Останнім часом трапляються дещо несподівані речі:
- З вуст людей, які, начебто, належать до національно — спрямованих сил звучать слова про доцільність розвалу держави на Схід і Захід. Несподівані саме тому, що робиться припущення: от якби при владі були “помаранчеві”, то варто було б відділити Крим і Донбас. Але! При владі не помаранчеві і, крім того, ніколи раніше (до нинішньої влади) національно — спрямовані сили це питання не піднімали. Дуже слушно зауважує з цього приводу Тарас Стецьків: «Після таких заяв можемо отримати контртезу, контрпропозицію, мовляв, валіть з України зі своєю Галичиною. Це шлях до внутрідержавного конфлікту, до розвалу України» (
http://wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=84784)
- Лунає вибух в храмі УПЦ МП (чого ніколи раніше не відбувалось!). Більше того, колишній міністр МВС Ю.Луценко, який позиціонує себе як націоналіст, кидає підозру (ненавмисно? не має досвіду?) саме на українських націоналістів: ”...Це, однозначно, реакція на небачений раніше адміністративний та пропагандистський тиск влади на користь однієї з десятків існуючих в Україні конфесій. Як мінімум, така діяльність викликала активність невідомого поки що злочинця.” (
http://www.unian.net/ukr/news/news-388939.html). І це в той час, коли самі правоохоронні органи так не вважають: “...на сьогодні найбільш перспективною версією того, що сталося, видається версія дій психічно хворої людини.” (
http://www.unian.net/ukr/news/news-388949.html).
- Власно провокації з боку влади, яких раніше не було:
viewtopic.php?f=3&t=1108&start=90 і інші подібні речі.
Всі ці речі спямовані на виникнення відкритого протистояння в суспільстві, якого поки що (!), немає. Тому варто замислитись над тим, що відбувається і кому це вигідно. Українській владі, як такій (без прив'язки до особ), це невигідно. Із оточуючих держав це, найбільш за все, вигідно Росії. Бо інші просто не зможуть “проковтнути” Україну, всупереч Росії. Тому розглянемо цю версію.
Переважна більшість людей в Україні хотіли б мати незалежну і сильну державу, і, водночас, зберегти добрі стосунки з Росією. Тобто, якщо їх силоміць затягти в Росію це призведе до виникнення чергової “гарячої точки”. Тому Кремль намагається нав'язати людям інший вибір: або з Росією, або проти неї. Для цього “штучно” створюється протистояння в Україні, яке неминуче повинно призвести до збройного конфлікту. І вже тоді люди змушені будуть зробити вибір “або — або”, внаслідок якого Росія забере собі майже всю Україну, відтиснувши інакомислячих десь на Галичину. Щоб уникнути при цьому конфлікту зі світовою спільнотою, Кремлю треба, щоб відкритий конфлікт розпочали саме українські націоналісти, а українська (?) влада виявила “праведний гнів”. А коли розпочнеться збройне протистояння приховати свої сліди їм буде не важко. На кого в цій ситуації Росія може покластись? По-перше, на своїх людей у владі, і, по-друге, на своїх людей в опозиції. Саме ці люди повинні “розіграти цю карту” і потягти за собою інших. Але, повторююсь, ініциатива повинна виходити не від проросійської влади, а саме від українських націоналістів.
Тому, в цій ситуації треба, перш за все, уникати будь яких провокацій, здатних спровокувати конфлікт. І, крім того, долучати до виникаючих конфліктів світову спільноту, щоб належним чином освіщати те, що відбувається.
Тривалого протистояння Росія не витримає, бо має у себе приховані, але дуже гострі конфлікти. Для неї це самогубство. Мені особисто дуже болить, що російська влада вдалась до таких заходів і я все ще сподіваюсь, що це помилка, випадковий збіг обставин, але...
"...досконало надійтеся на ту ласку, що вам приноситься об’явленням Ісуса Христа." (1 Пет 1:13)