Щодо Причастя

[ксюша]

Слава Ісусу Христу!Як ви готуєтесь,приймаєте Живого Бога в оселю вашої душі?

[Олюнька]

Теми "Щодо Причастя" та "ПРЕСВЯТА ЄВХАРИСТІЯ" об'єднано

[Василь Вас]

Слава Ісусу Христу! Може я є скурпульозний ,але я запитаю вас таке,ось наприклад люди приступають до Св'ятого Причастя і зразу цілують вервичку чи хрест на тетраподі чи там на вервичці чи на хресті не може залишитись Св'яте Причастя
,а потім цей хрест чи цю вервицю буде цілувати хтось інший. який не був у Св'ятій Сповіді і виходить.що той інший святотатствує бо доторкнувся чи прийняв це Св'яте Причастя без Св'ятої Сповіді.І так само люди після Св'ятого Причастя ідуть співати на хори ,де під час співу з рота може випльовуватись те .що було в середині в роті (також ще у цьому випадку треба додати і дітей які прийняли Св'яте Причастя і у яких з рота слина часто тече і чи не може витікати все що є в цій ситуації в роті)
чи розмовляють по телефону або співають у мікрофон, де можуть залишити Св'яте Причастя і як чи можна потім дотулятись до цих місць, де ці люди залишили такі сліди Св'ятого Причастя про які я вище говорив і чи це не є святотатство для тих що не сповідані в тому часі і дотулялись до цих місць про які я говорив вище.

[о.Олег]

Слава Ісусу Христу!

Може я є скурпульозний ,але я запитаю вас таке,ось наприклад люди приступають до Св'ятого Причастя і зразу цілують вервичку чи хрест на тетраподі чи там на вервичці чи на хресті не може залишитись Св'яте Причастя,а потім цей хрест чи цю вервицю буде цілувати хтось інший. який не був у Св'ятій Сповіді і виходить.що той інший святотатствує бо доторкнувся чи прийняв це Св'яте Причастя без Св'ятої Сповіді.І так само люди після Св'ятого Причастя ідуть співати на хори ,де під час співу з рота може випльовуватись те .що було в середині в роті (також ще у цьому випадку треба додати і дітей які прийняли Св'яте Причастя і у яких з рота слина часто тече і чи не може витікати все що є в цій ситуації в роті) чи розмовляють по телефону або співають у мікрофон, де можуть залишити Св'яте Причастя і як чи можна потім дотулятись до цих місць, де ці люди залишили такі сліди Св'ятого Причастя про які я вище говорив і чи це не є святотатство для тих що не сповідані в тому часі і дотулялись до цих місць про які я говорив вище.

з боку того, який ненароком діткнувся до Святого, святотацтва, мабуть, немає - прийняти Таїнство потрібно свідомо і тут хіба, щоб здійснити святотацтво, така людина мала б чекати на нагоду отак, як Ви пишите, вчинити.
людям, які причащаються - потрібно бути обережними/уважними. Це є і з священиками - постійно сповідаюся з можливості того, що Тіло чи Кров Ісуса впали, а я грішний не побачив.
а пряме святотацтво (воля людини до осквернення Святого) в описаних Вами випадках нмд відсутня.
Розумію небезпеки, але вони присутні у всіх людей (наприклад: Причастився-розкашлявся), але це не значить, що через боязнь не потрібно причаститися: коли Господь прикликає "Зі страхом Божим і вірою приступити" - потрібно себе приготувати до Причастя, опісля вчинити подячні молитви (а на це потрібно досить часу). Якщо ж до Причастя приступає моя дитина - стежу, маю хустиночку, щоб якомога більше бути забезпеченим. І, у кожному разі, сповідаюся з гріхів своїх навіть "невольних"...

[ShMariam]

Слава Ісусу Христу! Може я є скурпульозний ,але я запитаю вас таке,ось наприклад люди приступають до Св'ятого Причастя і зразу цілують вервичку чи хрест на тетраподі чи там на вервичці чи на хресті не може залишитись Св'яте Причастя
,а потім цей хрест чи цю вервицю буде цілувати хтось інший. який не був у Св'ятій Сповіді і виходить.що той інший святотатствує бо доторкнувся чи прийняв це Св'яте Причастя без Св'ятої Сповіді.І так само люди після Св'ятого Причастя ідуть співати на хори ,де під час співу з рота може випльовуватись те .що було в середині в роті (також ще у цьому випадку треба додати і дітей які прийняли Св'яте Причастя і у яких з рота слина часто тече і чи не може витікати все що є в цій ситуації в роті)
чи розмовляють по телефону або співають у мікрофон, де можуть залишити Св'яте Причастя і як чи можна потім дотулятись до цих місць, де ці люди залишили такі сліди Св'ятого Причастя про які я вище говорив і чи це не є святотатство для тих що не сповідані в тому часі і дотулялись до цих місць про які я говорив вище.

Раніше я теж дуже переживала з цього приводу, але тепер я вважаю, що не відповідальна за те, чого не бачу і не знаю, принаймні тяжкого гріха не маю, це точно.
Коли цілують хрест що ймовірність того, що там залишиться св. Причастя є дуже малою. І тим не менше, цього не слід робити ще й з тої причини, що вся увага має бути на св. Причастя, а не на хрести, ікони...Певна небезпека є тоді, коли люди починають молитися, чи навіть співати, не проковтнувши як слід св. Причастя. Я відкриваю рот після того, коли вже 100% знаю, що проковтнула. Можна ще, про всяк випадок, запивати водою, та лише після того як проковтнули св. Тайни.
Колись мене дуже хвилювало, як бачила, що хтось кашляє після Причастя (особливо в мій бік), чи зразу співає, а тепер думаю: "Та в нього (в неї) був час проковтнути..."
Якщо ж трапляється що, залоскотало в горлі = кашляйте на руку. І якщо щось могли виплюнути, то спожити, а щоб не було сумніву, на всякий випадок, помити руку над вазонком.
А щоб не було таких "святотацтв нехотячи" просто треба про це говорити кому можна, вчити дітей, особливо найменших. Найбільше тут можуть зробити священики. В нас в церкві парох постійно наголошує, щоб діти, що ще не були до Урочистого Причастя, йшли до св. Причастя лише з батьками, а то всяке може бути... Бачила також, як мама підставляє руку до вуст дитини, стежачи, щоб все проковтнула.

[ShMariam]

Слава Ісусу Христу!Як ви готуєтесь,приймаєте Живого Бога в оселю вашої душі?

Чесно, готуюся я не дуже... Головне, згадую, чи часом не маю тяжкого гріха і придумую намірення. А після св. Причастя, між іншим, згадую про найближчих людей, особливо померлих, тих що вмирають.
Хтось може сказати, намірення має бути одне, чи можна багато, чи серед багатьох мусить бути одне "найголовніше"?

[Олюнька]

Є багато таких побутових питань. Наприклад, чи жування гумки порушує Євхаристійний піст?

[ShMariam]

Є багато таких побутових питань.

А приймання ліків порушує Євхаристійний піст?

І чи можна розкусити св. Причастя, (може застрягнути між зубами, і щоб потім не змити в каналізацію) чи краще не треба?

Чи можна зразу після св. Причастя їсти, чи трохи зачекати?

[Witysław]

А приймання ліків порушує Євхаристійний піст?

І чи можна розкусити св. Причастя, (може застрягнути між зубами, і щоб потім не змити в каналізацію) чи краще не треба?

Чи можна зразу після св. Причастя їсти, чи трохи зачекати?

1.На рахунок ліків - не думаю, все ж таки це необхідність, а не примха людини.

2.На 2 відповім так - в католицькій церктві причастя здійснюється з допомогою хостії (круглий освячений оплаток). Сумніваюсь що його можна не розкусивши проковтнути. Якщо тримати в роті - дуже повільно розсмоктується, часто приипає до піднебіння

3.Я б почекав. На те воно й Тіло Христове, щоб максимально зєднатись з нашим. Здається мені, що години - двох старчить.

[Hedgehog]

В мене є запитання: чи можна приймати св.Причастя, невідбувши покути? Багато хто так робить, але чи це правильно? З іншого боку, коли священник задає покуту на тривалий час, то як можна, після спливу цього часу і відбуття покути, залишитися достойним прийняти св.Тайни? Чи тоді сповідатися ще раз?..

[о.Олег]

В мене є запитання: чи можна приймати св.Причастя, невідбувши покути? Багато хто так робить, але чи це правильно? З іншого боку, коли священник задає покуту на тривалий час, то як можна, після спливу цього часу і відбуття покути, залишитися достойним прийняти св.Тайни? Чи тоді сповідатися ще раз?..

можна. А "достойним" прийняти Причастя взагалі не буваємо - буваємо "підготовленими" (у межах можливостей грішника, що кається)

[ієром. Діонисій]

Чи можна приймати св. Причастя, не відбувши покути?

Можна, хіба що священик-сповідник виразно заборонив (бувають такі поодинокі випадки).
З уваги на зручність тих, які сповідаються, за рішенням Церкви виконання покути було перенесене на пізніше, так що священик звільняє від гріхів відразу після їх визнання, отримавши запевнення каяника, що накладену покуту він виконає. Оскільки розрішення (калька з церковно-слов"янського слова, що означає "розв"язання", "звільнення", яке чомусь, замість правильно перекласти, замінили словом "розгрішення") відразу поєднує розкаяного грішника з Богом, покуту можна виконати після прийняття Св. Причастя.

[solist-vokalist]

в мене таке питання до форумчан, а особливо священиків. Як на вашу думку, чи нормально те, коли у церкві для причащання не виділяєтьс окремо часу. А одразу продовжується служба. Ти не встигаєш нормально помолитися перед причастям, адже іде служба і ти прямуєш у черзі, а опісля причастя вже всі люди рухаються у напрямку до виходу і ти не маєш можливості клякнути і помолитися молитви після Святого Причастя...
Кульмінаційний момент служби немовби проковтується, зневажається....

[viter]

в мене таке питання до форумчан, а особливо священиків. Як на вашу думку, чи нормально те, коли у церкві для причащання не виділяєтьс окремо часу. А одразу продовжується служба. Ти не встигаєш нормально помолитися перед причастям, адже іде служба і ти прямуєш у черзі, а опісля причастя вже всі люди рухаються у напрямку до виходу і ти не маєш можливості клякнути і помолитися молитви після Святого Причастя...
Кульмінаційний момент служби немовби проковтується, зневажається....

На мою думку в Службі Божій нічого, а тим більше Євхаристія, не зневажається. В самому тексті Літургії є молитви до і після причастя. А приватні молитви можна помолитися і після Служби Божої.

[о.Олег]

в мене таке питання до форумчан, а особливо священиків. Як на вашу думку, чи нормально те, коли у церкві для причащання не виділяєтьс окремо часу. А одразу продовжується служба. Ти не встигаєш нормально помолитися перед причастям, адже іде служба і ти прямуєш у черзі, а опісля причастя вже всі люди рухаються у напрямку до виходу і ти не маєш можливості клякнути і помолитися молитви після Святого Причастя...
Кульмінаційний момент служби немовби проковтується, зневажається....

існує багато молитов і у кожного/ї є (мало б бути) своє молитовне правило, яке він/вона молиться. Це є тим, що нас один від одного відрізняє - наш особистий метод, який ми випрацьовуємо кожен зокрема для Зустрічі з Богом.
Літургія, про яку йдеться, також є таким випрацюваним методом. Відрізняє Його те, що він випрацюваний Церквою для всіх, загальний. У цьому методі є підбірка молитов, прошень, дій.., які сповняємо ми усією молитовною спільнотою, одним диханням. Всі ці молитви, дії... є спрямовані до головної цілі - підготувати людину до прийняття Бога (у найвищому вияві - до прийняття Євхаристії). В самій Літургії є і молитви "перед", і молитви "опісля" Причастя. По суті - всі інші молитви, які маємо змогу прочитати в Молитвенниках, є позалітургічними. Можемо молитися їх до ("Благословенне Царство...")/після ("Амінь!") Літургії, а, якщо під-час, тоді доцільно їх промовляти/читати лише у тих випадках, коли чекаємо, допоки приймають Причастя наші ближні.

