Коліноприклонні молитви
Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor
Коліноприклонні молитви
Христос воскрес! Скажіть, будь ласка, чи можна стояти навколішках в церкві на Великдень? Колись священик казав, що це вважається образою Бога, адже в цей день небеса відкриті. Якщо це так, то чи поширюється, так зване, правило лише в дні Великодня чи його треба притримуватись до Вознесіння?
- ієром. Діонисій
- постійний дописувач
- Повідомлень: 220
- З нами з: 16 вересня 2009, 11:50
- Звідки: Львів -- Рим
Re: "Запитуємо cвященика"
Воістину воскрес!
Від Великодня до Зіслання Святого Духа коліноприклонних молінь у Східних Церквах не повинно бути. Про це вже була мова на І Нікейському Соборі (325 р.), який у каноні 20 подає (переклад наближений): "Оскільки є деякі, що приклоняють свої коліна у день Господній (неділю) та у дні П"ятидесятниці (від Пасхи до Зіслання Святого Духа), то щоб у всіх єпархіях все дотримувалось однаково, святий Собор вважав за потрібне вказати, щоб вони стоячи заносили свої молитви до Бога".
Це тому, що коліноприклонення є вираженням покаяння, а це аж ніяк не сумісне з радістю Воскресіння.
Докладніше можна довідатись тут (по-російському): http://vselenstvo.narod.ru/library/asktaft9.htm
Проте коліноприклонення у ці дні не потрібно вважати образою Бога. Воно буває через незнання своєї церковної традиції та обряду.
Від Великодня до Зіслання Святого Духа коліноприклонних молінь у Східних Церквах не повинно бути. Про це вже була мова на І Нікейському Соборі (325 р.), який у каноні 20 подає (переклад наближений): "Оскільки є деякі, що приклоняють свої коліна у день Господній (неділю) та у дні П"ятидесятниці (від Пасхи до Зіслання Святого Духа), то щоб у всіх єпархіях все дотримувалось однаково, святий Собор вважав за потрібне вказати, щоб вони стоячи заносили свої молитви до Бога".
Це тому, що коліноприклонення є вираженням покаяння, а це аж ніяк не сумісне з радістю Воскресіння.
Докладніше можна довідатись тут (по-російському): http://vselenstvo.narod.ru/library/asktaft9.htm
Проте коліноприклонення у ці дні не потрібно вважати образою Бога. Воно буває через незнання своєї церковної традиції та обряду.
Re: "Запитуємо cвященика"
Отче Діонисій, у мене, грішної, тоді випливає запитання з Вашої попередньої відповіді. Я думаю, похвально і правильно сповідатися в час після Воскресіння Господнього, особливо, як я чула, в Неділю Божого Милосердя - Томину неділю. Але ж Сповідь - також тайна Покаяння. Тому моє просте невігластво все ж не дає мені зрозуміти, чому недобре клячати під час молитви в часі після Воскресіння і до Зіслання Святого Духа?
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.
- ієром. Діонисій
- постійний дописувач
- Повідомлень: 220
- З нами з: 16 вересня 2009, 11:50
- Звідки: Львів -- Рим
Re: "Запитуємо cвященика"
Сповідатися можна будь-якого дня в році (якщо священик може прийняти сповідь), також у пасхальний час. Але Сповідь -- це не лише Тайна покаяння (хоч такою є назва, бо покаяння людини -- необхідна умова цієї Тайни), але й поєднання з Богом, очищення гріхів, освячення людини. Тобто не сповідь, а її відкладення суперечить пасхальній радості!
Хто звик молитись на колінах, тому буває незручно молитися стоячи. Проте стояння на колінах -- постава слуги. А Господь нас запевняє, що ми -- діти Божі. Навіть якщо провиняємося часто -- ми все-одно Божі діти. Треба нам, християнам, позбуватись стереотипу, що Бог хоче мати нас рабами. Бог дав нам ласку бути Його дітьми!
На жаль, у деяких церквах, особливо там, де святе Причастя приймають навколішки, не тільки вірні, а й самі священики несвідомі необхідності позбуватися стереотипів, накинутих нам минулим. І це при тому, що вони щодня звертаються до Бога: "Отче наш..."!!!
Тому я подав вище посилання на інтернет-статтю о. Роберта Тафта, католицького вченого-літургіста. Може він трохи категоричний, але це тому, що його знання дозволяє на це.
Хто звик молитись на колінах, тому буває незручно молитися стоячи. Проте стояння на колінах -- постава слуги. А Господь нас запевняє, що ми -- діти Божі. Навіть якщо провиняємося часто -- ми все-одно Божі діти. Треба нам, християнам, позбуватись стереотипу, що Бог хоче мати нас рабами. Бог дав нам ласку бути Його дітьми!
На жаль, у деяких церквах, особливо там, де святе Причастя приймають навколішки, не тільки вірні, а й самі священики несвідомі необхідності позбуватися стереотипів, накинутих нам минулим. І це при тому, що вони щодня звертаються до Бога: "Отче наш..."!!!
Тому я подав вище посилання на інтернет-статтю о. Роберта Тафта, католицького вченого-літургіста. Може він трохи категоричний, але це тому, що його знання дозволяє на це.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей