо Рай-Едемський сад до гріхопадіння був як і Адам земний. "Який бо земний (Адам), такі і земні" (Адам створений із землі) і Рай-Царство Небесне - кінцевий Новий Єруксалим і Нове Небо і Земля "Бо який Небесний (Ісус Христос), такі і небесні" (Ісус же не створений, а воплочений і після Воскресіння і Вознесіння показує нам чистоту воскресшого тіла в Новій Славі). Тому Адам,
створений із землі до гріхопадіння (і Єва теж) в такому ж Раю були небесно-земними (духовно-матеріальними (фізичними). (Підтвердження:
ККЦ: 302 "Сотворення має свої властивості й досконалість, але воно не вийшло з рук Творця завершеним. Воно створене «у дорозі» до остаточної досконалості, яку він ще має осягнути і до якої Бог його призначив. "
ККЦ 364: «Єдина тілом і душею, людина у своєму тілесному стані ввібрала в себе елементи матеріального світу, які знаходять у ній вершину і можуть вільно прославляти свого Творця. Отже, людині заборонено погорджувати тілесним життям..."
ККЦ 374 Перша людина була не тільки створена доброю, їй була дана така дружба зі своїм Творцем і гармонія з самою собою та з навколишнім створінням,
що перевищити їх могла лише слава нового створіння у Христі.)
Отже Рай
до гріхопадіння і Царство Небесне в часі вічного Нового Неба і Землі, це різні рівні слави, різні рівні (фмежа матеріальн (фізично)-духовного існування (до гріхопадіння) і матеріальне (фізичне) одухотворене і преображене навіки). І це все лише теологічно виведене, без уявляння тих чи інших образів, бо наслідок гріхопадіння в першу чергу не дає можливості досконало це уявляти.