[solist-vokalist]

Важко з вами погодитись. Все-таки Причастя є кульмінаційним моментом, а проходить як щось додаткове... придаток до Служби... Церква придумала один для всіх спосіб приготування...??? Коли ти увесь час чимчикуєш у черзі тиснешся поміж людей - не найкращий момент для зосередження в молитві і належного приготування, а приймаєш Боже Тіло уже під час післяслужебних оголошень. Виходить, що ті молитви, які закладені в Службі після причастя ми проводимо в черзі...
На скільки мені відомо раніше у церквах собі такого не дозволяли, а тепер...
Процес причащання втрачає свою урочистість, людині важко розчулитись в таких обставинах, губиться відчуття зустрічі з Ісусом, а хіба може бути щось важливіше???

[Олюнька]

Видно, о. Олег та solist-vokalist, ви говорите про різні речі.
Отець Олег говорить про звичайну Літургію, коли під час Причастя співають пісні, а тоді коли всі запричащались продовжується відправа.
А solist-vokalist говорить про те, що коли є більше людей і кілька священиків, то відправу інколи продовжують під час причащання. Я правильно зрозуміла ваше питання?

[Мaлuй]

Важко з вами погодитись. Все-таки Причастя є кульмінаційним моментом

кульмінаційним моментом є все таки Жертвоприношення, а не Причастя.
А Літургія є перш за все священнодійством для усієї спільноти Церкви, тому приватні побожності під час Літургії є скоріше шкідливими, аніж корисними...

[solist-vokalist]

Так, Олюнька, Ви правильно зрозуміли... саме про це я і говорю... дякую, що це підкреслили, а то можливо я незрозуміло висловився. Говорю саме про те, що служба іде одразу, без виділення часу на прийняття Святих Тайн.

[о.Олег]

Так, Олюнька, Ви правильно зрозуміли... саме про це я і говорю... дякую, що це підкреслили, а то можливо я незрозуміло висловився. Говорю саме про те, що служба іде одразу, без виділення часу на прийняття Святих Тайн.

вже навіть забув, що так буває на великих парафіях...
Ви праві.
Хоч і розумію практичні міркування священоначалія, регламентованого наступною Службою, яка має початися згідно розкладу...
дякую Вам.

[serge_ia]

чи є гріхом причащення без сповіді ?

[Anatolius]

чи є гріхом причащення без сповіді ?

Тут все залежить від внутрішніх умов людини. Тоюто теоретично Таїнство покаяння і Таїнство Євхаристії є двома окремим Таїнствами. І часом навіть трапляється, що одне з них затирається як окреме і стає просто "пропуском" до другого.
Але тут є душпастирі, вони Вам краще пояснять.

[viter]

Якщо людина причащається, маючи важкий гріх, то однозначно це є гріхом.
Але виникає питання - де межа між легким та важким гріхом?

[ієром. Діонисій]

Кожен християнин має право приймати Пресвяту Євхаристію з самого факту, що він отримав святе хрещення.
Сповідь необхідна, коли людина вчинила навіть один важкий гріх, у такому випадку можна приймати святе Причастя тільки після сповіді.
Коли людина не вчинила важких гріхів -- може приймати святе Причастя без сповіді.
Коли хтось причащається часто, повинен часто сповідатися, рази два на місяць, а то і частіше, -- тоді не буде зайвих сумнівів, чи були гріхи важкі, чи ні? Але якщо важких гріхів не було -- можна святе Причастя прийняти.
Сповідь є тільки особистою, визнання гріхів має бути перед священиком, щоб сповідь була доброю.
Такі є вимоги у Католицькій Церкві.

[Олюнька]

Кожен християнин має право приймати Пресвяту Євхаристію з самого факту, що він отримав святе хрещення.
Сповідь необхідна, коли людина вчинила навіть один важкий гріх, у такому випадку можна приймати святе Причастя тільки після сповіді.
Коли людина не вчинила важких гріхів -- може приймати святе Причастя без сповіді.
Коли хтось причащається часто, повинен часто сповідатися, рази два на місяць, а то і частіше, -- тоді не буде зайвих сумнівів, чи були гріхи важкі, чи ні? Але якщо важких гріхів не було -- можна святе Причастя прийняти.
Сповідь є тільки особистою, визнання гріхів має бути перед священиком, щоб сповідь була доброю.
Такі є вимоги у Католицькій Церкві.

А як бути з тим, що без тяжкого гріха можна Причащатись протягом місяця від Сповіді?

[ієром. Діонисій]

...якщо важких гріхів не було -- можна святе Причастя прийняти.

[pan Ostap]

На Сихові такий самий дурдом твориться... Пхаєшся в черзі до Причастя, ні виділеного тобі часу ні урочистості.... Треба будувати нові Церкви на Сихові, а також ділити інші парафії, а то люди гідно не можуть запричащатися.

[ієром. Діонисій]

А приймання ліків порушує Євхаристійний піст?

Не порушує.

Чи можна розкусити св. Причастя, чи краще не треба?

Зі слів Ісуса "Беріть, їжте..." однозначно виходить, що можна. Коли є небезпека зневаги, треба її передбачити.

Чи можна зразу після св. Причастя їсти, чи трохи зачекати?

Немає щодо цього якоїсь заборони, але побожне відчуття спонукує до деякого проміжку часу. Звичайно може вистачати вислухати Святу Літургію до кінця. Багато хто ще після Св. Літургії довший чи короткий час молиться, але бувають випадки, коли на це просто немає часу, наприклад, людина поспішає на роботу і має ще поснідати. Повинна це зробити.

...чи жування гумки порушує Євхаристійний піст?

Взагалі-то, не порушує, бо це не є їжа в стислому значенні, але оскільки це не є життєвою необхідністю (як вода) і не є ліком -- потрібно від жування гумки утриматися. Чи можна приступити до св. Причастя, якщо не минуло години? Не рекомендовано.

...чи нормально те, коли у церкві для причащання не виділяється окремо часу. А одразу продовжується служба... Кульмінаційний момент служби немовби проковтується, зневажається....

Проблема справді існує, а там де святе Причастя приймають, підходячи, -- що саме по собі є правильно, хоч існують й інші звичаї, -- людина цілий час перебуває в черзі. І все-таки, потрібно зосереджуватися не на черзі -- бо й апостоли по черзі брали Хліб і чашу, -- а на змісті Таїнства.
Оскільки миряни також мають слово у Церкві, потрібно звертати увагу душпастирям на цю проблему. Там, де є більше священиків -- можуть укількох причащати, але продовжувати Літургію перед закінченням Причастя, поза окремими випадками, очевидно, неправильно.

[о.Олег]

На Сихові такий самий дурдом твориться... Пхаєшся в черзі до Причастя, ні виділеного тобі часу ні урочистості.... Треба будувати нові Церкви на Сихові, а також ділити інші парафії, а то люди гідно не можуть запричащатися.

дуже прошу не вживати образливих слів, пане Остапе. Там виходять з ситуації відповідно до обставин багатолюдних Літургій... Це не тішить місцевих священиків, не є занедбанням. Просто людей так багато, що неможливо ні скоротити число Літургій, ні розтягнути проміжок часу між ними. А будувати Храми потрібно і, доречі, вони будуються. Просто, окрім споруди, Церква Різдва Богородиці на Сихові працює (катехизація для різного віку, гуртки, видавництво, братства тощо) з величезною кількістю людей і, допоки новозбудовані Храми почнуть подібно, повною мірою займатися навчанням парафіян, вони ходять до церкви Різдва і на науку,і, природньо, на Літургію. Думаю - ще трохи часу і все почне приходити в норму. Можна буде давати парафіянам більше часу на прийняття Святих Таїнств. Але про це дійсно потрібно говорити. Але з вирозумінням проблем, які є на парафії.

[Міша]

Чи можна причащатися коли на сповіді забув сказати тяжкий гріх?